Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Декабря 2012 в 00:02, курсовая работа
Метою курсової роботи є дослідження теоретичних, методичних та практичних питань механізмів приватизаційного процесу. Відповідно до цього, у курсовій поставлено та вирішено такі основні завдання:
розглянуто основні причини та умови приватизаційного процесу в Україні;
вивчено основні джерела і ознаки приватизаційного процесу;
визначено роль і місце приватизації в процесі ринкової трансформації економіки України;
здійснено оцінку процесів приватизації, її соціально-економічних наслідків, а також ефективності функціонування приватизованих підприємств;
визначено механізм і концептуальні положення державного регулювання приватизації;
обгрунтовано напрями та заходи щодо вдосконалення механізму державного регулювання приватизації стосовно її грошового етапу.
Розділ 1
1.1 основні причини і умови приватизаційного процесу в україні
1.2 основні джерела і ознаки приватизаційного процесу
1.3 роль приватизаційного процесу
Розділ 2
2.1 характеристика сучасного приватизаційного процесу
2.2 вплив приватизаційного процесу на розвиток різних форм власності
2.3 роль держави у приватизаційному процесі
Розділ 3 перспективи процесу приватизації на україні
Висновок
Проведення швидкої приватизації обумовлює неможливість в короткостроковий період розпродати державне майно з прибутком. Цей висновок випливає із загального ринкового закону, за яким перевищення пропозиції над попитом призводить до падіння цін на об’єкти, які приватизуються.
В різних країнах механізми управління процесами приватизації, як і взагалі економікою, мають певні особливості. Так, механізм проведенням приватизації у Франції базується на сполученні централізованого регулювання та ринкових важелів. У Південній Кореї та на Тайвані, де існує значний державний сектор економіки, держава бере безпосередню участь у розвитку народного господарства, здійснюючи планування економіки. В інших випадках, наприклад, у Гонконзі та Сінгапурі державне регулювання забезпечується не прямо, а через регулювання у виробничій інфраструктурі та соціальній сфері.
Отже, не може бути універсальної моделі приватизації, яка згодилася б для різних економічних систем і, тим більше, не може існувати однакових моделей приватизації для різних країн, тому що в кожній з них є свої особливості економічного розвитку, макроекономічної політики держави, національних традицій та багатьох інших факторів. Хоча до цього необхідно додати, що незаперечність розробки власної приватизаційної моделі для кожної економічної системи не виключає подібності у застосуванні методів і способів її проведення. Але і вони суттєво відрізнятимуться в залежності від того, чи то відбувається вибіркова приватизація в країнах з розвинутими ринковими відносинами, скажімо, в Англії, Франції, Японії, чи технократична приватизація в країнах Південно-Східної Азії, чи унікальна приватизація в східних землях Німеччини, чи приватизація в умовах нерозвиненого ринку в країнах колишнього Радянського Союзу.
Відносини власності були, є і залишаться основним економічним питанням в Україні, яке треба вирішити на шляху до ринкової економіки. Вся політична боротьба із Україні точиться за право власності на засоби виробництва і кінцевий продукт, за ініціативу в суспільно-політичному та економічному житті. І основним об’єктом боротьби ставало право на власність.
Підсумовуючи різні точки зору щодо факторів і моделей економічного зростання, доходимо висновку, що в Україні потрібна власна системна соціальне орієнтована приватизаційна модель як складова частина системної реформи економіки.
1 У доповіді Світового Банку «Справа бізнесу 2007 р.» Україна займає 139 місце (серед 178 країн), нижче усіх країн ЄС та СНД (включаючи Таджикистан)
2 BRAAC – це фінансований ЄС проект, спів-фінансується та проводиться разом з UNDP
3 Рекомендації по політиці з проведення економічних та інституційних реформ, Блу Ріббон, Аналітичний та Консультаційний Центр, Київ.
Информация о работе Особливості приватизаційного процесу в україні