На  рис. 9.6 DD — це крива попиту орендарів на капітал. Вона відображає взаємозв’язок між величиною попиту на капітал та нормою прибутку на капітал. Звідки походить попит на капітал? Попит на капітал, як і попит на працю, — «похідний попит». Його виводять із граничної продуктивності капіталу, яка є додатковим обсягом продукту, що його продукують додаткові одиниці капіталу. Крива DD характеризує не тільки рух попиту на капітал, але й віддачу кожної додаткової одиниці капіталу. 

Рис. 9.6. Визначення ставки процента і доходу  
в короткостроковому періоді

  Закон спадної віддачі можна зрозуміти  з того факту, що крива попиту на капітал на рис. 9.6 має нисхідну траєкторію. Перші одиниці капітальних благ більш продуктивні, дають більший прибуток, і на них є попит. Наступні одиниці капіталу менш продуктивні: вони користуються попитом за нижчої ставки процента. На рис. 9.6 вертикальна лінія SS являє собою пропонування капіталу в короткому періоді, протягом якого величина капіталу не може змінитись. Перетин пропонування SS із кривою попиту DD на капітал указує дохід на капітал у короткому періоді та реальну процентну ставку в цьому самому періоді. На нашому рисунку це 10% за рік. За цієї короткострокової рівноваги підприємці-орендарі готові платити 10-процентну ставку щорічно, щоб орендувати капітальні блага. У точці Е, де перетинаються попит і пропонування, величина капіталу саме відповідає потребам орендарів.

  Отже, у безкризовому економічному середовищі норма прибутку на капітал дорівнює ринковій процентній ставці. Залишається додати, що цими самими чинниками регулюється як попит, так і пропонування на інвестиції та нагромадження капіталу.

  Варто пам’ятати таке: ринкова процентна  ставка виконує дві функції: вона скеровує обмежене пропонування капітальних  благ суспільства в ті сфери, що забезпечують найвищу норму прибутку, та спонукає людей жертвувати поточним споживанням, щоб збільшити розмір капіталу.

  Складовою ринку виробничих ресурсів і споживчих  благ є ринок нерухомості. Під нерухомістю розуміють земельні ділянки, об’єкти, збудовані на ній, у тому числі житлові будинки, офіси тощо. У ринковій економіці на них існує попит, а платою виступає орендна плата. У темі 14 детально розглядатиметься ринок такого виду нерухомості, як земельні ділянки.

  Зауважимо, що в наступній темі 10 ми проаналізуємо ті капітали, які, за нашою традицією, належать до сфери обігу: капітали кредитно-фінансової сфери і торгівлі.

  Формування  ринків виробничих ресурсів і капіталів в Україні. Окремо слід зупинитися на проблемах формування ринків праці, землі та капіталів в Україні. Процес формування цих ринків у нашій країні ще не завершено, проте, такі його атрибути, як попит і пропонування, ставки заробітної плати, служби зайнятості, армія безробітних, допомоги по безробіттю тощо уже діють і використовуються в процесі господарювання. Найменших успіхів досягнуто у формуванні ринку землі. Земельний кодекс України відкриває деякі можливості для торгівлі земельними ділянками як товаром. Складним є процес становлення цивілізованого ринку капіталів, що пов’язано з глибокою економічною кризою та формуванням нелегального ринку капіталів. На нелегальному ринку України функціонує від 40 до 55 % капіталу і товарів.

 
              Термінологічний словник

  Граничний продукт фактора  виробництва — додатковий продукт або обсяг продукції, отриманий унаслідок збільшення витрат цього фактора на одну додаткову одиницю за сталої величини інших факторів виробництва.

  Капітал як фактор виробництва — виготовлені товари, які, відповідно, застосовують для продукування інших товарів.

  Норма прибутку на капітал — щорічний чистий дохід (орендна плата мінус витрати) на вкладену одиницю капіталу.

  Оренда  — договір, що його укладають між собою орендодавець майна і орендар щодо тимчасового використання певного капітального блага (фабрики, споруди, верстата, комп’ютера тощо) за відповідну плату.

  Орендна плата — платежі за тимчасове використання капітальних благ.

  Попит підприємства на виробничі  ресурси — похідний попит, оскільки залежить від попиту споживача на його кінцеву продукцію.

  Пропонування  факторів виробництва — готовність їх власників поставити виробничі ресурси на ринок за ціни відповідного рівня та з урахуванням інших чинників.

  Ринок виробничих ресурсів — ринок землі, праці і засобів виробництва (капіталу), спрямований на задоволення виробничих потреб.

 
 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

  1. Поясніть, яке значення має розуміння процесу ціноутворення на ресурси.

  2. Детально поясність, у чому відмінність чинників, що визначають попит на продукт.

  3. Поясність зміст і значення твердження, що попит на ресурс є похідним попитом. Чому криві попиту на ресурс спадні?

  4. У чому полягає відмінність чинників, що визначають пропонування:

• землі;
• робочої сили (праці);
• засобів виробництва;
• капіталу?

  5. Якщо кожен фактор оплачується відповідно до його граничного продукту в грошовому виразі, чи буде розподіл отриманого доходу етично справедливим?

  6. Заповніть подану нижче таблицю попиту підприємства на працю, яке наймає працівників за умов конкуренції та продає свою продукцію на конкурентному ринку: 

  7. Згідно з теорією французького економіста Ж. Б. Сея пропонування визначає попит. Чи діє в цьому разі правило, що попит на виробничий ресурс є похідним від попиту споживачів на його продукт?

  8. У чому полягає практичне значення теорії граничного продукту?