Конкуренція виконує також функцію регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця). Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.

  Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.

  Форми конкуренції і  моделі ринків. Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, — конкуренція відсутня.

  За  формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1

ХАРАКТЕРНІ  РИСИ ЧОТИРЬОХ ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РИНКУ

  За  чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Усі моделі ринків, окрім моделі чистої конкуренції, отримали в економічній теорії назву «недосконалої конкуренції».

  Наріжним  каменем логіки ринкової системи  є визнання активної конкуренції на вільних ринках. Досягти досконалої конкуренції можна за допомогою державного втручання в підприємницьку діяльність. Якщо звести до мінімуму перешкоди на шляху вільного доступу конкурентів до певної галузі, то побоювання потенційної конкуренції та сама конкуренція сприятимуть зниженню олігопольної ціни. Чисту конкуренцію називають досконалою. «Досконала конкуренція, — за словами А. Семюелсона і В. Норд- 
гауза, — є тоді, коли кожен виробник не може впливати на ринкову ціну» (див.: Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка. — С. 207).

  У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень.

  Прикладом недосконалої конкуренції є наявність  олігополії, монополістичної конкуренції та монополії. Проблеми недосконалої конкуренції розглядатимуться в темі 21. Зауважимо, що в сучасних розвинутих країнах великим фірмам небезпечно зловживати своїм монопольним становищем: діють антимонопольні закони, уряди, здійснюючи антимонопольну політику, перешкоджають монополізації цін і контролю над пропонуванням, цим самим зменшуючи доходи монополістичних об’єднань. Розвиток антимонопольного законодавства та його дотримання може сприяти розвитку та підтриманню досконалої конкуренції.

              Термінологічний словник

  Валовий дохід — здобуток ціни на кількість продукції (Р ´ Q).

  Досконала (чиста) конкуренція — ситуація, коли жоден виробник не може впливати на ринкову ціну.

  Конкуренція — економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.

  Попит — потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.

  Пропонування — кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу.

  Ринкова система — система ринків, цін та конкуренції.

  Ринковий  механізм — координація діяльності суб’єктів через систему цін.

  Ринок — обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обміну.

  Цінова  еластичність попиту — відношення процента зміни величини попиту до процента зміни ціни.

  Цінова  еластичність пропонування — вимірюється процентом зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни товару на 1 %.

 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

1. Які інституціональні основи ринкової економічної  системи? Чому потрібно ототожнювати ринкову  економічну систему  з капіталізмом?
2. Що являє собою ринкова система і чим вона відрізняється від економічної системи?
3. Назвіть функції ринку.
4. Які ви знаєте суб’єкти ринкової економіки? Чи є держава суб’єктом чистої ринкової економіки?
5. Обґрунтуйте протилежності між категоріями попиту і пропонування.
6. За яких умов крива попиту може переміщуватися або праворуч, або ліворуч від D₁D₁?
7. За допомогою графіка рівноваги попиту і пропонування поясніть сутність рівноважної (ринкової) ціни та її кількісну визначеність.
8. Як відрізняється еластичний попит за ціною від нееластичного?
9. Які функції виконує конкуренція?
10. Назвіть основні моделі ринків. Які основні ознаки моделі ринку чистої конкуренції?