Інфляція  не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється  останньою. Вона є обернено пропорційною величиною цінової динаміки. Якщо протягом року ціни зросли на 10 %, то можна сказати, що на такий самий відсоток грошова одиниця знецінилася чи втратила свою купівельну спроможність. У сучасних умовах розрізняють три види інфляції залежно від того, яким темпом зростають ціни. Якщо ціни зростають темпом до 10% на рік, то такий стан визначають як повзучу інфляцію. За темпів зростання цін від 10 до 100% на рік говорять про галопуючу інфляцію. А коли темпи зростання цін перевищують 100% на рік, то йдеться про наявність гіперінфляції.

  Однак потрібно пам’ятати, що не за всіх умов інфляція проявить себе у відкритому зростанні цiн. В умовах установлення твердих адмiнiстративних цiн, що фiксуються державою, неминуче відбудеться змiна форм iнфляцiї. У такому разі порушення закону грошового обігу (через надмірність грошової маси) не зможе проявити себе у прямому зростанні цiн. Проте ступінь забезпечення товарною масою кожної грошової одиниці різко зменшиться і всю грошову масу не можна буде повністю реалізувати. З’явиться надлишок грошей та дефіцит товарів. Урешті-решт це буде означати реальне знецінення всієї грошової маси. Тобто можна говорити про те, що сутність такого явища, як інфляція збережеться і в цьому разі.

  Отже, існує дві форми iнфляцiї —  вiдкрита та придушена.

  Вiдкритою називають iнфляцiю, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є над- 
мірною порівняно з потребою в них) проявляється у пiдвищеннi цiн.

  Придушеною називають iнфляцiю, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) призводить до появи дефіциту товарів, а не до пiдвищення цiн.

  Забезпечення  стабільності купівельної  спроможності грошової одиниці та грошові реформи. Потрібно зазначити, що в умовах інфляції гроші поступово припиняють виконувати таку свою функцію, як засіб збереження вартості. А це призводить до того, що їх все більш неохоче починають брати і в обмін на свій товар, намагаючись якомога швидше їх позбутись, і все менше роблять заощаджень у грошовій формі. Через це нормальне життя суспільства, в якому обмін уже став нормою, починає порушуватись, що викликає потребу в стабілізації купівельної спроможності грошової одиниці. До цієї мети йдуть кількома шляхами. Перший — обмеження емісії грошей (емісія — це випуск в обіг додаткової кількості грошей). Крім того, можуть здійснюватися заходи щодо стимулювання зростання суспільного продукту. Наслідком цього також стає зменшення темпів інфляції та стабілізація купівельної спроможності грошей. Зменшуватиме темпи інфляції і зростання довіри до національної грошової одиниці. 
У такому разі населення вже не буде намагатись якомога швидше позбутись цієї грошової одиниці. Остання знову зможе виконувати функцію засобу збереження вартості, що приведе і до зростання грошових заощаджень.

  Одним із засобів відновлення довіри до національної грошової одиниці є грошові реформи. Вони крім усього іншого можуть допомогти й у вирішенні завдання щодо зменшення вже наявної в обігу грошової маси. Грошова реформа — це перебудова державою наявної в країні грошової системи. При цьому грошові реформи можуть переслідувати не тільки вузькі цілі стабілізації грошової одиниці, а й більш широкі — загальної перебудови чинної в країні системи грошово-кредитних відносин.

  Розрізняють три основних види грошових реформ: формальну, деномінаційну та конфіскаційну. Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Деномінаційна полягає в тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах). Конфіскаційна грошова реформа полягає в безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки.

  Проте потрібно пам’ятати, що проведення грошових реформ — це досить серйозне потрясіння для всіх суб’єктів економіки, а тому їх здійснення має бути максимально зрозумілим і виваженим.

 
 
              Термінологічний словник

  Гроші — особливий товар, який є загальним еквівалентом вартості.

  Інфляція  — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.

  Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення матеріального носія яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, що на них позначений.

  Повноцінні  гроші — гроші, вартість яких визначається суспільними витратами виробництва на виготовлення їх матеріального носія на рівні того знака вартості, що на них позначений.

 
 
     Контрольні  запитання і навчальні  завдання

  1. У чому полягає  сутність грошей?

  2. Які існують відмінності у визначенні функції грошей?

  3. Назвіть складові грошових агрегатів М0, М1, М2, М3.

  4. Чим пояснюється  відмова від товарних  грошей на користь  кредитно-паперових?

  5. Яку роль відіграє  золото в сучасній  грошовій системі?

  6. Якими є наслідки  повзучої інфляції  для економіки  країни?

  7. Сума цін товарів, що підлягають реалізації, — 300 млн; з них у кредит було продано товарів на суму 60 млн; сума цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями минулих років становить 70 млн; взаємопогашення платежів становить 20 млн; швидкість обігу грошової одиниці — 5 обертів. Визначіть: а) кількість грошей, які повинні бути в обігу для реалізації всієї товарної маси; б) рівень інфляції, за наявності в обігу грошей на суму 87 млн; в) швидкість обігу грошової одиниці за відсутності інфляції, але наявності в обігу грошей на суму 87 млн.