Кредитування банками поточної дільності підприємств 2012

Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів:

Бухгалтерський облік  є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб'єкт господарської діяльності.

Він є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного характеру [23, с. 89].

Бухгалтерські дані відіграють істотну роль, коли йдеться про  функціонування в конкурентному середовищі за умов обмежених ресурсів.

Система обліку являє  собою сукупність процедур, що мають  на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

- визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

- описувати операції в часовому вираженні;

- підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

- належним чином подавати операції з відповідними деталями.

Сукупність таких процедур становлять обліково-операційну роботу банку, яка відіграє важливу роль в його діяльності. Зокрема на управлінські рішення у сфері кредитування істотно впливає бухгалтерська інформація щодо кредитних ресурсів та кредитного портфеля банку, а також їх характеристик.

Бухгалтерська інформація базується на документах, які дають  змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів - ідеться про часовий період від виникнення зобов'язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкретному середовищі без відповідної системи щоденного обліку усіх своїх операцій і зобов'язань. Лише за умови наявності добре налагодженої системи обліково-операційної роботи банку його керівництва постійно відстежує всі аспекти діяльності а також ризики, яким піддається банк.

Банк здійснює кредитні операції відповідно до вимог законодавства України та внутрішніх нормативних документів. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян. Кредитні операції мають найбільшу питому вагу в загальному обсязі банківських операцій [24, с. 121].

Система бухгалтерського  обліку кредитних операцій складається  із структурних елементів, зв'язків  і дій. Історично сформованими елементами системи обліку виступають елементи його методу, в тому числі і рахунки, а зв'язки між ними тісно пов'язані подвійним записом за, допомогою кореспонденції рахунків. Завдяки подвійному запису на рахунках інформаційна система бухгалтерського обліку набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної інформації, але й рух її потоків. Дії ж - це різні обчислення, калькуляційні розрахунки, логічні порівняння при застосуванні нормативів, лімітних обмежень, цін тощо.

Бухгалтерський облік кредитних операцій як система забезпечує інформацію в безперервному ланцюгу подвійного запису фактів відображення кредитного процесу на рахунках, а подвійний запис разом з іншими елементами методу обліку створює замкнутий контур інформаційних зв'язків у системі рахунків обліку, що чітко окреслює його межі.

Бухгалтерський облік  є ланкою зв'язку між кредитною  діяльністю і людьми, які приймають  рішення. По-перше, він вимірює кредитну діяльність шляхом реєстрації даних  про неї для подальшого використання; по-друге, оброблює дані і переробляє їх таким чином, щоб вони стали корисною інформацією; по-третє, передає у вигляді звітів інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень. Отже, дані про кредитну діяльність є немовби входом в систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для людей, які приймають рішення, - виходом із неї, але завжди слід пам'ятати про обмежений доступ людей до вихідної інформації.

В практиці українських  банків існує три виду обліку операцій з кредитування діяльності суб’єктів господарювання: оперативний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції та у сукупності формує систему обліку кредитів в банку.

Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за окремими кредитними операціями на пріоритетних ділянках діяльності банку з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов'язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інформації.

Статистичний облік  вивчає і контролює всю сукупність кредитів, що колись були видані банком та окремі типові явища і процеси  з ними. При цьому кількісні  аспекти статистика досліджує в  нерозривному зв'язку з якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників (абсолютні, відносні та середні величини). Тобто, наприклад, досліджується статистична вибірка по галузі позичальників чи рівень проблемною заборгованості за ними [25, с. 34].

Бухгалтерський облік  відображає кредитну діяльність банку. Він охоплює всі довготермінові ресурси банку, джерела їх формування, всі кредитні процеси і результати діяльності.

Метою бухгалтерського  обліку кредитних операцій є надання  керівництву банку та підрозділів, що відповідальні за кредитний процес, для прийняття рішень повної, правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан і діяльність банку.

Всі три види обліку – оперативний, статистичний і бухгалтерський – тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного й утворюють єдину систему обліку кредитів, яка ґрунтується на єдності предмета, мети, завдання, методології.

Система обліку кредитів банку в поточну діяльність суб’єктів господарювання є складовою частиною загально банківської системи обліку, тобто їй притаманні загальні принципи обліку. В той же час цей вид кредитування має певні особливості, що зумовлюють його специфіку.

 

 

Розділ 2 
Облік кредитних вкладень банків при кредитуванні поточної діяльності субєктів господарювання

 

 

2.1. Організація  обліково-операційної роботи банку  щодо кредитів в поточну діяльність суб’єктів господарювання

 

 

 

Організація обліково-операційної  роботи банку поряд з об'єктивними вимогами має відповідати й таким, що зафіксовані законодавче та нормативними документами НБУ. Облікове операційна робота базується на певних правилах визначення, записування, класифікування та інтерпретування операцій або подій, пов'язаних із діяльністю банку та інших характерних особливостях.

Особливості, притаманні банківському обліку – відображення банківських операцій в обліку в день їх здійснення; щоденний баланс; повна комп'ютеризація бухгалтерського обліку – визначають специфіку організації бухгалтерської роботи у сфері кредитної діяльності.

 Бухгалтерська робота  в банках в залежності від  її змісту поділяється на операційну  та облікову. Операційна робота  полягає в обслуговуванні клієнтів  і перевірці та обробці документів, що є підставою для проведення  і відображення операції за  бухгалтерськими рахунками. Вона передбачає наступні етапи :

 – перевірка законності операції (чи відповідає операція статутній діяльності клієнта, банку та чинному законодавству);

 – перевірка правильності оформлення документа;

 – перевірка правильності відображення бухгалтерської проводки і підготовка документа для його проведення за бухгалтерським обліком;

 – перевірка можливості здійснення операції;

 – передача документа для комп'ютерної обробки [26, с. 17].

 Якість виконання бухгалтерським  працівником операційної роботи залежить від його обізнаності з правилами здійснення окремих видів банківських операцій  і потребує відповідної фахової підготовки.

 У складі облікової роботи  можна виділити такі основні  види:

 – ведення обліку за внутрішньобанківськими операціями (облік кредитів, фінансового результату діяльності тощо);

 – контроль за реєстрацією усіх здійснених банківських операцій;

 – перевірка правильності й достовірності регістрів аналітичного та синтетичного обліку, отриманих у процесі комп'ютерної обробки даних, що введені за документами;

 – звірка і підтвердження даних аналітичного і синтетичного обліку шляхом складання щоденного балансу;

 – підготовка і складання форм фінансової та іншої звітності комерційних банків;

 – формування архівних папок документів.

 Банківська операція вважається  завершеною, якщо вона відображена  в бухгалтерському обліку. Таким  чином, раціональна і чітка  організація обліково-операційної  роботи забезпечує успішне виконання  покладених на комерційні банки функцій.

 Обліково-операційна робота  – це сукупність процесів, пов'язаних з оформленням документації за банківськими операціями, веденням бухгалтерського обліку і контролем за його повнотою і достовірністю.

 Бухгалтерський апарат  об'єднує працівників банку, які виконують обліково-операційну роботу. Бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом банку, який очолює головний бухгалтер.

Головний бухгалтер  несе всю повноту відповідальності за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне надання повної й достовірної фінансової звітності.

 В основу організації роботи  бухгалтерського апарату покладений  принцип падання його працівникам  прав відповідального виконавця.  Відповідальним виконавцем у сфері кредитування вважається:

 – працівник банку, якому одноосібно доручено оформлювати та підписувати розрахунково-грошові документи за визначеним колом операцій;

 – бухгалтерський працівник, який контролює правильність оформлення документів та відображення банківських операцій в обліку [27, с. 79].

 Розподіл роботи  між бухгалтерськими працівниками  здійснюється:

 – шляхом закріплення за працівником відповідних бухгалтерських рахунків (обов'язкова умова – усі рахунки одного клієнта ведуться одним виконавцем);

 – шляхом закріплення за виконавцем окремих видів операцій.

 В установі банку  ведеться книга обліку розподілу  і перерозподілу рахунків між  бухгалтерськими працівниками.

Кожний бухгалтерський працівник повинен отримати інструкцію, в якій визначені його посадові обов'язки і обсяги робіт до виконання.

 Робочий день бухгалтерських  працівників повинен бути організований  таким чином, щоби забезпечити  правильне та своєчасне оформлення  розрахунково-грошових документів, що надходять, виконання операцій  та відображення їх у бухгалтерському  обліку за бухгалтерськими рахунками із складанням щоденного балансу.

 Робочий день бухгалтерських  працівників складається з двох  частин: операційний час для роботи  з клієнтами; завершення обробки  облікової інформації, перевірка  регістрів аналітичного та синтетичного обліку, складання щоденного балансу. Початок і завершення робочого і операційного дня визначається керівником комерційного банку. Організація обліково-операційної роботи повинна відповідати таким вимогам:

• усі розрахункові, касові та інші документи, що стосуються процесу кредитування поточної діяльності СПД, що надійшли в операційний час, відображають у бухгалтерському обліку того ж дня. Документи, що надійшли після операційного часу, підлягають записам за рахунками клієнтів наступним днем. Це має бути передбачено кредитними угодами;
• приймання і контроль документів, обслуговування клієнтів, введення інформації в персональний комп'ютер, а також перевірка вихідних форм, формування архівних папок документів здійснюють протягом операційного дня безпосередньо відповідальні виконавці.

З метою раціональної організації обліково-операційної  роботи в установах банку складається  графік документообігу за кредитними операціями і графік обслуговування клієнтів.

 Документообіг за кредитними операціями – послідовне переміщення розрахунково-грошових документів за інстанціями їх оформлення, перевірки та обробки від клієнтів до банку і навпаки, в межах установи бачку, між різними установами банку з початку виконання операції до її завершення і здачі документа в архів.

Документообіг складається з наступних основних етапів:

1) перевірка правильності  оформлення і змісту документів що надійшли;

2) перевірка або оформлення  бухгалтерської проводки у документі,  підписання його відповідальним  виконавцем, а у певних випадках –контролюючим працівником;

3) передача документів  для автоматизованої обробки;

4) використання документів  для перевірки правильності відображення операції в особовому рахунку;

5) групування документів  та їх брошурування в папки  для здачі в поточний архів.