Фінансовий нагляд і контроль за міжнародною банківською діяльністю

     Проте впровадження запропонованих заходів дозволить позитивно вплинути як на міжнародну фінансову діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», так і на підвищення рейтингу на міжбанківському ринку. 
 
 
 
 

3.2. Пропозиції щодо  підвищення ефективності  здійснення фінансового  нагляду і контролю за міжнародними банківськими операціями ПАТ «Райфазен Банк Аваль» 
 

     Головними завданнями, що стоять перед будь-якою системою банківського нагляду, є:  гарантія здоров’я банківського сектора для підвищення і сприяння економічному зростанню країни та захист вкладників, які розміщують свої кошти в банках. Це завдання пов’язане з підтримкою довіри громадськості до банківської системи, втрата якої призводить до послаблення останньої і таких макроекономічних наслідків, як скорочення грошової пропозиції, розвал системи платежів, більш несподівані зобов’язання уряду, економічна нестабільність у державі.

     Для підвищення ефективності фінансового  контролю  ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» нами в курсовій роботі пропонується використання одного з можливих комплексних підходів до побудови системи нагляду за діяльністю комерційного банку, побудований на цільовій функції – нормативна дивідендна дохідність статутного капіталу.

     Основні умови, прийняті при побудові алгоритму:

1. Дивідендна доходність статутного фонду (річна ставка дивідендів на номінал акції) повинна бути не менше альтернативної ринкової вартості капіталу інвестора, в якості якої приймається депозитна ставка для юридичних осіб.
2. Частина балансового капіталу банку, вкладена в необоротні активи основних засобів, не заробляє доходи.
3. Активи у вигляді готівкових коштів в касі банку та коштів на кореспондентському рахунку в НБУ – не заробляють доходів, а є технологічними інструментами платіжних систем.
4. Стійке управління роботою банку встановлюється за наступним алгоритмом розділення центрів відповідальності за грошові потоки та банківські операції:

• дивідендна дохідність статутного капіталу (дохідність власників банку –акціонерів) забезпечується основною процентною операційною діяльністю банка;

• джерелом витрат на обслуговування діяльності інфраструктури банку, оплати персоналу, витрат на банківські процеси та процеси розвитку і модернізації банку є:

     а) різниця доходів та витрат від  комісійних операцій банку;

     б) різниця доходів та витрат від  торгівлі цінними паперами;

     в) різниця доходів та витрат від  валютообмінних операцій;

     г) різниця доходів та витрат від  консультаційних операцій;

     д) різниця доходів та витрат від  операцій гарантій та поручительств;

     е) різниця доходів та витрат від  небанківських операцій;

     ж) різниця доходів та витрат від експлуатації платіжної системи на базі пластикових карток;

     з) різниця доходів та витрат від  вкладення коштів в статутні фонди  асоційованих та дочірніх підприємств;

     Операційний дохід банку від експлуатації ризикових активів по пропонуємій моделі розраховується як: 

     

 

     

     

                                               (3.1) 

     де - - суми кредитів, наданих і-тому клієнту-юридичній особі (і=1,…,N), та загальна сума кредитів, наданих юридичним особам;

      - процентна ставка кредиту,  наданому і-тому клієнту – юридичній особі;

      - загальна сума резервів, створених  банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення  кредитів юридичними особами;

      - суми кредитів, наданих і-тому  клієнту-фізичній особі (і=1,…,N), та  загальна сума кредитів, наданих фізичним особам;

      - процентна ставка кредиту,  наданому і-тому клієнту –  фізичній особі особі;

      - загальна сума резервів, створених  банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення  кредитів фізичними особами особами;

      - суми кредитів, наданих і-тому  клієнту-банку (і=1,…,N), та загальна  сума кредитів, наданих банкам;

      - процентна ставка кредиту,  наданому і-тому клієнту –  банку;

      - загальна сума резервів, створених  банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитів банками;

      - сума активів, вкладених  в і-тий вид державного цінного  паперу(і=1,…,N), та загальна сума  активів, вкладених в державні  цінні папери;

      - доходна ставка і-того державного  цінного паперу;

      - загальна сума резервів, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання активів, вкладених в державні цінні папери;

      - сума активів, вкладених  в і-тий вид комерційного цінного  паперу(і=1,…,N), та загальна сума  активів, вкладених в комерційні  цінні папери;

      - доходна ставка і-того комерційного  цінного паперу;

      - загальна сума резервів, створених  банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання  активів, вкладених в комерційні  цінні папери;

      - частка нарахованих та неотриманих  доходів від експлуатації всіх видів ризикових активів (еквівалентна дебіторській заборгованості за доходами);

      - загальна сума резервів, створених  за рахунок частки прибутку  для зменшення ризику неотримання  сумнівних та прострочених доходів;

      - активи, які вкладені в дебіторську заборгованість за сумами операцій;

      - загальна сума резервів, створених  за рахунок частки прибутку  для зменшення ризику неотримання  сумнівних та прострочених сум  дебіторської заборгованості;

     Операційні  витрати банку від експлуатації платних залучених коштів по пропонуємій моделі розраховуються як:

 

     

     

     

     

      (3.2) 

     де  - поточні та строкові депозитні кошти юридичних осіб, залучених банком;

      - процентні ставки сплати  банком коштів за користування  залученими коштами юридичних  осіб;

      - поточні та строкові депозитні кошти фізичних осіб, залучених банком;

      - процентні ставки сплати  банком коштів за користування  залученими коштами фізичних  осіб;

      - поточні та депозитні кошти  інших банків, залучені банком;

      - процентні ставки сплати банком коштів за користування залученими коштами інших банків;

      - кошти рефінансування з боку  НБУ та процентні ставки сплати  за кошти рефінансування;

      - залучені кошти міжнародних  фінансових організацій та процентні  ставки сплати за кошти;

      - кошти субординованого боргу  інвесторів та процентні ставки  сплати за залучені кошти субординованого  боргу;

     Операційна  дивідендна дохідність статутного капіталу розраховується як: 

      (3.3) 

     де Kdiv – норматив розподілу балансового  прибутку на виплату дивідендів;

     STKAP – статутний капітал;

     STPRIB – ставка податку на балансовий  прибуток (25%);

     На  рис.3.2 наведені результати розрахунків  операційної дивідендної ставки доходності за пропонуємою моделлю для ПАТ “ Райфайзен Банк Аваль” за 2007 – 2010 роки. Одночасно на рис.3.2 приведені дані по декларуємій банками загальній рентабельності статутного капіталу за той же часовий період [46].

Рис. 3.1. Результати розрахунків фінансової стійкості ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» за пропонуємою моделлю банківського нагляду станом на 2011 рік

     Як  показує аналіз графіку (рис.3.1), операційна дивідендна ставка доходності статутного капіталу в 2-5 разів перевищує декларуєму загальну рентабельність статутного капіталу. Це означає, що менеджмент банку використовує доходи акціонерів від основної процентної діяльності банку для покриття неефективного управління витратами банку та іншою банківською діяльністю, а також штучно зменшує балансовий прибуток банку для зменшення оподаткування.

     Таким чином, впровадження ризик-орієнтованих підходів до оцінки результатів діяльності банків має незаперечну перспективу, оскільки існуючий банківський нагляд не може пояснити причину банкрутства біля 20 банків при виконання ними на протязі часу всіх нормативів діяльності.

     Одночасно, запропонована методика може бути використана як інструмент для контролю наглядовою Радою акціонерів банка за ефективністю роботи виконавчого менеджменту банка. 
 

Висновки  до розділу 3 
 

     

1. Провідними  напрямками підвищення результативності операцій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на зовнішньому ринку стали: розширення кола продуктів та послуг надання корпоративним клієнтам та іноземним контрагентам; продовження впровадження новітніх технологій в банківську фінансову діяльність, для підвищення ефективності надання послуг експортерам та імпортерам, та для підвищення швидкості розрахунків по зовнішньоекономічним угодам в іноземній та національній валюті; застосування міжнародного досвіду проведення заходів щодо підвищення здійснення міжнародних операцій, на рівні Райффазен Інтернаціональ Груп.
2. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності банк наражається на ряд фінансових ризиків (кредитних, валютних, ліквідності, цінових та управління фінансовими ресурсами). Для управління цими ризиками потрібно вдосконалювати менеджмент банку, шляхом управління ліквідністю банку, тобто взаємозалежності пасивних та активних операцій. При цьому знижуючи ризики, та підвищуючи прибутковість банківських операцій. Також застосовувати шляхи підвищення якості кредитного портфелю банку, вивчаючи при цьому його структуру і проводити ефективний аналіз вивчення кредито- та платоспроможності клієнтів. Проведення менш ризикової кредитної політики банку. Управління валютними ризиками, не завжди може бути ефективним, оскільки ризик валютних курсів є дуже високим і його не завжди можливо знизити. Але натомість потрібно проваджувати заходи, щодо зменшення валютних ризиків.
3. Проведене прогнозування обсягу активних та пасивних операцій банку щодо управління фінансовим ресурсами, на основі методології екстраполяції, показало, що прогнозовані показники мають тенденцію до поступового підвищення, та мають позитивне значення. Це свідчить про те, що запропоновані завдання та заходи щодо модернізації здійснення міжнародних фінансових операцій банку можливо реалізувати в деякий період часу. І це позитивно відзначиться на фінансовій діяльності банку на міжнародному міжбанківському ринку.

     4.Для підвищення ефективності фінансового контролю  ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» нами в курсовій роботі пропонується використання одного з можливих комплексних підходів до побудови системи нагляду за діяльністю комерційного банку, побудований на цільовій функції – нормативна дивідендна дохідність статутного капіталу. Впровадження ризик-орієнтованих підходів до оцінки результатів діяльності банків має незаперечну перспективу, оскільки існуючий банківський нагляд не може пояснити причину банкрутства біля 20 банків при виконання ними на протязі часу всіх нормативів діяльності.