Фінансовий нагляд і контроль за міжнародною банківською діяльністю

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

ДВНЗ  «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КРИВОРІЗЬКИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ 

Кафедра міжнародної економіки 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України» на тему:

Фінансовий  нагляд і контроль за міжнародною банківською  діяльністю 

Студентки ІV курсу

        факультету міжнародної

економіки і права

Косаревої Марії

науковий  керівник:

                                                                                     Єлісєєва В.М. 
 

Кривий  Ріг – 2011

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

     Стрімке зростання обсягів активних операцій, насамперед кредитування, упровадження широкого асортименту нових банківських продуктів, а також поглиблення впливу процесів світового фінансового простору на розвиток вітчизняного банківського сектору, активізація процесів створення банківських об'єднань та промислово-фінансових груп об'єктивно спричинюють зростання ризиків у діяльності банків. Це передбачає зосередження головної уваги на оцінці ризиків та якості управління ними з позицій їх потенційного впливу на стійкість банку.

       Мінімізація ризиків у діяльності системи українських банків, забезпечення її поступового розвитку та надійності вимагає на сучасному етапі перегляду методів і підходів щодо здійснення регулювання банківської діяльності та нагляду, що передбачає подальше вдосконалення його правових, методологічних та організаційних засад.

     Питанням  дослідження фінансового нагляду та контролю міжнародної діяльності комерційних банків присвячені наукові дослідження і публікації багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів, серед яких слід виділити праці українських авторів – Рогача О. І., Боринця С. Я., Руденко Л. В., Петрашко Л. Г., Васюренко М. В., Герасимович А. М., Тиркало Р. І., Щибаволок З. І., Савлука М. І., Раєвського К. Е., Снігурської Л. Н., Мороза А. С., і зарубіжних економістів – Енга М. В., Ліса А. Ф., Мауера Л. Дж., Перар Ж., Херіс, Менвіл Дж. та інших.

     Метою курсової роботи є визначення ефективності здійснення фінансового нагляду та контролю за міжнародними операціями українських комерційних банків.

        Досягнення цієї мети забезпечується  шляхом вирішення поставлених  завдань, які лягли в основу змісту курсової роботи:

• визначити економічну сутність фінансового контролю та нагляду за діяльністю комерційних банків, його види;
• зазначити технології здійснення комерційними банками фінансового контролю за міжнародними операціями;
• вивчити методи аналізу і оцінки ефективності здійснення фінансового контролю за зовнішньоекономічною банківською діяльністю;
• вивчити законодавчо-інструментальну базу здійснення фінансового контролю за банківською діяльністю в Україні;
• зробити діагностику фінансової діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»;
• проаналізувати та надати оцінку фінансової стійкості зовнішньоекономічних операцій ПАТ «Райфазен Банк Аваль» за методикою НБУ;
• визначити стратегічні завдання модернізації процедур здійснення фінансового нагляду і контролю за міжнародними фінансовими операціями ПАТ «Райффазен Банк Аваль»;
• надати пропозиції щодо підвищення ефективності фінансового нагляду і контролю за зовнішньоекономічними угодами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

     Об’єктом дослідження в курсовій роботі є міжнародна діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

     Предмет дослідження – сукупність фінансово-економічних відносин з управління операціями комерційного банку на зовнішніх ринках.

     Під час виконання роботи були використані такі методи:  індукції та дедукції; аналізу та синтезу; порівняння збору та обробки інформації; статистичний метод; екстраполяції; графічний; факторного аналізу.

     Інформаційну  базу курсової роботи становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки, законодавчі акти, періодичні видання, а також інформаційні ресурси мережі Інтернет.

     Джерелами інформації для проведення аналізу є фінансова звітність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ПІДХОДИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО НАГЛЯДУ  І КОНТРОЛЮ ЗА МІЖНАРОДНОЮ  БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ 
 

1. Поняття, принципи та види фінансового  нагляду і контролю за міжнародною діяльністю комерційних банків

 
 

     Фінансовий контроль - це цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності як окремого суб’єкту фінансових відносин, так і держави в цілому. [21, с.65].

     Міжнародна  діяльність банку – одна із складових діяльності комерційного банку, пов'язана із здійсненням різноманітних банківських операцій за межами національних кордонів, участю в процесі міжнародних розрахунків, банківському обслуговуванні торгівельно-економічних відносин, господарського обороту між країнами, організаціями та громадянами на території різних країн. Така діяльність знаходить відображення як у балансі, так і поза балансом банків і не має принципових відмінностей від діяльності банків на внутрішньому ринку країни, але ставить підвищенні вимоги щодо фінансової стабільності банку. Міжнародна діяльність банку за класичною схемою поділяється на комерційну та інвестиційну банківську діяльність. [36, с.416]

     Важливою  особливістю міжнародних банківських  операцій є їх пов'язаність із закордонним ризиками та ризиками переказу однієї валюти в іншу. На відміну від них, внутрішні банківські операції менш складні і не передбачають переказу коштів у іншу країну або іншу валюту. При здійсненні зовнішньоекономічних операцій банку доводиться мати справу з багатьма валютами, враховуючи як економічне, так і політичне становище в кожній країн, де банком ведуться справи.

     Основні види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом України  «Про зовнішньоекономічну діяльність» [30] і до них в банківській діяльності можна віднести:

     - міжнародні фінансові операції  й операції з цінними паперами  у випадках, передбачених законами  України;

• кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономіч-ної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності;
• створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;
• операції по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;

     - операції на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

     Міжнародні  розрахунки - це регулювання платежів за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають між юридичними особами та громадянами різних країн  на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин [30]. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі з зовнішньої торгівлі, кредитів та інвестицій. Міжнародні розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки провадяться переважно у безготівковому порядку.

     Отже, розглянувши сутність міжнародної  діяльності комерційних банків, можна зробити висновок, що ефективний нагляд за міжнародною діяльністю комерційних банків є однією з основних передумов стабільності економічного середовища. Необхідність контролю за діяльністю комерційних банків зумовлена тим, що в умовах ринку відбувається жорстка конкурентна боротьба між банками, а це змушує їх дедалі підвищувати ризикованість своїх операцій, щоб задовольнити клієнта й отримати прибуток. Підвищення ризикованості банківських операцій робить діяльність банків дедалі більш небезпечною і може призвести до загрози банкрутства. Банкрутство банку несе загрозу не лише для його акціонерів, вкладників, кредиторів, а й для суспільства в цілому, бо підриває довіру клієнтів до всієї банківської системи, а значить і до фінансового ринку. Ось чому необхідний всебічний контроль за банківською діяльністю.

     У широкому розумінні слова банківський нагляд є системою, якою користується уряд з метою гарантування стабільності фінансового сектору національної економіки, його безпеки і здоров’я [18, c. 47].

     Головними цілями банківського нагляду є:

1. захист акціонерів і вкладників кожного конкретного банку від нефахового управління та зловживань;

2) підтримка стабільності на фінансовому ринку шляхом попередження «системного ризику» («системний ризик» полягає в тому, що банкрутство одного банку може призвести до банкрутств кількох банків, у результаті чого втрачається довіра до банківської системи в цілому) [18, c. 48].

   Система банківського нагляду спрямована на скорочення зовнішніх та внутрішніх банківських ризиків.

   Зовнішні  ризики — це:

• ризик ліквідності (нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов’язань перед клієнтами);
• валютний ризик (збитки від зміни валютного курсу в умовах наявності відкритої валютної позиції);
• ризик облікової ставки (збитки від зміни процентної ставки, яка встановлюється за кредитами НБУ, в умовах фіксованої процентної ставки за наданими кредитами);
• ризик за цінними паперами (збитки від змін курсу цінних паперів, що перебувають у портфелі банку).

   До  внутрішніх ризиків належать:

• ризики, пов’язані із людським фактором (класифікація персоналу та ділові якості керівників, виконавча дисципліна, якість аудиторської служби та ін.);
• операційно-технічні ризики, що відображають ступінь дієздатності системи, забезпечують внутрішню роботу банку та системи безпеки, бухгалтерського обліку, матеріально-технічних засобів та засобів зв’язку.

   Отже, надійний ефективний банківський нагляд — це суспільний товар, який неможливо придбати на ринку, але який, разом зі зваженою макроекономічною політикою, відіграє життєво важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності будь-якої країни. Витрати на проведення банківського нагляду справді великі, але, як засвідчила практика, збитки, завдані внаслідок неефективності нагляду, виявляються незрівнянно більшими.

   Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено і затверджено Ключові принципи ефективного банківського нагляду, які покликані стати орієнтирами для наглядових органів усіх країн світу. Це такі принципи, як:

• основна мета нагляду полягає в тому, щоб забезпечувати стабільність фінансової системи і довіру до неї з боку вкладників та інших кредиторів;
• для ефективного виконання своїх обов’язків наглядовий орган повинен мати операційну незалежність, кошти, повноваження отримувати від банків інформацію, право примусового виконання прийнятих рішень;
• наглядовий орган повинен розуміти характер ділової активності банків і вживати заходів щодо забезпечення ними адекватного управління ризиками;
• орган нагляду повинен стежити за тим, щоб банки мали у своєму розпорядженні ресурси, необхідні для покриття ризиків, достатній обсяг капіталу, надійний менеджмент, систему бухгалтерської звітності та внутрішнього контролю;
• тісне співробітництво наглядових органів різних країн є об’єктивною необхідністю.