Еластичність попиту та пропозиції

Загалом аналіз пристосування ринку до змін у попиті та пропонуванні показує, що у короткостроковому періоді на ці зміни найбільше реагує ціна, у довгостроковому періоді - обсяги продукції; а еластичність попиту і пропонування за ціною у довгостроковому періоді є значно вищою, ніж у короткостроковому.

У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропонування чи виробництва. Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності: 

- еластичність попиту за ціною

- перехресну еластичність попиту

- еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: Ed=%∆Q/%∆P.

Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від’ємним числом, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак “мінус” відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем). Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на 20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту на взуття становить:

Ed=-0,05/0,2=-0,25.
 

2.3. Практичне застосування теорії еластичності
 

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування.Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний виторг продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обохсторін.                           
 

На рис. 3.6. зміни видатків покупця (виторгу продавця) зображені прямокутниками (+,–). На верхньому відрізку кривої попиту, де попит на товар еластичний, зростання виторгу за рахунок збільшення обсягу продажу (+) перевищує його втрати від зниження ціни з до . У нижній частині кривої, де попит не еластичний, втрати виторгу від зниження ціни (–) перевищують приріст (+), отже, знижувати ціну нема сенсу.
Таким чином, якщо попит на товар еластичний, ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит не еластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної

еластичності виторг досягає максимальної величини, що ілюструє крива TR

на рис. 3.7.

Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.

Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності – визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки. 

Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень. 

Відносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями (рис 3.8). Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням (рис. 3.8.а), більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці (площа А), меншу частину будуть сплачувати продавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування (рис. 3.8.б), з встановленням податку більшу частину податкового тягаря будуть нести продавці (площа В), а меншу частину – покупці.

Існування закону попиту підтверджують деякі фактори:

1. Звичайно люди насправді купують більше товару по нижчій ціні, ніж по високій . Вже той факт, що фірми регулярно використовують трюк "розпродаж", служить очевидним фактом їх віри в цей закон. Підприємства скорочують свої товарні запаси шляхом зниження ціни, а не підвищення.

2. В любий даний період часу кожен споживач продукту отримує менше задоволення, вигоди чи корисності від кожної наступної одиниці продукції. Оскільки споживання підпадає під дію закону спадної корисності - тобто закону, згідно якого наступна одиниця спожитого продукту приносить все менше і менше задоволення , користувачі купляють додаткову одиницю продукту лише при умові, що ціна буде меншою.

3. На більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що при нижчій ціні споживач може купити більше даного продукту, не відказуючи собі в покупці інших альтернативних продуктів. Тобто зниження ціни підвищує купівельну спроможність грошового доходу споживача, і тому він в стані купити більшу кількість даного продукту ніж до цього. Вища ціна призводить до зворотнього результату. Ефект заміщення виражається в тому, що при більш низкій ціні у споживача появляється стимул купити дешевий товар замість чуть дорожчих. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими . Ефекти доходу і заміщеняя суміщаються і приводять до того , що в споживачів виникає можливість і бажання купляти більшу кількість продукту по нижчій ціні.

Обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у вигляді простого двовимірного графіка, який показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну по вертикальній.

Розміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній осі - економічна традиція, хоча математично вірно було б зробити навпаки: ціну показати на горизонтальній осі, а величину попиту - на вертикальній осі тому, що ціна - незалежна зміна, а величина попиту - залежна змінна.

Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, яку споживач вирішив купити по даній ціні. Графік відображає всі можливі варіанти співвідношеня ціни і величини попиту в своїх межах. Закон попиту находить відображення в нисхідному напрямку кривої попиту. Графік дозволяє чітко уявити певний зв'язок ціни і величини попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.

На любому ринку виступає багато покупців, тому є сенс говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до ринкового попиту можна здійснити шляхом сумування величин попиту кожного споживача при різних можливих цінах. Ми просто суміщаємо криві індивідуальних попитів по гоизонталі, щоб вивести загальну криву попиту.

Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на цей товар і збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни, в більшості випадків, дає протилежний результат - попит збільшується і пропозиція зменшується. Це говорить про те, що попит і пропозиція залежать від ціни, і змінюються зі зміною ціни. Проте кожен окремий товар по іншому реагує на зміну ціни. Скажімо, при зміні ціни на хліб попит не дуже зміниться так, як населення все рівно буде купляти хліб; якщо ж змінити ціну на побутову техніку, то попит на деякий час сильно знизиться. Потрібно дослідити цю залежність попиту від ціни товару щоб зпрогнозувати зміну попиту при зміні ціни і  відповідно, побудувати цінову політику для просування цього товару [28, c. 41].

Показник, який характеризує зміну попиту від зміни ціни, носить назву цінова еластичність або еластичність попиту за ціною. Позначається Ed , і визначається як відношення відносної зміни величини попиту до відносної зміни ціни.

Для прикладу розрахуємо цінову еластичність тієї ж побутової техніки: при зміні ціни на 1% покупці реагують зменшенням попиту на 2%. Отже

Ed = -2% / 1% = -2.

Коли ж змінюється ціна на макарони на 1%, то покупці реагують на це менше і попит падає лише на 0,2%. Отже,

Ed = -0,2% / 1% = -0,2.

Величина попиту знаходиться в оберненій пропорційності до ціни, тому цінова еластичність попиту буде мати завжди від'ємне значення. Але знак "мінус" при обчисленні опускають і беруть до уваги лише абсолютне значення цінової еластичності доходу.

Вимірювання еластичності попиту. Для того щоб знайти еластичність товару потрібно знати точні значення зміни величини попиту, з якої розрахувати потім відносну зміну величини попиту і відносну зміну ціни. При визначенні еластичності найчастіше використовують концепцію дугової еластичності попиту. Дугова еластичність попиту визначається реагуванням величини попиту на зміну ціни на окремій ділянці кривої попиту на зміну ціни на окремій частині кривої попиту D (на дузі). Розглянемо це графічно. Візьмемо на кривій D дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від Р1 до Р2

Відносна зміна у величині попиту визначається як частка фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками Аі В - (Q2-Q1), на середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам, (Q2+Q1)/2.

Аналогічно, відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і В - (Р2-Р1), на сережнє значення між двома цінами, які відповідають цим точкам, (Р2+Р1)/2.

Еластичний і нееластичний попит. Залежно від абсолютного значення еластичності попиту можна виокремити три його категорії:

1. Якщо Ed 1, то попит є еластичним. Відносна зміна у величині попиту є більшою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D1 - відносно еластична.

2. Якщо Ed 1, то попит є нееластичним.

Відносна зміна у величині попиту є меншою, ніж відносна зміна в ціні. Крива попиту D2 - відносно нееластична.

3. Якщо Ed = 1, то попит має одиничну еластичність.

Відносна зміна у величині попиту дорівнює відносній зміні в ціні. Крива попиту D3 - одинично еластична.

Поряд з вищеназваними трьома випадками , можливі екстремальні випадки:

1. Якщо Ed = 0 , то маємо нульову еластичність. Величина попиту абсолютно не залежить від зміни ціни. Тобто незалежно від того, що відбувається з ціною, величина попиту не змінюється. Крива попиту D4 - абсолютно нееластична і набирає вертикального вигляду. Це лише теоретичний випадок, бо фінансові ресурси завжди обмежені, хоча в певній ціновій категорії (реальній) такі випадки можливі.

2. Якщо Ed = , то маємо безмежну еластичність.

Крива попиту D5 - абсолютно нееластична і набирає горизонтального вигляду. Це також теоретичний випадок, бо за таких обставин покупці мусіли б повністю відмовитись від певного товару при зростанні ціни на нього або ж купити необмежену його кількість, що перечить закону обмеженості ресурсів. Проте, як і в попередньому випадку, така ситуація можлива на якомусь певному проміжку ціни.

Таке положення кривої попиту можливе і в інших, більш реальних, умовах. Така ситуація складається, коли на ринку існує абсолютна конкуренція і один виробник не може вплинути на загальний ринок. Отже, підвищивши ціну на товар, компанія не зможе продати свою продукцію, бо цей товар пропонує багато продавців по нижчій, загальнодоступній ціні. Оскільки ціна залишається постійною, то кожна додаткова продана одиниця збільшує загальний дохід на величину ціни. У випадку конкуренції крива попиту, що стосуєтья окремої фірми, і крива граничного продукту співпадають.

Дугова еластичність попиту дає загальний метод визначення "середньої" еластичності на проміжку відрізка АВ кривої D. Важливо зауважити , що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка. Тому для точного визначення еластичності використовують точкову еластичність попиту, яка дає змогу виміряти еластичність попиту в характерних точках кривої попиту D.

Тут можливі наступні випадки:

1. Точка А перебуває вище середини кривої D.

Ed в точці А буде визначатись за формулою 0Р/РТ, де

0 - початок координат,

Р - ціна,

Т - точка перетину кривої попиту D з вертикальною віссю.

Оскільки ОРPT, то Ed в точці А більше за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним. Це дає змогу зробити висновок, що в усіх точках, які знаходяться вище від середини кривої попиту D аж до перетину її з вертикальною віссю, попит буде еластичним Ed 1.

2. Точка А перебуває нижче від середини кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ.Оскільки ОР РТ , то Ed в точці А менше за одиницю, отже попит в точці А буде нееластичним. З цього випливає, що у всіх точках, розташованих нижче від середини кривої D аж до перетину з горизонтальною віссю, попит буде нееластичним. Ed 1.

3. Точка А знаходиться на середині кривої D. Тоді Ed в точці А = ОР/РТ. Оскільки ОР=РТ, то Ed в точці А є одинично еластичним. Ed = 1.

У точці перетину кривої попиту D з вертикальною віссю попит буде безмежно еластичним. Ed = .

У точці перетину кривої попиту D з горизонтальною віссю попит буде абсолютно нееластичним. Ed = 0.

Із сказаного вище випливає наступний висновок: якщо крива попиту має постійний нахил, то еластичність попиту різна в кожній точці кривої D. У точках, які знаходяться вище від середини кривої D, попит еластичний (Ed 1). У точці, що перебуває на середині кривої D, попит є одинично елатисчним (Ed = 1). І у точках, що знаходяться нижче від середини кривої D, попит є неелатичним (Ed 1). Тобто точкова еластичність попиту зменшується під час руху вниз по кривій D.

Досліджуючи еластичність попиту, економісти згрупували чинники, що впливають на неї по групах і виявилось, що найбільшу роль на зміну еластичності попиту мають наступні фактори: замінюваність товару, питома вага видатків на товар у бюджеті споживача, належність товару до предметів розкоші чи до предметів першої необхідності, доповнюваність товару, період часу за який простежується зміна еластичності. Щоб краще зрозуміти вплив цих чинників, варто розглянути їх детальніше.

       Великий вплив на еластичність товару має наявність товарів-замінників (товарів субститутів). Ми знаємо, що підвищення ціни на товар сприяє підвищенню попиту на товар-субститут так, як покупці переходять на інший товар, зазвичай, дешевший. Відповідно для товару, у якого є товар-субститут з дуже близькими показниками і ціною, попит буде відносно еластичним, бо для покупців не справлятиме великих клопотів перехід на інший товар. Це може бути гречана крупа: при підвищенні ціни на цю крупу, покупці зменшать споживання її і перейдуть на іншу, приміром, на рис чи іншу, схожу. Протилежним прикладом є сіль - товарів замінників немає, отже покупці не зможуть перейти на інший товар, відповідно, попит на сіль є відносно нееластичним (а якщо говорити про харчову сіль - абсолютно нееластичним).