Еластичність попиту та пропозиції

Питома вага видатків на товар у бюджеті споживача.

Питома вага товару в бюджеті покупок має прямо пропорційний вплив на еластичність попиту - чим більша частка, тим вища еластичність. Тобто товари, які коштують багато (дорогий одяг, дорогоцінності, автомобілі, нерухомість), характеризуються високою еластичністю, адже споживач задумається чи купляти йому нову машину або ж квартиру, чи почекати поки ціни впадуть. Що ж до дешевих товарів (супутніх), то тут ситуація протилежна - споживач не реагує так сильно на зміну ціни і продовжує купляти ці товари. Попит для них є відносно нееластичним. Прикладом можуть бути сірники, пакети для сміття, кульки.

Предмети розкоші і предмети першої необхідності.

Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний , а на предмети розкоші - еластичний. Хліб і електроенергія - предмети першої необхідності . Навіть якщо ціни піднімуться, споживачі істотно не змінять свого споживання. Відповідно, підвищення зміна ціни на предмети розкоші дуже вплине на рішення споживачів відносно покупки цих товарів.

Доповнюваність.

Взаємодоповнювані (комплементарні) товари мають значний вплив на еластичність попиту. Якщо якийсь товар є доповненням товару, який займає значну частку в бюджеті видатків споживачів, то попит на цей товар буде нееластичним. Прикладом може бути страховка при міжнародних подорожах - вартість квитків та інших розходів відіграє значний вплив на рішення споживачів щодо поїздки, а вартість страховки до уваги мало приймається.

Час.

Важливе значенння при визначенні еластичності попиту відіграє час, протягом якого споживачі приймають рішення про покупки. Так, в коротких відрізках часу попит менш еластичний, ніж в довгих. Це пояснюється інерційністю. Тобто покупцям потрібно більше часу щоб пристосуватись до нових умов, вони можуть замінити даний товар на інший або ж пристосуватись до економнішого використання цього товару. Класичним прикладом є ціна на бензин. Коли в 70-х роках в Європі стрімко зросли ціни на бензин, споживачі старались скоротити об'єми своїх поїздок, але це мало що дало і попит на бензин не зазнав великих змін. Проте через деякий час він почав падати. Це пояснювалось пристосуванням до нових умов - покупці купляли економніші автомобілі, купляли житло в районах ближчих до місць праці, користувались послугами муніципального транспорту. Ще одна причина вищої еластичності в довгих періодах - до нових умов пристосовуються не лише споживачі, а й виробники. Останні починають випуск товарів-замінників з кращими якісними показниками і по меншій ціні, а як раніше зазначалось, наявність товарів-замінників є визначальним чинником еластичності попиту.

Коефіцієнти цінової еластичності попиту для кожного товару чи послуги визначаються за допомогою відповідних розрахунків. Ці коефіцієнти з часом змінюються і є різними в один і той же час для різних країн. Для прикладу наведемо таблицю коефіцієнтів еластичності попиту на деякі товари і послуги у США, розраховані емпіричним методом [20, c. 40].

РОЗДІЛ 3

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ДОХОДОМ

3.1. Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту

Розглянуті вище два види еластичності дозволяють досить точно виявляти існуючі зв'язки між зміною ціни і величини попиту певного товару. Економісти використовують також й інші види еластичності, які застосовують з метою вивчення впливу нецінових чинників (рівень цін заємозамінних та взаємодоповнюваних товарів, середній дохід споживачів певного товару) на допит у цілому.

Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2, які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень доходу позначимо як Y1, а кінцевий - Y2), формулу середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за доходом (income Ed) можна виразити так:

Income Ed = відсоток зміни величини попиту на продукт

відсоток зміни величини доходу

або ж, використовуючи наші позначення :

income Ed = (Q2-Q1)

(Q2+Q1)

(Y2-Y1)

(Y2+Y1)

Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов'язане з поняттям нормальних товарів (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів нижчої споживчої цінності. Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої цінності матиме від'ємний коефіцієнт.

Які блага у мікроекономіці розглядаються як товари нижчої цінності? З ростом доходу споживачі прагнуть переключити свій попит на якісніші зразки усіх благ - з дешевих черевиків на дорожчі, з дешевих м'ясних котлет на натуральні біфштекси тощо. Отже, швидше за все, саме низькоякісні варіанти будь-якого товару є благами нижчої цінності в економічному розумінні. З ростом доходу обсяг попиту на такі товари реально зменшується.

Поняття еластичності попиту за доходом є корисним для розуміння ще однієї суттєвої відмінності - між предметами розкоші і предметами першої необхідності.

Економісти вивели таке правило: до предметів розкоші відносять ті блага, для яких коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший за одиницю, а до предметів першої необхідності відносять ті блага, для яких цей коефіцієнт менший за одиницю.

Якщо еластичність попиту за доходом перевищує одиницю, то приріст доходу на 1% збільшує обсяг попиту більше ніж на 1% за інших рівних умов. За фіксованих цін це означає, що загальна сума видатків на певний товар також зростає більше ніж на 1%. Таким чином, частка споживчих видатків, що припадають на предмети розкоші, зростає зі зростанням доходів. Звідси випливає, що заможні люди витрачають більшу частку своїх доходів на предмети розкоші, ніж бідні. У відповідності з тими ж аргументами частка споживчих видатків, що припадають на предмети першої необхідності (такі, як шкарпетки і хліб), падає зі зростанням доходу. Це означає, що бідні в загальному тратять більшу частку своїх доходів на предмети першої необхідності, ніж багаті. В міру того, як країна, стає заможнішою, галузі, що виробляють товари нижчої цінності (дешеві і низькоякісні),- звужуються, галузі, що виробляють предмети першої необхідності, - зростають темпом нижче середнього, а галузі з виробництва предметів розкоші, - підвищуються у темпі вище середнього.

Враховуючи зазначену закономірність, можна очікувати, що на початку нового тисячоліття в Україні високими темпами будуть розвиватися такі галузі, як сільське господарство, харчова і легка промисловість. Це випливає із значного зниження рівня реальних доходів переважної більшості українських сімей. У цих умовах галузі, що виробляють предмети першої необхідності, повинні розвиватися темпом вище середнього, а галузі, що виробляють предмети розкоші, мають зростати темпом нижче середнього. В цьому полягає одна з особливостей розвитку галузевої структури бідної країни на відміну від заможної.

Іншим неціновим чинником, що спричинює зміну попиту на певний товар, як раніше зазначалось, є зміна ціни деякого іншого товару. Так, попит на сніданковий маргарин залежить від ціни на масло, а попит на шнурівки - ціни взуття. Для визначення таких змін, використовують поняття перехресної еластичності попиту, яку визначають як відсоткову зміну величини попиту одного товару, зумовлену одновітсотковою зміною ціни на інший товар. Формула середньої точки для обчислення коефіцієнта перехресної еластичності попиту виглядає так само, як формула середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за ціною, лише чисельник у цьому випадку показує відсоток зміни величини попиту на один товар, а знаменник - відсоток зміни ціни на інший товар.

Перехресна еластичність попиту пов'язана з поняттям товарів-замінників і комплементарних товарів. Оскільки сніданковий маргарин і масло є взаємозамінюваними товарами стосовно один одного, то підвищення ціни на масло збільшує попит на сніданковий маргарин і перехресна еластичність попиту набуде додатного значення. Навпаки, шнурівки і взуття є взаємодоповнюваними товарами і збільшення ціни взуття зменшить попит на шнурівки і в цьому випадку перехресна еластичність набуде від'ємного значення.

Порівняння коротко- і довгострокових коефіцієнтів еластичності.

При аналізі попиту і пропозиції важко виділити тривалість періоду часу, тобто потрібно визначити періоди часу, через які ми будемо фіксувати зміни. При періоді менше року - короткостроковий період. В цілому, криві і пропозиції за короткий період часу виглядають інакше, ніж за довготривалий.

Для багатьох товарів попит від ціни більш еластичний в довготривалому а не в короткому періоді часу. Це пов'язано з тим, що зміни споживацьких звичок потребують часу, а також з тим, що попит на деякі товари може бути пов'язаний з запасом в останніх інщих товарів, який змінюється повільніше.

Наприклад: різке підвищення цін на бензин зменшує його попит в короткотривалому відрізку часу, однак в довготривалому відтінку часу це зменшує попит на автомобілі.

Для інших товарів попит більш еластичний в довготривалому періоді часу. Це товари довготривалого використання - запас кожного товару в споживачів набагато більший від щорічного об'єму випуску. В результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть заволодіти споживачі, може призвести до великої в процентному вираженні зміні об'єму покупок.

Еластичність попиту по доходу також дуже відрізняється для коротко - і довготривалого перідів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту по доходу більша в довгостроковому перерізі, бо споживачі можуть позволити собі збільшення споживання лище поступово. Для товарів довготривалого використання - зворотня ситуація. Навіть незначне збільшення доходу приводить до різкого збільшення об'єму поточних покупок. Із-за того, що попит на товари довготривалого використання коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, які виготовляють такі товари, дуже чутливі до змін мікроекономічних умов. Це стосується ділової активності - спадів і бумів. Такі галузі називають циклічними - їх стан має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході [25, c. 91].

3.2. Практичне використання концепції еластичності попиту.
 

В той час як цінова еластичність попиту позволяє вимірювати вплив зміни ціни продукту на величину попиту концепція перехресної еластичності попиту дозволяє вимірювати наскільки чутливий споживчий попит на один продукт, наприклад Х, до зміни ціни на якийсь інший продукт, наприклад У.
Формула перехресної еластичності попиту ідентична формулі простої цінової еластичності, з тією різницею, що нам прийдеться взяти відношення процентної зміни об’єму споживання продукту Х до процентної зміни ціни продукту Y.

Дана концепція еластичності дозволяє кількісо охарактеризувати і глибше зрозуміти смисл явищ взаємозамінюваності та взаємодоповнюваності товарів. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту має позитивне значення, тобто кількість продукту Х, на який предявлений попит, коливається в залежності від зміни ціни продукту У, то продукти Х і У є взаємозамінними. Наприклад, ріст (падіння) ціни на масло (У) заставляє споживачів купувати більше (менше) маргарину (Х).

Якщо ж коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то продукти Х і У «ідуть в комплекті», і являються взаємодоповнюючими товарами. Нариклад, ріст (падіння) ціни на фотоапарати приведе до скорочення (збільшення) кількості купуємої фотоплівки.

Нульовий (наближений до нуля) коєфіцієнт свідчить про те, що два товари зовсім не повязані між собою., тобто являються незалежними товарами (масло і фотоапарат).

Концепція еластичності попиту за доходом дозволяє виміряти процентну зміну кількості питаємої продукції, обумовлену процентною зміною величини доходу споживача.

Для більшості товарів коефіцієнт еластичності за доходом буде мати позитивне значення.

Продукти, придбання яких зростає в результаті зростання доходу споживача, називаються нормальними товарами, чи товарами вищої категорії. При цьому позитивний коефіцієнт еластичності суттєво коливається від одного товару до іншого. Наприклад, еластичність по доходу попиту на автомобілі оцінюється приблизно в +3,00, тоді як для більшості продуктів сільського господарства вона коливається біля +0,20 [20, c. 36].

Негативне значення коефіцієнта еластичності по доходу вказує на те, що мова іде про товари низької категорії . Маргарин, картопля, капуста, білети в автобусі, товари бувшого вжитку і кріплені вина- найбільш ймовірні претенденти на попадання в цю категорію. Споживачі, як правило, скорочують свої покупки по мірі зростання своїх доходів.

Акцизний податок. Обираючи, які з товарів і послуг оподаткувати акцизом, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Припустимо, що на якийсь продукт установлений податок у 1 дол., а обсяг продаж складає 10 000 одиниць. Прибуток від оподатковування, очевидно, дорівнює 10 000 дол. Тепер, якщо податок буде підвищений, скажемо, до 1,5 дол, і відповідно більш висока ціна призведе до скорочення продажів до 5000 одиниць у силу еластичності попиту, прибуток від оподатковування впаде до 7500 дол. Підвищення податку на продукт, попит на який являється еластичним, спричинить за собою скорочення прибутку від оподатковування. Це змушує законодавців, встановлюючи акцизні податки, шукати такі продукти, попит на який нееластичний, наприклад, алкогольні напої і сигарети.