Духовність особистості

Духовність особистості — основна цінність демократичного суспільства.

Духовність є норма людського життя.(Феофан Затворник. Російський богослов, святий).

Духовність — категорія не тільки релігійна, а й соціально-моральна, ц глибинна основи культури, проявлення людського в людини, основна цінність демократичного суспільства.

Демократія може досягнути успіху лише там, де еліти  й громадяни віддані її цінностям та розуміють її вимоги.

НЕ в усіх країнах, які стоять на шлях демократії, вона швидко набирає розвинених форм, але водночас немає країни, де б не існувало жодних елементів демократії або хоча б прагнення до неї.

Демократія не є винаходом якоїсь нації чи якогось генія, вона — необхідна органічна форма соціального буття, природної самоорганізації суспільства. Демократія дає людству широкі можливості людству, але вона породжує низку проблем, викликів, як модно говорити, про які ми маємо думати, щоб їх  вирішувати.

У суспільствах поширена прагматична мораль, основою якої є принципи найбільшого загального блага, насамперед матеріального. Сьогодні більшість людей живе в суспільстві, переповненому речами. Настав час кардинально замінити ситуацію, оскільки Господь подарував нам життя не тільки для вирішення проблем економічного зростання, але й для реалізації себе в різних людських вимірах: син, батько громадянин, фахівець, товариш, людина — як найцінніше творіння —  Богоподібне)

Все це сьогодні гостро ставить перед  політико-управлінською елітою, творчою особистістю ще й проблему виживання людства, де важливою є наука, але ще важливішим феноменом є віра, Господь, наш духовний світ.

Віктор Франкл  писав: “У сфері науки нашого інтелекту може бути достатньо. Проте, що стосується нашої віри в свою силу , ми повинні покладатися на щось більш високе, трансцендентне. Іншими словами, людина повинна вірити у вищий сенс буття.”

В релігії сенс буття вкладається в деяку вже готову структуру,зміст якої становлять цінності та ідеали, вкладені в основу віри та чітко описаних в книгах буття ( Біблія, Коран) Проте внутрішній зв'язок між наукою і вірою, мало привертав до себе увагу дати, поки розвиток науки  не приніс нових принципових висновків про будову Всесвіту  і обмежень наших знань. Прикладів цьому є достатньо.

Навіть у момент, коли людина нібито повинна відчути всю силу людського розвитку, вона звертається до Бога. Наприклад, у серпні 1981р. американський астронавт  Джеймс Ірвін,  перебуваючи на поверхні Місяця у  складі експедиції “Аполон-15” прочитав псалом 120: “Я звів очі мої вгору, звідки прийде поміч моя. Поміч моя від Господа, що створив небо і Землю…”. Звернувся до духовного феномену.

Отже, виникає питання що слід розуміти під поняттям “духовність” ? Якщо звернутися до наукових джерел, то трактують його по-різному. Зокрема в Європейській енциклопедії дано таке  визначення:  “ Духовність — властивість душі, стан в перевагах духовних, моральних, інтелектуальних  інтересів над матеріальними Це буття у вищому Святому Дусі, на противагу плотським потребам; витонченість душі; ступінь набуття людиною Божої благодаті ”[6, с. 201].

Проблема духовності є неординарною, складною. Духовний прогрес людства не відзначається постійністю, тому йому притаманні хаотично поєднані злети і падіння. Про це засвідчує  ХХ ст. — злети в науці  і падіння в духовності та моралі, особливо в політичній сфері — дві світові війни, революції,голодомори, геноцид народів.

Духовне є визначальною суттю особистості, що відкриває  причиновий ряд — пише професор-психолог, найвідоміший фахівець України в царині духовності, Мирослав Савчин  — зумовлює головні переживання, думки та поведінку.[7; с. 21]. 

Дослідження соціолога Ю. Сурміна ( НАДУ  при Президентові України) з при воду цінностей на запитання експертам: “Оцініть , будь ласка, важливість для розвитку  суспільства наступних цінностей” (див. табл. 1) отримано такі данні [8. с. 53]

Таблиця 1

Як видно з таблиці 1, найбільш високу оцінку в експертів отримали такі цінності : духовність — 73% (до речі, найвищу), родинні  — 71%, свобода — 70%, мир і злагода — 68%, національно-культурні цінності — 68%, патріотизм — 67%. Цікаво,що комуністичні, соціалістичні, американські цінності — дуже низько цінуються (7%). Отже мусимо повертатися до себе, до своєї ментальності, до тих цінностей, які пошановані нашим народом.

Догідно зауважити, що в глобалізацій ний період, представники нової ери в США пропонують нову мораль, що має назву “ситуативна етика”. Начебто ситуація визначає, що є вірним, а що є помилковим, оскільки ситуація постійно змінюється.

Нарешті, в цей страсний період хочу свою невелику доповідь закінчити словами журналістки калини Ватаманюк, яка у книзі “Очима душі” пише: “Ми уже знаємо, що збирання духовних вартостей визначає нашу судьбу, дні життя нашого не лише на землі, а й у вічності. Та турбуватися треба не лише про збирання, а й уміння вічно звільнитися від усього того, що руйнує нашу душу, а значить і долю: від непрощення ворогу, від гордині, злоби, злопам’ятства, помсти, осуду…” [9, с. 9].

Україна, зробивши заявку про побудови демократичного суспільства, повинна утверджувати правову культуру та ходів для просвітницької роботи в суспільстві, які сприятимуть утвердженню духовності.

Про що ця еліта повинна поміркувати під час “круглого столу” і висловлювати  свої думки, пропозиції нашим урядовим інституціям, які спрацюємо і надішлемо їм для практичної роботи. З метою оздоровлення нашого суспільства на шляху до демократії

Щиро шаную Вас!

Література

1.      Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; Ми – во освіти і науки України, Ін – т вищої освіти АПН України, Укр. – канад. проект «Демократична освіта», Інститут вищої освіти. – К.: вид – во «Ай Бі», 2002. – 684 стор.

2.      Франкя В. Человек в поисках смысла: Сборник: пер. с англ. – М.: Прогрес, 1990. – 368 с.

3.      Франк С. Л. Духовные основы общества. – М.: Республика. 1992. – 511с.

4.      Шевченко В. В. Україна духовна: постаті, події, явища: – К.: Світ Знань, 2008. – 572 с.

5.      Фрейд З. Человек Мойсей: психология религии / Пер. с нем. А. М. Боковиков. – М.: Академический Проект, 2007. – 186 с.

6.      Духовность / Серия «Европейская энцыклопедия» (главный редактор Дудик В. С.) – Кн. 1. – К.: Европейская энцыклопедия, 2008. – 688 с.

7.      Савчин М. В. Духовний потенціал людини (Навчальне видання): [монографія] – Вид. 2-е, пер., доп. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 508 с.

8.      Сурмін Ю. Експертна оцінка пріоритетів розвитку українського суспільства // Актуальні проблеми внутрішньої політики. Вип. 2. – 2004. – с. 46-54.

9.      Вайсаманюк К. Очима душі. – Ів-Франківськ: «Гуцульщина». – 2008. – 320 с.