Особливості банківського кредитування малого бізнесу

     Дев’ятий  етап – робота з проблемною заборгованістю.

     Робота з проблемною заборгованістю передбачає обов’язкову безпосередню особисту участь КЕ у проведенні заходів, спрямованих на погашення простроченої заборгованості.

     У разі порушення  позичальником строків сплати основного  боргу і процентів за кредитами, передбаченим графіком, КЕ, який супроводжує  кредитну справу цього позичальника, повинен негайно проінформувати начальника підрозділу мікрокредитування і вжити термінових заходів ліквідації простроченої заборгованості позичальника перед .

     Прострочена заборгованість може бути 2-х видів.

     Технічна  прострочена заборгованість (технічна заборгованість) – сума заборгованості, яка не була своєчасно сплачена позичальником згідно із встановленим графіком повернення кредитної операції та сплати процентів, тривалість якої не перевищує 2-х днів.

     Проблемна заборгованість – сума заборгованості, яка не була своєчасно сплачена позичальником згідно із встановленим графіком повернення кредитної операції та сплати процентів, тривалість якої перевищує 2 дні.

     У разі погашення клієнтом кредитної  заборгованості, раніше списаної за рахунок  резерву, вона списується з рахунків позабалансового обліку в момент її погашення.

     Таким чином, у ході кредитного процесу  відбувається послідовна зміна стадій механізму банківського кредиту. Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності за наявності у них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

     3. Оцінка кредитування малого бізнесу  банками України 

      Кредитуванням малого бізнесу в Україні займаються міжнародні фінансові інститути й вітчизняні комерційні банки, проте доступ до кредитних ресурсів для суб'єктів підприємництва залишається досить обмеженим.

      Сьогоднішній  стан малого бізнесу не можна сприймати  як задовільний. Малий бізнес поки що не є повноцінним провідником ринкових інновацій і рушієм економічного зростання. В Україні найменше серед країн Європи та СНД малих підприємств на 1 тисячу жителів.

      Також незадовільним залишається фінансовий стан малого бізнесу. За сприятливих  умов 2010—2011 років 38% малих підприємств працювали зі збитками. Загальний рівень рентабельності становить менше як 3%.

      Характерним є також і те, що на відміну  від України, в Європі кредитуванню малого та середнього бізнесу міжнародні фінансові інститути надають  значно більшого значення. Так, у ЄС діє спеціальна програма, що передбачає розподіл фінансової допомоги, призначеної для кредитування малого бізнесу, через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), інші європейські фінансові інституції. Відповідно до програми ЄБРР відкриваються кредитні лінії для місцевих банків, що приєдналися до цієї програми. Максимальний розмір наданої позички становить 250 тис. євро. Однак 2/3 усіх фантів — мікрокредити, сума яких коливається від 10 до 50 тис. євро. Для банків, що видають такі кредити, розроблена система винагород: якщо їх портфель демонструє відмінні результати, вони одержують від ЄС грошове асигнування на вигідних умовах у розмірі 3,4—5,5% від суми виданих кредитів. На таких умовах ЄБРР тісно співробітничає з 23 банками у десяти країнах. Уже зараз загальний розмір позик зупинився на 180 млн. євро.

      В Україні останнім часом теж спостерігається  досить стрімка тенденція до активізації  ринку кредитів для малих підприємств. Аналізуючи діяльність банків в даному секторі, розглянемо характеристики надання позик суб’єктам малого та середнього бізнесу в регіональному аспекті.

      У структурі кредитів, наданих підприємствам малого та середнього бізнесу, за валютним принципом переважають кредити у національній валюті. При цьому загальна сума кредитів у національній валюті переважає суму кредитів у іноземній валюті більше як в два рази (на 56,44 %).

      Аналізуючи  надані кредити за строковим принципом, ми можемо побачити, що у портфелі комерційних  банків переважають короткострокові  кредити, загальна сума яких на 39,81 % перевищує довгострокові кредити. Але якщо прослідкувати динаміку довгострокового кредитування на ринку кредитних послуг в Україні за період незалежності, видно, що досягнення навіть таких результатів було досить нелегким. Обсяги довгострокового кредитування як малого та середнього бізнесу, так і народного господарства  взагалі почали зростати лише за відповідного рівня стабілізації економіки, і досягнення навіть таких результатів свідчить про позитивні тенденції у сфері банківського кредитування.

      Найбільші суми наданих кредитів припадають на м. Київ — 3388 млн. грн. або 49,28 % від загальної суми, Харківська —652 млн. грн. (7,93 %), Дніпропетровська — 587 млн. грн. (7,45 %),  Донецька —  405 млн. грн. (5,14 %), Одеська — 302 млн. грн. (3,83 %) та інші області. Найменші показники у Закарпатської — 51млн. грн. (0,65 %), Рівненської — 53 млн. грн. (0,67 %) та Житомирської областей — 57 млн. грн. (0,72 %) [Додаток Е]. Отже, основна маса наданих кредитів малому та середньому бізнесу припадає на промислово розвинені регіони з високою густотою населення.

     Банками в основному здійснюється кредитування підприємств найбільш перспективних сфер, тобто малих та середніх підприємств з вищою, порівняно з іншими, рентабельністю. Основна маса кредитів надається суб’єктам господарської діяльності, задіяним в оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, по наданню послуг з ремонту — 4094 млн. грн. або 51,94 %; друге місце займає обробна промисловість — 1263 млн. грн., тобто 16,02 %; на третьому — сільське господарство, мисливство та лісове господарство — 550 млн. грн. (6,98 %); на четвертому — підприємства, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та надають послуги юридичним особам — 429 млн. грн. (5,44 %). Найменша сума кредитів припадає на екстериторіальну діяльність — 1 млн. грн. (0,013 %),  державне управління — 4 млн. грн. (0,05 %) та на освіту — 9 млн. грн. (0,11 %)    [Додаток Є]. Отже, з наведених даних можна зробити висновок, що банки кредитують суб’єкти малого та середнього бізнесу  з швидким оборотом коштів, що забезпечує не тільки оперативне повернення суми боргу, а й можливість використання повернених коштів в нових кредитах.

      Стабілізація  ситуації на фінансовому ринку дозволила  банкам за останній рік значно розширити  обсяги кредитування малого та середнього бізнесу. Першими в даній сфері були звичайно найбільші системні банки завдяки своїм розгалуженим філійним мережам, такі як: “Райффайзен Банк Аваль”, Приватбанк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк та інші.

      Досить  цікавим фактом також є те, що у багатьох найбільших банках активи за операціями кредитування малого та середнього бізнесу суттєво перевищують чисті активи за даними операціями. Наприклад у Приватбанку ці показники становлять 935,21 млн. і 596,84 млн. грн. відповідно, в “Райффайзен Банк Аваль” — 756,40 млн. та 615,26 млн. грн., Укрсоцбанку — 446,76 млн. та 319,74 млн. грн. Аналогічна кореляція і в деяких інших банків першої двадцятки. За таких показників спеціалістами було висунуто припущення про значну ризиковість даних операцій. Справа в тім, що при розрахунку чистих активів не включають резерви, сформовані банками під активні операції. Відповідно, що більше коштів зарезервував банк, то вищі ризики його операцій. Досить чітко розрив між чистими та сукупними активами за операціями банків з кредитування малого та середнього бізнесу прослідковуються на рис. 3.1.

      Офіційна  статистика таке припущення спростовує. За даними Асоціації українських  банків, попри бум кредитування та нарощування активів якість вкладень банківських установ не погіршилась. За цими ж даними частка прострочених кредитів у портфелях банків знизилася минулого року з 3,5 % до 1,8 %, а пролонгованих — зменшилася ледь не до нуля. Загалом частка проблемних кредитів, наданих малому та середньому бізнесу, знизилася з 4,5 % до 3,4 %. Таким чином, наявний парадокс: що більше грошей вкладають банки, то менше проблем виникає з їх поверненням.

      На  відміну від тверджень офіційної  статистики існує думка, що банкіри  між рядками фінансової звітності  навчилися приховувати свої похибки.

      Рис. 3.1. Характеристика банків за розмірами чистих та сукупних активів від операцій, пов’язаних з кредитуванням малого те середнього бізнесу 

      Як  відомо і як було вже наведено вище, в Україні останнім часом інтенсивного розвитку набуло мікрокредитування. Досвід з надання мікро- кредитів прийшов  в Україну з-за кордону разом з програмою мікрокредитування Європейського банку реконструкції та розвитку, Німецько-Українського фонду та інших міжнародних фінансово-кредитних організацій. Термін “мікрокредит”  з’явився   у вжитку в 70-х роках ХХ століття, коли фінансові інститути почали проявляти зацікавленість дрібними продавцями, домашніми майстернями і т. д. Значного успіху в сфері мікрокредитування досягнули в країнах Латинської Америки, таких як Аргентина, Болівія, Бразілія, Чілі, Колумбія, Еквадор, Мексика, Перу та інші. З метою реальної оцінки досягнень України в цій сфері порівняємо вітчизняні фінансові показники з показниками деяких вище перерахованих країн (див. таблицю 3.1).

      Вищенаведені  дані свідчать про те, що за короткий період реалізації програми мікрокредитування  в Україні було досягнуто досить значних результатів. Хоча кредитний  портфель вітчизняних фінансових інститутів, що задіяні в програмі, ще не дуже великий (4,6 млн. дол.) порівняно з  провідними

      Таблиця 3.1

      Фінансові показники ряду латиноамериканських  країн у сфері  мікрокредитування та України у 2010 році

        в даній сфері країнами Латинської  Америки (порівняймо: Болівія —  64 млн. дол., Перу — 22 млн. дол., Парагвай і Уругвай — по 19 млн.  дол.), але якість кредитного портфелю  є досить на високому рівні:  частка прострочених кредитів в Україні лише 1,23 %, порівняно з 8,2 % в Парагваї або 7,1 % в Уругваї. Значний розмір середнього кредиту 1225 дол. (порівняймо: 539 дол. — Колумбія або 593 — Перу) та високий рівень прибутковості активів (4 % порівняно з 3 % — Болівія та Парагвай) свідчать про непогані перспективи розвитку ринку мікрокредитів. Короткий період функціонування  даного ринку є основною причиною того, що середній кредитний портфель на одного кредитного експерта в Україні є найменшим серед порівнюваних країн —   21,69 тис. дол., порівняно з 3871 тис. дол. в Уругваї, 356 тис. дол. — в Перу або 349 тис. дол. — в Болівії.

     Отже, як видно з наведених даних, Україна  за невеликий період часу досягла  досить значних результатів в  реалізації програми мікрокредитування і, на нашу думку, має широкі перспективи для її  розвитку в майбутньому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     4. Загальний аналіз кредитування  суб’єктів малого бізнесу комерційним банком на прикладі ВАТ АБ "Укргазбанк" 

     Відкрите  акціонерне товариство Акціонерний  Банк «Укргазбанк» є правонаступником ЗАТ «Інтергазбанк» та АТЗТ «Хаджибейбанк», зареєстрованого Національним Банком України 21 липня 1993 року (реєстраційний № 183). ВАТ АБ «Укргазбанк» на сьогодні є однією з самих надійних та динамічних фінансових структур України, яка вже протягом десяти років успішно функціонує на ринку банківських послуг. Впевнене просування нових банківських продуктів на внутрішніх та міжнародних ринках забезпечили ВАТ АБ «Укргазбанк» впевнене зростання ділової репутації, основних фінансових показників та клієнтської бази. Банк активно нарощує масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальної експансії.

     На  нинішній час, 2010 рік для Банку відзначився значним зростанням показників діяльності. Зокрема фінансовий результат – прибуток - за підсумками роботи в 2010 році склав 100,352 млн. грн., що у 3,26 перевищує показник 2009 року. Протягом року банк збільшив свій статутний капітал до 500 млн. грн. Також, у 2010 році чисті активи Укргазбанку становили 10 313,8 млн. грн., що на 131,2 % перевищило аналогічні показники минулого року. Кредитно-інвестиційний портфель банку зріс більш ніж удвічі, і сягнув 5 353,6 млн. грн., що перевищило показник 2009 року у 2,4 рази. Сума кредитів, видана юридичним особам, збільшилась у 2,2 рази – до 3 439,9 млн. грн. Обсяг коштів клієнтів банку за 2010 рік подвоївся, і становив 5 594,5 млн. грн.