Правовий статус некомерційних суб’єктів господарювання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 21:56, дипломная работа

Краткое описание

Цілком очевидна необхідність дієвого некомерційного сектору, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям. Так званий «третій», неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання діяльності некомерційних організацій та їх правового статусу є надзвичайно важливими для нашої країни.

Содержание работы

Вступ

1. Історія виникнення некомерційних організацій ___

2. Поняття і ознаки некомерційної господарської діяльності ___

А) Правові ознаки некомерційної господарської діяльності__
Б) Порівняльний аналіз комерційної та некомерційної господарської діяльності___
В) Критерії розмежування комерційної і некомерційної господарської діяльності ___

3. Види некомерційних суб’єктів господарювання ___
А) Правове регулювання діяльності некомерційних суб’єктів господарювання ___
Б) Правова характеристика видів некомерційних суб’єктів господарювання___

4. Правові аспекти діяльності некомерційних суб’єктів господарювання ___

А) Організаційно – правові форми некомерційних суб’єктів господарювання ___

Б) Особливості легалізації некомерційних суб’єктів господарювання ___




Висновки

Додатки

Список літератури

Содержимое работы - 1 файл

СКЛЕЙКА Почти Финальная !!!!!!!!!!!!1.doc

— 381.00 Кб (Скачать файл)

              1) отримання прибутку в комерційній діяльності є основною метою, в некомерційній -  факультативною, тобто неосновною;

              2) заборона  розподілення прибутку між учасниками некомерційної організації;

              3) некомерційна діяльність здійснюється, як правило, некомерційними організаціями, тобто спеціальними                     суб’єктами (благодійними, релігійними організаціями, кредитними спілками, об’єднаннями громадян і т.і.);

              4) порядок легалізації (процедури державної реєстрації) комерційних та некомерційних суб’єктів господарювання.

              3. Виходячи із вищезазначеного, пропонуємо наступні критерії розмежування комерційної та некомерційної господарської діяльності:

              1)наявність або відсутність мети одержання прибутку в якості основної;

              2) дозвіл або заборона розподіляти отриманий   прибуток  між учасниками  організації;

              3) суб’єктний склад;

              4) особливості легалізації комерційних (некомерційних) організацій.

      Розмежування комерційної (некомерційної) діяльності необхідно для того, щоб  можна було чітко розрізнити, яку діяльність вважати прибутковою, а яку – неприбутковою (це має суттєве значення не тільки при встановленні правових меж її здійснення, але й при оподаткуванні).

 

    Наявність або відсутність мети одержання прибутку в якості основної.

              Як ми вже зазначали, некомерційні організації можуть отримувати прибуток (а для успішного існування іноді навіть повинні його отримувати), але отримання прибутку ні в якому разі не є основною метою діяльності некомерційних суб’єктів господарювання, оскільки він повинний спрямовуватись на здійснення основної(некомерційної) діяльності. Таким чином, отримання прибутку для некомерційної організації є факультативною (додатковою) ознакою, свого роду формою збільшення активів для здійснення основної діяльності. Більшість некомерційних організацій заради цього створюють комерційні структури.

  Дозвіл або заборона на розподіл прибутку між учасниками організації.

              Некомерційні організації зобов’язані свій прибуток витрачати на досягнення цілей створення організації. Вказана заборона направлена на попередження  використання податкових пільг, пільг по орендній платі, фінансової підтримки, що надається некомерційним організаціям.

              Суб’єктний склад.

              Цей критерій вказує на те, що некомерційна діяльність здійснюється, як правило некомерційними організаціями, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством. Згідно з аналізом нормативно-праовової бази, можна виділити наступні види некомерційних організацій: благодійні організації; об’єднання громадян  (політичні партії та громадські організації); споживчі кооперативи; обслуговуючі кооперативи; промислово – торгівельні палати; товарні та фондові біржі; професійні спілки; товариства співвласників житла; недержавні пенсійні фонди; кредитні спілки

              Що стосується особливостей легалізації, то вони полягають, перш за все, в особливостях державної реєстрації комерційних та некомерційних суб’єктів господарювання (веденні окремих реєстрів таких організацій тощо).

              Окрім вищезазначених висновків вважаємо за потрібне внести ряд пропозицій, пов’язаних із удосконаленням чинного законодавства України  про некомерційні організації.

              1. Пропонуємо внести до Господарського кодексу України визначення поняття некомерційного суб’єкту господарювання в наступній редакції: некомерційний суб’єкт господарювання створюється в передбачених законодавством видах та організаційно-правових формах для досягнення соціального, економічного та іншого ефекту, який не має своєю основною метою одержання прибутку, та не розподіляє його між засновниками (учасниками).

              2. Вважаємо за необхідне прийняття Закону „Про некомерційні організації”, який би містив перелік, особливості правового статусу некомерційних організацій та критерії здійснення ними комерційної діяльності.

              3. Пропонуємо на законодавчому рівні передбачити національні програми бюджетного фінансування діяльності некомерційних організацій.

              4. Вносимо пропозицію встановити стандарти ведіння комерційної діяльності (за аналогією з низкою зарубіжних країн), доручивши їх розробку незалежному органу, до складу якого входили б представники некомерційних організацій, а також рееструючих та контролюючих органів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткові матеріали :

 

1.      ПОЛОЖЕННЯ Харківської обласної організації Народно-демократичної ліги молоді

2.      Протокол

3.      Заява

4.      Форма даних про місцеві осередки

5.      Довідка з єдиного державного реєстру

6.      Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян

7.      Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

8.      Довідка з обласного управління статистики

 

 

 

Зареєстровано

Харківським обласним управлінням юстиції

21 вересня 1999 р.

Свідоцтво  № 570

 

Погоджено

із змінами та доповненнями

Харківським обласним управлінням юстиції

2 листопада 2001 р.

 

Погоджено

із змінами та доповненнями

Харківським обласним управлінням юстиції

„ ___”  ____________ 2005 р.

Прийнято

Конференцією Харківської обласної організації

Народно-демократичної ліги молоді

„22”липня 1999 р.

 

Затверджено

Правлінням Народно-демократичної ліги молоді

9 серпня 1999 р.

 

Прийнято

ІІІ Конференцією Харківської обласної організації

Народно-демократичної ліги молоді

Протокол №3 від 28 вересня 2001 р.

 

Затверджено

Правлінням Народно-демократичної ліги молоді

9 серпня 1999 р.

 

Прийнято

VІІІ Конференцією Харківської обласної організації

Народно-демократичної ліги молоді

Протокол №1 від 26 листопада 2005 р.

 

Затверджено

Правлінням Народно-демократичної ліги молоді

„ ___”  ____________ 2005 р.

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

Харківської обласної організації

Народно-демократичної ліги молоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М.Харків

2005


1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Харківська обласна організація Народно-демократичної ліги молоді (далі — ХОО НДЛМ) є територіальною організацією Народно-демократичної ліги молодіє (далі - Ліга)  і є добровільною, незалежною, молодіжною громадською організацією, що здійснює свою діяльність на демократичних засадах у відповідності до Конституції, Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, інших законів України на основі Статуту Ліги та цього Положення.

1.2. ХОО НДЛМ поширює свою діяльність на територію Харківської області.

1.3. Повна назва організації: Харківська обласна організація Народно-демократичної ліги молоді, скорочена : ХОО НДЛМ.

1.4. ХОО НДЛМ набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації, має свої рахунки в банківських установах (у т.ч. валютні), печатку, штампи, бланки, символіку та іншу атрибутику, зразки яких затверджуються Радою Ліги, може мати власну атрибутику, зразки якої затверджуються Радою ХОО НДЛМ. Символіка реєструється у порядку, встановленому чинним законодавством України.

1.5. Місце знаходження керівних органів ХОО НДЛМ: м. Харків, вул. Лермонтівська, 3.

1.6. ХОО НДЛМ є неприбутковою організацією.

 

2. МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ   ХОО НДЛМ

2.1. Метою ХОО НДЛМ є:

- здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист соціальних, економічних, політичних, творчих та інших спільних інтересів її членів;

- залучення якнайширших верств молоді до розбудови України як демократичної, правової, соціальної держави, сприяння розвитку справедливого (відкритого) громадянського суспільства.

2.2. Основними завданнями ХОО НДЛМ є:

- створення сприятливих умов для професійного та духовного вдосконалення членів організації;

- сприяння розвитку освіти молоді шляхом створення сприятливих умов для запровадження розгалуженої системи підготовки та перепідготовки молодих фахівців;

- сприяння пошуку, підтримці та підготовці молодих фахівців у всіх сферах людської діяльності та залучення їх до роботи у організації;

- сприяння дослідженням та розробці ефективних політичних, економічних та правових механізмів проведення реформ, покращення соціально-економічного становища в Харківській області;

- сприяння підготовці проектів нормативних актів з питань, що випливають із завдань ХОО НДЛМ, зокрема, в сфері розвитку економіки суспільства;

- сприяння розробці програм організації, популяризації та поширення ідей демократичної політики;

- сприяння становленню громадянського суспільства в Харківській області;

- сприяння розвитку культури і збереженню культурних цінностей;

- сприяння розвитку міжнародного співробітництва з питань, що входять до завдань ХОО НДЛМ;

- вивчення та узагальнення передового досвіду в усіх галузях громадянської діяльності та сприяння впровадженню його в практику, зокрема, шляхом внесення пропозицій до органів влади;

-  всебічне сприяння діяльності Народно-демократичної партії.

2.3. Для досягнення мети та виконання завдань ХОО НДЛМ:

-          організовує та проводить форуми, конгреси, семінари, конференції, наради, “круглі столи”, тренінги, виставки, ярмарки,  презентації, концерти, шоу-програми, школи обміну досвідом з питань статутної діяльності;

-          створює інформаційну базу ХОО НДЛМ;

-          розповсюджує інформацію про свою діяльність, пропагує свої ідеї та цілі;

-          засновує засоби масової інформації;

-          представляє інтереси своїх членів у державних та громадських органах;

-          сприяє своїм членам у проведенні науково-дослідницьких робіт з питань, пов’язаних із завданнями ХОО НДЛМ;

-          самостійно на громадських засадах здійснює незалежні дослідження з актуальних питань з політології, економіки, соціології, права, історії, тощо;

-          ідейно, організаційно, матеріально підтримує діяльність культурних, наукових, просвітницьких громадських організацій;

-          здійснює благодійницьку діяльність;

-          бере участь у розробці, фінансуванні та реалізації спільних програм з державними органами, іншими громадськими організаціями, благодійними фондами, підприємствами та організаціями всіх форм власності відповідно до їх запрошень;

-          здійснює необхідну господарську діяльність, шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств.

 

3. ЧЛЕНСТВО У ХОО НДЛМ

3.1. Членами ХОО НДЛМ можуть бути особи у відповідності із Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, які визнають Положення ХОО НДЛМ та дотримуються статутних вимог.

3.2 Прийом у члени Ліги здійснюють керівні органи місцевих осередків ХОО НДЛМ, або безпосередньо ХОО НДЛМ (якщо відсутня відповідна місцева) на підставі особистої письмової заяви.

За особливий внесок у розвиток Ліги особам може бути надано статусу почесного члена.              Рішення про надання такого статусу приймається Радою ХОО НДЛМ.

3.3. Членство в  ХОО НДЛМ припиняється:

- за власним бажанням, на підставі письмової заяви;

- за рішенням Ради ХОО НДЛМ, або Радою Ліги не менше ніж 2/3 голосів внаслідок невиконання статутних  вимог;

- у інших випадках, передбачених чинним законодавством України. 

3.4. Члени ХОО НДЛМ мають право:

- обирати і бути обраними до керівних органів ХОО НДЛМ;

- висувати і підтримувати своїх кандидатів на виборах у керівні органи ХОО НДЛМ;

- вільно викладати свої погляди і обговорювати будь-які питання життя ХОО НДЛМ як до, так і після ухвалення рішень;

- брати участь у заходах, що проводяться ХОО НДЛМ;

- вільно виходити з ХОО НДЛМ.

3.5. Члени ХОО НДЛМ зобов’язані:

- дотримуватися вимог Статуту Ліги та цього Положення;

- брати участь у діяльності ХОО НДЛМ;

- дбати про зміцнення авторитету ХОО НДЛМ, дотримуватися норм моралі та ділової конструктивної критики;

- виконувати рішення керівних органів ХОО НДЛМ та Ліги, прийняті у межах їхньої компетенції;

-  регулярно сплачувати членські внески.

 

 


4. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  УСТРІЙ ХОО НДЛМ.

4.1. Обласну структуру ХОО НДЛМ складають місцеві осередки (районні, міські, районні у містах, сільські та селищні) та первинні осередки.

4.2. Місцеві осередки утворюються на установчих зборах або конференціях і набувають свого статусу після їх визнання Радою ХОО НДЛМ.

4.3. Місцеві осередки діють на підставі Статуту Ліги, Положення ХОО НДЛМ та своїх Положень, які затверджуються їх вищим керівним органом та Радою ХОО НДЛМ. Для набуття прав юридичної особи територіальні осередки повинні зареєструватися у порядку, встановленому чинним законодавством України.

4.4. Місцеві осередки:

- самостійно вирішують всі питання внутрішнього життя, окрім тих, що віднесені цим Положенням до компетенції вищих керівних органів ХОО НДЛМ;

- обирають делегатів на Конференцію ХОО НДЛМ та делегують своїх Голів до Ради ХОО НДЛМ.

4.5. Місцеві осередки, які створені в адміністративно-територіальних одиницях нижчого рівня, є складовими місцевих осередків, що створені в адміністративно-територіальних одиницях вищого рівня.

Информация о работе Правовий статус некомерційних суб’єктів господарювання