Звiт про стажування на ВАТ “ Опілля “

Основні фонди ВАТ „опісля” визначає матеріальні активи підприємства, що використовуються для ведення господарської діяльності з терміном корисного використання більше одного року та вартістю понад 1000грн. Активи вартістю менше 1000грн. та терніном корисного використання більше року використовують як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Амортизація основних засобів на підприємстві здійснюється згідно податкового методу, а малоцінних необоротних матеріальних активів в розмірі 100% вартості такого об’єкта в першому місяці його відпуску зі складу.

ВАТ „Опілля” при купівлі запасів транспортно-заготівельні витрати пов’язані з ними відносяться і сумуються до їх вартості. При відпуску у виробництво оцінка запасів здійснюється за методом середньозваженої, що полегшує контроль за ними.

Облікова політика підприємства виконується досить ретельно, оскільки створений резерв сумнівних боргів, який бере участь при визначенні чистої реалізаційної вартості (дебіторської заборгованості за товари, послуги, роботи). 

Усі витрати та доходи на підприємстві відображаються та регламентуються відповідно до П(С)БО 16 „Витрати” та 15”Доходи”.

При формуванні виробничої собівартості продукції використовують наступні статті калькулювання :

-         матеріальні затрати ;

-         оплата праці та нарахування на неї робітників ;

-         амортизація виробничого призначення ;

-         змінні загальновиробничі витрати .

        До змінних загальновиробничих витрат відносять: оплату праці та нарахування на неї працівників, що займаються обслуговуванням обладнання ; вартість витраченого палива, енергії, води та інших ресурсів, а до постійних : нараховану амортизацію та витрати загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології виробництва.

До адміністративних витрат ВАТ „Опілля” відносить : оплату праці адмінперсоналу, витрати на відрядження , оплата місцевих податків , тощо. 

На ВАТ “Опілля” застосовується нормативний метод щодо включення до витрат. Основними принципами даного методу є:

   на базі діючих, технічно обгрунтованих норм витрат попередньо складаються нормативні калькуляції собівартості з кожного виду продукції, які використовуються при врахуванні фактичної собівартості;

   так як діючі норми змінюються, необхідно вести облік змін цих норм;

   систематично ведеться облік відхилень від норм витрат з указанням причин і винуватців.

         На ВАТ „Опілля” здійснюється дисципліноване ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності у відповідності до діючого Наказу про облікову політику .

3.Методика обліку та організації окремих ділянок облікового процесу:

а) основних засобів та інших необоротних активів

Згідно П(С)БО №7, основні засоби – це  матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка є історичною (фактичною) собівартістю необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Облік наявності та руху основних засобів ведеться на синтетичному рахунку №10 “Основні засоби”. За дебетом рахунка №10 “Основні засоби” відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Рахунок №10 “Основні засоби” має такі субрахунки:

        101 “Земельні ділянки”.

102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”.

103 “Будинки, споруди та передавальні пристрої”.

        104 “Машини та обладнання”.

105 “Транспортні засоби”.

106 “Інструменти, прилади, інвентар (меблі)”.

107 “Робоча і продуктивна худоба”.

108 “Багаторічні насадження”.

109 “Інші основні засоби”.

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

З метою чіткого розмежування основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємство самостійно встановлює межу, вартісну ознаку під час визначення своєї облікової політики. На ВАТ „Опілля” до основних фондів відносять матеріальні активи, що використовуються для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких перевищує 1 рік і вартість яких понад 1000грн. 

Основні засоби зберігають свою натуральну форму до кінця їх служби, а свою вартість поступово переносять на новостворену продукцію  у вигляді амортизаційних відрахувань. Нарахування амортизації на основні засоби, які надійшли до експлуатації починається з першого числа наступного місяця, а на ті основні засоби, що вибули, припиняється з першого числа наступного місяця. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

   очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

   фізичний та моральний знос, що передбачається;

   правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Отже, амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості, яка, в свою чергу,  являє собою суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова вартість – це вартість основних засобів за вирахуванням з початкової вартості суми їх зношення.

Знос необоротних активів - сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Синтетичний облік  амортизації основних  засобів ведеться на  пасивному рахунку №13 „Знос необоротних  активів” .

На ВАТ “Опілля” нарахування амортизації здійснюється відповідно до методу, який передбачений податковим обліком, тобто основні засоби поділяються на чотири групи, для яких річні норми амортизації становлять відповідно 2%, 10%, 6% та 15% з 2004 року. Для основних засобів, які були введені до 2004 року використовують наступні норми амортизації 5%, 25%, 15% відповідно для трьох груп. До першої групи належать будівлі, споруди, їхні  структурні компоненти, передавальні пристрої. До другої – автомобільний транспорт та запчастини до нього, меблі, побутові прилади та устаткування, конторське обладнання та приладдя, тощо. До третьої групи – інші основні засоби, що не ввійшли до першої, другої та четвертої. До четвертої – компютери, мобільні телефони, рації, мікрофони тощо.

В Додатку  3.1 наведений перелік основних засобів, які автоматизовано згруповані згідно податкового методу , а також дані про їх знос та залишкову вартість, що містилися  на дату складання річного балансу ВАТ „Опілля” за 2008рік. Для обчислення місячної суми амортизаційних відрахувань слід розраховану суму амортизаційних відрахувань за квартал розділити на три.

Основні засоби надходять на підприємство за рахунок різних джерел  (будівництво нових об’єктів  і придбання основних засобів, безкоштовне одержання та інші). Їх надходження оформляється прихідним ордером  на основі накладної постачальника. На кожний об’єкт складається окремий акт і присвоюється інвентарний номер. На основі цих актів бухгалтерія відкриває інвентарні картки, які є регістрами аналітичного обліку основних засобів. Для того, щоб забезпечити контроль за їх збереженням, заповнені інвентарні картки реєструються в списках. У кінці місяця складаються картки обліку руху основних засобів. Надходження основних засобів оформляється записом:

Дт рахунку 10 “Основні засоби”;

Кт рахунку 152 “Капітальні інвестиції”.

На  ВАТ „Опілля” використовується допоміжний субрахунок 152. Прихід основних  засобів  відображається на ньому. Потім вони закріплюються за конкретною особою, при цьому використовується рахунок 151 і вводяться в експлуатацію.

Вибуття основних засобів може бути з різних причин: вони безоплатно передаються іншим підприємствам в порядку перерозподілу; ліквідовуються внаслідок зносу. Основні засоби можуть реалізовуватись, передаватись з цеху в цех (внутрішнє переміщення) і т.д. Внутрішнє переміщення основних засобів оформляється накладною на внутрішнє переміщення основних засобів (Додаток 3.2). Ліквідація основних засобів внаслідок їх повного зносу оформляється “Актом ліквідації основних засобів”. Введення в експлуатацію основних засобів оформляється “Актом прийому-передачі основних засобів” (Додаток 3.3). Списання основних засобів оформляється “Актом на списання основних засобів” (Додаток 3.4).

Для підтримання основних засобів у робочому стані їх необхідно періодично ремонтувати. За обсягом і характером виконання робіт ремонти поділяються на капітальні й поточні. На відміну від капітального, який проводиться з періодичністю більше одного року, поточний ремонт – менший за обсягом і проводиться з інтервалом до одного року.

Ремонти можуть виконуватись двома способами: підрядним і господарським.

Господарський спосіб являє собою виконання ремонтних робіт власними силами і за рахунок власних коштів підприємства.

Підрядний спосіб характеризується тим, що для виконання ремонту залучаються спеціалізовані ремонтні підприємства й інші сторонні організації, що виконують його за договором або нарядом-замовленням. Здача в ремонт основних засобів оформляється випискою накладної  за формою №ОЗ-1, а сума затрат відмічається по відповідному об’єкту в інвентарній картці.

Розрахунки за виконаний ремонт обладнання підрядним способом здійснюється на підставі акту і виписаного рахунку.

Слід відмітити, що в новій системі бухгалтерського обліку витрати на ремонт, утримання обладнання та ін., які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів, є витратами звітного періоду.

На ВАТ „Опілля”  витрати на ремонт відображаються на рахунках 9 класу в залежності від виду основного засобу, який ремонтують.

До інших  необоротних  матеріальних активів  відносяться  активи з  невеликою вартістю, з  терміном служби  більше одного  року або виробничого  циклу. До інших   необоротних матеріальних активів  можна  віднести столи, меблі, інструменти, інвентарна тара, природні ресурси, тощо . Їх облік ведеться  на рахунку 11 „ Інші необоротні матеріальні активи „ . При оподаткуванні  таких активів складається аналогічні записи  як і при надходженні основних засобів , але  при купівлі внаслідок капітальних інвестицій використовується  субрахунок 153 „ Придбання ( виготовлення ) інших необоротних матеріальних активів”. Амортизація на підприємстві по таких активах нараховується по аналогії  основних засобів відповідно групи податкового обліку ( Додаток 3.5) .

Нематеріальний актив – немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може  бути відособлений  від підприємства і знаходиться на підприємстві з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі , в адміністративних цілях тощо. Використовується  активний рахунок 12 ”Нематеріальні активи „(Додаток 3.6).

б) матеріальних цінностей та інших запасів

Облік запасів регулює П(С)БО №9 „Запаси”. Згідно з ним запаси – це активи, які утримує підприємство для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності чи перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва або утримує для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління виробництвом.

Зокрема до виробничих запасів належать сировина і матеріали , придбані напівфабрикати, пальне та мастильні матеріали, тверде паливо, тара, будівельні матеріали, запасні частини та інше.

Для обліку виробничих запасів призначений рахунок 20 „Виробничі запаси”. Тут узагальнюється інформація про наявність і рух належних підприємству сировини і матеріалів ( у тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.