Отчет с НТФ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 12:47, отчет по практике

Краткое описание

Бухгалтерський облік пройшов складний шлях розвитку, до того стану, який існує на даний момент. І сьогодні, коли Україна переживає кризові моменти свого розвитку, у зв’язку з умовами переходу до ринкових відносин нам, майбутнім професіоналам у сфері менеджменту потрібно обов’язково знати бухгалтерський облік і вміти показати свої знання на практиці.

Содержимое работы - 1 файл

НТФ 2010 баба шура.doc

— 972.50 Кб (Скачать файл)

 

Рис. 7.2. Форми та види кредитів, що надаються підприємствам

 

Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, металургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерна відсутність тривалого лагу (періоду) між надходженням і витрачанням коштів. Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лісової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами коштів і надходженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерівномірним кру-гооборотом коштів додаткова потреба в кредиті пояснюється сезонністю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може коливатися від кількох днів (виробництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років (виробництво сільськогосподарської продукції, суднобудування). Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну й постійно відновлювальну. Сезонну кредитну лінію відкривають за періодичного браку оборотних коштів, пов'язаних із сезонністю виробництва або з необхідністю створення запасів товарів на складі. Таку лінію може бути відкрито, наприклад, цукровому заводу для формування запасів цукрових буряків або овочевій базі для створення запасів овочів на зиму.        

Рис. 7.3. Банківське обслуговування підприємства

Кредити овочевій базі і цукровому заводу погашаються за рахунок виручки від реалізації продукції. Погашення боргу й відсотків здійснюється одноразовим платежем. У разі відкриття сезонної кредитної лінії банк в обов'язковому порядку вимагає від підприємства забезпечення. Відновлювальну кредитну лінію може бути відкрито підприємству тоді, коли воно відчуває постійний брак оборотних коштів для відновлення процесу виробництва в заданому обсязі. Відновлювальна кредитна лінія надається на термін, який не перевищує одного року. Особливість відновлювальної кредитної лінії полягає в тім, що підприємство, погасивши частину кредиту, може одержати нову суму, але в межах відповідного ліміту і періоду дії кредитної угоди. У зв'язку з цим підприємство повинно заставити банку основні фонди або над ати якусь іншу гарантію. Механізм дисконтування векселів підприємств зображено на рис. 7.6. Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника. Банківський кредит класифікують за такими ознаками:                                                                 1. Цільова направленість.              2. Термін кредиту.                      3. Вид відсоткової ставки.              4. Валюта кредиту.               5. Види обслуговування.         Залежно від мети кредит може надаватися на:      * фінансування оборотного капіталу;        * фінансування основного капіталу;       * викуп приватизованого підприємства.

Рис. 7.6. Структурно-логічна схема  вексельного кредитування підприємства

Рис. 7.4. Порядок відкриття контокорентного  рахунка

Для укладання договору застави підприємство-заставодавець  повинно передати банку (заставодержателю) такі документи:           а) договір страхування та страхове свідоцтво;           б) докази згоди органу, який управляє майном, на укладання договору, а також докази, що органи приватизації та трудовий колектив було повідомлено про цей факт;                   в) витяги з книги запису застав;              г) установчі документи, свідоцтво про реєстрацію та нотаріально засвідчені зразки підписів своїх службових осіб.

Рис. 7.8. Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди

Умови погашення кредитів суттєво впливають на фінансовий стан суб'єктів господарювання. Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. За способом погашення позики можуть бути: до запитання, з погашенням у відповідний термін, з довгостроковим погашенням. За позиками до запитання строк повного повернення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку. Позика може погашатися підприємством не тільки відповідно до кредитного договору, а й достроково (на вимогу кредитора або на бажання підприємства).За характером погашення кредити поділяються на такі види:      1) дисконтні;                2) позики, які погашаються поступово - щомісячно, щоквартально, раз на півроку, щорічно;               3) позики, які погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну позики, тобто підприємство одночасно сплачує банку суму основного боргу та нарахованих відсотків;               4) амортизаційні (здійснюється поступова виплата основного боргу та відсотків рівномірними внесками).         Можуть бути й інші способи погашення, які зазначаються у кредитному договорі (наприклад надання підприємству пільгового періоду кредитування, тобто відстрочки погашення кредиту). На відміну від звичайних надання дисконтних позик передбачає утримання позикового відсотка (дисконту) під час видачі кредиту.

 

 

 

 

 

2.8 Оцінка фінансового  стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансових результатів

       

тис.грн.

Показники

Джерело інформації

Відповідний період минулого року

Звітний період

 

за  новими стандартами

тис.грн.

тис.грн.

зміни, %

1

2

3

4

5

1. Чистий доход  (виручка) від  реалізації продукції  (товарів, робіт, послуг)

Ф.№2  ряд.035

21969

28347

129%

2. Собівартість  реалізованої продукції (товарів,  робіт, послуг)

Ф.№2   ряд.040

16251

22280

137,1%

- питома  вага витрат у виручці від  реалізації, %

ряд.2/ряд.1*100

     

3. Валовий прибуток 

Ф.№2  Ряд.050

5718

6067

106%

(збиток)

Ф.№2  Ряд.055

     

4. Прибуток  від операційної діяльності

Ф.№2   Ряд.100

666

191

28,7%

(збиток)

Ф.№2   Ряд.105

     

5. Прибуток від  звичайної діяльності

Ф.№2   Ряд.170

536

0

0

(збиток)

Ф.№2   Ряд.175

0

5482

0

6.Чистий прибуток 

Ф.№2   Ряд.220

355

0

0

(збиток)

Ф.№2   Ряд.225

0

5721

0


 

Основними завданнями аналізу  фінансового стану є:

- дослідження рентабельності  та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності  використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка  динаміки та стану ліквідності,  платоспроможності та фінансової  стійкості підприємства;

- оцінка становища  суб'єкта господарювання на фінансовому  ринку та кількісна оцінка  його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності  підприємства та його становища  на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності  використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Особливостями зовнішнього  фінансового аналізу є:

- орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- множинність об'єктів-користувачів;

- різноманітність цілей  і інтересів суб'єктів аналізу;

- максимальна відкритість  результатів аналізу для користувачів.

           

Оцінка капіталу

           

тис.грн.

 

Показники

Джерело інформації

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

зміни

   

за новими стандартами

   

тис.грн.

%

 

1

2

3

4

5

6

1

Власний капітал –  всього

ряд. 380 (Ф.1)

8424

2703

-5721

32,09

2

Статутний фонд

Ряд.300 (Ф.1)

1357

1357

0

100

3

Відношення податкової заборгованості до власного капіталу, %

Дані з особового 

рахунку платника

податків та дані підприємства*100/ Ряд.1

0,0%

0,0%

X

X

4

Залучені кошти - всього

ряд.( 5+6+7)

8703

15923

7220

183

5

Кредити банків

Ряд.440+500 (Ф.1)

8703

15923

7220

183

6

Позикові кошти 

Ряд.450+470(Ф.1)

0

0

0

-

7

Відстрочені податкові  зобов’язання

Ряд.460 (Ф.1)

0

0

0

-

8

Відношення залучених  коштів до власного капіталу, %

ряд.4/ряд.1*100

   

X

x

9

Розрахунки з кредиторами 

Ряд.510+520+530

+540+550+560+

570+580 (Ф.1)

3122

4063

-941

130,1

10

в т.ч.: з бюджетом

Ряд.550+560+ 570(Ф.1)

99

30

-69

30,3

11

по оплаті праці 

Ряд.580(Ф.1)

148

46

-102

31,08

12

Інші короткострокові  пасиви

Ряд.590+600+ 610(Ф.1)

100

558

458

558


 

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:           - аналіз абсолютних показників прибутку;      - аналіз показників рентабельності;        - аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;    - аналіз ефективності використання залученого капіталу;    - економічна діагностика фінансового стану підприємства.    На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу. Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:  - аналіз майна (капіталу) підприємства;       - аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;    - оцінка ділової активності підприємства;      - аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;           - аналіз кредитоспроможності підприємства;      - оцінка використання майна та вкладеного капіталу;     - аналіз власних фінансових ресурсів;       - аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;    - аналіз самоокупності підприємства.         Рівень та динаміку коефіцієнта власних та залучених засобів, коефіцієнта маневреності власних оборотних засобів характеризує таблиця: 

                                                                                                                                          тис.грн.

Показники

Джерело інформації (ф.1)

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду 

Відхилення (+,-)

Залучені засоби

Стр.480+стр.620

11925

20544

8619

Власні оборотні кошти

Стр.380-(80-50)

-5299

-11224

-5925

Основні засоби та інші позаоборотні активи

Стр.080

13723

13927

204

Джерела власних та залучених  засобів 

Стр.380

8424

2703

-5721

Коефіцієнт фінансового  левериджу

Залучений к-л

Власний к-л

-2,3

-1,82

0,8

Коефіцієнт фінансової автономії

р.380+р.430+р.630

р.640

0,4

0,12

-0,28

Информация о работе Отчет с НТФ