Отчет с НТФ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 12:47, отчет по практике

Краткое описание

Бухгалтерський облік пройшов складний шлях розвитку, до того стану, який існує на даний момент. І сьогодні, коли Україна переживає кризові моменти свого розвитку, у зв’язку з умовами переходу до ринкових відносин нам, майбутнім професіоналам у сфері менеджменту потрібно обов’язково знати бухгалтерський облік і вміти показати свої знання на практиці.

Содержимое работы - 1 файл

НТФ 2010 баба шура.doc

— 972.50 Кб (Скачать файл)

Аналіз наведених розрахунків  свідчить, що коефіцієнт фінансового  левериджу -2,3 пунктів і на кінець періоду становить -1,82. Наведений  розрахунок свідчить про те, що результати фінансової діяльності підприємства залежать від зовнішніх інвесторів. Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення. Можна назвати шість основних прийомів аналізу:                 1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;               2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;               3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);               4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;              5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.                 6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.   Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.            Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: - балансу (форма № 1);          - звіту про фінансові результати (форма № 2);      - звіту про рух грошових коштів (форма № 3);      - звіту про власний капітал (форма № 4);       - дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою. Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту. У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу. З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна уможливлювати:       - оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;  - оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;            - прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.       Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних. Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).         Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів і прибутків підприємства. Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі. Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Таблиця 9.2

ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Компоненти  фінансової звітності

Зміст

Використання  інформації

Баланс

Наявність економічних  ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу

Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства;

прогнозування майбутніх потреб у позиках;

оцінка та прогнозування змін в економічних  ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому

Звіт про  фінансові  
результати

Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період

Оцінка та прогноз:

прибутковості діяльності підприємства;

структури доходів  та витрат

Звіт про  власний  
капітал

Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

Оцінка та прогноз змін у власному капіталі

Звіт про  рух грошових коштів

Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду

Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної  та фінансової діяльності підприємства

Примітки

Вибрана облікова політика.

Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО.

Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості

Оцінка та прогноз:

облікової політики;

ризиків або  непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання;

діяльності підрозділів  підприємства тощо


КРИТЕРІЇ  ВІДОБРАЖЕННЯ СТАТЕЙ У ФІНАНСОВИХ ЗВІТАХ

Попередні критерії

 

Нові критерії

Установлені Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затв. Мінфіном України № 139 від 18 серпня 1995 р., з наступними змінами і доповненнями

 

Встановлені П(С)БО 1

Як правило, віддається перевага юридичній формі над економічним змістом

 

Віддається  перевага економічному змісту.

  • Існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею.
  • Оцінку статті можна здійснити з високою мірою достовірності

 

Рис. 9.2. Зміна критеріїв  відображення статей у звітності

Наведемо коротку характеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства.

А. Показники оцінки майнового  стану

                                            

Аналіз майнового стану  підприємства

                                                                                                                                  тис.грн.

Основні засоби:

2008

2009

 

%

 

%

Первісна вартість

49

100

52

100

Залишкова вартість

43

96,3

39

78,4

Знос

6

3,7

13

21,6


 

                                                   Аналіз зносу основних фондів

тис.грн.

Показники

Одиниця вимірювання

2008

2009

Відхилення (+,-)

Початкова вартість основних засобів

Тис.грн.

49

52

3

Зношення основних засобів

Тис.грн.

6

13

7

Ступень зносу основних засобів

%

0,12

0,25

0,13

Ступень придатності  основних засобів

%

0,7

0,5

-0,2


Коефіцієнт зносу на початок 2008р.:

Кзн = 6/49=0,12;

Коефіцієнт зносу на кінець аналізує мого періоду:

Кзн = 13/52=0,25;

Коефіцієнт придатності  основних фондів  на початок 2009р.:

Кзн = 32,5/49=0,7

Коефіцієнт придатності  основних фондів  на кінець аналізує мого періоду :

Кзн = 15,3/32,5=0,5

1. Сума господарських  коштів, що їх підприємство має  у розпорядженні. Цей показник  дає загальну вартісну оцінку  активів, які перебувають на  балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2. Питома вага активної  частини основних засобів. Згідно  з нормативними документами під  активною частиною основних засобів  розуміють машини, обладнання і  транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу  основних засобів. Показник характеризує  частку зношених основних засобів  у загальній їх вартості. Використовується  в аналізі для характеристики  стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

4. Коефіцієнт оновлення  основних засобів. Показує, яку  частину наявних на кінець  звітного періоду основних засобів  становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття  основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

К виб.=14275/27829=0,5

Б. Оцінка ліквідності  та платоспроможності

1. Величина власного  капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття "оборотні кошти" та "власні оборотні кошти". Перший показник характеризує активи підприємства ( II та III розділи активу балансу). Другий - джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2. Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

К м.=6623-3222/8424=0,4

3. Коефіцієнт покриття  загальний. Характеризує співвідношення  оборотних активів і поточних  зобов'язань. Для нормального  функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

Кп = А2 / П5 ,

 

 А2 - оборотные активы;   

 П5 - краткосрочные обязательства.

 

4. Коефіцієнт швидкої  ліквідності. Аналогічний коефіцієнту  покриття, але обчислюється за  вужчим колом поточних активів  (з розрахунку виключають найменш  ліквідну їх частину - виробничі  запаси).

Информация о работе Отчет с НТФ