Отчет с НТФ

На початок звітного періоду

К ш.л.=2039+6 /676+100=2,6

На кінець

К ш.л.=2766+44/676+558=2,3

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими  за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника- 0,2.

На початок звітного періоду

Ка.л.=148/(19+43+56+148+100)=0.4 
на кінець

     Ка.л.= 180/(29+15+15+46+558)=0,3

6. Частина власних  оборотних коштів у покритті  запасів. Це вартість запасів,  яка покривається власними оборотними  коштами. Має велике значення  для підприємств торгівлі. Рекомендована  нижня межа цього показника - 50%

7. Коефіцієнт покриття  запасів. Розраховується як співвідношення  ве личини стабільних джерел  покриття запасів і суми запасів.  Якщо значення цього показника  є меншим за одиницю, то поточний  фінансовий стан підприємства  вважають недостатньо стійким.

К п.з.=6623/3222=2,06

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших  характеристик фінансового стану  підприємства -- забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт концентрації  власного капіталу характеризує  частку власності самого підприємства  у загальній сумі коштів, інвестованих  у його діяльність. Чим вищий  цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

К в.к.=8424/13723+20349=0,25

2. Коефіцієнт фінансової  залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

К ф.з.= 13723+20349/8424=2,42

3. Коефіцієнт маневреності  власного капіталу показує, яка  частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

К м.в.к.=8424+8703-13723/8424+8703=0,2

4. Коефіцієнт довгострокових  вкладень показує, яку частину  основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового  залучення позикових коштів характеризує  структуру капіталу. Зростання цього  показника - негативна тенденція,  яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Кд.в=8703/8703+8424=1,03

6. Коефіцієнт співвідношення  позикових та власних коштів. Зростання цього показника в  динаміці також свідчить про  посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В даній роботі було наведено основні техніко-економічні показники  роботи ТОВ ”Життя”, проведено аналіз фінансово-економічних показників та їх динаміки, аналіз аспектів формування і розподілу прибутку підприємства. Для цього було використано баланс підприємства і звіт про фінансові результати його діяльності. На ТОВ “Життя ” є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення засобів виробництва. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбудеться внаслідок того, що неустаріле (тут мається на увазі морально, хоча це опосередковано відноситься і до нового обладнання фізично) потребує меншої кількості обслуговуючих працівників. А це в свою чергу приведе до зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції – або знизиться кількість працівників при незмінному об’ємі виробництва, або збілишиться обсяг при тій же величині працівників. Збільшення обсягу виробництва, як відомо приводить до зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції. Однак значно легше сказати, ніж досягнути збільшення обсягу виробництва, це завдання не з простих.Підприємству слід шукати нові ринки збуту продукції – і в Україні, і за кордоном. На думку фахівців продукція даного підприємсва має шанси завоювати певну частку закордонного ринку, оскільки відрізняється значно нижчою ціною, але для цього необхідні певні зусилля в плані просування продукції (а для цього потрібні певні витрати і в першу чергу – наявність маркетингових спеціалістів високого класу, що у нас може стати перешкодою; хоча слід сказати, ВАТ на даний час поставляє свою продукцію і за кордон). Щодо розширення частки українського ринку, то незавадило б виділити деякі кошти на рекламу, це обов’язково принесло б результати.Слід також відмітити, що з ростом обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості продукції, що випускається. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваного підприємством прибутку.Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу в понад урочний час, забезпечувати доставку працівників на роботу та з роботи за узгодженими маршрутами, надавати матеріальну допомогу працівникам з нагоди ювілейних та інших визначних дат. Враховуючи специфіку роботи слід також проводити профілактичне оздоровлення та медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці. Важливе значення в боротьбі за зниження собівартості та підвищення прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.

При дотриманні визначених умов, підприємство може суттєво покращити  результати своєї роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                   Додаток А

НАКАЗ № 3

 

м. Кривий  Ріг                                                                                                       

                                                                                                                               03 січня 2010 р.

 

« Про облікову політику ТОВ «Життя » у 2010 р. 

 

Керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV, затвердженими Міністерством  Фінансів України положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом ТОВ «Біофарм», та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності, -

НАКАЗУЮ :

 

1. Затвердити Положення  про облікову політику ТОВ  «Біофарм» (додається) та ввести його в дію з 01 січня 2010 року.

2. Начальнику відділу  кадрів ознайомити (під особистий  підпис) із змістом Положення  всіх посадових осіб та працівників, які мають відношення до його виконання. Надати усім працівникам бухгалтерії по 1 примірнику Положення про облікову політику.

3. Загальний контроль  за виконанням цього Наказу  залишаю за собою.

4. Безпосередній контроль  за виконанням вимог Положення про облікову політику покладається на головного бухгалтера підприємства.

Генеральний директор

З наказом ознайомлений:

Затверджено

наказом № 3 від «1» січня 2010 р. 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Посадова інструкція

 

Директора фінансового відділу

.

Директор фінансового відділу повинен мати повну вищу економічну освіту (спеціаліст, магістр) та стаж роботи у сфері організації фінансової діяльності торговельних або виробничих підприємств не менше 5 років.

Директор фінансовий виконує такі завдання та обов'язки:

Організує та контролює рух фінансових ресурсів підприємства з метою

найбільш ефективного  використання усіх видів ресурсів у  процесі виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і  з метою одержання максимального прибутку. Визначає джерела фінансування виробничо-господарської діяльності підприємства (бюджетне фінансування, короткострокове і довгострокове кредитування, випуск, придбання цінних паперів, лізингове фінансування, залучення позикових і використання власних коштів тощо). Організує діяльність працівників фінансового відділу з метою виявлення зовнішніх джерел фінансування; безпосередньо веде переговори з комерційними банками,іншими кредитними установами та іншими сторонами та організаціями. Координує роботу з проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства (аналізу бухгалтерської звітності, горизонтального й вертикального аналізу, розрахунку фінансових коефіцієнтів та показників діяльності тощо). Забезпечує розробку проекту наказу про облікову політику підприємства та проектів щодо внесення змін до цього наказу. Здійснює управління роботами з формування кредитної політики підприємства, що включають: проведення аналізу структури балансу, визначення рівня співвідношення власних і позикових коштів, ухвалення рішення про залучення позикових коштів, визначення вигоди від залучення позикових коштів, вивчення кредитних організацій; аналіз договірної документації, складання плану повернення позичених коштів, розрахунок процентних ставок за період кредиту, визначення суми відсотків за проектами кредитних договорів, встановлення джерел виплати суми кредиту й відсотків, розробку планів і схем погашення кредитів тощо. Здійснює управління активами підприємства (фінансування поточної виробничої діяльності, інвестування технічного розвитку підприємства; фінансові інвестиції; управління тимчасово вільними коштами; реорганізація, ліквідація, реалізації окремих об'єктів майнового комплексу підприємства тощо). Організує дослідження й аналіз витрат на закупівлю сировини і матеріалів, споживання електроенергії, транспортних витрат, торгово-комісійних та інших витрат, витрат на амортизаційні відрахування, відсотків за кредит, орендної плати, витрат на утримання апарату управління, на поточний ремонт устаткування й інших витрат з метою визначення політики керування витратами та виявлення резервів їх зменшення. Визначає дивідендну політику підприємства (політику постійних виплат, політику регулярного дивіденду, політику додаткових дивідендів) і розробляє пропозиції стосовно встановлення частини прибутку, що направляється на виплату дивідендів, коректування умов виплати дивідендів, визначення умов для ухвалення рішення про збільшення статутного фонду тощо. Організує роботу з розробки бізнес-планів у частині, що відповідає його компетенції: основних показників фінансово-економічного стану підприємства, оцінки фінансового та виробничого ризиків і способів їх страхування, прогнозу прибутку і збитків від проекту, прогнозу руху (потоку) грошових коштів тощо. Здійснює організацію підготовчих робіт з бюджетного планування; визначає основні методичні вимоги до складання тематичних бюджетів, структуру бюджету; встановлює строки розробки та подачі на затвердження бюджетів; складає зведений бюджет та разом із письмовими поясненнями подає його на затвердження директору підприємства; визначає відповідальних за виконання бюджету; встановлює процедури узгодження, затвердження й контролю виконання бюджету тощо. Організує і забезпечує контроль за виконанням фінансових планів (у т. ч. плану з прибутку) і бюджетів з метою виявлення відхилень від планових показників, причин, які обумовили ці відхилення; розробляє заходи щодо ліквації невиробничих витрат і факторів, що роблять виробництво дорожчим , щодо внесення коригувань до бюджетів і планів тощо.

Директор фінансовий несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, — у межах, визначених чинним трудовим законодавством України; за правопорушення, вчинені у процесі здійснення своєї діяльності, — у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України; за нанесені матеріальні збитки — у межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                

                                                                                                        Додаток В

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Загальними зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

«Життя»

 

Протокол № __

від «__»  ________  2008 р.

 

 

 

                                                                                                    

                                                                       

 

С Т А Т  У Т

 

Товариства з обмеженою  відповідальністю

«Життя»

 

Ідентифікаційний  код 88356129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг – 2008 р.

 

 

                                                    

СТАТТЯ 1.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Цей Статут розроблений відповідно до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-ІV, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV, Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XII, інших законодавчих актів та визначає порядок діяльності, реорганізації та ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Життя»,  у подальшому – Товариство.

Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов’язків Приватного підприємства «Едельвейс» зареєстрованого Виконавчим комітетом Криворізької Міської Ради 04 лютого 2002 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЕДР 1 227 120 0000 002510.

 1.2.  Найменування Товариства:

українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс.»;