Особенности социально - психологического климата

 

                                   

 

                                    План

 

I Теоретичні аспекти  формування психологічного клімату

1.1 Суть поняття « психологічного  клімату»

1.2 Види СПК та фактори  які впливають на його формування 

1.3 Стиль і методи керівника

1.4 Методи регулювання  СПК 

II Методологічне та методичні обгрунтування дослідження соціально – психологічного клімату у виробничому колективі

2.1 Методологічні засади  дослідження  

2.2 Програма, методика і процедура дослідження

III Експериментальне дослідження  соціально-психологічного клімату.

3.1 Розробка дослідження   

3.2 Організація та процедура  дослідження по виявленню впливу  тренінгу на соціально-психологічний  клімат в колективі

Або

3.2 Оптимізація соціально-психологічного  клімату в колективі

Висновки

Додатки

Література 

 

                                    Вступ

 

Темою даного дослідження  є формування оптимального соціально-психологічного клімату у виробничому колективі. В даний час, коли йде активна  перебудова всіх сфер суспільства, гостро відчувається потреба в людях, які  володіють мистецтвом створювати здоровий психологічний клімат у колективі, аналітично мислити, вміють слухати  і говорити з людьми.

 В наш час існує  чимало професій, проте переважна  більшість людей працює на 

великих чи малих підприємствах, в яких, в свою, чергу, сформовані колективи. Як правило, працівники не обирають, в якому колективі працювати, тому вони мають вчитись разом  співпрацювати, взаємодіяти, спілкуватись. Від їх взаєморозуміння і згуртованості  залежить не тільки ефективність виробництва, а й внутрішній стан кожного члену  колективу. На жаль, керівники таких  виробництв не завжди звертають увагу  на формування та підтримання оптимального соціально-психологічного клімату  в колективі. Наш динамічний світ вимагає від людей швидкої  адаптації, розвитку нових методик  формування позитивного соціально-психологічного клімату у виробничих колективах.

Таким чином, актуальність нашого дослідження обумовлена стрімким розвитком  науково-технічного прогресу, і, як наслідок, формуванням нових соціально-психологічних  відносин у виробничих колективах; виникає необхідність вдосконалювати і створювати нові системи та методики, які б покращували соціально-психологічну атмосферу в колективі, яка, в свою чергу, є необхідною умовою підвищення продуктивності працівників та їх самоствердження у суспільстві; а також недостатній рівень вивчення даної проблеми як вітчизняними, так і закордонними спеціалістами.

Об’єктом даного дослідження  є соціально-психологічний клімат у виробничому колективі терапевтичного стаціонару Криворізької  міської  клінічної лікарні №8. Досліджувані – колектив із 24-х осіб віком 32- 55 років, працівники лікарні, з них: Головний лікар, 3 лікаря, 5 адмінперсоналу 10 медичні  сестри, 5 санітарок.

Предметом вивчення є дослідження  соціально-психологічного клімату  у виробничому колективі як складової  підвищення продуктивності діяльності працівників і їх самоствердження  у різних сферах життєдіяльності.

Метою даної роботи є:

- дослідження теоретичних аспектів і особливостей соціально-психологічного клімату у виробничому колективі;

-  дослідження соціально-психологічного клімату у виробничому колективі на прикладі; колективу терапевтичного стаціонару Криворізької  міської клінічної лікарні №8;

- визначення шляхів покращення і підтримання оптимального соціально-психологічного клімату у досліджуваному колективі.

Гіпотеза нашого дослідження: Ми вважаємо, що запропоновані тренінги та методики ( Перечислять методики?) будуть корисними та ефективними для оптимізації соціально – психологічного клімату у досліджуваному колективі.

 Для досягнення поставленої  мети і обґрунтування встановленої  гіпотези нами були висунуті  наступні завдання:

1) вивчити, проаналізувати  і систематизувати наукову літературу  стосовно окресленої теми дослідження; 

2) дослідити і визначити  соціально-психологічний клімат  у виробничому колективі терапевтичного  стаціонару Криворізької  міської  клінічної лікарні №8;                                                                                                                                                                                                              

3)провести та розробити  тренінгові заняття, методики, для  створення оптимальної соціально-психологічної  атмосфери у досліджуваному колективі;

         4) проаналізувати і визначити доцільність і ефективність запропонованих методик          на поліпшення соціально-психологічного клімату в досліджуваному колективі.

Для виконання поставлених  завдань було використано комплексний  метод дослідження. У ході дослідження  використовували спостереження, опитування, методики,  на прикладі виробничого  колективу терапевтичного стаціонару Криворізької  міської клінічної  лікарні №8.                                                                                                                                                                                                             

і такі методи дослідження: інтерв'ю та опитування як методи збору  інформації у психологічному дослідженні.

 Отриману інформацію  було опрацьовано із з урахуванням  вивчення праць вчених, що досліджували  дану проблему,  вчені як Е.С. Кузьмин, Б.Ф. Ломов, В.Д. Паригін, Н.С. Мансуров, В.М Шепель і ін.

Теоретичне значення досліджуваного питання полягає в тому, що його результати дозволять сформулювати теоретичні висновки щодо предмету дослідження, а також систематизувати вже  відомі і розробити нові практичні  рекомендації для створення оптимального соціально-психологічного клімату  у виробничому колективі.

Практичне значення досліджуваного питання полягає у розробці практичних рекомендацій, систем і методик щодо покращення й підтримання соціально-психологічного клімату у виробничому колективі, і їх використання на підприємствах  для вирішення окреслених питань.

Структура роботи обумовлена цілями і завданнями даного дослідження. Робота складається із вступу, теоретичної  і практичної частин, висновків, списку використаної літератури і додатків. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        I РОЗДІЛ

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛМАТУ

 

1.1.Суть поняття «психологічний клімат»

 

Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато робіт як у вітчизняній  так і зарубіжній психології. Інтерес  до цієї теми, перш за все пов'язаний з результатами (Хоторнських досліджень),що виявили наявність тісного зв’язку між продуктивністю праці групи і особливостями її психологічного клімату.

У зв’язку з цим з’являється  потреба з’ясувати поняття соціально-психологічного клімату (СПК). Існують декілька визначень поняття соціально - психологічний клімат. Соціально-психологічний клімат колективу - це притаманний певному колективу стійкий психічний настрій, який здійснює значний вплив на взаємини людей, їх ставлення до праці та навколишнього середовища. Так, Е.С. Кузьмін вважає, що поняття психологічний клімат відображає характер взаємовідносин між людьми, переважаючий тон суспільного настрою, рівень управління, умови та особливості праці і відпочинку в даному колективі.[]

Б.Ф. Ломов включає в поняття психологічний клімат систему міжособистісних відносин, психологічних по природі( симпатія, антипатія, дружба); психологічні механізми взаємодії між людьми ( наслідування, співпереживання, сприяння); систему взаємних вимог, загальний настрій, загальний стиль трудової діяльності, інтелектуальне, емоційне і вольове єдність колективу.

Психічний настрій, як вважає відомий соціальний психолог В.Д. Паригін, може бути предметним (спрямованість психіки на процес діяльності) та емоційним, тональним (переживанням задоволеності діяльністю, її результатами).

Соціально-психологічний  клімат-це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він  виявляється в таких групових ефектах, як настрій та колективна думка, індивідуальне самопочуття в  колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов'язаних з  процесом праці та рішеннями загальних  завдань колективу.

Групові ефекти, як соціально-психологічні явища спільної діяльності, вивчаються з моменту виникнення експериментальної  психології (експерименти В. Меде, Ф. Олпорта, В.М. Бехтерева) та проведення прикладних досліджень багатьма зарубіжними та вітчизняними психологами.

Однак поняття "соціально-психологічний  клімат" з'явилось в науковому  словнику нещодавно поряд з такими інтегральними поняттями, що характеризують групові ефекти спільних форм життєдіяльності  людей, як "психологічна атмосфера", "психологічний клімат", "морально-психологічний  клімат".

Щоб не було плутанини ми розглянемо поняття (СПК) в контексті  з динамікою розвитку групи. Це необхідно, по одній важливій причині. А на сам  перед тому, що в літературі зустрічається  СПК колективу, СПК групи. А в  цьому принципова різниця, тому,що в  вітчизняній психології група розглядається, як спільність людей згуртованих  на основі одного або декількох загальних  ознак, здійснюваної ними діяльності в  тому числі і спілкуванні (Петровський, Шпалинський), тоді як під колективом розуміється група, яка знаходиться на вищій стадії свого розвитку. Процес входження нової групи до колективу – називається динамікою розвитку групи і характеризується тим, що в процесі спільної діяльності створюються умови для інтегративних процесів.

У вітчизняній соціальній психології термін "психологічний  клімат" вперше використав Н.С. Мансуров, який вивчав виробничі колективи.

      Одним з  перших розкрив зміст СПК В.М.Шепель.

      Психологічний  клімат, на його думку - це емоційне  забарвлення психологічних зв'язків  членів колективу, що виникає  на основі їх симпатії, збігу  характерів, інтересів, схильностей.  Він вважав, що клімат стосунків  між людьми в організації складається  з трьох складових. Перша складова - це соціальний клімат, який визначається  усвідомленням спільних цілей  і завдань організації. Друга  складова - моральний клімат, який  визначається прийнятими моральними  цінностями організації. Третя  складова-це психологічний клімат, тобто ті неофіційні відносини,  які складаються між працівниками, що перебувають в безпосередньому контакті один з одним. Тобто, психологічний клімат – це мікроклімат, зона дії якого значно локальне морального і соціального.( Шепель В,М,. 1974)

      В цілому, цей феномен прийнято називати  соціально-психологічним кліматом  колективу організації.

      У дослідженнях  вітчизняних соціальних психологів (К.К.Платоновим, А.А.Ру-Салінова, В.М.Шепеля, Б.Д.Паригіна, А.Н.Щербань тощо) намітилися чотири основні підходи до розуміння природи СПК. Але всі вони сходяться на думці, що феномен СПК включає поняття стану психології організації як єдиного цілого, яке інтегрує приватні групові стану. СПК як інтегральне стан організації включає цілий комплекс різних характеристик. Розроблено певна система показників, на підставі яких виявляється можливим оцінити рівень і стан СПК. При його вивченні за допомогою анкетного опитування за основні показники зазвичай беруться наступні: задоволеність працівників організації характером і змістом праці, взаєминами з колегами по роботі і менеджерами, стилем керівництва фірмою, рівнем конфліктності відносин, професійною підготовкою персоналу. Задаючи питання анкетованих, дослідник з'ясовує коло проблем організації. Математичний аналіз даних дозволяє виявити характеристики і фактори сприятливого і несприятливого СПК, формування та вдосконалення якого вимагає від менеджерів і психологів у фірмах розуміння емоційного стану людей, настрої, відносин один з одним.

Спільна діяльність поступово  набуває для членів групи все  більш важливий і усвідомлений характер, і стає основою подальшого розвитку, що спонукає до більш чіткої мотивації  між групових відношень, основаною  не тільки на досвіді спілкування, а  й на результатах спільної діяльності кожного члена групи. По мірі усвідомлення задач та цілей спільної діяльності із амфорної структури викристалізовуються такі структури, як міжгрупові відносини з всією гамою емоційних відтінків.(Петровський, Шпалинський). Ці параметри на думку багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів і характеризують СПК в групі

Метафоричність поняття "клімат" може породжувати скептицизм у відношенні його наукової цінності. "Клімат та атмосфера - поняття метеорології та географії, - пише К.К.Платонов, - тому іноді вважають, що з прикметником "психологічний" вони не наукові  терміни, а тільки образні вирази". Але це не так. Одержавши такий  прикметник, вони стають науковими  термінами психології, що виражають певні явища". [3]

Розглянемо логічний зв'язок предмету соціальної психології зі значенням  понять "психологічний клімат" та "соціально-психологічний клімат".

Слід помітити, що від  того, як розуміють та визначають предмет  соціальної психології, залежить змістовна  характеристика соціально-психологічного клімату. Тут мають місце значні розбіжності, які відобразились, наприклад, в ще недостатньо чіткому розмежування понять "психологічний клімат" та "соціально-психологічний клімат". Трапляється, що об'єм першого поняття  розширюється до об'єму другого. А  інколи перше підмінюється другим.