Перспективи участі україни у програмах розвитку інформаційного суспільства, що фінансуються засобами ЄС

    Політична та стратегічна важливість асоціації України до Рамкової програми ЄС є поза сумнівом. Разом з участю у Болонському процесі, асоціація України буде важливим етапом  на інтеграційному шляху нашої країни та дасть можливість по-новому підійти до укладання нових домовленостей про співробітництво нашої держави з ЄС, зокрема, асоційованість з Європейським Союзом. З огляду на повноправне членство України в ЄС, як на стратегічну мету держави, її асоціювання до Сьомої рамкової програми забезпечить грунтовні підстави для досягнення цієї мети. Такий амбіційний план зміцнення співпраці в галузі науки та технологій міг би знайти своє втілення в Угоді про асоціювання, яка порівняно з теперішньою Угодою про науково-технічне співробітництво з ЄС від 4 червня 2002 р., може розглядатися як якісно новий крок як у напрямі науково-технічної співпраці, так і сприяння розвитку всебічних відносин між Україною та ЄС [86].

     На  жаль, наша держава не робить практичних кроків в цьому напрямі, хоча на минулорічному засіданні Комітету з питань співпраці Україна — ЄС, що відбулося в листопаді 2007 року в Брюсселі, українська сторона підтримала пропозицію стати асоційованою країною. Нове керівництво Міністерства освіти та науки України підтримало цю ініціативу. На цьогорічному святкуванні Дня науки ним був проголошений початок процесу отримання асоціативного статусу в Сьомій рамковій програмі [87]. Але офіційного звернення до Європейської комісії, з метою початку переговорів від України ще не надходило. На даний момент українські вчені беруть участь у виконанні більше сотні проектів 6 та 7 Рамкової Програми ЄС. Багато наукових колективів працюють над підготовкою проектів для участі у нових конкурсах 7РП.

     Європейська Комісія (ЄК) високо оцінює потенціал  української науки і виявляє  готовність до якісного розширення співпраці з нашою державою в науково-дослідній і технологічній сфері з метою її інтеграції у спільний науково-дослідний простір ЄС. ЄК пропонує Україні в найближчій перспективі вийти на рівень партнерства у сфері науки і технологій та укласти Меморандум про асоційовану участь нашої держави у Сьомій рамковій програмі ЄС, що дозволить значно підвищити залучення українських науково-дослідних організацій і установ до сфери європейських наукових досліджень, створить основу для структурних реформ в науково-інноваційній сфері України. Водночас, асоційований статус дає можливість Україні стати повноправним членом Європейського наукового простору, мати однакові з країнами-членами ЄС права, обов’язки та умови для діяльності.

     З огляду на повноцінне членство України в ЄС як кінцеву мету Уряду, асоціація України до Рамкової програми  забезпечить прогрес України у досягненні цієї мети.

      Основна мета ЄІСП – підтримка сталого розвитку, зближення політики та стандартів країн-сусідів ЄС і країн-членів ЄС. Ця діяльність має відбуватися згідно Європейської Політики Сусідства, що була ініційована у травні 2004 року. Сьогодні вона охоплює 16 держав. ЄПС відрізняється від питання потенційного членства. У її рамках пропонуються привілейовані відносини з сусідніми країнами.

     В рамках ЄІСП реалізується 15 програм  прикордонного співробітництва, у  тому числі Програма прикордонного співробітництва „Польща - Білорусь - Україна”, фінансування якої складає 186,2 млн. євро. Ціль Програми прикордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна” – соціально-економічний розвиток прикордонних територій та їх інтеграція.

     Метою Програми Добросусідства є покращення життєвого рівня та суспільно-економічна інтеграція прикордонних територій. В  Україні до програми добросусідства залучені Львівська, Волинська та Закарпатська області.

     Завершення Програми Добросусідства „Польща – Білорусь – Україна” не ставить крапку в реалізації європейської політики сусідства. В новому бюджетному періоді ЄС на 2007-2013рр. підтримка прикордонним регіонам та транскордонному співробітництву надаватиметься в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства (ЄІСП).

      Відтак, співпрацю ЄС з країнами-сусідами на східному кордоні буде продовжено і значно розширено. Загальний бюджет нової Програми „Польща-Білорусь-Україна” становитиме 186.2 млн. євро. Крім того, значно розшириться сама територія Програми. Крім прикордонних областей (Волинської, Львівської та Закарпатської) до території нової програми буде включено також прилеглі області – Івано-Франківську, Тернопільську та Рівненську.

     Після затвердження програми Європейською Комісією та підписання міжурядових угод нова програма вступить у дію, відтак українські, польські та білоруські організації  зможуть подавати свої проектні заявки.

     Досвід  Програми дозволяє сподіватися, що в майбутньому надані Європейським Союзом можливості для розвитку транскордонної співпраці в рамках ЄІСП, з одного боку, та висока зацікавленість та активність українських організацій, з іншого, виллються в успішні проекти, які зроблять вагомий вклад у вирішення актуальних проблем та сприятимуть розвитку прикордонних регіонів. 
 
 

     ВИСНОВКИ

     У ході написання дипломної роботи, я ознайомилась із сучасним станом зовнішньоінформаційних зв'язків України з  країнами ЄС, проаналізувала стан і динаміку розвитку програм, які фінансуються засобами Європейського Союзу, розкрила проблеми, які перешкоджають вступу України в ЄС та перспективи співробітництва з країнами-членами Євросоюзу.

     З першого розділу дипломної роботи, відомо, що основна мета ЄС у плані розвитку комунікацій та засобів масової  комунікації – це конкурентоспроможність на світових ринках за умови збереження багатокультурності й національної самобутності забезпечення вільного вираження поглядів і свободи засобів масової комунікації, доступу населення до надбань цивілізації у цифровій формі. Тому, за підтримки ЄС було реалізовано програми розвитку інформаційного суспільства, які спрямовані на підтримку фундаментальних досліджень в галузі інформаційних технологій, енергетики і механізації промисловості, та на інші галузі, з метою підвищення конкурентоспроможності європейських фірм відповідного профілю.

     У другому розділі, було проаналізовано програми розвитку ЄС. Ці програми були створені Європейським Союзом задля підтримки та забезпечення мобільності знань, навиків і спільних розробок для подальшої інтеґрації та перетворення Євросоюзу на найбільш конкурентоспроможну економіку світу. Упродовж останніх років ЄС розробив цілу серію нових програм розвитку інформацвйного суспільства, що прискорило розширення Європейського Союзу.

     Третій  розділ присвячений проблемам та перспективам участі України у програмах інформаційного суспільства, що фінансуються засобами ЄС. Забезпечення ефективної присутності України у світовому інформаційному просторі спричинили принципові зміни в галузі науки, культури та освіти, надали можливість залучення саме вітчизняних науковців та виробників до вирішення проблем інформаційної сфери. Створити сучасну систему сертифікації і стандартизації, систему національних інформаційних ресурсів, динамічну інформаційну інфраструктуру.

     Участь  України у програмах розвитку інформаційного суспільства ЄС в  майбутньому, призведе до утворення глобального інформаційного простору і дозволить Україні швидко орієнтуватися та адаптуватися у сучасному інформаційному середовищі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     SUMMARY

     During the writing of our graduate work of we examined the current state outward-information contacts of Ukraine with European Union, analized the status and dynamics of development programs financed by the European Union means, solved problems that impede the entry of Ukraine into the EU and prospects of cooperation with EU member states.

     It is a European strategic goal of Ukraine, because this is the best way for to realization of national interests, construction of the economic developed and democratic state, strengthening the position in the global system of international relations.

     For Ukraine, European integration is the way to modernize the economy, overcoming the technological backwardness, to attract foreign investments and new technologies, to provide with new jobs, enhance competitive capability of domestic producers, to access to world markets, primarily to the European Union market. The main benefits of a consistent policy of European integration is to enhance the stability of democratic political system and its institutions, modernization of the legal field and to ensure transparency in national legislation, deepening culture of democracy and respect for human rights and so on..

     The formation of contacts in different spheres of activities and integration processes caused occurrence of many problems associated with these processes which is necessary for subsequent successful functioning of Ukraine-European Union contacts and constructive dialogue between them.

     However, at the present stage, Ukraine is closely cooperating with the EU member countries and actively participates in the programs of development the Information Society, what is financed by facilities of European Union. 
 
 
 
 

     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

     1. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшинз. – К., 2005.

     2. Бжезинский З. Великая шахматная доска //Международные отношения, 1999, №10.

     3. Бжезинський З. Большая шахматная доска. – М., 1998. – C. 39–44.

     4. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і Європейська інтеграція //Економіка України, 2000, № 4.

     5. Бутейко А. Наше майбутнє – наш вибір. // Віче, 2001, № 3.

     6. Все про зовнішньоекономічну діяльність // Діло, 2000, № 1-2.

     7. Гаврилюк Л. Бельгійська економічна місія в Україну // Посередник, 1999.17.05.

     8. Европейский союз – ваш сосед. Брюссель-Люксембург. 1995.

     9. Економіка зарубіжних країн ; К.:  Либідь, 1996.

     10. Економіка України у 1998 році. Документи. К., 1999.

     11. Європейська інтеграція: Навч. посіб./ За ред. С. В. Федонюка, В. Й. Лажніка: РРВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 760с.

     12. Журнал Европейского делового права – www.wkap.nl/journalhome.htm/0959-6941

     13. Журнал Обзор европейского частного права – www.wkap.nl/jrnltoc.htm/0928-9801

     14. Журнал Правовые аспекты Европейской интеграции – www.wkap.nl/journalhome.htm/0377-0915

     15. Запорожець О.Ю. Кризовий комунікативний менеджмент у сфері міжнародних відносин. – К., 2006.

     16. Зильберт Б. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газет. – Саратов, 1986. – С. 25–28.

     17. Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // МЭиМО, 2000, №9.

     18. Интернет-страница компьютерной системы документации "JURIS" – www.euroscep.dircon.co.uk/corpus.htm

     19. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М., 2000. – С. 395

     20. Коломієць В.Ф. Информациологическая эволюция и безопасность цивилизации. – К: А-Центр, 2005.

     21. Крупп Г. Якщо процес реформ триватиме // Політика і час, 1999, №12.

     22. Крючкова И. Украина в иерархии уровня жизни: перспективы продвижения вверх//Зеркало недели. – 2004. - № 37, 18 сентября. – С. 7.

     23. Курочкін Л. Італія і Україна - взаємний інтерес // Посередник , 1999.31.05.

     24. Кучмій О.П. Міжкультурне співробітництво в системі міжнародних відносин. – К., 2006.

     25. Литвиненко О.В. Інформаційні операції та впливи. – К., 2003.

     26. Майко Л. Без іcтотних проривiв // Віче, 1999, № 6.

     27. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика. – К., 2000.

     28. Макаренко Є.А. Європейське інформаційне право. – К. 2006.

     29. Макаренко Є.А. Інформаційне суспільство, політика і право в програмній діяльності ЮНЕСКО. – К., 2001.

     30. Макаренко Є.А. Міжнародні інформаційні відносини. – К., 2002.

     31. Маштабей В. Курс на інтеграцію. // Віче, 2000, № 8.

     32. Ожеван М.А. Віртуальна Росія: парадокси сходження до реально-ринкового суспільства (у співав.). – К., 2005.

     33. Олійник П. Швеція вважає Україну пріоритетним партнером // Урядовий кур'єр, 1999.16.03.