Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Января 2012 в 00:13, дипломная работа
Мета дипломної роботи полягає у формуванні пропозицій щодо оптимізації методів роботи з програмами розвитку інформаційного суспільства, що фінансуються ЄС.
Основні завдання дипломної роботи –
1. Проаналізувати предмет дослідження.
2. Проаналізувати особливості співпраці України та Європейського Союзу у сфері інформаційного суспільства.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС 5
1.1. Витоки та структура інформаційної політики ЄС 5
1.2. Інструменти та методи інформаційної політики ЄС 11
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ЄВРОСОЮЗУ 18
РОЗДІЛ 3. ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ 27
3.1. Правові основи співробітництва України та Європейського Союза в інформаційній сфері .27
3.2. Проблеми, які можуть бути вирішені, завдяки участі України в програмах інформаційного розвитку ЄС.......................... 31
3.3. Моделі участі України в програмах розвитку інформаційного суспільства Європейського Союзу .34
ВИСНОВКИ 39
SUMMARY 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
ДОДАТКИ 47
Важливою сьогодні є розробка збалансованих вітчизняних стандартів у галузі інформатизації і гарантій інформаційної безпеки автоматизованих систем управління, інформаційних і телекомунікативних систем загального і спеціального призначення; прийняття і реалізація державних програм підвищення рівня правової культури і комп'ютерної грамотності; створення системи освіти і працевлаштування фахівців для забезпечення потреб інформаційної сфери.
Усі напрямки і стратегії інформаційної політики ЄС втілені у програмах і проектах, стратегічних наукових дослідженнях.
Уряди
країн Європи висловлюють занепокоєння
проблемою технологічної
В
основному проекти
Проект "Глобальний виклик Бангеманна" (Global Bangemann Challenge, GBC) – це міжурядова програма, яка спрямована на розвиток ідеї інформаційного суспільства в країнах європейського регіону і світу, розробку національних програм і впровадження прогресивних комунікаційних технологій в європейську економіку. Мета програми – розвиток електронних мереж, обмін інформацією, поширення знань і досвіду для максимального зростання і вдосконалення практики становлення інформаційного суспільства в різних країнах. Особливий акцент програми "Глобальний виклик Бангеманна" – інформаційні міста, тобто створення муніципальної інфраструктури і надання інформаційних послуг в рамках освіти, науки, культури, охорони здоров'я, екології для міського населення, що дає можливості для маркетингу оригінальних технологій і Продуктів, практичного застосування інформаційних і комунікаційних технологій для конкретних цілей [11, 218].
Спеціальні науково-дослідні, цільові або інноваційні проекти призначені для зміцнення координації, підтримки координованих ініціатив, започаткованих групою акціонерів, зацікавлених в наукових дослідженнях і інноваціях, також для підвищення конкурентоспроможності європейської науково-технічної сфери та здійснюються з метою підвищення рентабельності МСП за темами, що представляють спільний інтерес, також охоплюють сприяння навчанню, підвищенню кваліфікації, передачі знань, підтримку напрямів діяльності, що здійснюються індивідуально, структур з організації навчання (включаючи мережі з навчання) і європейські науково-дослідні групи.
Головною метою інформаційної політики Європейського Союзу є захист своїх національних інтересів у внутрішній і зовнішній політиці через ЗМІ. Інформаційна політика ЄС будується на принципах формування єдиного інформаційного простору і як наслідок єдиної нації, при збереженні ідентичності кожної національності. Інформаційна політика є важливою складовою для утвердження незалежної та демократичної держави.
1.2. Інструменти та методи інформаційної політики ЄС
На сучасному етапі розвитку ЄС вже базується на інших цілях і завданнях, які планує досягати і вирішувати. Якщо раніше об'єднання країн Європи в єдиний Союз носило характер співпраці і виражалося в координації загальних сил для вирішення ряду проблем, то тепер же це свого роду „держава”, яка ставить перед собою інші завдання і цілі.
Головними цілями інформаційної політики є: створення у масштабі ЄС ринку для засобів телекомунікації та інформаційної трансмісії, підвищення конкуренційної здатності ЄС у цьому секторі, підтримка структурних змін, науки та освіти. До провідних ідей інфополітики ЄС відносять становлення такого інформаційного суспільства, яке забезпечить соціально-економічне зростання регіону за рахунок реалізації 1 млн. нових робочих місць (щорічно) в інформаційній індустрії.
Таким чином, за допомогою інформаційної політики ЄС можливо вирішити наступні завдання: підвищити рівень знань щодо цілей і завдань процесу євроінтеграції, організаційних особливостей і завдань функціонування ЄС; створити позитивне особистісне ставлення до проблеми; стимулювати суспільні дискусії; сформувати у населення попит на інформацію про процес євроінтеграції.
За підтримки ЄС реалізовано програми: ESPRIT (European Strategic Programme for Research and Development in Information Tchnology), RACE (Research and Development in Advanced Communications Technologies in Europe – для впровадження цифрового стандарту передачі даних ISDN), FAST (Forecasting and Assesmant in the Field of Science and Technology), Media II (програма діяльності задля підтримки виробництва аудіовізуальних засобів), ACTS (Advanced Communications Technologies Services), Telematics (прикладні рішення телематики), IST (Information Society Technologies) [72, 251].
Програма підтримує різні заходи щодо розповсюдження інформації, забезпечення доступу до технологій і розробок і їх упровадження.
В рамках програми ESPRIT було реалізовано кількадесят проектів, серед який найвідоміші – SAMPO, STATLOG, MOLCOM, MUCOM, MUSIP.
Програма ACTS базується на результатах роботи програми RACE і є подальшим кроком до досягнення довготривалої мети – створення глобального інформаційного суспільства. Вона не лише слугує економічним інтересам країн-членів ЄС, але і формує базу для європейського бізнесу з метою забезпечення йому провідної ролі в рамках відповідних секторів ринку.
У програмі ACTS беруть участь всі основні центри телекомунікаційних мереж Європи, провідні мовні компанії, центри кабельного телебачення і всі ключові європейські виробники устаткування.
Програма Telematics підтримує науково-дослідну діяльність по наступних напрямах: прикладні рішення телематіки для адміністрацій, транспорту, досліджень, навчання, бібліотек, для міст і сільськогосподарських районів, інвалідів і літніх людей, для навколишнього середовища; а також ряд напрямів, зв'язаних винятково з розробками нових рішень, таких як лінгвістичний і інформаційний інжиніринг і ін.
Програма „Технології Інформаційного суспільства” – IST (Information Society Technologies), будучи однією з цільових програм П’ятої рамкової програми ЄС (1999 – 2002 рр.), покликана подати фінансову підтримку міжнародним проектам по пріоритетних напрямах розвитку сучасних інформаційних і комунікаційних технологій і їх додатків. Фактично, по своїй наочній області IST є продовженням об'єднаних в одне ціле програм Esprit, ACTS і Telematics.
На країни Центральної і Східної Європи та СНД розширив дію проекту IdealIST проект IdealIST-East. До нього увійшли організації, які мають досвід як безпосередньої участі, так і організації участі інших компаній в цільових науково-технічних програмах Четвертої рамкової. У проекті представлені такі країни, як Австрія, Німеччина, Угорщина, Грузія, Болгарія, Білорусь, Польща, Чехія, Словаччина, Україна і ін. Всього - 20 держав.
RACE – дослідницька програм, завдяки реалізації якої у європейському масштабі було впроваджено стандарт передачі даних ISDN – була встановлена для сприяння “Упровадженню інтегрованих широкосмугових засобів комунікації з урахуванням розвитку технології ISDN і національних стратегій упровадження і з метою забезпечення до 1995 р. широкого розповсюдження відповідних послуг на території Співтовариства”. Незалежні оцінки показали, що програма RACE досягла поставлених цілей по всіх напрямах, і що до 1995 р. в європейських країнах почалося упровадження цих технології або в спеціалізованих наукових мережах, або, в деяких випадках у вигляді обмежених послуг на державному рівні.
FAST, започаткована у 1978 р. для стимулювання розвитку науки і техніки.
Серед завдань програми виділимо наступні: підтримка наукових досліджень, прогнозування змін у науці й технології для господарства і політики; підтримка інноваційності у сферах агробіотехнології, логістики, транспорту і створення нових матеріалів.
Досі програма пережила чотири едиції: FAST І (1978-83); FAST ІІ (1984-87); FAST ІІІ (1988-91); FAST IV (1992-95).
На
підставі рішення Ради ЄС (90/685 від 31
грудня 1990 р) було започатковано програму
підтримки європейського
Продовженням Media є прийнята Радою 20 грудня 2000 р. (2000/821/EC) програма MEDIA plus - Development, Distribution and Promotion – на період до 2005 р, спрямован на допомогу аудіовізуальній промисловості та національним аудіовізуальним системам (підтримка розвитку виробництва виробничих проектів і компаній, дистрибуції та промоції кінематографічних продуктів і аудіовізуальних програм, кінематографічних фестивалів) та Media Training (Європарламент, 19 січня 2001 р. – 163/2001/EC) – щодо освіти професіоналів аудіовізуальної сфери.
Для підтримки Європейського аудіовізуального сектору Єврокомісією 14 липня 2004 р. було прийнято пропозиції щодо нової програми (МЕДІА 2007) з періодом схвалення Європарламентом та Радою Міністрів до кінця 2005 р.
У зв’язку з важливістю і широким спектром цілей у галузі інформації, телекомунікації та масової комунікації велике значення має координація роботи за цими програмами. У минулому проекти програми RACE базувалися на результатах розробки базових технологій програми Esprit (у таких областях як мікроелектронні компоненти і інструментальні програмні засоби). Таким же чином, технічні вимоги у області телекомунікацій для прикладних задач телематики значною мірою базуються на основі технологій, розроблених і атестованних в програмі RACE. Esprit і Telematics - це поточні програми.
Міцні зв'язки існують також з низкою заходів і проектів у області комунікаційних технологій, виконуваних в рамках програм COST (Cooperation on Science and Technology), і EUREKA [74]. Хоча ці програми не є ініціативами ЄС, проте вони широко підтримуються організаціями з різних європейських країн, і багато значних результатів їх діяльності беруться до уваги програмою ACTS.
Окрім питань, пов'язаних з технологією, промисловістю і зайнятістю, широке використання інформаційних і комунікаційних технологій піднімає проблеми соціального і суспільного характеру. Вивчення цих аспектів інформаційного суспільства координується Бюро проекту “Інформаційне суспільство” (ISPO - Information Society Project Office), який здійснює підтримку напрямів політики Комісії ЄС, що розвиваються.
Учасники програми ACTS звертаються за підтримкою до Програми з міжнародного співробітництва ЄС (INCO) і спеціальних програм сприяння країнам Центральної і Східної Європи таких як PHARE і TACIS. В даний час у програмі ACTS бере участь 50 організацій з Центральної і Східної Європи, що фінансуються програмою INCO, що говорить про достатньо високий рівень участі в порівнянні з іншими науково-дослідними програмами.
У березні 2000 року лідери Європейського Союзу прийняли план економічних реформ, мета якого – перетворити ЄС „у найбільш динамічну і конкурентноздатну інформаційну економіку у світі”. Відома під іменем „Лісабонська стратегія”, ця ініціатива ставить за обов'язок європейським урядам здійснити реформи в області нових технологій, лібералізації, підприємництва, зайнятості і соціальній інтеграції і стійкому розвиткові [89].
Для прискорення процесів входження Європи в нову економіку, засновану на знанні, Європейською комісією був розроблений проект „Електронна Європа” (eEurope), ціль якого – розвиток мережевих послуг і полегшення доступу до інформації через Інтернет у країнах Євросоюзу для інформатизації всіх сфер розвитку суспільства.