Гендерні особливості емоційного інтелекту майбутніх працівників ОВС

Як видно|показний| з|із| табл. 2.1,  в групі юнаків|юнаків| найвищий показник зареєстровано за шкалою «самомотивація»| (12,37). Це досить високий бал, який свідчить про здатність юнаків|юнаки| довільно управлятися своїми емоціями, можливість змусити|примусити| себе знову і знову встати перед лицем перешкод|, прагнути підходити|пасувати,личити| до життєвих проблем творчо, легко входити в стан|достаток| спокою, а також про готовність  і зосередженість, можливість викликати|спричиняти| у себе широкий спектр позитивних емоцій. На другому місці|місце-милі| в групі юнаків|юнаків| знаходиться показник за шкалою «емоційна|емоціональна| обізнаність» (9,75). Даний факт свідчить, що для юнаків|юнаків| як негативні|заперечні|, так і позитивні емоції служать джерелом знання про те, як поступати|надходити| в житті; вони здатні|здібні| спостерігати зміну своїх відчуттів;|почуттів|, також для них знання своїх почуттів| важливе|поважне| для підтримки «гарної|доброї| форми». Трохи|ледве| нижчим в групі юнаків|юнаків| є показник за шкалою «емпатія» (9,56). Це свідчить про те, що юнаки|юнаки| схильні до співпереживання, співчуття, здатні|здібні| вислуховувати|вислухувати| проблеми інших людей, чуйні до емоційних|емоціональних| потреб інших, можуть добре розпізнавати емоції по виразу обличчя, добре уловлюють знаки в спілкуванні, які вказують|вказують| на потреби інших людей. Найнижчий показник в групі юнаків|юнаків| зареєстровано за двома шкалами: «управління своїми емоціями» (8,68) і «розпізнавання емоцій інших людей» (8,43). Але|та| не дивлячись на те, що ці шкали опинилися в групі юнаків|юнаків| найменш| вираженими|виказувати,висловлювати|, середні показники по ним все – таки достатньо|досить| високі (вище 8,0 балів). Це дозволяє казати, що юнаки|юнаки| емоційно|емоціональний| відхідливі, емоційно|емоціональний| не ригідні, спокійні (коли випробовують|відчувають| тиск|тиснення| з боку), не зациклюються на негативних|заперечних| емоціях, здатні|здібні| швидко заспокоїтися після|потім| несподіваного|неочікуваного| засмучення, можуть легко відключитися від переживання|вболівання| неприємностей|прикрощів|, уміють впливати на емоційний|емоціональний| стан|достаток| інших, адекватно реагувати на настрої, спонукання|спонукання| і бажання інших людей, здатні|здібні| поліпшити настрій інших людей, допомагають іншим використовувати їх спонукання|спонукання| для досягнення особистих|особових| цілей.

Як видно|показний| з|із| табл. 2.1, в групі дівчат найвищий показник зареєстровано також за шкалою «самомотивація» (9,62). Це свідчить про те, що дівчата довільно управляють своїми емоціями, в тому числі в ситуаціях з перешкодами|, прагнуть підходити|пасувати,личити| до життєвих проблем творчо, можуть легко входити в стан|достаток| спокою, готовності  і зосередженості, викликати|спричиняти| у себе широкий спектр позитивних емоцій. На другому місці|місце-милі| в групі дівчат знаходиться показник за шкалою «емпатія», середній бал за якою склав 8,5. Це свідчить про те, що дівчата схильні до співпереживання, співчуття іншим людям, здатні|здібні| вислуховувати|вислухувати| проблеми інших людей, чуйні| до емоційних|емоціональних| потреб інших, можуть добре розпізнавати емоції по виразу обличчя, добре уловлюють знаки в спілкуванні, які указують|вказують| на те, чого інші потребують. Третє місце|місце-милі| в групі дівчат займає показник за шкалою «емоційна|емоціональна| обізнаність», де середній бал виявився  7,87. Це свідчить, що для дівчат як негативні|заперечні|, так і позитивні емоції служать джерелом знання про те, як поступати|надходити| в житті, орієнтуватися на |здібні| зміну своїх відчуттів|почуттів|, які є дуже важливими|поважне| для підтримки «гарної|доброї| форми». Трохи|ледве| нижчим в групі дівчат є показник  за шкалою «розпізнавання емоцій інших людей» (7,75). Це вказує|вказує| на уміння дівчат впливати на емоційний|емоціональний| стан|достаток| інших людей, адекватно реагувати на настрій, спонукання|спонукання| і бажання інших, вміння|здібні| поліпшити настрій інших людей, допомогу їм у використанні їх спонукання|спонукання| для досягнення особистих|особових| цілей. Найнижчий показник в групі дівчат зареєстрований за шкалою «управління своїми емоціями», середній бал за якою склав 2,68. Це свідчить про недостатню емоційну|емоціональну| відхідливість, емоційну|емоціональну| ригідність дівчат-курсанток, їх неспокій при випробуванні|відчувають| тиску|тиснення| з боку, зацикленість на негативних|заперечних| емоціях; вони не здатні|здібні| швидко заспокоїтися після|потім| несподіваного|неочікуваного| засмучення,  не можуть легко відключитися від переживання|вболівання| неприємностей|прикрощів|.

Порівняльний аналіз показав, що достовірні відмінності між досліджуваними групами виявлені по трьом шкалам: «емоційна|емоціональна| обізнаність», «управління своїми емоціями» і за шкалою «самомотивація»|”. Зареєстровано, що середній бал за шкалою «самомотивація» є вірогідно| вищим в групі юнаків|юнаків|, ніж в групі дівчат| (12,37+1,64 та 9,62+1,99; ρ≤0,05). За шкалою  «емоційна|емоціональна| обізнаність» зареєстровані аналогічні результати: вірогідно більш емоційно|емоціональний| обізнаними|інформованими| виявляються|опиняються| юнаки|юнаки|, ніж дівчата (9,75+1,96 та 7,87+2,06; ρ ≤ 0,05). Також виявлено, що середній бал за шкалою «управління своїми емоціями» вірогідно вищий в групі юнаків|юнаків|, ніж в групі дівчат| (8,68+2,04 та 2,68+2,19; ρ ≤0,01). Таким чином юнаки|юнаки| більш схильні, ніж дівчата до довільного управління своїми емоціями, емоційної|емоціональної| обізнаності і здібності до співчуття, співпереживання іншим людям.

Для більш глибокого аналізу досліджуваного явища ми підрахували|полічили| загальний|спільний| рівень емоційного|емоціонального| інтелекту. Ці дані представлені|уявляти| в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівні загального|спільного| емоційного|емоціонального| інтелекту (%)                

Як видно|показний| з|із| табл. 2.2, високий рівень емоційного|емоціонального| інтелекту не діагностується ні в групі курсантів чоловічої статі|юнаків|, ні в групі дівчат (0%).

Переважна більшість юнаків|юнаків| (75,0%) має середній рівень емоційного|емоціонального| інтелекту, це свідчить про наявність у юнаків|юнаків| в міру розвиненої здатності|здібності| розуміти відносини особистості|особистості|, що репрезентуються в емоціях, і управляти емоційним|емоціональним| середовищем|середою| на основі ухвалення|прийняття,приймання| рішень. У 25,0% юнаків|юнаків| виявлено низький рівень емоційного|емоціонального| інтелекту, що свідчить про недостатньо розвинену у них здатність до розуміння і управління своїми емоціями та емоціями інших людей.

В групі дівчат середній та низький  рівні емоційного|емоціонального| інтелекту діагностуються з однаковою частотою (по 50,0%). Тобто, половина дівчат все ж таки має недостатньо розвинену здатність до розуміння і управління емоціями (як своїми, так і інших людей).

Порівняльний аналіз, проведений за допомогою φ-критерію Фішера, показав, що вірогідних відмінностей між дівчатами і юнаками|юнаками| не виявлено по жодному з рівнів.

На рисунку 2.1 представлено результати підрахування|уявляти| загального|спільний| показника емоційного|емоціонального| інтелекту в досліджуваних групах.

Рис.2.1. Загальний|спільний| показник емоційного|емоціонального| інтелекту юнаків|юнаків| та дівчат (хср.|)

Як видно з рис. 2.1, в групі юнаків загальний показник емоційного інтелекту склав 48,87 балів. В групі дівчат цей показник є вірогідно нижчим (36,43; ρ ≤ 0,05). Тобто, юнаки вірогідно більш компетентності в розумінні і вираженні|вираженні| емоцій, що є значущим чинником|фактор| підвищення їх психологічної культури, чинником|фактором| адаптації у соціальному оточенні, ефективного спілкування і взаємодії з людьми.

Таким чином, емоційний інтелект у курсантів чоловічої статі розвинений більше, ніж емоційний інтелект у дівчат, перш за все за рахунок більшої самомотивації, емоційної обізнаності та емпатії юнаків. Отримані дані певним чином не співпадають з літературними даними щодо гендерних особливостей емоційного інтелекту. Нами виявлено гендерні відмінності не лише за структурою емоційного інтелекту, а й за його загальним рівнем.

В той же час, наявність досить великої кількості курсантів з низьким рівнем емоційного інтелекту дозволяє казати про необхідність його розвитку, перш за все засобами соціально-психологічного тренінгу. Високий або середній рівень емоційного інтелекту  курсантів – майбутніх працівників ОВС – стане питомою підставою для подальшого розвитку їх комунікативної компетентності, яка є значущим чинником та складовою професіоналізму правоохоронця.

ВИСНОВКИ|укладення,ув'язнення|

Проблема емоційного|емоціонального| інтелекту в сучасному суспільстві|товаристві| стоїть достатньо|досить| гостро, оскільки|тому що| його розвиток розглядається|розглядує| як значущий чинник|фактор| підвищення психологічної культури як кожної окремої людини, так і суспільства|товариства| в цілому|загалом|. Емоційний|емоціональний| інтелект підноситься як абсолютний ключ|джерело| до успіху у всіх сферах життя (у праці, побуті, типових і нестандартних ситуаціях);|взаємостосунках| також він є|з'являється,являється| значущим|поважним| чинником|фактором| адаптації в соціальному оточенні. Проблемою дослідження емоційного|емоціонального| інтелекту займалися багато вчених, серед яких Д. Гоулман, Х.  Гарднер та інші.

Згідно Х. Гарднеру емоційний|емоціональний| інтелект – це підструктура соціального інтелекту, яка включає здатність|здібність| спостерігати власні емоції і емоції інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для управління мисленням і діями. По Д. Гоулману емоційний|емоціональний| інтелект – це здатність|здібність| розуміти людей, управляти ними. Саме ці здібності є важливими для працівника ОВС при виконанні ним службових обов’язків.

Емоційний інтелект фокусує увагу на пізнанні та використанні власних  емоційних|емоціональних| станів|достатків| і емоцій навколишніх|довколишніх| для вирішення проблем і регуляції поведінки. Регуляція поведінки дуже важлива для працівника ОВС, адже він є взірцем порядку та законності. Високий емоційний інтелект обумовлює|зумовлює| вищу адаптивність і ефективність у спілкуванні, а саме це є важливою умовою в процесі спілкування для працівника ОВС.

Метою|ціллю| нашого дослідження було вивчення гендерних особливостей емоційного|емоціонального| інтелекту курсантів – майбутніх працівників ОВС. За допомогою методики діагностики емоційного|емоціонального| інтелекту Н. Холла ми вивчили і визначили складові емоційного|емоціонального| інтелекту юнаків|юнаків| і дівчат, а також визначили рівні їх емоційного|емоціонального| інтелекту.

Проведене нами дослідження дозволило |слідуючі| виявити вірогідні відмінності по трьом структурним компонентам емоційного інтелекту: емоційної|емоціональна| обізнаності, здатності до управління своїми емоціями і самомотивацією|. Виявилось, що середній бал за шкалою «самомотивація» вірогідно| вищий в групі юнаків|юнаків|, ніж в групі дівчат. За шкалою «емоційна|емоціональна| обізнаність» зареєстровані аналогічні результати: достовірно більш емоційно|емоціональний| обізнаними|інформованими| виявляються|опиняються| юнаки|юнаки|, ніж дівчата. Також виявлено, що середній бал за шкалою «управління своїми емоціями» вірогідно вищий в групі юнаків|юнаків|, ніж в групі дівчат. Це обумовило й вірогідно більший показник загального емоційного інтелекту в групі курсантів чоловічої статі.

Що стосується рівнів емоційного інтелекту, то вони реєструються в обох групах майже з однаковою частотою, з тенденцію до більш високих значень серед юнаків.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1.                  Серед курсантів – майбутніх працівників ОВС -  переважає середній рівень емоційного інтелекту при відсутності високого рівня.

2.                  Емоційний інтелект у юнаків-курсантів розвинений більше, ніж у дівчат-курсантів.

3.                  Юнаки більш схильні, ніж дівчата до довільного управління своїми емоціями, емоційної|емоціональної| обізнаності та здібності до співчуття, співпереживання іншим людям.

На підставі отриманих у роботі результатів нами розпочато розробку програми соціально-психологічного тренінгу з метою розвитку емоційного інтелекту майбутніх працівників ОВС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ| ДЖЕРЕЛ:

1.             Андреева И.Н. Гендерные различия в выраженности компонентов эмоционального интеллекта // Психологический журнал. – 2008.  – №1. – С. 39-43.

2.             Андреева И.Н. Гендерные различия в сфере эмоционального интеллекта / Женщина. Образование. Демократия // Материалы международной междисциплинарной научно-практической конференции 19-20 декабря 2003 года. – Минск, 2004. – С. 147-149.

3.             Андреева И.Н. Предпосылки развития эмоционального интеллекта // Вопросы психологии. – 2007. - №5. - С. 57-65.

4.             Андреева И.Н. Эмоциональный интеллект: исследования феномена// Вопросы психологии. - 2006. - №3. - С. 79-86.

5.             Андреева. И.Н. Биологические и социальные предпосылки развития эмоционального интеллекта // Когнитивная психология: сб.статей / Под ред. А.П. Лобанова, Н.П. Радчиковой. – Минск: БГПУ, 2006. – С. 7-11.

6.             Большой психологический словарь / Под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. В.П. Зинченко. М.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003 – С. 183-184.

7.             Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: Юрид. Лит., 1991. -  С. 464

8.             Гассин Э.А. Психология прощения // Вопросы психологии. - 1999. - № 4. - С. 93-102.

9.             Гребенникова Э.А. Саморегуляция личности в индивидуальном стиле жизнедеятельности: Автореф. дис. канд. психол. наук:  19 00 05. / Рос. акад. гос. службы при президенте Рос. Фед., каф. соц. психологии. – М., 1995. – 21 с.

10.        Джекинс Х. Человеческое в человеке // Мето­ды эффективной психокоррекции: Хрестома­тия / Сост. К.В. Сельченок. - .: Харвест. 1999. - С. 392-434.