Гендерні особливості емоційного інтелекту майбутніх працівників ОВС

4. Асиміляція емоцій в мисленні (використання емоцій для підвищення якості розумової активності). Розуміння єдності раціонального і емоційного|емоціонального| підтверджується даними клінічних експериментів, згідно|згідно з| яким здійснення ефективного або задовільного процесу ухвалення|прийняття,приймання| рішення неможливе, якщо думка|гадка| позбавлена емоційного|емоціонального| підкріплення|підмоги|.

Емоційний|емоціональний| інтелект не є|з'являється,являється| чимось кардинально відмінним від того, що вимірюється за допомогою IQ|. Це також ментальна здібність|здібність|, за допомогою якої, однак|однак|, здійснюється переробка особливого типу|типа| інформації — емоційній|емоціональній| інформації. Проте|однак| IQ| і EQ| — два різні чинники|фактори| життєвих досягнень. Відмічено|помітити|, що люди з|із| високим IQ|, але|та| невисоким EQ| часто не повною мірою використовують свій потенціал і втрачають|розгублюють| шанси на успіх тому, що мислять, взаємодіють і спілкуються не конструктивно [4].

1.3. Гендерні відмінності в сфері емоційного|емоціонального| інтелекту

Відомості про гендерні відмінності в сфері емоційного|емоціонального| інтелекту – сукупності інтелектуальних здібностей до обробки емоційної|емоціональної| інформації – є|з'являються,являються| достатньо|досить| суперечливими|суперечними|. Так, Ш.Берн вказує|вказує| на незначність відмінностей в емоційній|емоціональній| сфері між особами|обличчями,лицями| чоловічої і жіночої статі. Згідно|згідно з| іншим дослідженням, не дивлячись на|незважаючи на| відсутність відмінностей між чоловіками і жінками по загальному|спільному| рівню EQ| (коефіцієнта емоційності), жінки виявляють вищий рівень за міжособистісними показниками емоційного|емоціонального| інтелекту (емоційності, міжособистісним відносинам, соціальній відповідальності). У чоловіків переважають внутрішньоособистісні показники (самоствердження|самоутвердження|, здатність|здібність| відстоювати свої права), здібності до управління стресом (стресостійкість|, контроль імпульсивності) та пристосованість|пристосував| (вирішення проблем) [2].

Згідно|згідно з| дослідженням, проведеним у США і в Угорщині, показано|лічать|, що жінки більш охоче діляться своїми почуттями|почуттями|, ніж чоловіки. В той же час чоловіки найбільш відверті в дружбі з|із| жінками. Мабуть|очевидно|, побоювання з приводу невідповідності гендерної ролі у чоловіків найбільш сильні в оточенні представників своєї статі [1]|статі|.

«Заборона» на вираження|вираження| низки|лави,низки| емоцій та відчуттів|почуттів| існує і у жінок. Р.Сальвагіо відзначає, що у жінок вельми|дуже| бажаним є вираження|вираження| емоційної|емоціональній| залежності від протилежної статі|статі|, зануреної в «любов|кохання|» при забороні на відкрите|відчиняти| вираження|вираження| почуттів|почуттів| і проявів|вияв| агресії. На думку автора, це створює у жінок мазохистську установку. Розуміння (осмислення) емоцій переважає у|біля,в| осіб|облич,лиць| жіночої статі. Жінки в порівнянні з чоловіками проявляють|виявляють| великі здібності в прочитанні соціальної інформації, що змінюється, по експресії обличчя та іншим невербальним ознакам. Можливо, що у жінок область мозку, яка обслуговує процеси, пов'язані з обробкою емоційної|емоціональної| інформації, більше, ніж у чоловіків [5].

Виражені|виказувати,висловлювати| гендерні відмінності у сфері обробки емоційної|емоціональної| інформації виявляються вже в підлітковому віці. Так, сучасні дівчатка в цілому|загалом| краще, ніж хлопчики, регулюють і контролюють свої почуття|почуття|, краще за них вербалізують|, мають багатший тезаурус для опису емоційних|емоціональних| станів|достатків|, у них розвиненіший емоційний|емоціональний| канал емпатії|.

Жінки більш емпатійні|, ніж чоловіки, при цьому вони більш схильні плакати і говорити про свої біди|лиха| у відповідь на розповіді|оповідання| інших про свої неприємності|прикрощі|.

Н. Айзенберг і її колеги пов'язують велику емпатійність| дівчаток 10-12 років в порівнянні з хлопчиками більш раннім моральним розвитком перших. Велику схильність до емпатії| жінок в порівнянні з чоловіками пояснюють|тлумачать| їх гендерними ролями (дбайливість перших і владність, незалежність, суперництво других), а також відповідним вихованням дітей. Ігри дівчаток з|із| ляльками розвивають емпатійну| експресію, а іграшки хлопчиків її не розвивають. На думку Д.Блока, у чоловіків внаслідок цього є|наявний| менш багатий досвід|дослід| у сфері емпатійної| чуйності [2].

Чоловіки в цілому|загалом| стриманіші в прояві|вияві| симпатії, печалі і дистреса|, жінки – в проявах|виявах| сексуальності, гніву і агресії. Навіть у|біля,в| схильних до алекситемії| чоловіків заборона вище на страх, у жінок – на гнів.

Чоловіки і жінки в рівній мірі переживають ті або інші події, демонструють ідентичні фізіологічні реакції. Проте|однак| вони по-різному, відповідно до своєї гендерної ролі, пояснюють|тлумачать| причини емоцій. Вираження|вираження| тих або інших емоцій у представників жіночої або чоловічої статі, як і їх регуляція, багато в чому обумовлені впливом гендерних норм, які формуються шляхом виховання [5].

1.4. Роль емоційного інтелекту в діяльності працівників ОВС.

Діяльність працівника ОВС, насамперед працівника міліції,  є досить різноманітною і нелегкою. Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. 

Основними завданнями міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: 

         кримінальної міліції;

         міліції громадської безпеки;

         місцевої міліції.

Для вивчення структури основних видів діяльності в ОВС та індивідуально-психологічних, особистісних властивостей працівників ОВС, що забезпечують цю діяльність, в науці використовують професіографічний підхід. Як відомо, професіограма  складається з двох складових: трудограми, яка описує особливості та зміст праці, та психограми, яка характеризує людину праці.

Професія працівника ОВС належить до професій системи «людина-людина». Саме тому головною складовою професіограми працівника ОВС є комунікативна сторона. Комунікативна сторона спілкування складається з обміну інформації між партнерами по спілкуванню, передачі та прийнятті знань, ідей, почуттів, мотивів. Універсальним засобом комунікації та спілкування є мова, за допомогою якої не тільки передається інформація, але і здійснюється взаємодія учасників комунікації.

Комунікативна сторона професіограми працівника ОВС включає в себе наявність таких якостей особистості: емоційну стійкість, чуйність, вміння вислухати людину, вміння розмовляти з людиною, комунікативність [7] .

Однією зі складових комунікативної діяльності є|з'являється,являється| уміння розуміти і виражати|виказувати,висловлювати| емоції, що знаходить своє вираження в емоційному інтелекті людини. Перешкоди у вмінні та вираженні, як правило,  носять соціальний та психологічний характер, бо виникають як на соціальному, так і на міжособистісному рівні. Емоційний|емоціональний| інтелект – це «здатність|здібність| людини тлумачити власні емоції і емоції тих, що оточують з|із| тим, щоб|аби| використовувати отриману|одержувати| інформацію для реалізації власних цілей» [23] . Так, при проведенні допиту слідчий повинен мати добре розвинену емоційну сферу, вміти розуміти внутрішній світ допитуваного, його особливості [7] . Працівник оперативних підрозділів повинен вміти співвідносити власні дії з діями інших осіб, вміти швидко знаходити необхідний тон розмови, швидко встановлювати контакт з новими людьми. Дільничний інспектор повинен бути врівноваженим, спроможним привертати до себе людей, наполегливим у досягненні цілей.

Емоційний інтелект фокусує увагу на пізнанні і використанні власних емоційних|емоціональних| станів|достатків| і емоцій навколишніх|довколишніх| для вирішення проблем і регуляції поведінки [16]. Регуляція поведінки дуже важлива для працівника ОВС, адже він є взірцем порядку та законності. Високий емоційний інтелект обумовлює|зумовлює| вищу адаптивність і ефективність у спілкуванні, а саме це є важливою умовою в процесі спілкування для працівника ОВС. Отже емоційний інтелект є важливим психологічним чинником в діяльності працівників ОВС.

Таким чином, аналіз джерел з проблеми емоційного інтелекту дозволяє встановити, що емоційний інтелект – це складне індивідуально – психологічне явище, яке сприяє комфортним міжособистісним відносинам між людьми та|з'являється,являється| є важливим|поважним| чинником|фактором| ефективного спілкування, професійної діяльності  та адаптації у соціальному оточенні.

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА РІВЕНЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ –МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ОВС

2.1 Характеристика випробовуваних і методик дослідження|

Дослідження проводилося на базі Харківського національного університету внутрішніх справ|речей|. В ньому взяли участь 32 курсанти навчально – наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій. З|із| них 16 дівчат і 16 юнаків|юнаків| 3-го курсу, що навчаються за фахом «Правознавство». Вік курсантів склав від 18 до 21 року.

Оскільки метою|ціллю| дослідження було визначення гендерних відмінностей емоційного|емоціонального| інтелекту, то всі випробовувані були розділені на 2 групи в залежності від статі|статі|: першу групу склали юнаки|юнаки| в кількості 16 осіб, до другої групи увійшли дівчата,  також у кількості 16 осіб.

Для дослідження емоційного|емоціонального| інтелекту ми використовували методику діагностики «емоційного|емоціонального| інтелекту» Н. Хола [25].

Методика запропонована для виявлення здатності|здібності| розуміти відносини особи|особистості|, що репрезентуються в емоціях, і управляти емоційною|емоціональною| сферою на основі ухвалення|прийняття,приймання| рішень. Методика складається з 30 тверджень|затверджень| і містить|утримує| 5 шкал:

1.      Емоційна|емоціональна| обізнаність;

2.      Управління своїми емоціями (|скоріше,скоріш|а саме, емоційна|емоціональна| відхідливість, емоційна|емоціональна| неригідність);

3.      Самомотивація (а саме, довільне управління своїми емоціями);

4.      Емпатія;

5.      Розпізнавання емоцій інших людей (уміння впливати на емоційний|емоціональний| стан|достаток| інших людей).

Також методика дозволяє визначити рівні загального|спільного| емоційного|емоціонального| інтелекту: 70 і більш - високий; 40-69 – середній; 39 і менш – низький.

Для проведення порівняльного аналізу нами застосовувалися непараметричні методи математичної статистики:

φ – критерій кутового перетворення Фішера;

t – критерій Фішера - Стюдента.

2.2. Гендерні особливості структури емоційного |емоціонального| інтелекту курсантів.

          Емоційний|емоціональний| інтелект – це сукупність ментальних здібностей до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей і до управління емоційною|емоціональною| сферою [4]. Як вже вказувалося, існує декілька підходів до розуміння емоційного|емоціонального| інтелекту. Емоційний|емоціональний| інтелект визначається як: здатність|здібність| діяти з|із| внутрішнім середовищем|середою| своїх відчуттів|почуттів| і бажань [28]; здатність|здібність| розуміти відносини особистості|особистості|, що репрезентуються в емоціях, і управляти емоційною|емоціональною| сферою на основі інтелектуального аналізу і синтезу [4] та інші визначення.

Для дослідження емоційного|емоціонального| інтелекту ми використовували методику діагностики «емоційного|емоціонального| інтелекту» Н.Хола [25]. Результати дослідження складових емоційного|емоціонального| інтелекту в залежності від статі представлені|уявляти| в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники складових емоційного|емоціонального| інтелекту (хср+σ)