Формування правильної звуковимови у дітей з ринолалією

     Як  дзвенить комарик? (З).

     Як  шипить гусак? (Ш) (кінчик язика піднятий вгору).

     Як  дзижчить жук? (Ж) (кінчик язика піднятий вгору, як і при звуці [ш]).

     Як  погріємо змерзлі  руки? (Х).

     Правильність  вимови можна контролювати піднесенням до рота шматочків вати або коливанням розкладених дрібних шматочків цигаркового паперу, які «лякаються» дитину при видихові і «тремтять». Ігри-вправи слід проводити з дитиною, не набридаючи їй, а поступово привчаючи до занять.

     Дуже важливо звернути увагу дитини на те, що під час вимови звуків і слів рот розкривається (у дітей з розщелиною піднебіння є тенденція говорити, майже не розмикаючи губ).

     Завдання  батьків і логопеда - допомогти  дитині побачити артикуляцію звуку  і слова, привернути до неї увагу. Це буде сприяти розвитку чіткості вимови. При формуванні розгорнутої мови потрібно звертати увагу дитини на ротової видих, злегка утримуючи його у мовленні для показу дитині. Якщо в ранньому віці не проводити профілактику мовних розладів, то до моменту операції дефект мови стає відносно стабільним, і для нормалізації її потрібна значна логопедична робота. При відкритій ринолалії логопедична робота необхідна як після, так і до операції.

     Головною  умовою в роботі є активізація  здорових відділів мовного апарату. В основі методики - поступове перевиховання фізіологічного дихання у мовне діафрагмальне з ротовим видихом. При цьому особлива увага звертається на правильне положення язика в порожнині рота.

     У процесі роботи всі звуки формуються заново, артикуляція їх готується строго визначеними вправами. У системі цих вправ головним повинно бути використання фізіологічної взаємодії м'язів мовного апарату.

     Послідовність роботи над звуками визначається підготовленістю артикуляційної бази звуку (з використанням опорних звуків). Ця послідовність припускає розвиток правильного мовного дихання і моторики спочатку верхнього, а потім і середнього відділів артикуляційного апарату.

     При роботі над правильною вимовою важливо  дотримуватися послідовності розвитку слухового контролю дітей за власною вимовою: спочатку логопед максимально відволікає дитину від контролювання звучання; в міру автоматизації звуків включається свідомий слуховий контроль.

     У доопераційній роботі, окрім формування вимови, значна увага приділяється корекції особистості.Вся логопедична робота повинна бути максимально наочною, а для дітей і емоційної. Робота з хворими після пластики визначається наявністю та ступенем доопераційної мовленнєвої підготовки та результатами операції. Післяопераційна робота логопеда спрямована на закріплення отриманих вимовних навичок у нових умовах.

     Після пластики увагу хворого акцентується на слуховому контролі за своєю мовою. При наявності хоча б незначного носового відтінку у вимові післяопераційна робота повинна проводитися повністю так само, як і до операції.

     При вроджених розщілинах можлива профілактика мовного дефекту медичними та педагогічними засобами. Мета педагогічного попередження - привернути увагу дитини до артикуляції і за допомогою спеціальних вправ попередити дефектне положення язика в ротовій порожнині і сформувати ротовий видих.

 

      ДОДАТОК Б

     Методика  дослідження звуковимови  у дітей з ринолалією

  Анкетні дані

Прізвище, ім’я дитини  ______________________________________________

Дата  народження   Вік на 1.09. ________________

Рідне мовлення _____________________________________________________

Домашня адреса ________________ ______телефон ______________________

Звідки прибув у ДНЗ ___________________________________________

Дата вступу у ДНЗ__________________________________________________

Анамнез

 а) сім’ї:

Відомості про  батьків:

Мати   Вік ___________

Освіта ____________________________________________________________

Батько   Вік___________

Освіта ____________________________________________________________

Скарги батьків _____________________________________________________

Наявність інших  дітей у родині_______________________________________

Стосунки в  родині __________________________________________________

Спадкові й  хронічні захворювання батьків _____________________________

__________________________________________________________________

Вік матері при  народженні дитини ____________________________________

Вік батька при  народженні дитини ____________________________________

б) загального розвитку дитини:

Протікання  вагітності: токсикоз I половини, II половини, травми, інтоксикації, захворювання ____________________________________________________

Пологи: дострокові, термінові, швидкі, стрімкі, зневоднення____________________

Стимуляція: механічна, хімічна, електростимуляція __________________________

Крик: був, не був  Чи спостерігалася асфіксія: біла, синя ____________

Резус-фактор: негативний, позитивний, сумісність ___________________________

Вага   зріст  за шкалою Апгара  дитини при народженні.

Перше годування  на  добу, як узяв груди _____________________

Вигодовування _____________________________________________________

З пологового будинку виписаний на  добу, додаткове перебування в пологовому будинку, причин_____________________________________

в) виявлення  порушень у дитини:______________________________________

Відхилення в  поведінці в перші 3 місяці житті___________________________

Перенесені захворювання:

до 1 місяця ________________________________________________________

до року ___________________________________________________________

після року _________________________________________________________

до 3 років _________________________________________________________

після 3 років _______________________________________________________

Утримання голови  __ (1,5 міс.). Повзає _______ (5 міс.). Сидить____           (6 міс.).

Ходить ______ (до 1р.). Перші зуби   (6-8 міс.) Правша, лівша, амбідекстр. Характер моторики: гіперрухливий, не координований у рухах, неспокійний, загальмований, неповороткий, несвоєчасне переключення рухів

_______________________________________________________________

Гуління   (2-3 міс.). Лепет   (4-8 міс.). Перші слова ______ (1 р.).

Перша фраза   (1,5-2 р.). Чи відзначалися грубі перекручування звукоскладової структури й аграматизми після 3 років___________________

Які звуки довго  вимовлялися неправильно _____________________________

__________________________________________________________________

Використання  жестів ________________________________________________

Інші особливості ___________________________________________________

Дані  про нервово-психічний  і соматичний стан дитини

Педіатр: показники фізичного розвитку;

Невропатолог: незрілість ділянок кори головного мозку (Брока, Верніке), органічні ураження ЦНС й головного мозку, порушеннями функції черепно-мозкових нервів;

Окуліст: функція зорового аналізатора збережена;

Отоларинголог: функція слухового аналізатора збережена;

Психіатр: за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду: Специфічні розлади розвитку мови та вимови – F 80; Специфічний розлад артикуляції мови – F 80.0; Розлад експресивної мови – F 80.1; Розлад рецептивної мови – F 80.2; Набута афазія з епілепсією (синдром Ландау-Клефннера), інші розлади мови та вимови – F 80.8; Розлади розвитку мови та вимови неуточнені – F 80.9; Специфічні розлади розвитку шкільних навичок– F 81: Специфічні розлади читання – F 81.0; Специфічний розлад спелінгування – F 81.1;

Хірург: аномалії зубо-щелепної системи, незрощення губи та піднебіння;

Дефектолог: Діти з порушеннями мовлення. Чотири періоди формування мовлення: 1-й — підготовчий (з моменту народження – до 1 року); 2-й – переддошкільний (від 1 до 3 років); 3-й – дошкільний (від 3 до 7 років); 4-й – шкільний (від 7 до 17 років;.

Логопед: ФП (дислалія, порушення голосу); ФФНМ (дислалія, дизартрія, ринолалія, порушення голосу); ЗНМ І, ІІ, ІІІ, ІV рівня (анартрія, дизартрія, ринолалія, ринофонія, моторна, сенсорна алалія, афазія); заїкання, розлади писемного мовлення;

Психолог: Вторинні відхилення пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери.

Обстеження  психічних функцій:

Контактність  дитини________________________________________________

Загальна обізнаність_________________________________________________

Орієнтування  (у схемі тіла, просторі, часі)_____________________________

Сприймання, зорове, слухове, тактильне (колір, форма, величина) __________________________________________________________________

Увага: стійка, нестійка, мимовільна, довільна __________________________

Пам’ять: зорова, слухова, рухова, образна ______________________________

Мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне_______________

Стан  усного мовлення:

Обстеження  словникового запасу:

Пасивний  словник: розуміння слів протилежного значення

(з5р.)_____________________________________________________________

_______________________________________розуміння узагальнюючих слів

(з6р.)_______________________________________________________________________________________________________________________________

Активний словник: стан номінативного словника (назвати картинки)______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

знання іменників; дієслів; прикметників та ін. частини мови__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

підбір антонімів та синонімів______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

здібність відтворити ряд звуків, слів, речень_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Узагальнений  висновок про словниковий  запас_____________________________________________________________

Обстеження  граматичною будови мовлення:

   Обстеження  словозміни:уміння змінювати слова за відмінками___________________________________________________________________________________________________________________________

утворення іменників множини в називному  і родовому відмінках____________________________________________________________________________________________________________________________

узгодження  прикметників з іменниками в числі й роді_____________________________________________________________________________________________________________________________

узгодження  числівників з іменниками_______________________________

   Обстеження  словотворення: утворення іменників зменшувально-пестливої форми____________________________________________________