Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2012 в 02:31, реферат
Придністровський конфлікт перебуває в невирішеному стані фактично двадцять років. Досить солідний строк для того, аби протиріччя пустили своє коріння глибоко. Це створює свої переваги і недоліки для розв’язання конфлік¬ту. Із одного боку, конфліктні сторони не відчувають тієї ж гостроти ворожос¬ті, яку необхідно було долати в першій половині 1990-х років. За умов спаду емоційної напруги створюється сприятливе підґрунтя для комунікації і вирі¬шення як поточних питань між сторонами конфлікту, так і стратегічних – для розв’язання проблеми в цілому.
З іншого боку, з кожним роком ситуація навколо Придністров’я вигля¬дає дедалі більш безперспективною – регіон подбав про впровадження макси¬мально можливого набору атрибутики, який би свідчив про його окремішність: органи влади, кордони, армія, судова система, власна валюта і т.д. Спад напру¬ги між конфліктними сторонами міг би сприяти поновленню і активізації пе¬реговорного процесу, проте тривалість протистояння наразі ускладнює мож¬ливість розв’язання проблеми.
За двадцять років у сторін сфор¬мувалася своєрідна звичка до наявно¬го стану справ – елітам з обох боків Дністра бракує політичної волі для зміни ситуації. Кишинів і Тирасполь виробили взаємну систему стримувань та противаг стосовно один одного, що блокує можливість вирішення конфлікту у той чи інший бік зусиллями однієї зі сторін. Цей підхід зумовлює подальше цементування конфлікту, переговірні сторони не відчувають жодних стимулів задля того, аби надати нового імпульсу врегулюванню.
Час від часу країни-учасники переговорного процесу виходять із ініціати¬вами щодо придністровського врегулювання, однак досі жодна із них не при¬несла бажаного результату. Однією з вад попередніх пропозицій було те, що да¬
Інтерес до придністровського врегулювання з боку ЄС (особливо Німеччини) та США – нові передумови для розв’язання придністров- ського конфлікту5
1. Збереження «статус-кво».................................................................................................. 9
2. Реінтеграція Республіки Молдова
2.1 Європеїзація Придністров’я................................................................................. 16
2.3 Російський сценарій. Реалізація так званого «Плану Козака-2»......... 25
2.4 Міжнародний протекторат у Придністров’ї................................................. 37
3. Визнання незалежності Придністров’я.................................................................... 40
4. Приєднання Придністров’я до складу Росії........................................................... 44
5. Приєднання Придністров’я до складу України..................................................... 47
6. Відновлення гарячої фази конфлікту. Приєднання Республіки Молдова до Румунії....................................................... 50
ПОДРАЗНИКИ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ 54
МОЖЛИВІ КОМПРОМІСИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 56
РЕЗЮМЕ 69
ENGLISH VERSION 73
63 Кулик
В. Кто «заказал» Украину в приднестровском
урегулировании? [Электронный
ресурс] / «Зеркало недели»
№24, 26.06.2010. Режим доступу http://www.zn.ua/newspaper/
64 Затулин
К. Приднестровский конфликт: прошлое
и настоящее [Электронный
ресурс] / Институт стран
СНГ. – Информационно-аналитический
бюлетень №9, 01.07.2000.
Режим доступу http://www.zatulin.ru/
• Росія втратить важелі впливу на внутрішню ситуацію в Республіці Молдова, яка ставатиме дедалі більш проєвропейською і дедалі менш проросійською. Водночас Росія отримає додатковий тягар для власного бюджету, який уже обійшовся РФ в понад 2 млрд. доларів;
• сумнівно, що такий сценарій влаштує і керівників Придністров’я, адже таким чином вони підпадатимуть під повний контроль Москви – за таких умов Ігор Смірнов навряд чи збереже владу в своїх руках.
Для більшості експертів є очевидним, що перспективи приєднання Придністров’я до Росії є не більше, аніж міфом, який підживлює придністровське керівництво в пропагандистських цілях. Реально придністровське керівництво навряд чи готове до того, аби їхній регіон став частиною чи то Росії, чи то України (про що йтиметься нижче). Зрозуміло, що ані влада в Україні, ані в Росії не надала б Придністров’ю більше автономії, аніж мають відповідні регіони в цих країнах. Зокрема, і в РФ, і в Україні керівництво автономій визначається центром. Російські експерти звертають увагу на нещирість президента невизнаної ПМР Ігоря Смірнова, коли той говорить про перспективу приєднання Придністров’я до Росії. За цих обставин, зазначають співрозмовники Інституту світової політики, Смірнова б замінили на більш зговірливого політика.
Серед експертів також існує думка, що для Росії Придністров’я як валіза без ручки – нести важко, а викинути шкода.63 Придністров’я, на думку таких експертів, є не більше, аніж інструментом проти скорочення впливу РФ у регіоні. Офіційна Москва із допомогою придністровського конфлікту утверджує себе як геополітична потуга. Із допомогою придністровського чинника Росія може висувати вимогу, зокрема, про неприєднання РМ до НАТО. Вплив на всю Республіку Молдову має більш важливе значення, аніж вплив на одне Придністров’я, яке у разі можливого приєднання до РФ стало би ще одним регіональним головним болем і додатковим тягарем для кишені російського платника податків.
Набуття статусу вільної асоціації Придністров’я у складі Росії як одна з вірогідних моделей врегулювання (а точніше сказати, консервації) придністровського конфлікту була вперше озвучена ще у 2000 році директором Інституту країн СНД Костянтином Затуліним.64 Класичним прикладом «асоційованої держави» можна назвати Пуерто-Рико, що володіє лише внутрішнім
ПРИЄДНАННЯ ПРИДНІСТРОВ’Я ДО СКЛАДУ РОСІЇ46 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ
65 Галин
А. Молдова бросила вызов России [Электронный
ресурс] / Ольвия-Пресс.
Режим доступу: http://www.olvia.idknet.com/
суверенітетом,
але відмовилася від
В
умовах неврегульованості
Створення прецеденту Косова, що полягало у визнанні незалежності частини території суверенної країни «ззовні», тобто без згоди «метрополії», лише надало Москві додаткові аргументи, що можуть виправдати зміцнення її зв’язків з невизнаною республікою. Зокрема, 21 березня 2008 року Держдума Росії рекомендувала Уряду РФ: відкрити представництво Російської Федерації на території Придністров’я; посилити економічне і торгове співробітництво з сепаратистським анклавом; відкрити філії Ощадбанку Росії в регіоні. 21 квітня 2011 року Придністров’я відсвяткувало п’ятиріччя свого представництва в Москві – Регіональної громадської організації «Центр співробітництва «Придністров’я». Із 2008 року Росія запровадила практику доплати до пенсій усім придністровським пенсіонерам, незалежно від їхнього громадянства, у розмірі 15 доларів.
Зрозуміло, що Росія продовжить декларативну підтримку суверенітету та територіальної цілісності Молдови і навряд чи піде на визнання Придністров’я. У разі усвідомлення Москвою неможливості реалізувати вигідний їй варіант власного плану врегулювання, не можна виключати, що російська сторона намагатиметься зберегти свої позиції в регіоні саме за рахунок активізації співробітництва із Придністров’ям у рамках так званої моделі асоціації. Означена політика Кремля може обґрунтовуватися фактом проживання у регіоні значної кількості громадян РФ. Не виключено, що Кремль активно підбурюватиме Київ «слідувати його прикладу» щодо активізації співробітництва з «ПМР», у тому числі з метою «розділення ризиків» політики подальшого роздержавлення Республіки Молдова. Безперечно, така модель врегулювання придністровської проблеми не відповідає інтересам інших гравців у регіоні.
Ймовірність реалізації сценарію ................ 1.547
66 WIKILEAKS:
Ukrainian theory: Romania + Moldova = Romanova [Online resource]
/ HotNews.ro, March 28, 2011. Режим
доступу http://english.hotnews.ro/
67 Медведев
дал добро на присоединение Приднестровья
к Украине [Электронный
ресурс] / Republic, 19.05.2010.
Режим доступу http://republic.com.ua/
5. ПРИЄДНАННЯ ПРИДНІСТРОВ’Я ДО СКЛАДУ УКРАЇНИ
Ідея приєднання Придністров’я до складу України циркулює в аналітичних і політичних колах України далеко не перший рік, однак це питання доволі рідко обговорюється публічно. Відкрите її обговорення здебільшого носить провокаційний характер. Представники української влади неодноразово заявляли про те, що ставляться до подібного розвитку подій негативно. Хоча в мас-медіа регулярно запускаються чутки або про те, що придністровське керівництво проситься до складу України, або ж молдовська влада пропонує віддати Придністровський регіон Україні в обмін на дозвіл приєднатися до Румунії. Подібні чутки або спростовуються офіційними особами, або ж просто ігноруються як такі, що не заслуговують на серйозне коментування.
Утім, для журналістів подібні витоки дають постійну поживу для скандальних матеріалів, які спричиняють ефект інформаційного вибуху. Так, приміром, румунські мас-медіа у березні 2011 року поширили дипломатичну депешу, нібито підготовлену Посольством США в Києві.66 Вона була потім поширена на десятках веб-ресурсів Росії, України, Республіки Молдова. Гучна назва новини особливо привертала увагу: «Українська теорія: Румунія + Молдова = Румунова» (англійською це звучало як Ukrainian theory: Romania + Moldova = Romanova). Відповідно до цієї новини, молдовські політики підтримували інтеграцію своєї країни в Євросоюз шляхом об’єднання з Румунією і можливим приєднанням Придністров’я до України. Зокрема, в нібито телеграмі Посольства США в Україні за 2007 рік йшлося, що своє занепокоєння зближенням позицій Кишинева і Бухареста висловлювали представники українських органів влади – зокрема, із МЗС України та Секретаріату Президента.
У 2010 році справжній скандал вибухнув після того, як українські ЗМІ поширили заяву народного депутата Олега Білоруса (Блок Юлії Тимошенко), в якій він нібито розповів про таємну домовленість президентів України і Росії Дмітрія Медвєдєва і Віктора Януковича – приєднати до України Придністров’я, а Молдову повернути у зону впливу Росії.67 Ця заява стала причиною числен
ПРИЄДНАННЯ ПРИДНІСТРОВ’Я ДО СКЛАДУ УКРАЇНИ 48 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ
68 Бут
А. Польские СМИ обсуждают присоединение
к Украине Приднестровья [Электронный
ресурс] / DELFI, 24.05.2010.
Режим доступу http://www.delfi.ua/news/
69 Даешь
Приднестровье! Впервые с 1954 года, когда
к Украине присоединили Крым, наша страна
может прирастить территорию [Электронный
ресурс] / Сегодня, 20.05.2010.
Режим доступу http://www.segodnya.ua/news/
70 Спецкор
газеты «Сегодня» выдал тайну спонсора
Януковича [Электронный
ресурс] / Информационный
ресурс «Росбалт», 23.07.2010.
Режим доступу http://www.rosbalt.ru/ukraina/
71 Газета
спонсора Януковича: Присоединение Приднестровья
к Украине - лучший вариант [Электронный
ресурс] / Информационное
агентство «Regnum» 20.05.2010.
Режим доступу http://www.regnum.ru/news/
72 Кулик
В. Кто «заказал» Украину в приднестровском
урегулировании? [Электронный
ресурс] / «Зеркало недели»
№24, 26.06.2010. Режим доступу http://www.zn.ua/newspaper/
73 Даешь
Приднестровье! Впервые с 1954 года, когда
к Украине присоединили Крым, наша страна
может прирастить территорию [Электронный
ресурс] / Сегодня, 20.05.2010.
Режим доступу http://www.segodnya.ua/news/
них спекуляцій і коментарів. Врешті-решт сам Білорус згодом заявив, що журналісти неправильно відтворили його слова.68
Проте це виправдання мало хто помітив, натомість у пресі з’явилося чимало публікацій з розмірковуваннями на тему можливого приєднання Придністров’я до України. Одним із найбільш резонансних матеріалів на цю тему був текст під назвою «Даєш Придністров’я! Уперше з 1954 року, коли до України приєднали Крим, наша країна може приростити територію».69 На публікацію, можливо б, ніхто не звернув увагу, але вона вийшла чи не в найпопулярнішій українській щоденній газеті, яка асоціюється з іменем наближеного до президента Віктора Януковича бізнесмена Ріната Ахметова.70 Кілька видань у Росії, Молдові, Україні одразу ж передрукували головні тези зі статті з заголовками «Газета спонсора Януковича: приєднання Придністров’я до України – кращий варіант».71 Деякі аналітики, що займаються придністровським питанням, побачили в цих публікаціях цілеспрямовану інформаційну кампанію проти України.72
На чому, власне, ґрунтується логіка тих, хто розглядає можливість приєднання Придністров’я до України? Основний акцент в аргументації будується на історичних передумовах: «У 1924 -1940 роках ця територія вже була частиною УРСР як автономна молдавська республіка (після того як до СРСР у 1940 році приєднали Молдову Придністров’я включили до її складу)».73 Крім того, лунають наступні пояснення:
• в етнічному і ментальному відношенні придністровське населення практично нічим не відрізняється від населення сусідніх південних областей України. Третина придністровців – етнічні українці;49
74 Даешь
Приднестровье! Впервые с 1954 года, когда
к Украине присоединили Крым, наша страна
может прирастить территорию [Электронный
ресурс] / Сегодня, 20.05.2010.
Режим доступу http://www.segodnya.ua/news/
• близько 90 тисяч мешканців Придністров’я мають українське громадянство;
• Україну, на відміну від Росії, не можна звинувачувати в імперських намірах.74
Вочевидь, що зазначений варіант з приєднанням Придністров’я до України є вкрай небажаним для України – надто високі ризики дестабілізації ситуації в регіоні. Можна, зокрема, перелічити наступні можливі наслідки:
1. Ризик виникнення дезінтеграційних процесів на території України. Зокрема, в Криму, Північній Буковині, Південній Бессарабії та ін. Саме тому Україна зацікавлена в підтриманні тієї ж позиції, яку вона зайняла і в питанні визнання Косова, а також – Південної Осетії та Абхазії, хоча йдеться про дві абсолютно різні ситуації.
2. Сусідні з Україною держави можуть також зіграти на посиленні сепаратизму в українських регіонах – «задля відновлення історичної справедливості». Із огляду на те, що в ХХ-му столітті конфігурація кордонів у Східноєвропейському регіоні неодноразово змінювалася, територіальні претензії є цілком не виключеними. Окремі політичні діячі сусідніх країн неодноразово в минулому висловлювали подібні претензії до України.
3. Придністров’я являє собою вкрай депресивний регіон в соціально-економічному плані. Це вимагатиме значних фінансових вливань. Сумнівною є спроможність України витримати додаткове навантаження для бюджету.
4. Регіон залишатиметься під значним впливом Росії. Регіональні еліти Придністров’я, напевно, будуть провідниками інтересів РФ. Це позначатиметься на політичній стабільності, на національній безпеці України.