Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2012 в 02:31, реферат
Придністровський конфлікт перебуває в невирішеному стані фактично двадцять років. Досить солідний строк для того, аби протиріччя пустили своє коріння глибоко. Це створює свої переваги і недоліки для розв’язання конфлік¬ту. Із одного боку, конфліктні сторони не відчувають тієї ж гостроти ворожос¬ті, яку необхідно було долати в першій половині 1990-х років. За умов спаду емоційної напруги створюється сприятливе підґрунтя для комунікації і вирі¬шення як поточних питань між сторонами конфлікту, так і стратегічних – для розв’язання проблеми в цілому.
З іншого боку, з кожним роком ситуація навколо Придністров’я вигля¬дає дедалі більш безперспективною – регіон подбав про впровадження макси¬мально можливого набору атрибутики, який би свідчив про його окремішність: органи влади, кордони, армія, судова система, власна валюта і т.д. Спад напру¬ги між конфліктними сторонами міг би сприяти поновленню і активізації пе¬реговорного процесу, проте тривалість протистояння наразі ускладнює мож¬ливість розв’язання проблеми.
За двадцять років у сторін сфор¬мувалася своєрідна звичка до наявно¬го стану справ – елітам з обох боків Дністра бракує політичної волі для зміни ситуації. Кишинів і Тирасполь виробили взаємну систему стримувань та противаг стосовно один одного, що блокує можливість вирішення конфлікту у той чи інший бік зусиллями однієї зі сторін. Цей підхід зумовлює подальше цементування конфлікту, переговірні сторони не відчувають жодних стимулів задля того, аби надати нового імпульсу врегулюванню.
Час від часу країни-учасники переговорного процесу виходять із ініціати¬вами щодо придністровського врегулювання, однак досі жодна із них не при¬несла бажаного результату. Однією з вад попередніх пропозицій було те, що да¬
Інтерес до придністровського врегулювання з боку ЄС (особливо Німеччини) та США – нові передумови для розв’язання придністров- ського конфлікту5
1. Збереження «статус-кво».................................................................................................. 9
2. Реінтеграція Республіки Молдова
2.1 Європеїзація Придністров’я................................................................................. 16
2.3 Російський сценарій. Реалізація так званого «Плану Козака-2»......... 25
2.4 Міжнародний протекторат у Придністров’ї................................................. 37
3. Визнання незалежності Придністров’я.................................................................... 40
4. Приєднання Придністров’я до складу Росії........................................................... 44
5. Приєднання Придністров’я до складу України..................................................... 47
6. Відновлення гарячої фази конфлікту. Приєднання Республіки Молдова до Румунії....................................................... 50
ПОДРАЗНИКИ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ 54
МОЖЛИВІ КОМПРОМІСИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 56
РЕЗЮМЕ 69
ENGLISH VERSION 73
• Поновлення гарячої фази конфлікту близьке нулю.
МОЖЛИВІ КОМПРОМІСИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ68 СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПРИДНІСТРОВСЬКОГО КОНФЛІКТУ. ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ
Інститут світової політики також пропонує деякі рекомендації та пакет компромісів, на які могли б піти учасники переговорного процесу. Реалізація цих компромісів та рекомендацій могла б стати платформою для остаточного врегулювання придністровського конфлікту за принципом «малих кроків».
Основні компроміси мають здійснити безпосередні сторони конфлікту – Тирасполь і Кишинів.
• Придністров’я повинне відмовитися від антизахідної (антиєвропейської) риторики. Керівництву Придністров’я було б варто погодитися на участь у спільних з Кишиневом робочих групах з освітніх та військово-безпекових питань. Також Тирасполь повинен скасувати існуюче 100% мито на ввезення товарів з Республіки Молдова. Придністров’я має скасувати несанкціоновано встановлені митно-прикордонні пости в межах Зони безпеки.
• РМ рекомендується прийняти законодавство, яке б гарантувало права чинних власників придністровських підприємств та унеможливлювало б реприватизацію згаданих об’єктів. Вирішення цього питання збільшило б кількість прибічників реінтеграції РМ серед російського істеблішменту, а також серед представників придністровського бізнесу. Представники Придністровського регіону могли б бути включені до складу переговорної групи РМ щодо укладання угоди про зону вільної торгівлі Молдова-ЄС та спрощення візового режиму з ЄС.
• Виконання Росією Стамбульських зобов’язань стало б реальним доказом відданості Москви справі врегулювання. Йдеться, зокрема, про активізацію процесу вивозу/утилізації боєприпасів, а також про згоду на трансформацію нинішньої миротворчої місії у мирогарантійну під егідою ОБСЄ у процесі врегулювання. РФ могла б ініціювати розробку нового плану врегулювання придністровського конфлікту в рамках формату «5+2» з залученням до нього конструктивних елементів з так званих «Плану ОБСЄ», «Плану Козака» та «Плану Ющенка».
• ЄС рекомендується створити окремий реінтеграційний фонд, в рамках якого здійснювалося б фінансування спільних проектів Кишинева та Тирасполя, замість безпосередньої передачі коштів під конкретні проекти Правому берегу Республіки Молдова. ЄС міг би розглянути питання щодо відкриття кредитних ліній для підприємств Придністровського регіону з метою недопущення подальшого перетворення регіону у депресивний. Крім того, Брюссель міг би переглянути список 69
придністровських керівників, яким заборонений в’їзд до ЄС, скасувавши заборону видачі віз окремим лідерам Придністровського регіону. Крім того, вагомим внеском у врегулювання з боку ЄС могло б стати підписання Румунією Договору про дружбу і співробітництво з РМ.
• Уряд України мав би вжити заходів, які б унеможливили незаконні операції українських компаній, чия діяльність пов’язана з Придністровським регіоном. Україна може надалі запроваджувати за сприяння Місії EUBAM найкращі європейські практики у сфері інтегрованого управління українсько-молдовським кордоном. Існує необхідність якнайшвидшого завершення демаркації центральної ділянки українсько-молдовського кордону.
• Сполучені Штати мали б підвищити пріоритетність придністровського питання в рамках політики «перезавантаження» з Росією з метою виконання останньою Стамбульських домовленостей та активізації переговорного процесу у форматі «5+2». Вашингтон має сприяти демократичним та економічним реформам в самій РМ з метою збільшення привабливості Кишинева в очах Тирасполя.
РЕЗЮМЕ70