Трудове виховання школярів

       Формуючи  у дітей естетичний смак, емоційне ставлення до.навколишнього середовища, вона завжди активізує думку, розвиває потяг до трудової діяльності, творчості, виробляє вміння та навички при виконанні виробів декоративно-прикладного характеру.

       В.Сухомлинський, Л.Ронделі та інші провідні педагоги-дослідники звертали увагу на зв'язок функції руки та розумового розвитку особистості. Зокрема, В.Сухомлинський зауважував, що руки мовби дисциплінують розум: виховують самоконтроль і почуття думки до точності, тонкості, краси. Заняття з ручної художньої праці вимагають не стільки фізичних зусиль учня, скільки розумових здібностей, вміння абстрагуватися, здійснювати точні рухи, доброго окоміру, координації рухів, художнього смаку.

       Перетворення  звичайних навколишніх предметів: скалок, посуду, скла, плодових кісточок, глини, шматочків деревини, металу та інших матеріалів у ; художньо осмислені образи допомагає забезпечити естетичне виховання особистості; Завдяки ручній художній праці відбувається удосконалення багатообразних діяльних здібностей суб'єкта: сенсорно-чуттєвої сфери, механізму емоцій, здібностей, уяви тощо. Ручна художня праця збуджує емоції, стимулює потяг до прекрасного. •:'--'Головною метою підготовки шко-..лярів до праці є підготовка їх до роботи в складних умовах ринкової економіки, яка повернена до-споживача-4-потребує активних людей, ставить підвищені вимоги до якостей особистості, її виховання, самовиховання. До основних вимог особистості в ринкових умовах необхідно віднести: чесність, порядність, совісність, заповзятливість, відповідальність і дисциплінованість у праці. Всі ці вимоги лежать в основі ручної художньої праці.

       Заняття художньою ручною працею формує комплекс соціальних якостей особистості. Одним з важливих компонентів є формування колективізму і взаємодопомоги, оскільки ручна художня праця має не тільки індивідуальний характер, ай колективний. Насамперед, це пов'язано з розробкою орнаменту, конструюванням виробів, наданням їм естетичного вигляду. Тому трудова діяльність виступає не як певна практична діяльність, а як взаємодія школяра зі своїми товаришами, споживачами, вчителями.

       З досвіду відомо, що під час роботи в колективі в учнів відпрацьовується певний оцінний компонент діяльності при виконанні виробів. Якість виробу оцінює колектив, тому спільна робота має своє вагоме значення для кожного і колективна думка відіграє не останню роль у формуванні моральних та трудових якостей особистості. Одним з важливих чинників, Що впливає формування особистості, є результат праці. Вироби мають споживчу вартість і їх якість визначає професійну майстерність школяра. Відповідна оцінка виконаної роботи, виробу викликає певні емоції в учня, які в майбутньому стають мотивом для удосконалення фахового рівня.

       Звертаючись до історії, згадаємо роботу колективу  Яснополянської школи в 20—30-і роки нашого століття. Відвідавши Яснополянську школу з інспекційною перевіркою, відомий педагог Н.В. Чехов у своєму звіті Нар-- компресу писав: «Обладнання майстерень зроблено руками самих учнів." ...Роботу по обладнанню майстерень вони починали, маючи в своєму розпорядженні практично один рубанок і шерхебель. Всі дерев'яні частини інструментів вони виготовили самостійно. ...Програма робіт дуже практично поставлена і відпрацьовується залежно від потреб школи» (Пуйман С.А. Трудовая подготовка учащихся Яснополянской школьї в 20—30 годи // Школа и производство, 1992. — №526. — С. З—5). Відомо, що на той час не було типових програм, вчителі складали їх самостійно, орієнтуючись на дореволюційні методичні посібники. Цікаво, що за кошти за реалізовану продукцію,-школа купувала .інструмент та необхідні матеріали.

       Нині  таким джерелом фінансових надходжень є введення в трудове навчання занять з ручної художньої праці. Ручна художня праця дає можливість широко використовувати знання, уміння та навички, набуті в процесі трудової діяльності. Вона відповідає всім вимогам програм з трудового навчання, виключаючи з свого змісту тільки сільськогосподарську працю.

       Особливої уваги потребують об'єкти праці. В них закладено елементи прийомів та навичок, якими, повинні оволодіти діти. Тому вчитель повинен звертати серйозну увагу на доцільність виробу, який виготовлятиме учень, йото-побутове призначення чи товарну цінність. Одним з поширених виробів на заняттях ручною художньою працею в деревообробці є скринька. Розглядаючи технологію її виготовлення, можемо простежити безпосередній зв'язок між вимогами програм з трудового навчання і. ручною художньою працею. Так, у програмах трудового навчання ставиться завдання навчити учнів економної розмітки матеріалів, уміння читати креслення, готувати поверхню виробу до розмітки. При виготовленні скриньки учень повинен-роз-. робити перш за все креслення майбутнього виробу, перенести його на заготовку, потім приступити до розпилу розмічених деталей. У процесі роботи учень вчиться економної розмітки, пиляти деревину вздовж і поперек волокон. Потім необхідно провести з'єднання деталей корпусу, скриньки за допомогою клею, цвяхів чи шипового з'єднання, і прикріпити до корпусу за допомогою навісів.

       Згідно  з вимогами програм трудового навчання, обробка деревини здійснюється окремо від обробки металу, а ручна художня праця з обробки деревини не потребує конкретного розподілу з роботою з різними матеріалами. Тому тут,відкривається широке поле діяльностг у використанні різноманітних матеріалів: навіси можуть бути . виготовлені як з дроту, так і з жерсті, тканини та інших матеріалів, залежно від конструкції виробу. Якщо навіси виготовлені з дроту, то необхідно про-''вести операцію свердління ручним дрилем або за допомогою свердлувального верстата і надійно прикріпити кришку скриньки до корпуса. Залежно від розробки технологічної карти проводиться подальша робота з оздоблення виробу.

         Розглянувши фрагменти роботи . над  скринькою, ми переконалися .. в  кількості операцій, що виконуються  на занятті ручною художньою працею, які відповідають вимогам програми з трудового навчання. Сам процес оздоблення потребує окремих коментарів. Скажімо, оздобити скриньку можна . різьбленням, фарбуванням, розписом. Все це передбачає програма з трудового навчання. Крім того, вона спрямовує на формування відповідних умінь і навичок. У зв'язку з цим вправи як метод навчання повинні відповідати наступним вимогам: мати свою мету,' свою мотивацію; виконуватися під наглядом учителя, який обов'язково повинен звертати увагу на статичну позу і динаміку рухів; під час виконання вправ учень повинен мати орієнтири для самоконтролю над своїми діями (перед очима таблицю, плакат та інші наочні посібники). Водночас слід пам'ятати, що не кожне багаторазове повторення є вправою.

       При занятті ручною художньою працею дії учня з виконання певних прийомів набувають автоматизму, звільняються від контролю свідомості, що дозволяє розвивати швидку дію, пристосовуватись до швидких змін завдань. У цілому ніяка дія при роботі над художнім виробом не може бути автоматизованою, віддаленою від свідомості, тому що вона керується свідомою метою. Прагнучи досягти автоматизму, необхідно розвивати психофізіологічні якості учнів: окомір, швидкість виконання певної операції, координацію рухів, відчуття часу, швидкість мислення, уяву тощо.

       На  перших етапах художньої праці необхідно  сформувати в учнів уміння працювати  з інструментом, особливо це важливо  при роботі з різцем на заняттях з різьблення по дереву. Основним інструментом, як відомо, є різець-косинець, який досить гострий і невміле користування ним може призвести до травми. Тому необхідно навчити учня працювати тільки кистю, в якій за-тиснуто інструмент, а кисть має нерухомо лежати на поверхні оздоблювальної деталі. Зріз повинен мати чистий соковитий, естетичний, вигляд. Навчання бажано починати з відпрацювання прийому зрізу волокон і заготовку класти так, щоб різьблення виконувалося впоперек, а не вздовж волокон. Тільки досягнувши впевненого володіння різцем, чіткого зрізу волокон, доцільно переходити до наступного виду роботи, такого, як проектування орнаменту з урахуванням міцності деревини, текстури та її вад.

       Для проектування орнаменту можна використовувати вже відомі зразки орнаментів, форми виробів, фотографії, малюнки в підручниках та довідковій літературі. Заслуговує окремої уваги використання персональних комп'ютерів. Відомо, що нині при розробці орнаментів все більшою популярністю користуються комп'ютери. Майже в кожній школі є комп'ютерні класи, які не працюють на всю потужність. Коефіцієнт використання комп'ютерних класів досить низький і використовують їх тільки на заняттях з інформатики, а для розробки орнаменту не потрібно спеціальних програм, можна використовувати вже відомі, таку наприклад, як «STORYBOR». Тому заняття при розробці орнаменту бажано проводити в комп'ютерному класі з використанням комп'ютерів.

       За  допомогою комп'ютерної техніки розкривається перспектива розвитку особистості і створюються умови закріплення стійкого інтересу до ручної художньої праці. Комп'ютерна техніка містить великий обсяг інформації, необхідний для виготовлення художнього виробу. Працюючи з комп'ютером, учень мобілізує всю внутрішню енергію, змушує себе бути більш уваж-- ним, організованим, при цьому діалог проходить безпосередньо між учнем і комп'ютером. Відсутнє упереджене ставлення учителя до учня, а також психологічний тиск. Учень має можливість створити свій власний, неповторний орнамент.

       Ручна художня праця, пов'язана з використанням  комп'ютера, позитивно впливає на розвитрк особистості, розвиваючи художнє мислення, посилює мотивацію навчання, допомагає аналізувати одержану інформацію. Оцінюючи значення роботи з комп'ютерною технікою і її вплив на людину, Д.Закат-нов звертав увагу на те, Що: «При роботі з комп'ютером оператор, в даному разі учень реагує на інформаційну модель, що визначає перенесення основних трудових операцій, виконуваних людиною, на рівень внутрішніх, насамперед психологічних процесів. Тому оператор повинен сприймати і запам'ятовувати значні за обсягом масиви інформації, приймати на основі цього рішення і передавати їх для виконання комп'ютеру» (Закатнов Д: А. ОрганизаЦионно-педагогические проблємьі создания й функционирова-ния межшкольного учебно-производс-твенного компьютерного центра / Дис. ...канд. пед. наук. — К., 1992).

       Закінчивши  розробку орнаменту за допомогою  комп'ютера, учень має приступити безпосередньо до ручної художньої  праці. Першим етапом є підготовка заготовки, а потім перенесення розробленого орнаменту на поверхню. Відомо, що розвитку творчих здібностей сприяє робота учнів з виробом. Руки дитини безпосередньо виконують різноманітні рухи, відпрацьовуючи взаємодію руки із знаряддям праці. Досконалість праці допомагає са-мостверджуватись особистості, є одним з провідних чинників виховання і розвитку особистості.

       У процесі занять ручною художньою працею формуються і удосконалюються фізичні та духовні сили особистості, її інтереси, нахили та здібності.

       Джерелом  нових знань та умінь стають нові, ще незнайомі знаряддя праці, Які  використовуються в роботі. У кожному знарядді праці відображені явища, закономірності його виникнення та раціональні способи користування інструментом. У процесі роботи над художнім виробом особистість пізнає сама себе, вчиться оцінювати свою працю, порівнювати з працею товаришів. Водночас розвивається увага, сприймання того чи іншого явища. Відпрацьовуються професійні комплекси. Учні розвивають технічну та художню уяву, просторову пам'ять, точність.

       У процесі ручної художньої праці  школярі усвідомлюють, що пізнання і практична "робота являють собою одне ціле людської діяльності. Оволодіння відповідними знаннями і вміннями підвищує рівень їх політехнічної підготовки.

       Розробляючи завдання з ручної художньої праці, слід звертати увагу на виявлення розумової пізнавальної дії, оволодіння певними практичними навичками, які дають можливість вико-, ристовувати теоретичні знання в процесі навчальної діяльності з основ наук. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ:

МОРАЛЬНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ

(Омельченко  С.,”Рідна школа”-2006-№4,с.27-28) 

         Учнівська: виробнича бригада  -одна з найстаріших та найбільш  поширених форм позаурочної трудової діяльності учнів. Під час дослідницько-експериментальної роботи ми використовували її як один із засобів еко-номічної підготовки"учнів"до самостійного життя, як реальну можливість для застосування знань, одержаних на факультативних заняттях з економіки.

            Організацію роботи учнів розгля-дали як продумане, послідовне, плідне розв'язання всіх питань, пов'язаних з випуском продукції чи закінченням певного циклу дій, що відповідають сучасним соціально-економічним стандартам.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            Оплата праці учнів проводилася згідно з договором забезпечення шкільної їдальні овочами, розрахунками щодо взаємозаліку. Практикувалась й індивідуальна форма оплати праці. Беручи участь у роботі учнівських бригад, учні несли повну відповідальність за стан, якість і результати виконання певних видів праці, практично розв'язували всі питання життя і діяльності виробничого колективу. Вони самі здійснювали розрахунки витрат і прибутків, підраховували коефіцієнт ефективності трудової діяльності, виявляли винахідливість для більш вдалої реалізації планів.

       Економічні  питання, які учням не було під  силу розв'язати, глибоко вивчалися на факультативних заняттях, в разі необхідності організовувались консультації з економістами, юристами та іншими спеціалістами.