Трудове виховання школярів

       Педагогічна практика і спеціальні дослідження показують, що процес успішного вирішення інформаційних завдань охоплює такі основні етапи: визначення (визначити інформаційну проблему, ідентифікувати необхідну інформацію), управління : (виявити всі можливі джерела, вибрати найкращі з них); доступ (знайти відповідне джерело, знайти потрібну інформацію всередині джерела); інтеграцію (організувати матеріал, отриманий з різних джерел, подати інформацію належним чином); оцінювання (оцінити якість продукту та ефективність роботи); створення (розв'язати конкретну проблему на основі наявної інформації, зробити висновок про доцільність використання наявної інформації для розв'язання конкретної проблеми); передача (узагальнити потрібну інформацію і передати її). Практично у всіх проблемних ситуаціях потрібно пройти через зазначену послідовність дій.

       Крім  опису визначених етапів як процесу вирішення завдань, потрібно також розглянути його як комплекс базових умінь, які застосовуються в різних життєвих ситуаціях: навчальних, виробничих, особистих. Найбільш ефективним способом вироблення таких умінь є безпосереднє введення їх у реальну навчальну діяльність. Для досягнення цієї мети застосовують такі практичні прийоми: використання термінології при описі й обговоренні різних завдань та під час їх виконання; постановку запитань для усвідомлення тих операцій, які виконують учні.

       Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності розглядається не тільки як формування технологічних навичок. Одним із результатів процесу інформатизації навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в навчально-виховному процесі,і для інших потреб 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Література

       1.Закон  України «Про основні засади  розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» //Урядовий кур'єр. - 2007. - №6. - С 2-4.

       2. Палат Е.С. Современньїе педагогические  й инфор-мационньїе технологии  в системе образования: учеб. пособие  для студентов вьісших учебньїх  заведений / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина. - М.: Академия, 2007. - 368 с.

       3.  Щеглова О. В. Педагогические инициативьі в облас-ти использования ИКТ в образова.тельном процессе: школьньїе тєлекоммуникационньїе проекти / О. В. Щеглова // Тематическое приложение к журналу «Вестник образования». - 2003. - №2.

       4. Годин В.В. Управление информационньїми ресурсами /В.В. Годин, И.К. Корнеев. - М.: ИНФРА-М., 1999. -С. 16.

       5. Калініна Л.М. Використання інформаційних  ресурсів комп'ютерної мережі  Інтернет в управлінській діяльності керівника закладу /Л.М. Калініна //Освіта і управління. - 2003. - №3. - 16. - С. 23-28.

       6. Калініна Л.М. .Інформаційні ресурси  як складова управління загальноосвітнім навчальним закладом / Л.М. Калініна, Ю.О. Дорошенко, В.В. Лапінський // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи /за ред. В.М. Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. - К.: Пед. думка, 2003. - С. 1 23-1 32.

7. Морзе Н.В. Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет/ Н.В. Морзе. - К.: Навч. книга. 2003. - 200 с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Виховуємо любов до праці

       (Величканич  О.,”Рідна школа”-2000-№6,с.44-47) 

       Протягом  тисячоліть виховання дітей в  українців передбачало передусім озброєння трудовими уміннями й навичками, які передавалися від покоління до покоління. Чи не найпочесніше місце відводилось хліборобській діяльності. Пращури українців; ще в сиву давнину мали свій агрокалендар. Самобутня міфологія, багатий фольклор, виховні традиції і звичаї були пов'язані з природою. Пізніше в системі виховання чітко утвердилися культ Людини і культ Природи. Виховні засоби були настільки ефективними, що діти чуйно ставилися до всього на землі: без потреби не топтали, не рвали навіть травинки, не знищували комашки, не завдавали шкоди і болю найменшій живій істоті.

        Сьогоднішнє економічне становище в країні змушує дещо інакше подивитися на навчально-виховний процес і на дослідницьку роботу на навчально-дослідній ділянці. Сучасні діти — це майбутні суб'єкти ринкових відносин. Виховуючи в них любов до землі і глибоке розуміння значення сільськогосподарської праці, необхідно дати усвідомити- їм, якщо вони будуть працювати на землі, то буде вигідно і прибуткове і для них самих та їх родин, і для держави.

          Загальновідома і не потребує  доведення думка: щоб школяр успішно засвоїв курс біології, крім теоретичного матеріалу, необхідні щоденне спілкування з природою, екскурсії, догляд за кімнатними рослинами, акваріумом, робота на городі та ,в саду і, ясна річ, виконання практичних завдань на уроках біології і на заняттях гуртків в позашкільних натуралістичних закладах. Усе це дасть змогу практинно закріпити знання уміння і навички. Діяльність позашкільних закладів сприяє цій сгіраві якнайкраще, оскільки головне призначення цих установ проводити дослідницьку роботу з біології та сільськогосподарської праці. Додаткові знання, які одержують таким чином учні, відзначаються змістовністю, науковістю й практичністю, сприяють трудовому вихованню та формуванню творчої особистості.

       Для того, щоб зацікавити дітей і привернути їхню увагу до праці на землі, по-перше, треба розробити і запропонувати нові напрями дослідницької роботи, які актуальністю, перспективністю і науковістю могли б зацікавити дітей. По-друге, визначені напрями мають соціальне замовлення і в кінцевому результаті дають прибуток, викликаючи інтерес юннатів. По-третє, практичні заняття допомагають закріпленню теоретичних знань з ботаніки, селекції, генетики, раціонального природокористування.

       Важливо прищепити дітям любов до землі, до праці, навчити їх застосовувати на практиці нові знання, отримані на заняттях. Досвід показує, що робота учнів на навчально-дослідних ділянках сприяє розвитку творчої ініціативи і організаторських здібностей, формуванню стійких професійних інтересів, сприяє фізичному загартуванню. Педагогічний і економічний ефект дослідницької роботи не з'являється сам по собі — його домагаються. Основними умовами, що забезпечують проведення дослідницької роботи на високому науково-педагогічнрму рівні, на мій погляд, є такі:

       1. Необхідність старанно продумати тематику дослідів з урахуванням її посильності для учнів і потреб господарства. Це не повинна бути важка рутинна праця, яка, крім втоми, нічого не викликає у дітей. Слід насамперед сформувати у них інтерес до пізнання, що грунтується на новому, цікавому, ефективному матеріалі. Господарська цінність досліду "доводиться до свідомості кожного юнната. Знаючи перспективність досліду, діти виявляють більшу зацікавленість до його проведення і старанно виконують необхідні в ході досліду роботи. Зацікавленість до досліду ще більше підвищується, якщо він проводиться за завданням ученого або науково-дослідного господарства.

       2. Кожен дослід старанно планується і підготовка до нього проводиться завчасно, за активної участі дітей. У такому разі вони не будуть пасивними виконавцями роботи.

       3.Участь юннатів навіть у нескладних  наукових дослідженнях сприяє розширенню їхнього світогляду, вчить використовувати на практиці теоретичні  знання,  викликає потребу в активному здобутті нових знань.   Самостійність,   активність, вміння аналізувати літературні й дослідні дані розвиваються тільки тоді, коли учні разом з керівником гуртка в процесі навчання й праці самі беруть участь в отриманні нових даних, у розв'язанні невирішених питань.

       4. Кожен дослід закладається з  додержанням вимог методики, всі  агротехнічні заходи на дослідній ділянці проводяться своєчасно й на високому агротехнічному рівні.

       5.Організовується  своєчасне й старанне проведення  фенологічних і

       метеорологічних спостережень. Без цього не може бути зроблений правильний аналіз результатів досліду. Ця робота розвиває в юннатів уміння спостерігати й порівнювати, допомагає встановити взаємозв'язок, взаємозалежність явищ, поглиблює знання про біологічні особливості рослин, знайомить із сучасними методами досліджень, виховує вміння творчо вирішув'ати практичні завдання сільськогосподарського виробництва.

       6.Згідно  з вимогами методики експерименту  проводяться збір і облік врожаю з дослідних і контрольних ділянок, старанно аналізуються результати досліду і підбиваються підсумки.

       7. Пропаганда серед усіх учнів результатів дослідів. Це викликає зацікавленість до дослідів. Ефективними методичним заходом є виставка, на якій результати аграрних досліджень дітей побачать їхні батьки, а це також важливо з виховної точки зору та психологічного впливу на свідомість підростаючого покоління і дорослих. Це перша сходинка до дослідництва. На виставці експонуються як свіжі натуральні продукти, так і окремі сорти консервованих овочів і фруктів, сухофрукти, муляжі, гербарії.

       8.Широке  використання матеріалів дослідницької роботи на уроках біології підвищує в учнів інтерес до знань,   сприяє   поглибленню   цих знань, здійсненню зв'язків праці з вивченням основ наук. До роботи на навчально-дослідній ділянці залучаються юннати з гуртків «Овочівники» та «Юні натуралісти», що працюють на базі обласного еколого-натураліс-тичного центру. "Передбачений" програмою план роботи гуртка «Юні овочівники» включає вивчення морфологічних і біологічних особливостей овочевих рослин, будови насіння і його висівання, вирощування різних овочевих культур і догляд за ними, закладання і проведення дослідів. Причому на практичні заняття відводиться 94 години з 164-х, а це свідчить, що основна увага приділяється проведенню дослідницької роботи і вихованню в юннатів любові до праці. Діти з задоволенням досліджують проростання овочевих культур за різних умов, розпізнавання овочевих рослин за сходами, вивчають способи розмноження, визначення посівних якостей насіння та ін. Гуртківці гуртка «Юні натуралісти» в другому півріччі ознайомлюються з основними зерновими, овочевими та плодово-ягідними культурами, вивчають агротехніку їх вирощування, їх господарське значення. На це відводиться програмою 42 години, причому 22 години — весняні роботи на навчально-дослідній ділянці. І знову ми бачимо, що практичним заняттям надається перевага. Тому головні господарі на ділянці весною — члени гуртка «Юні натуралісти». У цій живій лабораторії вони виконують різноманітні сільськогосподарські роботи, набувають практичних навичок, проводять спостереження і досліди, а це значить — вчаться любити землю, господарювати на ній. Діти розбиваються на ланки, вибирають ланкового. Організовують роботу так, щоб кожен учень мав обсяг роботи, виконував її доброякісно і вчасно.

       Якщо  необхідно навчити всіх гуртківців одночасно якомусь трудовому процесу, на тому самому об'єкті застосовуємо фронтальну організацію праці. Наприклад, під час передпосівного обробітку грунту, розпушування міжрядь, прополювання тощо.

       Найбільш  прийнятною в гуртку є планова організація праці. Кожна

ланка ознайомлюється з темою досліду і рослиною, з якою будуть проводити дослід. Кожна ланка відповідно до своєї теми готує грунт, вносить мінеральні і органічні добрива, перекопує грунт, причому відповідно до біологічних особливостей запланованої для вирощування культури. Такі завдання,  як прополювання, проріджування сходів, розпушування міжрядь, осінній'/та передпосівний обробіток грунту, пікірування розсади виконуються фронтально. А висаджування розсади складається з кількох операцій: заготовка розсади, маркірування ділянок, підготовка ямок, внесення в них добрив, висаджування розсади, поливання, мульчування грунту. Тому обов'язки розподіляються так, аби кожен член ланки оволодівав усіма переліченими операціями. Індивідуальні завдання дають учням тоді, коли виконання їх усім колективом недоцільне через брак часу або неможливе. Всі помилки учнів слід негайно виправляти.

       Взимку  на заняттях гуртка юннати вивчають біологічні особливості і агротехніку вирощування кімнатних і плодоягідних та -овочевих культур, ознайомлюються з засобами боротьби зі шкідниками. На практичних заняттях проводимо визначення чистоти і схожості насіння. Учні мають змогу переконатися, що маленька суха зернинка може дати життя великій рослині. Визначено тему дослідницької роботи: «Вплив підживлення органічними добривами на врожай буряку». Для цього був розроблений план роботи, учні ознайомилися з методикою проведення досліду.

       Згідно  з планом на початку травня висіяли на НДЗД насіння буряку сорту «Бордо». Рослини на дослід-.ній ділянці поливали розведеним курячим послідом один раз в 10 днів, а на контрольній — водою. В ході досліду зіставляли особливості розвитку рослин на контрольній і дослідній ділянках. Під час збирання врожаю виявилося, що більший врожай було зібрано з дослідної ділянки. Тобто, підживлення органічними добривами позитивно впливає на розвиток сільськогосподарських культур, зокрема буряку.

       На  початку березня проводимо закладання парників. Юннати висівають в парники насіння томатів, перцю, баклажанів, капусти, кольраС:, • спостерігають за розвитком розсади, прополюють, поливають теплим розчином марганцівки. Кожного тижня підводимо підсумки виконаної роботи і намічаємо план на наступний тиждень. На початку травня готуємо "грядки для висаджування розсади і• ~ висіву насіння. Складаємо план роз-'міщення овочевих культур на ділянці і згідно з планом висіваємо насіння і висаджуємо розсаду. Вирощували буряк, капусту, помідори, огірки, цвітну капусту, гарбузи і кабачки, баклажани, петрушку, кукурудзу та ін. За кожною культурою проводилися спостереження — поява перших листочків, розгалуження, цвітїн^ ня. Спостерігаючи за ростом і розвитком овочевих рослин, юннати ознайомлювалися із різноманітністю біологічних особливостей різних культур, отримали наочне уявлення про цикли розвитку однорічних і дворічних рослин; мали змогу самі переконатися в тому, що сильно розвинуті сім'ядолі квасолі, гороху служать місцем накопичення запасних речовин, які витрачаються з розвитком проростка. Дуже зацікавили юннатів баклажани, вони пильно стежили за розвитком цієї культури. Для юннатів було несподівано бачити, як їх залюбки поїдають колорадські жуки. Спостерігаючи за розвитком кабачків і гарбуза, діти спостерігали перехресне запилення, результатом якого стали гібридні кабачки.