Реалізація принципів гуманізації освіти через упровадження інформаційних технологій у навчальний процес з іноземної мови в загальноос

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

_________________________________________________________________

 

Навчально-науковий інститут іноземних мов

Кафедра англійської  філології

 

 

ІВКО Олександр  Сергійович

 

РЕАЛІЗАЦІЯ  ПРИНЦИПІВ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ  УПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС З ІНОЗЕМНОЇ  МОВИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

 

 

Курсова робота

 

Спеціальність: 6.030500 – мова та література (англійська)

 

 

Науковий  керівник – 

БЕРЕЗА В. О.,

Кандидат  філологічних наук,

доцент

 

 

Черкаси – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

 

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ 

                 СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

1.1. Гуманізація освіти як психолого-педагогічна проблема..................................................................................................................5

1.2. Психофізіологічні особливості школярів на різних етапах навчання.................................................................................................................. 7

Висновки  до розділу 1 ...............................................................................12

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ  ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ З АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ

2.1. Комп’ютер  як засіб підвищення ефективності  навчання.................13

2.2. Програмне забезпечення для вивчення іноземної мови ..................16

Висновки  до розділу 2 …………………………………………………....18

 

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНО-ПРАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

3.1. Використання  сучасних інформаційних технологій  у навчанні іноземних мов........................................................................................................19

  3.2. Сайти для поширення знань з іноземної мови...........................24

   Висновки  до розділу  3...............................................................................26

 

ВИСНОВКИ...........................................................................................................27

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................29

 

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..32

 

ВСТУП

Основна мета гуманної педагогіки - всебічний  розвиток особистості що навчається, створення умов для її самореалізації й розвитку творчого потенціалу. В  інформаційно-комунікаційному суспільстві  особливу актуальність здобуває оволодіння школярами новими способами діяльності, що дозволяють сформувати компетенції, необхідні для успішного особистісного  й професійного росту випускників, високого попиту їх на ринку праці, а також для саморозвитку їхньої творчої індивідуальності.

Інформатизація  освітнього простору школи й відновлення  навчальних курсів з урахуванням  реалій інформаційного суспільства  є передумовою для досягнення поставлених цілей. При використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) змінюється зміст і характер педагогічної діяльності, але ця зміна  буде ефективною лише на основі передових  педагогічних технологій.

У цей час загальною тенденцією навчання використанню інформаційних і комунікаційних технологій є відмова від технократичного підходу на користь гуманістичного, визнання права учня на вільний розвиток і прояв своїх здатностей.

Гуманізації освіти присвячена велика кількість  досліджень вітчизняних і закордонних  учених: Ш.А.Амонашвілі, М.Н.Берулави, Е.В.Бондаревської, А.Маслоу, К.Роджерса й ін. Проблема гуманізації освіти при використанні інформаційних і комунікаційних технологій розробляється С.В.Панюковою, Е.С.Полат, Е.А.Ямбургом. Протиріччя між зрослим освітнім потенціалом цифрових середовищ, здатним сприяти підвищенню ефективності навчання школярів, і відсутністю відповідної гуманістичної технології навчання позначило загальну проблему дослідження.

Ціль  роботи – на основі аналізу методичної літератури та мультимедійних програм за даною темою досліти принципи реалізації гуманізації освіти через упровадження інформаційних технологій у навчальний процес у загальноосвітній школі.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити задачі:

1) вивчити  психолого-педагогічні, методичні  аспекти використання інформаційних  технологій у процесі навчання  іноземній мові у загальноосвітній  школі;

2)  дослідити  програмне забеспечення як засіб підвищення ефективності навчання у школі.

 

Об'єкт дослідження – інформаційні технології, орієнтовані на підвищення якості освіти.

Предметом дослідження є програмне забезпечення для навчання іноземної мови.

У ході роботи використовуються наступні методи дослідження:

1) критичний  аналіз наукової і методичної  літератури та мультимедійних  програм за даною проблемою;

2) отримання  і узагальнення досвіду викладачів  у результаті проходження педагогічної  практики у школі.

Практична цінність роботи - детальне знайомство з даним предметом, що дозволить застосувати накопичений матеріал на практиці,у роботі з учнями.

Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновка, списку використаної літератури та додатка.

 

 

 

 

 

 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ

СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

 

1.1Гуманізація  освіти як психолого-педагогічна  проблема.

 

Провідною тенденцією сучасної освіти є звертання  до особистості, до традицій гуманної педагогіки. Це пояснюється зміною ролі окремої людини у світі, що стала  єдиною внаслідок глобальних інформаційних  процесів. У нових умовах головним завданням освітньої системи  стає виховання людини, здатної відповідально  й динамічно взаємодіяти з  реальністю інформаційного суспільства, у той час як традиційна педагогіка, що базується на техно-критичному підході, ставила перед собою завдання підготувати для потреб виробництва "людини освіченої", що володіє достатньою кількістю знань . Розв'язання протиріччя між сформованою практикою й вимогами суспільства інформації й комунікації педагогічна думка шукає на шляху гуманістичної педагогіки, суть якої: людина - не засіб, а ціль.

Перш  ніж розглянути історію й сучасний стан проблеми гуманізації навчання, приведемо ряд визначень, важливих для нашого дослідження [28].

Гуманізм - принцип світогляду, в основі якого  лежить визнання безмежності можливостей  людини і його здатностей до самовдосконалення, прав особистості на вільний прояв  своїх здатностей, переконань, твердження блага людини як критерія оцінки рівня суспільних відносин. У цей час стає одним з основних принципів педагогіки.

Гуманізація освіти - поширення ідей гуманізму  на зміст, форми й методи навчання; забезпечення освітнім процесом вільного й всебічного розвитку особистості, її діяльної участі в житті суспільства.

Гуманізація виховання й навчання - реалізація в процесі побудови відносин між  педагогом і вихованцем принципів  світогляду, в основі якого лежить повага до людей, турбота про них; постановка в центр педагогічної уваги інтересів і проблем дитини; формування в дітей ставлення до людської особистості як до вищої цінності у світі.

У вузькому змісті слова гуманізм (від лат. Humanus - людяний) -провідна ідейна течія епохи Відродження (XІ в. - початок XVІІ в.), "спрямована до звільнення людини від ідейного покріпачення часів феодалізму" . Головним культурним джерелом гуманізму епохи Відродження була античність, а також раннє християнство й середньовічна думка. Гуманізм був представлений різними течіями: від антропоцентризму Франческо Петрарки до "природної людини" Мішеля Монтеня. Його категорії: гідність, чеснота, благо суспільства, особисте благо [29].

У своїх  працях гуманісти показували, якою, на їхню думку, повинна бути людина, наставляли її, виховували духовно. Головним засобом удосконалювання людини вони вважали цілеспрямоване виховання  юнацтва. Таким чином, в основі гуманної педагогіки епохи Відродження висувалися наступні педагогічні ідеї, актуальні  й для епохи формування суспільства  інформації, комунікації й знання:

- єдність  освіти й виховання;

- високі  вимоги до особистості вчителя;

- урахування, але не абсолютизація природних  схильностей і здатностей того, кого навчають;

- гармонійний  розвиток людської особистості;

- гуманітаризація  освіти;

- урахування  особливостей дитячої психології.

Історія педагогіки свідчить про постійну боротьбу гуманних й антигуманних методів  навчання й виховання. С.Л. Соловейчик пропонував поділити педагогів по приналежності до табору педагогіки для дітей або до табору педагогіки, спрямованої проти дітей [30]. По суті, всі великі педагоги можуть бути віднесені до табору гуманістів.

Серед них  на першому місці - ім'я Яна Амоса Коменского (1592-1670), засновника дидактики - мистецтва навчання [31]. Його книга так і називається "Велика дидактика, що містить універсальне мистецтво вчити всіх всьому",тому основа дидактики Я.А. Коменского - це принцип природовідповідності яка розкривається в таким чином:

- своєчасність;

- поступовість;

- результативність;

- мотивація;

- емоційність;

- перехід  від більш легкого до більш  важкого;

- однаковість  методів навчання.

Метод навчання повинен зменшувати труднощі навчання, необхідно виходити з інтересів  тих, кого навчають, приємне з'єднати з корисним. "Велика дидактика" пропонує вчителеві гуманістичні методи навчання й виховання, які напевно  приведуть його до успішного результату. Тим самим були закладені основи сучасних уявлень, як про гуманістичну з, так і про педагогічну технологію.

 

1.2.Психолого-фізіологічні  особливості різних етапів навчання  школярів

 

           Успішність організації навчання  залежить від урахування психофізіологічних  та психологічних особливостей  учнів. У сучасній віковій психології прийнято виділяти наступні основні періоди розвитку школяра [8]:

- молодший  шкільний вік ( від 7 до 11 років)

- підлітковий  вік (від 11 до 15 років)

- старший  шкільний вік (від 15 до 18 років)

Кожен віковий  період відрізняється особливою  характеристикою, він підготовляється  попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу  основою для настання наступного періоду.

Вступ до школи вносить найважливіші зміни  в житті дитини. Навчання – це серйозна праця, що вимагає відомої  організованості, дисципліни, вольових зусиль з боку дитини. Молодші школярі  відрізняються гостротою і свіжістю сприйняття, свого роду змістовною допитливістю.  Сприйняття на цьому  рівні психічного розвитку зв'язано  з практичною діяльністю дитини. Сприймати  предмет для школяра – значить  щось зробити з ним, щось змінити  в ньому, зробити які-небудь дії, узяти поторкати його. У першу  чергу діти сприймають ті об'єкти або  їхні властивості, ознаки, особливості, що викликають безпосередній емоційний  відгук, емоційне відношення. У зв'язку з віковою відносною перевагою  діяльності першої сигнальної системи  в молодших школярів більш розвита  наочно-образна пам'ять, чим словесно-логічна.  Основна тенденція розвитку уяви в молодшому шкільному віці –  це удосконалювання уяви відтворення. Воно зв'язано з представленням раніше сприйнятого або створенням образів  відповідно до даного опису, схемою, малюнком і т.д. Мислення молодшого школяра, особливо першокласника, наочно образне. Воно постійно спирається на сприйняття або представлення. Словесно виражену думку, що не має опору в наочних  враженнях, самим  молодшим школярам зрозуміти важко. Молодші школярі, як правило, дуже емоційні, відрізняються  бадьорістю, життєрадісністю.                    

У підлітковому віці відбувається істотна перебудова всього організму підлітка, що відбиває й у деяких психологічних особливостях. Це період бурхливого й у той же час нерівномірного фізичного розвитку, коли відбувається посилений ріст тіла, удосконалюється мускульний апарат, йде інтенсивний процес окостеніння  кістяка. У підлітковому віці істотно  перебудовується характер навчальної діяльності.  Поступово наростаюча дорослість підлітка робить неприйнятними  для нього звичні молодшому школяреві  старі форми і методи навчання. Схильний раніше до дослівного відтворення  навчального матеріалу, він прагне тепер викладати матеріал своїми словами. Зміст і логіка досліджуваних  у школі предметів, зміна характеру і форм навчальної діяльності формує і розвиває в нього здатність активно, самостійно мислити, міркувати, порівнювати, робити глибокі узагальнення і висновки. Основна особливість розумової діяльності підлітка – здатність до абстрактного мислення, зміна  співвідношення між конкретно-образним і абстрактним мисленням на користь останнього. Конкретно-образні (наочні) компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються, продовжуючи відігравати істотну роль у загальній структурі мислення. У процесі навчання підліток здобуває здатність до складного аналітико-синтетичного сприйняття (спостереженню) предметів і явищ. Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним.  Наростає уміння організовувати і контролювати свою увагу, процеси пам'яті, керувати ними. У підлітковому віці помічається значний процес у запам'ятовуванні словесного й абстрактного матеріалу. Уміння організовувати розумову роботу з запам'ятовування визначеного матеріалу, уміння використовувати спеціальні способи розвитий у підлітків у набагато більшому ступені, чим у молодших школярів.