Освіта як організована система пізнання, розвитку мислення і творчості як формування всебічно розвиненої особистості

     Результативність самостійної роботи залежить і від того, чи зуміє вчитель поєднати завдання: усні - з письмовими, фронтальні - з індивідуальними, і від способу постановки завдання (мається на увазі розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу).

     Для того, щоб самостійна робота учнів  була ефективною, потрібно дотримуватись  певних умов:

     1) чіткої, конкретної постановки завдань  перед учнями;

     2) характер завдань і запитань  для самостійної роботи та  їх складність на різних етапах  навчання повинен змінюватись;

     3) завдання для самостійної роботи  мають бути доступними і посильними;

     4) повинна бути диференціація завдань  для самостійної роботи (можна  поділити учнів класу на певні  групи за рівнем їх знань  та умінь);

     5) повинна дотримуватись систематичність  і послідовність застосування  самостійної роботи учнів у  процесі навчання;

     6) важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;

     7) повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

     Отже,умовами  ефективної самостійної роботи є:

     1) забезпечення поетапності;

     2) використання завдань розвивального  спрямування;

     3) цілеспрямоване формування навичок  самоконтролю і самоперевірки.

     Таким чином, названі вище умови необхідні  для успішного застосування методу самостійної роботи на уроках. Вони є основними, найбільш загальними. У  процесі навчання й можуть створюватись і такі ситуації, коли інші фактори  на перший погляд випадкові незначні, впливають на вибір того чи іншого методу. Тому правильний спосіб проведення уроку та ефективну методику організації  самостійної роботи може вибрати  вчитель, який знає загальні рекомендації і всебічно оцінює наявні умови.

     Отже, дидактико-методичні підходи полягають в тому, щоб організація самостійної роботи була спрямована на виконання системи навчальних завдань, які сприяють формуванню готовності учня до самостійної роботи, що включають вміння і навички ставити мету, планувати, виконувати навчальні дії, контролювати та оцінювати. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК

     Традиційна  технологія навчання, яка є основою  в сучасній загальноосвітній школі  і базується на інформаційній  моделі освіти, втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технічної  революції об’єм навчальної інформації подвоюється кожні десять років і ставити за мету засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвитку особистості учня, який стає суб’єктом навчально-виховного процесу. Основним методом навчання стає не передача готової інформації від учителя до учня, а самостійна навчальна діяльність учнів.

     Проблема  самостійної роботи учнів у процесі  навчання є нині однією з найбільш актуальних. Вирішення її в практиці шкіл вимагає особливої уваги, оскільки в повсякденній діяльності учителя  найбільше недоліків трапляється  саме в організації і проведенні самостійної роботи учнів. У дослідження Б. П. Єсипова [12], П. І. Підкасистого [16] та інших науковців відзначається, що причини цього такі: а) формування умінь і навичок самостійної роботи є одним з найскладніших видів діяльності педагога, що вимагає ретельної підготовки учителя і учнів; б) відсутність певної системи в діяльності учителя спрямованій на прищеплення учням умінь і навичок самостійної роботи; в) у шкільному навчально-виховному процесі спостерігається неправильне співвідношення репродуктивних і творчих самостійних робіт. І нарешті, розумовий розвиток школярів у процесі навчання, їх активність і самостійність багато залежить від навчання їх прийомів роботи і розумової діяльності.

     Проблема  організації самостійних робіт  завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але залежно від рівня  розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні періоди досліджувався  цей феномен по-різному.

     Таким чином, самостійна робота в початкових класах – обов’язковий компонент процесу навчання. Самостійну роботу класифікують за декількома ознаками: за дидактичною метою: вивчення нового матеріалу(за типом пізнавальної діяльності: частково-пошукова, репродуктивна і дослідницька); перевірка знань та вміння учнів(за формою організації навчальної діяльності: колективна (фронтальна, групова), індивідуальна); за джерелами знань,тобто закріплення і вдосконалення знань та вмінь учнів, а саме: робота з навчальною книгою, робота з використанням аудіовізуальних методів навчання, ППЗ,робота з роздавальним матеріалом, виконання досліду. Крім цього є три види форми роботи: індивідуально-масова, робота в парах і робота у групах. Її види та форми визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

     Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема організації самостійних  робіт завжди була в центрі педагогічних пошуків. Але в залежності від  рівня розвитку педагогічної теорії і педагогічної практики в різні  періоди досліджувався цей феномен  по-різному.

     Під самостійною роботою ми розуміємо  таку форму організації процесу  навчання, яка здійснюється з метою  набування нових знань і вмінь  у спеціально відведений час без  безпосередньої участі вчителя, але  під його керівництвом.

     З структури навчальної діяльності випливає, що самостійна робота буде ефективним методом навчання в тому випадку, коли учень оволодіє вміннями визначати  мету діяльності, планувати, організовувати власну діяльність, проводити самоконтроль та самооцінку.

     Принципи  побудови дидактичної системи організації  самостійної роботи учнів; системність та послідовність, індивідуалізація та диференціація, успішність та позитивність, активність та інтерактивність, оптимальність.

     На  основі розвитку відповідних умінь  і навичок формується найголовніша умова успішного проведення самостійної  роботи - готовність учнів виконувати її. Основними компонентам готовності у дидактиці вважають: комплекс опорних  знань і умінь; позитивна мотивація, яка спонукала б особистість  до постійного самовдосконалення; високий  рівень самоосвіти; комплекс умінь  і навичок самоорганізації і  самоконтролю.

       Дидактичні підходи полягали в тому, що організація самостійної роботи була спрямована на виконання системи навчальних завдань, які сприяли формуванню готовності учня до самостійної роботи, що включала вміння і навички ставити мету, планувати, виконувати навчальні дії, контролювати та оцінювати.

     Самостійна  робота учнів у процесі вивчення є основним засобом виявлення  і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості  учнів учитель щоразу сам визначав послідовність і насиченість  самостійної роботи, проявляв свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнювалися, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

     1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - К.: Либідь, 1998. - 560с.

     2. Баєв Б.Ф. Психологія навчання. - К., 1994. - С. 59-61.

     3. Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання// Початкова школа. - 2007. - № 4. - С. 18 - 22.

     4. Базелюк І. І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань// Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. - К.: Рад. шк., 1988. - 117с.

     5. Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С. 49 - 51

     6. Буряк В. К. Самостоятельная работа учащихся. - М.: Просвещение, 1984. - 64 с.

     7. Голант Е.Я Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников. - М., 1944. - С. 11-17.

     8. Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці// Рідна школа. - 2006. - № 7. - С. 19 - 22.

     9. Дідора М.І., Ковальчук Т.Г., Стельмах В.О. Умови формування самостійності молодших школярів //Початкова школа. - 1989. - № 3. - С. 15 - 16.

     10. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961. - 239 с.

     11. Жарова А. В. Управление самостоятельной деятельностью учащихся. - Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1982. - 75 с.

     12. Карпова В. А. Об изучении фундаментальных дисциплин. В основе - бригадно-модульная структура// Вестник высшей школы. - 1990. - № 5. - С. 47 - 48.

     13. Коваль Л. Г. Обґрунтування поняття “педагогічна технологія ”// Гуманітарні аспекти реформування і розвитку національної системи освіти. - К., 1994. - С. 192 - 193.

     14. Махмутов М. И. Современный урок. - М.: Педагогика, 1981. - 190с.

     15. Нильсон О. А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся в учебном процесе и ее эффективность при использовании рабочей тетради в школе. - Таллин: Валгус, 1976. - 280 с.

     16. Пидкасистый П. И. Самостоятельно-познавательная деятельность школьников в обучении. - М.: Педагогика, 1980. - 240 с.

     17. Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу// Рідна школа. - 2005. - №1. - С. 49 - 51.

     18. Тимченко О.Т. Самостійна робота як дидактична категорія//Педагогіка і психологія. - 2002. - № 3 - 4. - С.64 - 68.

     19. Трубачова С. Організація самостійної роботи учнів у процесі засвоєння нових знань //Педагогіка і психологія. - 1996. - № 4. - С. 79 - 95.

     20.Федоренко І. Т. Формування самостійності учнів у навчально-виховній роботі школи. - К.: Радянська школа, 1963. - 151 с.

     21. Чилікіна І., Климова Г. Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку молодших школярів// Початкова школа. - 2005. - № 4. - С. 8 – 11.

     22.Шведко Л. Н. Планування самостійної роботи учнів у системі шкільних занять// Радянська школа. - 1986. - № 3. - С. 18 - 21.