Навчання граматичного матерыалу

  Як відомо, в системі виховання дітей Великої Британії твори Льюїса Керрола про Алісу посідають друге після Біблії місце. Вони є в кожній культурній родині. Цитування цих творів вважають показником освіти й виховання.

  Отже, використання коміксу як одного із специфічних прийомів НМК «Wonderland» на основі сюжетних ходів казок зазначених авторів прищеплює дітям смак до кращих зразків англійської і взагалі світової дитячої літератури. Воно створює умови для оволодіння всіма компонентами комунікативної компетенції, для стимулювання уяви, фантазії, для творчого застосування засвоєного навчального матеріалу, для набуття дітьми певного освітнього мінімуму.

  Такими  є наукові засади методичної системи, закладеної в НМК «Wonderland», які зумовлюють її інноваційний характер і впливають на результативність застосування всіх компонентів НМК під час навчання англійської мови у початковій школі. 

  2.2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРА ПОСІБНИКА З НАВЧАННЯ АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ 

  Основною метою посібника є навчання академічного письма, тобто написання різних видів академічних есе і творів.

  Кожний  розділ посібника складається з чотирьох частин:

1. Навчання написання абзаців за певною тематикою у певному стилі (жанрі) і форматі - наприклад, абзаци на класифікацію або інтерпретацію причинно-наслідкових зв'язків, абзаци описового або оповідального характеру тощо. Робота з цією частиною розрахована на два двогодинних заняття і самостійну позааудиторну роботу студентів з тими ж часовими затратами.
2. Так зване Письмо для розваги і Щоденник, про себе розраховані на одне двогодинне аудиторне заняття та близько однієї години самостійної позааудиторної роботи.

   3.Навчання написання есе/творів за певною тематикою у певному стилі та форматі есе/твори співпадають за тематикою, стилем, жанром і форматом з абзацами, які вчилися писати, працюючи над тим самим розділом.                                                               

  4.Креативне письмо вільного вибору або Креативне письмо з натяком, яке проводиться під час позакласної роботи,з наступним обговоренням написаних літературних робіт у межах так званого літературного конкурсу . На кожний літературний конкурс відводиться одне двогодинне заняття. Найважливішими частинами кожного розділу є перша і третя частини - навчання написання абзаців та есе. Для опрацювання цих частин використовується процесуальний підхід. Він вимагає фокусування не стільки на кінцевому продукті, скільки на самому процесі письма та розподілу цього процесу на декілька стадій.

  Згідно  з цими стадіями, працюючи над першою чи третьою частиною кожного розділу посібника, починають з того, що обговорюють тему абзаца або есе, який буде писатися, тобто займаються "мозковим штурмом" з метою породження, висування ідей для написання. У цьому допомагають розміщені у посібнику фотографії, малюнки, репродукції творів живопису. У їх доборі використовувалися три принципи: 1) неоднозначності, тобто використання таких зображень, які можуть інтерпретуватися по-різному відповідно до власних поглядів, життєвого досвіду, емоцій того, хто їх розглядає та обговорює; 2) стимулюючого впливу, тобто наявність у зображеннях стимулів для обговорення, дискусії; 3) автентичності, тобто відображення у картинках реальної іншомовної соціально-культурної дійсності та явищ цієї дійсності.

  Іншим засобом, який допомагає породженню ідей для письма і також використовується у посібнику, є так зване "вільне письмо", коли від тих, хто навчається, вимагається просто вільно викладати у письмовій формі все, що спадає їм на думку з приводу певної теми або питання. При цьому той, хто пише, не повинен опікуватися ані логікою та зв'язністю викладення, ані стилем, ані мовними помилками (припустимо навіть використовувати слова рідною мовою, коли не знаєш або не можеш згадати англійські еквіваленти). Єдина значуща задача - генерувати ідеї для письма.

  Генеруючи такі ідеї, студенти складають їх список, групують їх відповідно до вимог логіки, складають логіко-структурну схему і, нарешті, пишуть план майбутнього абзаца або есе . Уся ця частина роботи проводиться в парах або малих групах, тобто як "письмо у команді" . При цьому посібник забезпечує оволодіння раціональними прийомами складання списку ідей, їх групування, складання структурно-логічних схем та планів абзаців або есе, які мають бути написаними.

  Складанням  плану завершується перша стадія роботи і здійснюється перехід від в основному колективної до здебільшого індивідуальної праці над абзацом або есе. На цій другій стадії пишуть першу чернетку абзаца або есе , звертаючи головну увагу на зміст, логіку викладення, структуру і композицію того, що пишеться, і не приділяючи багато уваги мовній формі. Потім перша чернетка ретельно перевіряється, обмірковується і переробляється у разі потреби, тобто створюється друга чернетка, яка редагується з точки зору наявності мовних та інших помилок самим автором написаного.

  Третя стадія починається з того, що учні обмінюються написаними абзацами або есе для взаєморецензування та взаємокоментування. Рецензенти/коментатори знов-таки концентрують свою увагу на змісті, логіці викладення, структурі та композиції написаного, приділяючи відносно небагато уваги мовній формі.

Таким чином написання абзаца або есе/твору  організується як багатостадійний процес створення писемного „продукту" і його поступового удосконалення за всіма параметрами. Створення й удосконалення базується на самостійній та автономній творчій роботі учнів, яка виконується як колективно, так і індивідуально. Саме в цьому й відображається сутність процесуального підходу до навчання письма.

  Цей підхід поєднується із так званим жанровим підходом. На початку роботи з кожним видом абзаців або есе обов'язково читають та обговорюють деякі оригінальні тексти або фрагменти з них (абзаци) за тематикою наступної письмової роботи. Такі тексти або фрагменти використовуються не просто як зразки. їх основна функція - давати можливість для аналізу жанрових особливостей того, що читається, тих комунікативних цілей, яких намагається досягти автор, і засобів, які він використовує для ефективної реалізації своїх комунікативних цілей. Це розкриває для тих, хто навчається, такі шляхи написання власних аналогічних текстів, які оптимально забезпечують потрібний або бажаний комунікативний ефект.

  Вищезазначені тексти або фрагменти текстів, розміщені у кожному із розділів посібника, добиралися відповідно до чотирьох принципів: 1) автентичності, що означає добір лише автентичних текстів і фрагментів, написаних носіями англійської мови; 2) зразковості, тобто виконання дібраним текстом або фрагментом ролі адекватного і досить повного зразка для написання власного абзаца або есе з певної тематики з певними стильовими, форматними і жанровими особливостями; 3) репрезентативності, тобто відображення у зразку всіх особливостей і вимог, які ставляться до англомовних академічних есе або абзаців есе;4) досяжності, тобто використання як зразків лише таких текстів і фрагментів, які давали б студентові змогу розраховувати на те, що він може досягти аналогічних результатів і написати своє есе або свій абзац не гірше, ніж у представленому зразку. Це була друга причина відбору для зразків саме академічних есе та фрагментів з них.

  Така  організація двох основних частин у  кожному із розділів посібника дозволяє розраховувати на ефективне навчання написання академічних есе та абзаців з них. Причина полягає в тому, що запропонована організація й використана методика головним чином базується на згаданих англо-американських підходах до навчання письма, які довели свою високу ефективність як в експериментах, так і в багаторічнії практиці викладання. Але такі підходи, як визнають самі їх автори, неспроможні вирішити проблему забезпечення високої внутрішньої мотивації  учнів при виконанні завдань з академічного письма.

  Для вирішення саме цієї проблеми у кожному  з розділів посібника вміщуються Письмо для розваги і Щоденник про себе, які розділяють частину, присвячену написанню окремих абзаців, і частину, присвячену написанню цілісних есе. Вони не використовуються у жодному з інших чинних посібників з навчання академічного письма.

  Письмо  для розваги і Щоденник про себе, організуються як аудиторій (Письмо для розваги) та домашні (Щоденник про себе) види роботи. Письмо для розваги призначено для того, щоб зробити письмові завдання стимулюючою розвагою для учнів, чимось, що приносить задоволення, покращує настрій, посилюючи мотивацію та бажання як писати творчі роботи англійською мово, так і оволодівати на високому рівні відповідними навичками та вміннями. Воно також дає можливість писати вільно, тобто майже без усяких обмежень у плані формату, структури, стилю письмової роботи, "граючи з мовою" у процесі такого письма. Метою цієї роботи є досягнення вільного писемного висловлювання думок англійською мовою та мимовільний розвиток їхніх лексичних, граматичних і стилістичних писемномовленнєвих навичок. Письмо для розваги включає такі завдання як перетворення звичайного тексту на смішний та абсурдний або навпаки, написання веселих казок про життя і пригоди різних предметів в аудиторії або реальних чи вигаданих історій, які б ілюстрували якесь прислів'я, складання коротеньких віршів на задані рими та багато інших.

  Спеціальне експериментальне дослідження показало, що Письмо для розваги є дійсно дуже ефективним як у плані значного підвищення мотивації тих, хто навчається, так і в плані прискорення розвитку їхніх писемно-мовленнєвих навичок та вмінь.

  Щоденник  про себе доповнює завдання Письмо для розваги. У щоденнику учні пишуть про свої власні проблеми, психологічний та емоційний досвід, висловлюють своє ставлення до різних життєвих ситуацій тощо. Це розвиває здібності до самовираження за допомогою англійського писемного мовлення - з дуже незначними обмеженнями, що стосуються формату, структури і стилю письмової роботи. Знову за мету ставиться сприяння підвищенню мотивації тих, хто навчається. Однак ця мета досягається не за рахунок „розважального" виду роботи, а завдяки тому, що учні отримують можливість писати про себе: свої проблеми, емоції, почуття. Така діяльність завжди підсилює мотивацію у зв'язку з природним людським інтересом та схильністю до самовираження. Крім того, як і Письмо для розваги, ведення щоденника дає додаткові можливості для надбання умінь вільного писемного висловлювання думок англійською мовою та мимовільного розширення словника, оволодіння граматичними структурами, засвоєння стилістичних особливостей писемного мовлення.

  Креативне письмо, завдання на яке, як уже зазначалося, розміщуються в останній частині кожного розділу, є його невід'ємною та найбільш творчою частиною. Такі завдання були „вбудовані" у посібник, оскільки проведені експериментальні дослідження продемонстрували їх величезний потенціал з розвитку вмінь письма англійською мовою, прискорення розвитку цих умінь, досягненні високого якісного рівня як писемного, так і усного англомовного спілкування, підвищення навчальної мотивації.

  Креативне письмо підрозділяється в посібнику на два види: креативне письмо вільного вибору та креативне письмо з натяком. Завдання з обох видів креативного письма виконуються під час самостійної позааудиторної роботи студентів після останнього заняття з того чи іншого розділу . Головна мета - навчання вільного творчого письма англійською мовою на рівні невеличких літературних творів (як було зазначено, такими творами були обрані короткі оповідання ). Можна сказати, що переслідуються ті самі цілі, що й для Письма для розваги і Щоденника про себе: підвищення навчальної мотивації, досягнення більшої свободи у самовираженні через писемне мовлення англійською мовою та надання найширших можливостей для такого самовираження, імпліцитне розширення володіння лексичним, граматичним і стилістичним потенціалом англійської мови. Цілі обумовили обрання жанрів короткого оповідання та психологічного нарису для виконання завдань з креативного письма, оскільки ці два жанри дають найбільше можливостей у зазначеному плані.

  Хоча  цілі креативного письма і Письма для розваги та Щоденника про себе ті ж самі, у першому випадку (креативне письмо) вони досягаються на значно вищому рівні - рівні написання художніх літературних творів. Навіть сам цей рівень стимулює творчість учнів, їхні спроби знайти й використати найвиразніші засоби англійської мови. Такі творчі стимули підсилюються духом змагання, яке креативне письмо зазвичай викликає. Цей дух виникає завдяки тому, що учні пишуть тільки для інших учнів. Обрання кращих робіт відбувається протягом так званих літературних змагань, які проводяться як спеціальні окремі аудиторій заняття після останнього заняття того чи іншого розділу.

  Різниця між креативним письмом вільного вибору і креативним письмом з натяком полягає в тому, що у першому випадку кожний учень абсолютно вільно, без будь-яких підказок, обирає тему, сюжет свого твору, його літературну форму, стиль, формат, структуру і таке інше, спираючись виключно на свою власну уяву, інтереси, фантазію, досвід, фонові знання тощо. У креативному письмі з натяком дається одна підказка (початкове речення оповідання, кінцеве речення або речення із середини,  зображення, на базі якого повинен бути побудований психологічний нарис або оповідання). Але підказки ("натяки") добираються таким чином, щоб на їх основі можна було б написати безліч конкретних оповідань або психологічних нарисів, тобто вони ніяк не обмежують творчість того, хто пише.