Навчання граматичного матерыалу

  Однак показ предмета або дії, який мають на увазі методисти, достатній лише у випадках, коли значення слів іноземної і рідної мов збігаються, і коли слово рідної мови викликає адекватний образ у свідомості учнів і без наочної ілюстрації. Неадекватні, суто вербальні способи семантизації слів із семантикою, більш складною для засвоєння, як показав психологічний експеримент М.Г.Каспарової, веде до того, що за значенням іноземного слова виявляється віддалене уявлення про відповідний денотат. Воно пов'язується скоріше зі словом рідної мови або з деяким логічним поняттям, але не з уявленням конкретного предмета. "Численні методичні прийоми, констатувала М.Г.Каспарова, які ґрунтуються на словесній інтерпретації значень слів, допомагають встановити і закріпити зв'язок "слово ім - слово рідної мови", але не реалізують гостру необхідність у створенні контакту іншомовного слова з його денотатом.

  Дидактичний підхід до зорової наочності суттєво  відрізняється від того, як вона трактується методистами. Чим складніший навчальний матеріал, пишуть дидакти, тим важливішу роль повинна відігравати наочність у формуванні правильних уявлень. Тісна взаємодія слова і наочних предметів підвищує роль кожного з них. Тому необхідно керувати розглядом наочних прикладів, щоб учні помічали суттєві сторони в продемонстрованому наочно. Оволодіваючи значною кількістю іноземних слів, ті, хто навчається, незалежно від віку, повинні заново вчитися називати предмети і дії, значення яких не збігаються зі словами рідної мови. Завдання, що постає перед ними, близьке до того, яке вирішується при навчанні рідної мови дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Суттєва різниця є лише в тому, що вони ознайомлюються не з предметами, а з їх новими словесними позначеннями на основі інших семантичних ознак.

Мета  зорової наочності у цьому процесі - представити предмет чи елементи дії, які можна сприймати зором та ілюструвати семантично важливі ознаки значень. Словесний компонент семантизації доповнює сприйняте зором і в разі необхідності інтерпретує те, що представлено наочно. Співвідношення словесного та наочного компонентів семантизації, а також форма останнього залежать від типологічних особливостей іншомовного слова, а також від ступеня абстрактності його значення.

Розділ 2. ПРИНЦИПИ ВІДБОРУ І ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ У ВИВЧЕНІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ. 

2.1. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ «Wonderland»:

ЦІЛІ, ПРИНЦИПИ, ЗМІСТ НАВЧАННЯ

  HMK «Wonderland» призначений для інтенсивного навчання англійської мови учнів початкових класів, а також для здійснення їх освіти, виховання, розвитку особистості засобами цієї мови. Він складається з книжки для вчителя, навчальних посібників для учнів та звукового супроводу до них. Теоретичну основу методичної системи НМК складає гуманістична концепція раннього навчання англійської мови з британською і частково з американською національно-культурною орієнтацією. Її специфічність зумовлена передусім принциповими положеннями, доцільність яких доведена узагальненням наукових даних і результатами експериментально-дослідної перевірки.

  Вихідним  є принцип цільової спрямованості  на навчання іноземної мови як засобу елементарного спілкування в межах засвоєного програмного матеріалу і як засобу залучення до нової національної культури.

  В методичному плані ознайомлення з новою культурою, засвоєння її елементів вимагають застосування ситуацій, які моделюють «діалог культур», і які, на думку вчених (В.Л.Скалкін), у практичному значенні є більш умотивованими і відповідно ефективнішими. Моделювання «діалогу культур» розширює можливості для раннього застосування автентичних навчальних матеріалів, тобто матеріалів (а також завдань і ситуацій), максимально наближених до природних. Автентичність мовлення – одна з вимог сучасного методичного стандарту навчання іноземних мов у школі. Ця якість мовлення тісно пов’язана з автентичністю поведінки.

  Спрямованість сучасної шкільної освіти на особистість  учня зумовлює зв’язок навчання іноземної мови зі світом дитини. Своєрідність цього світу визначається особливостями пізнавальних, психічних процесів та емоційно-вольових якостей особистості дитини 6-9 років.

  Підготовка  учнів до потенційного спілкування  з носіями виучуваної мови вимагає дотримування принципу цілеспрямованого формування вимовної культури говоріння як однієї з важливих передумов свідомого використання мовленнєвої прагматики та фактора успішності оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності.

  Здатність молодших школярів до імітації, їх чутливість до фонологічних нюансів мовлення полегшують реалізацію цього принципу. Тому з перших уроків у НМК «Wonderland» передбачена спеціальна робота з розвитку навичок англійської вимови (формуванням слуховимовних і ритміко-інтонаційних навичок учнів). В руслі комунікативного підходу до навчання іноземних мов ця робота спланована на когнітивно-комунікативній основі. Так, пояснення поєднується з імітацією, а фонетична корекція завершується подальшим включенням фонетичного явища, що засвоюється, в комунікацію.

  При домінуючій ролі соціального аспекта  мета такого підходу полягає в засвоєнні учнями базового мінімуму фонетичних знань та в набутті ними можливості в цьому напрямі відкриває опора на транскрипцію як на адекватний засіб графічного зображення звуків, акцентуації, мелодії і точного відтворення фонетичних явищ у мовленні.

  Узагальнення теоретичних засад розвиваючого навчання дозволило дослідити і закласти в НМК «Wonderland» такі стратегії розвитку особистості учня:

- відбір навчального матеріалу з урахуванням його потенційної можливості: а) задовольняти пізнавальні потреби учнів; б) здійснювати взаємозв’язок навчання, освіти, розвитку й виховання особистості; в) створювати об’єктивні передумови для організації навчальної діяльності різних рівнів складності;

 - планомірне використання елементів філологізації, що передбачає: 1) опору на лінгвістичну базу рідної мови; 2) свідоме оперування цими базовими лінгвістичними поняттями (звук, транскрипція, артикль тощо); 3) залучення дітей привабливими для них засобами до систематизації мовних знань та самостійних узагальнень під час роботи з новим мовним матеріалом; 4) повідомлення найбільш значущої частини граматичних знань у вигляді стислих правил-інструкцій, викладених у доступній та ігровій формі;

 - підсилення питомої ваги творчої самостійної діяльності учнів у класі та вдома, засобом чого служать творчі завдання посібників НМК для дітей. Самостійна робота у вигляді проектів призначається для домашнього виконання – індивідуального або групового. Її особливістю є наявність постановки проблеми та завдань, які мають розв’язати поставлену проблему.

  Згідно  з цілями і принципами курсу «Wonderland» мета раннього навчання англійської мови полягає у формуванні в учнів елементарної комунікативної компетенції, до складу якої входять:

 - мовна компетенція: оволодіння учнями певним мінімумом мовних знань (фонетичних, лексичних, граматичних, графічних), а також відповідним мінімумом навичок оперування цими знаннями у мовленні – усному та писемному;

 -мовленнєва компетенція: набуття учнями мовленнєвих умінь в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі;

- соціокультурна компетенція: оволодіння учнями необхідним мінімумом країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань, тобто оволодіння системою уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країни, мова якої вивчається, а також системою навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку згідно з цими знаннями;

-загальнонавчальна або методологічна компетенція: здатність учня орієнтуватись у предметі: виконувати вправи різних типів, працювати з підручником, робочим зошитом, звуковим супроводом до них, взаємодіяти в різних режимах комунікації (в парах, малих групах, командах тощо), володіти раціональними прийомами самостйної роботи та загальнонавчаль-ними вміннями.

  Інтенсивному  формуванню цих компетенцій сприяє якість навчального матеріалу, передусім лексичного.

  З метою формування точних і стійких  фонетичних навичок, особливо протягом першого, пропедевтичного року навчання, пропонується використовувати знаки фонетичної транскрипції. З огляду на концептуальну важливість цього компонента змісту навчання розглянемо його методичну сутність дещо докладніше.

  Почнемо з того, що транскрипція як найбільш точне графічне відображення фонетичного  явища створює в пам’яті учнів однозначний слуховий і графічний образ відповідного фонетичного явища, який можна відтворити на письмі, вголос, не вдаючись до неадекватної графічної передачі звуків, слів, фраз літерами рідної мови. Її застосування активізує одночасну роботу всіх аналізаторів: слухового, зорового, мовленнєво-моторного, рухомоторного і завдяки цій взаємодії справляє позитивний вплив на якість слуховимовних навичок, що формуються, забезпечуючи їх стійкість та фонематичність.

  Опора на знаки транскрипції підсилює питому вагу свідомих дій дітей над вимовним аспектом спілкування. В учнів формуються і розвиваються дії фонемного аналізу слів, наприклад, визначення голосних, приголосних фонем, їх позицій у слові тощо. У них формуються навички поділу речень на синтагми, тобто навички фіксації відповідних синтаксичних зв’язків. Загалом вони набувають широкої орієнтації у звуковій дійсності мови, в термінах Д.Б.Ельконіна, яка є змістом дій дітей під час навчання техніки читання. Через наближеність транскрипційних позначень звуків та елементів сучасної англійської каліграфії до друкованого шрифту учні мають добру нагоду протягом пропедевтичного періоду підготуватись і до оволодіння графікою англійської мови.

  На  думку Д.Б.Ельконіна, застосування знаків транскрипції як адекватного інструментарію графічного фіксування зразків мови і мовлення суттєво інтенсифікує процес оволодіння дітьми первинними вміннями елементарного спілкування упродовж пропедевтичного періоду. Воно готує міцне підґрунтя для ефективного оволодіння всіма діями техніки читання та елементами письма на наступних етапах початкового курсу.

  Розглянемо особливості відбору текстового навчального матеріалу. Відповідно до принципу навчання іноземної мови як засобу спілкування і способу залучення до нової національної культури відбір матеріалу підпорядкований потребам формування соціокультурної компетенції. Тому провідними темами курсу «Wonderland» є такі: 1. Я і мій англомовний ровесник. 2. Моя країна і країна, мову якої я вивчаю.

  Ці  теми поділяються на 14 підтем. Кожна  підтема подрібнюється за тематикою. Наприклад: «Друзі», «Тварини», «Ігри», «Іграшки», «Улюблені казкові персонажі», «Книжки», «Колекціонування» (підтема «Інтереси, захоплення» в межах першої провідної теми). Або: «Норми повсякденного спілкування», «Листування», «Розмова по телефону» тощо (підтема «Засоби комунікації» другої провідної теми).

  Кожна тема, підтема та її дрібні складові мають конкретне лінгвістичне забезпечення. І це зумовлює результативність взаємодії учнів у сферах спілкування, характерних для молодшого шкільного віку у сімейно-побутовій, навчально-трудовій, соціально-культурній.

  При відборі текстового матеріалу пріоритетними  були автентичні джерела. З огляду на це в НМК пропонується 9 текстів автентичних діалогів американського лінгафонного курсу «Jazz Chants», 15 одиниць малих форм дитячого англійського фольклору, 5 віршів англійських авторів, 14 текстів англійських пісень для дітей.

  Наближеності  текстів для читання до автентичних  матеріалів сприяють:

-максимальна насиченість текстів цікавою для дітей інформацією;

-надання частині текстів прагматичного характеру, а саме —подання їх у формі листів, оголошень, меню, інтерв’ю, планів (міста, маршруту туристів), опитувальних карт (personal files) тощо;

-подання частини матеріалу для читання у формі коміксу, що є притаманною читацькій культурі англомовних країн.

  На  відміну, однак, від відомих британських підручників, які реалізують зазначені стратегії, вихідним принципом організації навчального матеріалу для читання в НМК «Wonderland» є орієнтація на «діалог культур».

  Показовим у цьому плані є зміст комікса  «Neznaika's Adventures in Wonderland», яким завершується кожний навчальний цикл посібника для учнів (Pupil's Book). Під час читання коміксу діти дізнаються про пригоди Незнайка та його друзів у Країні Чудес, до якої вони випадково потрапляють на своїй повітряній кулі. Разом з улюбленими персонажами казок Носова вони пізнають дивовижний світ англійської літературної казки і дитячого англійського фольклору: засвоюють англійську мову, дивуючись незвичній назві деяких відомих понять (наприклад «hot dog»), зав’язують дружбу з Алісою, зустрічають чудернацьких персонажів казок Льюїса Керрола, знайомляться з гобітом Більбо і подорожують до Країни гобітів.