Конкурентоспроможність товару

ВНЗ УКООПСПІЛКИ

Полтавський університет економіки та торгівлі 
кафедра маркетингу 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Маркетинг»

на тему:

  « Конкурентоспроможність товару ».

 (за матеріалами ВАТ «Лубенського молочного заводу» ) 
 

Виконала студентка гр. М – 31

Спеціальності «Маркетинг»

        Карпенко О.В.                                            _______________

(прізвище, ім’я, по батькові)            (підпис) 

Допущено  до захисту:

Керівник: ______________________________________________                       ____________

         (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступень, вчене звання)            (підпис) 
 

Захищена  з оцінкою «__________»  «__» _________ 2010 р. 

Члени комісії: 1. __________________________________

                      2. __________________________________  
 
 
 

Полтава 2010

      Зміст:

                                                                                                  стр.

Вступ………………………………………………………………………………...3.

Розділ  1 Теоретичні аспекти конкурентоспроможності товару.

1.1 Основний зміст поняття « конкурентоспроможності товару »……………...4.

1.2 Методичні підходи щодо визначення конкурентоспроможності   товару.....7.

1.3 Концепція життевого циклу товару…………………………………………..10.

Розділ  2 Аналіз товарної політики підприємства ВАТ «Лубенський молочний завод».

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства………………….15.

2.2 Оцінка діючої системи товарної політики на підприємстві………………...19.

2.3 Методика оцінки конкурентоспроможності товару…………………………23.

Розділ  3 Шляхи підвищення конкурентоспроможності товару на ВАТ «Лубенський молочний завод».

3.1 Напрями вдосконалення товарної політики товариства…………………….31.

3.2 Розробка системи заходів щодо підвищення конкурентоспроможності товару……………………………………………………………………………….34.

Висновки  та пропозиції……………………………………………………………36.

Список  використаної літератури………………………………………………….38. 
 
 
 
 
 
 

 

      Вступ 

     Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників. У цих умовах проблема конкурентоспроможності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, то зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реалізації на зовнішньому рику. З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, різко загострилася, і її вирішення вимагало від усіх суб’єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності вироблених і споживаних товарів. У зв’язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо - збутової стратегії кожного підприємства стає підвищення конкурентоспроможності продукції та закріплення її на ринку з метою одержання максимального прибутку.

     Актуальність розгляду теми «Конкурентоспроможність товару» буде незмінною, поки на ринку товарів і послуг будуть фігурувати різні фірми-виробники, що борються за увагу споживача до свого товару, яка, по суті, є основою їх успішності, зростання і процвітання. В ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, а також рівня витрат споживача за період експлуатації.

     Метою курсової роботи є розгляд та аналіз конкурентоспроможності товарів підприємства.

     Об’єктом  дослідження є ВАТ «Лубенський молочний завод», предметом дослідження є аналіз складових конкурентоспроможності товарів (продукції) підприємства.

     Основними завданнями які випливають з мети роботи є:

- розглянути теоретико-методичні  засади конкурентоспроможності товару;

- надати коротку характеристику підприємства, його основних показників, розглянути ефективність діяльності;

- здійснити  аналіз показників конкурентоспроможності товару та обгрунтувати шляхи підвищення конкурентоспроможності.

     Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується: актуальність теми курсової роботи, вказуються мета й завдання написання; трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи.  
Завершують роботу узагальнюючі висновки та пропохиції за результатами дослідження, список використаної літератури та додатки.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1 Теоретичні аспекти конкурентоспроможності товару. 
 

1. Основний  зміст поняття  «конкурентоспроможності  товару»

 

     Товар - головний об’єкт на ринку. Він має вартість, якість, визначену технічним рівнем і надійністю, що задається споживачами, корисністю, показниками ефективності у виробництві і споживанні, іншими дуже важливими характеристиками. Саме в товарі знаходять висвітлення всі особливості і протиріччя розвитку ринкових відносин в економіці. Товар - точний індикатор економічної сили й активності виробника. Дієвість факторів, що визначають позиції виробника, перевіряються в процесі конкурентного суперництва товарів в умовах розвитого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності даного товару від товару-конкурента як по ступеню відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення. Для цього товар повинен мати визначену конкурентоспроможність.

       З переходом економіки України на ринкові відносини термін «конкурентоспроможність» став основним у визначенні іміджу фірм та ефективності їх діяльності. Конкурентоспроможність фірми визначається конкурентоспроможністю вироблених нею товарів. Ця складна властивість характеризує привабливість товару для споживача (покупця, замовника) і прибутковість для виробника (постачальника, продавця). 
          Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика товарів, яка визначає його переваги на ринку у порівнянні з аналогічними товарами – конкурентами за ступенем задоволення потреби та затратами на це задоволення [2, с. 53].

     Основною  метою конкурентоспроможності товару – є забезпечення конкурентних переваг  на ринку порівняно з товарами-конкурентами. Це обовязкова передумова комерційного успіху товарів на ринку.

     Конкурентоспроможність товару виражається через систему показників: якісних і економічних.

     Якісні  показники конкурентоспроможності характеризують властивості товару, завдяки яким він задовольняє  конкретну потребу. Якісні показники  поділяються на класифікаційні та оціночні показники.

     Класифікаційні  – це такі показники, які характеризують належність виробів до визначеної групи  і визначають призначення, сферу  застосування і умови використання, наприклад автомобілі малого та середнього класів, спортивні, престижні. До них можна віднести регламентовані показники: екологічні, потентно-правові, показники безпеки та взаємозалежності.                                                                                                                      Оціночні – це показники, які кількісно характеризують властивості якості товарів, порівняння з аналогічними товарами, тощо. До них відносимо порівняльні показники: функціональні, показники надійності у споживанні, егрономічні та естетичні показники.

     Економічні показники конкурентоспроможності характеризують загальні витрати покупців та споживачів на задоволення їхніх потреб даним товаром. Ці витрати складаються з витрат на купівлю і витрат, які повязані з затратами при встановленні та експлуатацію в термінах цого використання ( ремонт, нагляд, технічне обслуговування, закупівля запчастин, енергоспоживання і т.д.). Усі  ці витрати складають ціну споживання. Вона є складовою частиною конкурентоспроможності товарів. До економічних показників конкурентоспроможності відносять одиничні витрати: роздрібна і відпускна ціна продажу, витрати на доставку, витрати на встановлення. Та поточні витрати: витрати експлуатації, витрати на ремонт, післягарантійного обслуговування, податки, строкові платежі, витрати на утилізацію. Відмітимо, що аналізуючи економічні показники конкурентоспроможності товарів та надання послуг, слід враховувати деякі спецефічні параметри, притаманні окремим видам товарів [ 2, с 53 – 57].

          Щоб забезпечити стабільну конкурентоспроможність товару потрібно зясувати параметри які її характеризують. В практиці існують наступні групи параметрів, які характеризують конкурентоспроможність товарів:

- технічні;

 - економічні;

 - організаційні.

     До технічних параметрів, які використовують при аналізі конкурентоспроможності товарів належать:

 - класифікаційні параметри;

 - нормативні;

 - суб’єктивні;

 - конструктивні;

 - естетичні.

     Надзвичайно важливим моментом підтримки стабільності конкурентоспроможності є врахування економічних параметрів:

 - витрати на транспортування до місця експлуатації;

 - вартість встановлення в робочий стан;

 - навчання персоналу, його заробітна платня;

 - витрати на страхування, податки і утилізацію виробів;

 - непередбачені витрати.

     Врахування  фірмою всіх параметрів у ринковій економіці дозволить успішно забезпечувати конкурентоспроможність своїх товарів [ 2, с 53 – 57].

     Таким чином, можна зробити висновок, що основною метою конкурентоспроможності товару – є забезпечення конкурентних переваг на ринку порівняно з товарами-конкурентами. Щоб охарактеризувати конкурентоспроможніть товару необхідно застосовувати технічні, економічні і організаційні параметри. Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Вона відіграє важливу роль у визначенні іміджу фірми та ефективності її діяльності. 

1.2 Методичні підходи щодо визначення конкурентоспроможності   товару 
 

     Для визначення рівня конкурентоспроможності продукції на практиці застосуються різноманітні методи. Вибір конкретного методу (методики) визначення конкурентоспроможності залежить від специфіки продукту (споживчий товар чи продукція промислового призначення), обсягів доступної інформації, терміновості отримання результатів оцінки, аудиторії, на яку вони розраховані, ресурсних (у т.ч. бюджетних) обмежень тощо.

     Існують такі види методів: [7, с. 13 – 14].

 1) органолептичні, регістраційні, вимірювальні, соціологічні (застосовуються при оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності);