Заліковий модуль "Менеджмент: функціональний аспект»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Малюнок 1.5 - Структура системи менеджменту

 

Примітки:

1.1. сучасні наукові  підходи до менеджменту;

1.2. принципи менеджменту;

1.3. загальні методи  менеджменту;

2.1. основні закони  ринкових відносин;

2.2. економічне обгрунтування  заходів щодо підвищення еф-бництва  менеджменту;

2.3. основні показники  фінансового плану;

3.1. підвищення якості  товарів і послуг;

3.2. ресурсозбереження;

3.3. розширення ринку  збуту товарів;

3.4. організаційно-технічний розвиток виробництва;

3.5. соціальний розвиток  колективу та охорона навколишнього  середовища;

4.1. планування (аналіз, прогнозування,  моделювання, оціню-ка, розробка  планів і програм);

4.2. організація процесів;

4.3. облік і контроль;

4.4. мотивація;

4.5. регулювання;

5.1 методичне забезпечення;

5.2 ресурсне забезпечення;

5.3 інформаційне забезпечення;

5.4 правове забезпечення;

5.5 організаційно-технічне  забезпечення системи менеджме  ¬ ту;

6.1 макросередовище фірми;

6.2 інфраструктура ринку;

6.3 мікросередовище ринку;

7.1 управління персоналом;

7.2 Соціологія і психологія  менеджменту;

7.3 процес оптимізації,  прийняття та реалізації рішень;

7.4 аналіз у прийнятті  рішень;

7.5 прогнозування в  прийнятті рішень.

 

 

7. ПРИНЦИПИ  УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

 

 Принципи управління - керувальні правила, що визначають основні вимоги до системи, структури і організації управління. Так само, як і закономірності, принципи управління поділяються на загальні та приватні.

Загальні принципи управління характеризуються тим, що мають універсальний характер і впливають на всі сфери управління і на всі галузі народного господарства.

До загальних принципів  управління можна віднести цільових перевірок спрямованість, планомірність, компетентність, дисципліну, стимулювання, ієрархічність.

Принцип цілеспрямованості зумовлений сутністю програмно-цільового управління і передбачає чітку постановку цілей перед кожним підприємством і кожним його підрозділом. При цьому мета повинна бути реальною, досяжною і певної гранично конкретно, що надає роботі здоровий глузд і мобілізує зусилля персоналу на її виконання.

Принцип цілеспрямованості  передбачає не тільки установку цілей, але і співвіднесення цих цілей  з необхідними ресурсами. При  цьому важливо не тільки забезпечити  ув'язку цілей з головними ресурсами, необхідними для їх досягнення, а й акцентувати увагу на самому слабкому ланці, яке може перешкодити досягненню цілей.

Принцип планомірності  управління пов'язаний з програмно-цільовим підходом і передбачає складання програми дій, її реалізацію. Планомірність проявляється в нормалізації умов праці та її розподіл між виконавцями, в координації дій виконавців і їх інструктуванні, а також в організації обліку та контролю за виконанням кожної роботи і програми в цілому. Реалізація цього принципу на практиці надає планову організацію всій системі управління.

Принцип компетентності означає знання менеджером об'єкта управління або, принаймні, його спосібність сприймати компетентну консультацію фахівців, листів при прийнятті рішень. Принцип компетентності пов'язаний з горизонтальним поділом праці за функціями.

Невід'ємним принципом  управління є дисципліна, яка має бути присутня у будь-який системі управління на будь-якому рівні. Дисципліна припускає безумовне виконання вказівок керівника, посадових обов'язків, інструкцій, наказів та інших директивних документів. Рівень дисципліни  значною мірою визначає культуру управління. Разом з тим дисципліна повинна не обмежувати ініціативу працівників і залишати місце для творчого ставлення до роботи.

Принцип стимулювання передбачає насамперед мотивацію трудової діяльності на основі використання матеріальних і моральних стимулів.

Принцип ієрархічності  передбачає вертикаль ¬ ний поділ  управлінської праці, тобто виділення  рівнів управління та підпорядкування  нижчих рівнів управ ¬ ління вищим. Цей принцип враховується при формування ¬ вання організаційних структур управління при побу ¬ еніі апарату управління, при розстановці кадрів.

Усі принципи управління тісно взаємопов'язані і взаємо-імообумовлені. Наприклад, неможливо домогтися чіткого функціонування системи управління, ігноруючи інші принципи управління (цілеспрямованість, планомірність, компетентність, стимулювання, дисциплін), так само як не можна забезпечити цілеспрямовану діяльність організації без планомірності, компетентності дисципліни та ієрархічності.

Поряд із загальними існують, як уже зазначалося вище, приватні принципи управління, які мають локальний характер і регулюють лише окремі управлінські процеси і сторони управління. Наприклад, стосовно до управління підприємствами торгівлі виділяють звичайно такі приватні принципи, як ритмичність, безперервність, паралельність і спадкоємність управлінських процесів.

Принципи управління тісно пов’язані з функціями управління [28, С. 25-28].