Заліковий модуль "Менеджмент: функціональний аспект»

 

Продовження таблиці 1.1

1	2
1. цінові переваги; 2. переваги в області якості товарів; 3. висока продуктивність  праці; 4. високий рівень ефективності  підприємства; 5. ефективна організація  збуту; 6. ефективна реклама; 7. позиція лідера на  ринку.	1. низький рівень організації маркетингової діяльності; 2. неефективна оргструктура управління; 3. вузький асортимент товарів; 4. недосконала система контролю якості товарів і т.д.

 

Заключний етап - оцінка конкурентних переваг підприємства.

Оцінка сильних і  слабких сторін діяльності підприємства може бути проведена в балах і  складений «профіль» діяльності підприємства. Профіль діяльності підприємства може бути складений на основі виділення  і оцінки низки параметрів відповідно до цілей дослідження.

Профіль діяльності містить  узагальнену оцінку внутрішнього середовища підприємства, яка може бути порівняна  з такою ж оцінкою основних конкурентів. Для виявлення конкурентних переваг рекомендується скласти  «профіль полярності».

Порівняльна оцінка конкурентних переваг здійснюється за допомогою вирахування з оцінки підприємства оцінки активного конкурента за кожним показником. Оцінка показників зі знаком «-» свідчить про слабкі сторони діяльності підприємства, а параметри зі знаком «» - це сильні сторони.

Профіль діяльності може бути розроблений у вигляді таблиці, наприклад, за такими показниками: Ступінь  досягнення мети; рівень ризику; ступінь  доцільності оргструктури; рівень комунікаційних зв'язків підприємства; стиль керівництва; рівень рентабельності; частка ринку; широта асортименту; система контролю якості товарів; гнучкість цінової політики; ефективність договірної політики; система організації збуту; Рівень сервісу; система стимулювання покупців; ступінь маркетингової активності; дослідження і розробки; стан матеріально-технічної бази; кваліфікаційний склад кадрів; оцінка руху кадрів; ступінь мотивованості кадрів; фінансові можливості підприємства; оргкультура підприємства; рейтингова оценка підприємства і т.д.

 

 

 

 

 

6. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

 

 Система - це сукупність  взаємодіючих елементів, які об'єднують  потоки інформації прямими і  непрямими зв'язками і складовими  єдине організаційне ціле. При  цьому елемент - це відособлена  самостійна частина системи, яка повинна виконувати відповідну функцію щодо досягнення загальних цілей всієї системи [38, С.60].

За визначенням професора  Р. А. Фатхутдінова в книзі «Система менеджменту», система менеджменту - це система взаємопов'язаних науч-них  підходів до менеджменту і методів управління, цільової, функціональних ¬ ної та забезпечує підсистем, що сприяють прийняттю і реалізації конкурентоспроможних управлінських рішень, Спрямованих на задоволення заданої потреби.

Система управління - це деяка целосност', що складається  з окремих елементів, які знаходяться між собою в взаємо ¬ мосвязі і взаємозалежності.

З точки зору менеджменту  система складається з двох частин:

- Керованої системи;

- Керуючої системи.

Таким чином, будь-яка  організація - це єдність двох систем: керованої і керуючої.

Підприємство може розглядатися як закрита та відкрита система (рис. 1.3).

 

А) Закрита система
Проблеми организації		Процес управління		Вирішення проблем
Б) Відкрита система
Вхід		Перетворення		Вихід
Інформація, капітал, матеріали				Обробка і перетворення входів		Продукція або послуги, прибуток, частка ринку, зростання, задоволенність робітників

 

Рисунок 1.3 – Підприємство як відкрита і закрита системи

 

Прикладом закритої системи  може бути приведена організація  діяльності оборонного заводу. На відміну від закритої системи, системи відкритого типу мають вхідні і вихідні канали, що дозволяють їй взаємодіяти із зовнішнім середовищем (табл. 1.2).

Таблица 1.2 – Характеристика відкритої системи

Найменування элемента	Характеристика  элемента	Роль менеджера
Вхід	Інформація, матеріали, трудові ресурси	Залучення нових матеріальних і трудових ресурсів, матеріалів і технологій
Процес	Обробка і перетворення входу	Нові комбинації матеріалів, досліджень, розробок
Вихід	Продукція, послуги, прибуток	Досягнення зовнішних змін в технологію, продукцію, послуги

 

Для будь-якої системи  характерні такі властивості:

1) Цілісність. Дозволяє розглядати одночасно систему як єдине ціле і в той же час як підсистему для вищих рівнів.

2) Множинність. Ця властивість дозволяє використовувати безліч кібернетичних, економічних та математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому.

3) Динамічність, тобто постійна зміна структури системи.

4) Абстрактний характер опису системи.

5) Ієрархічність будови, тобто. наявність безлічі елементів, розташованих на основі підпорядкування елементів нижчого рівня - елементам вищого рівня.

6) Взаємозалежність. Елементи системи не можна розглядати окремо, оскільки існує вплив одного з них на інші.

7) Структурність. Дозволяє аналізувати елементи системи та їх взаємозв'язок у рамках конкретної структури.

Елементи системи управління є підсистемами, тобто кожна з  них може розглядатися як самостійна система, у свою чергу, складається  з елементів, що знаходяться у  взаємозв'язку і взаємо-мозавісімості. Наприклад, інститут - система, факультет - підсистема, міністерство - надсістема.

У системі управління на рівні основної ланки, тобто підпри-ємства можна виділити наступні підсистеми:

1) технологічна;

2) технічна;

3) організаційна;

4) науково-технічна;

5) економічна;

6) інформаційна;

7) соціальний.

Технологічна підсистема - сукупність всіх основних і допоміжних ¬ вельних технологічних процесів підприємства, послідовне та якості ¬  ного виконання яких забезпечить  нормальний процес виробництва та реалізації продукції. Технологічна підсистема включає сукупність ¬ ність відповідних правил і норм виконання кожної операції.

Технічна підсистема - обумовлена структурою і змістом  техно ¬ логічної підсистеми, включаючи  всі елементи матеріально-технічної бази (МТБ).

Організаційна підсистема - процеси організації діяль ¬  ності підприємства та організації  управління підприємством.

Науково-технічна підсистема - охоплює науково-дослідні, проектні та дослідно-конструкторські роботи на підприємстві, якi є ¬ ляють основою інноваційного процесу.

Економічна підсистема - відображає рух всіх видів ресурсів на підприємстві, відображає економічні результати господарської діяльності під ¬ приємства.

Інформаційна підсистема - охоплює процеси комунікацій та інформаційне забезпечення всіх інших підсистем.

Соціальна підсистема - охоплює  процеси розробки і реалізації кадрової політики на підприємстві.

Представники школи  соціальних систем основними системними елементами управління підприємствами вважали мети, структуру, завдання, технологію і кадри (рис. 1.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

Малюнок 1.4 - Взаємозв'язок системних елементів управління підприємством 

 

Першим елементом системи, представленої прихильниками соціальної школи є цілі - це конкретний кінцевий стан або бажаний результат. Цей елемент детально буде розглянуто в темі № 2 «Планування в організації».

Наступний елемент - структура. Структура - це логічне взаємовідношення рів ¬ ній управління та функціональних областей, які дозволяють найбільш ефективно досягати мети організації ¬ ції.

Структура включає в  себе:

- Спеціалізований поділ  праці - закріплення роботи за  фахівцями, які здатні її виконати  краще за всіх (по горизонталі);

- Сфери контролю - число  осіб, підлеглих одному керівнику  (по вертикалі).

Якщо одному керівнику підпорядковується велике кіль ¬ кість людей, то це широка сфера контролю (плоска структура управління).

Якщо сфера контролю вузька (керівнику підпорядковується  мало людей), то це багаторівнева структура.

Третій елемент системи - це завдання, тобто. запропонована робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені терміни.

Завдання організації  діляться на три категорії:

1) робота з людьми;

2) предметами праці;

3) робота з інформацією.

Наступним елементом  є технологія. Технологія - це засіб  перетворення сировини (люди, інформація, матеріали) в шукані продукти і послуги.

Технологія - це поєднання  кваліфікаційних нави ¬ ків, обладнання, інструментів і відповідних технічних  знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень в матеріалах, інформації чи людях.

Заключним елементом  системи вчені вважали кадри. Поведінка людини в суспільстві  і на роботі є наслідком поєднання  індивідуальних характеристик особистості, до яких відносяться:

а) здібності;

б) схильність, обдарованість;

в) потреби;

г) очікування;

д) сприйняття;

е) погляди;

ж) цінності.

Перевагою даного підходу  є те, що в центрі системи управління стоять цілі, як вихідний момент процесу  управління, визна ¬ новлять всі  інші елементи. Разом з тим, недоліком даного підхо ¬ да до структури системи управління є відсутність виділення суб'єкта та об'єкта управління, а також їх зв'язки з зовнішнім середовищем підприємства, що не відображає особливостей системи управління підприємством як відкритої системи.

Однією з найбільш популярних концепцій системного підходу  є теорія «7-S», розроблена дослідні ¬ лями, які працювали з консультаційною  фірмою «Мак-Кінзі».

Автори теорії вважають, що ефективна організація формується на базі семи взаємопов'язаних складових, зміна кожної з яких з необхідністю вимагає відповідної зміни інших шести. Так як по-англійськи назва всіх цих складових починається на «з», ця концепція отримала назву «7-S».

Відповідно до цієї концепції  ключовими складовими є-ється:

1. Стратегія (strategy) - плани і напрямки дії, що визначають розподіл ресурсів, що фіксують зобов'язання щодо здійснення певних дій у часі для досягнення поставлених цілей.

2. Структура (structure) - внутрішня  композиція організації, що відображає  розподіл організації на підрозділи, ієрархічну субординацію цих підрозділів та розподіл влади між ними.

3. Системи технології (systems) - процедури та рутинні процеси,  що протікають в організації.

4. Штат (staff) - важливі групи  кадрів, що існують в організації,  охарактеризовані за віком, статтю, освітою і т.п.

5. Стиль (style) - спосіб, яким керівники управляють організацією; сюди ж відноситься організаційна  культура.

6. Кваліфікація (skills) - відмінні  можливості ключових людей в  органі ¬ зації.

7. Розділені цінності (shared values) - сенс і зміст основних  напрямів діяль ¬ ності, які  організація доводить до своїх  членів.

У відповідності з  цією концепцією, тільки ті організації можуть ефективно функціонувати і розвиватися, в яких менеджери можуть містити в гармонійному стані систему, що складається з даних семи компонент.

Як вважає професор Р. А. Фатхутдінов, структура системи  менеджменту повинна максимально  відповідати вимогам наукових підходів і принципів менеджменту. Він запропонував структуру системи менеджменту, представлену на малюнку 1.5.

Р. А. Фатхутдінов вважав, що системи складається з семи елементів: Наукове обгрунтування  системи менеджменту (сучасні наукові  підходи до менеджменту, принципи менеджменту, загальні методи менеджменту); економіки системи менеджменту (основні закони ринкових відносин, економічне обгрунтування заходів щодо підвищення ефекту виробництва менеджменту, Основні показники фінансового плану); цільової підсистеми (підвищення якості товарів і послуг, ресурсозбереження, розширення ринку збуту товарів, організаційно-технічний розвиток виробництва, соціальний розвиток колективу та охорона навколишнього середовища); функціональної підсистеми (планування (аналіз, прогнозування, Моделювання, оцінки ¬ ка, розробка планів і програм), організація процесів, облік і контроль, мотивація, регулювання); забезпечує підсистеми (методичне забезпечення, ресурсне забезпечення, інформаційне забезпечення, правове забезпечення, Організаційно-технічне забезпечення системи менеджменту); керуючої підсистеми; зовнішнього середовища системи менеджменту (управління персоналом, соціологія і психологія менеджменту, процес оптимізації, прийняття та реалізації рішень, аналіз у прийнятті рішень, прогнозування в прийнятті рішень).