Оперативно-виробниче планування в системі операційного менеджменту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2011 в 12:50, курсовая работа

Краткое описание

Для багатьох підприємств при вирішенні питання про місце розташування домінуючим може виявитися який-небудь один чинник.
Наступний крок після визначення потужності та місця розташування підприємства при створенні операційної системи - проектування самого підприємства. Це завдання зводиться до визначення конфігурації підприємства, тобто розміру і форми побудови та розташування виробничих ресурсів всередині нього, формування виробничої структури, організації виробничого процесу в часі (розрахунки тривалості виробничого циклу тощо).

Содержание работы

Вступ ………………………………………………………………………………..6

1. Цілі, основні завдання операційного менеджменту в організації ……………8

1.1. Поняття «менеджмент» і необхідність управління організаціями ….8

1.2. Менеджмент як вид професійної діяльності ………………………..14

1.3. Еволюція управлінської думки ……………………………………….18

2. Критерії та чинники проектування операційних систем у сфері надання послуг ……………………………………………………………………………...24

2.1. Організація менеджменту …………………………………………….24

2.2. Проектування операційних систем сфери послуг …………………..30

3. Задача …………………………………………………………………………...34

3.1. Розрахунок початкових даних для виконання розрахункової частини курсової роботи …………………………………………………………………..34

3.2. Розрахунок календарно-планових нормативів ……………………...37

3.3. Розрахунок нормативної тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей ……………………………………………………..40

3.4. Побудова операційного календарного графіка ……………………...41

Висновок …………………………………………………………………………..44

Список використаних джерел ……………………………………………………

Скачать целиком (134.79 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Содержимое работы - 1 файл

Операційний менеджмент.doc

— 416.50 Кб (Скачать файл)

      Початкові дані задані у вигляді синусоїдальної функції. Спочатку розраховуємо штучний час першої деталі за сімома операціями:

                                          (3.1.1.),

де tшт   штучний час  обробки деталі на операції, хв.
  Аi - постійний коефіцієнт для штучного часу по кожній операції
  Nж - порядковий  номер студента згідно журналу групи;
  C - постійна, яка  задається викладачем (згідно варіанта).

                                              (3.1.2.),

де Tп.з. - підготовчо-завершальний час деталі по операції, хв.;
  Вi - постійний коефіцієнт для підготовчо-завершального часу по кожній операції

(згідно  варіанта)

  Nж - порядковий  номер студента згідно журналу групи;
  C - постійна, яка  задається викладачем (згідно варіанта).

                                                                                                              Таблиця 3.1.

      Значення  постійних коефіцієнтів для варіантів  – непарних чисел

    Постійний коефіцієнт Операція  виробництва
    1 2 3 4 5 6 7
    Ai 15 10 14 22 16 12 20
    Bi 51 63 71 77 58 92 74
      Операція  виробництва
    1 2 3 4 5 6 7
    tшт 5 3 4 7 5 4 6
    Tп.з. 16 19 22 24 18 28 23

      Отримані  розрахункові значення tшт; Tп.з. відносяться до першої деталі. Для інших 5 деталей ці значення коригуються за формулами:

                          ,       (3.1.3.)

                          ,           (3.1.4.)

    где Qj - Корегуючий  коефіцієнт для визначення штучного часу j -ої деталі за операціями (згідно варіанта);
      Pj - Корегуючий  коефіцієнт для визначення підготовчо-завершального  часу j-ої деталі за операціями (згідно варіанта).

                                                                                                               Таблиця 3.2

Корегуючі коефіцієнти для визначення tшт та Tп.з. за окремими деталями

Коефіцієнт Деталь
1 2 3 4 5 6
Qj 1,00 1,15 0,93 1,25 1,20 0,85
Pj 1,00 1,12 0,95 1,30 0,95 0,80
Yj 0,16 0,20 0,18 0,12 0,10 0,26

      

Деталь Qj Операція  виробництва
1 2 3 4 5 6 7
1 1,00 5 3 4 7 5 4 6
2 1,15 6 3 5 8 6 5 7
3 0,93 5 3 4 7 5 4 6
4 1,25 6 4 5 9 6 5 8
5 1,20 6 4 5 8 6 5 7
6 0,85 4 3 3 6 4 3 5
 

      

Деталь Pj Операція  виробництва
1 2 3 4 5 6 7
1 1,00 16 19 22 24 18 28 23
2 1,12 18 21 25 27 20 31 26
3 0,95 15 18 21 23 17 27 22
4 1,30 21 25 29 31 23 36 30
5 0,95 15 18 21 23 17 27 22
6 0,80 13 15 18 19 14 22 18

      Програма  випуску деталей (Nпр.j) визначається за наступною формулою:

                                    (3.1.5.),

    
де Fg - дійсний фонд часу при двозмінній роботі, хвилин;
  Rb - коефіцієнт  використання робочого часу (0,95);
  tшт.jmax - максимальний  штучний час обробки j-ої деталі, хв..;
  j - кількість деталей;
  Yj - Корегуючий  коефіцієнти згідно табл. 3.3.

    Значення  коефіцієнту C згідно з варіантом  виконання курсової роботи

      C = 7

      

      

      

      

      

        

     3.2. Розрахунок календарно-планових  нормативів 

      Одним з основних календарно-планових розрахунків  серійного виробництва є визначення нормативного розміру партій запуску деталей у виробництво. Для визначення розміру партії рекомендується метод поступового підбору, який полягає в тому, що спочатку визначають мінімально допустимий розмір партії, а потім його коригують.

      Визначення  мінімальної величини партії розраховується за провідною операцією, яка має  найбільш тривалу наладку устаткування (max Tп.з.)

                                    (3.2.1.),

де  Тп.з. – max підготовчо-завершальний час на партію, хв.;

       - відповідний за операцією  штучний час обробки деталі, хв.;

      Lоб – допустимий коефіцієнт втрат часу на переналадку (від 2 до 7%). У курсовій роботі прийняте значення Lоб = 6%

      

      

      

      

      

      

      Певне значення нормативу партії є первинним, обмежуючим мінімальний розмір партії. Остаточний розмір партії коригується відповідно до добової потреби в деталях та параметричного ряду періодичності. Порядок коригування наступний.

 Спочатку визначається розрахунок добової потреби в деталях:

      

      S1=

      S2 =  

      S3 =

      S4 =

      S5 =

      S6 =

      Далі  визначимо періодичність запусків по формулі:

                                      (3.2.2.),

де Nmin – розрахункове значення партії, шт.;

      S – добова потреба в деталях,  шт.

      

      

      

      

      

      

      Розрахункове  значення приводиться до параметричних  значень. Параметричні значення можливої періодичності запусків визначаються виходячи з кратності місячної потреби в деталях. За місячну потребу береться потреба для роботи складального цеху протягом 24 робочих днів. Вибирається така періодичність запусків, яка ділить місячну потребу на ціле число. Для 24 робочих днів такими числами є: 1,2,3,4,6,8,12,24. Округлення виробляється до найближчого більшого значення.

          Np Nk
          12 12
          9 12
          9 12
          20 24
          15 24
          6 6

      Після коригування періодичності запусків визначається остаточний норматив партії деталей по формулі:

                                    ,      (3.2.3.)

де Nk – скорегована періодичність, днів;

      S – добова потреба в деталях,  шт.

          

      

      

      

      

       ,

      Кількість запусків деталей в обробку визначається залежно від періодичності по формулі:

                                             ,     (3.2.4.)

Информация о работе Оперативно-виробниче планування в системі операційного менеджменту