Конфлікти в організації

Ефективним методом профілактики та попередження конфліктів є уникнення конфліктних типів. Рекомендується:

      не прагнути будь-що домінувати;

      бути принциповим, проте не боротися лише заради принципів;

      пам'ятати, що прямолінійність — це добре, проте не завжди;

      частіше посміхатися (посмішка мало коштує, проте дорого ціну­ється);

      пам'ятати, що традиції — це добре до певної міри;

      говорити правду потрібно, але це потрібно робити вміло;

      прагнути бути незалежним, але не самовпевненим;

      не перетворювати настирливість у надокучливість;

      не чекати справедливості для себе, якщо ти сам несправедливий;

      не переоцінювати своїх здібностей і можливостей;

      не виявляти ініціативи там, де її не потребують;

      виявляти доброзичливість;

      виявляти витримку й спокій у будь-якій ситуації;

      реалізувати себе у творчості, а не в конфліктах.

Профілактика конфліктів в організації – це сукупність напрямків, методів управління організацією, які зменшують ймовірність виникнення конфліктів.

Для профілактики конфліктів в організації слід:

      визначити об’єктивні причини виникнення конфліктів;

      утвердити ефективне управління поведінкою співробітників і навчити їх поводитися відповідно до прийнятих в організації норм.

До основних напрямків профілактики конфліктів належать:

      розробка варіантів стратегій управління персоналом в організації;

      управління компетенціями співробітників;

      залучення керівників середнього рівня до вироблення рішень;

      зміни в організаційних структурах управління, якщо поступають сигнали для змін.

Розробка варіантів "стратегій управління персоналом " (СУП) пе­редбачає тактику, в якій працівників розглядають як один із основ­них ресурсів організації, яким потрібно грамотно управляти з ураху­ванням перспективи, тобто розробляти стратегію управління персо­налом. СУП створює умови прийняття рішень, що задовольняють установу та її персонал.

При реалізації СУП керівники насамперед стикаються з організа­ційними горизонтальними та вертикальними конфліктами, управ­ління якими передбачає:

      зведення відкритого зіткнення до конструктивного співробіт­ництва;

      розведення учасників конфлікту, припинення їхньої взаємодії;

      чіткий розподіл посадових обов'язків, визначення повноважень.

Якщо керівник вчасно не приймає відповідних рішень і організа­ційний конфлікт розростається у своїх просторових межах, починає охоплювати всіх співробітників підприємства, то він переростає із конфлікту, що торкався відносин управління персоналом, у кон­флікт, що торкається сфери трудових відносин в організації, і може перерости в страйк.

Залучення керівників середнього рівня управління (бо вони найближче стоять до робочих місць) до вироблення рішень є одним із чинників профілактики та попередження конфліктів.

Висновки

Проблема конфліктів завжди була і є актуальною, бо вони є невід’ємною частиною життя організації.

Конфлікти мають прямий вплив на продуктивність праці, досягнення цілей організації. Але на даному етапі організації ще не можуть в повній мірі відчути позитивну роль конфліктів, тому що працівники та керівники мало ознайомлені з науковими знаннями, що стосуються цієї проблеми. Мало керівників знають та застосовують на практиці, як правильно управляти конфліктом, які треба проводити профілактичні заходи для їх запобігання, а деякі зовсім ігнорують їх присутність, пускаючи діло на самоплив. Але для того, щоб створити здоровий психологічний мікроклімат у колективі і нормальні умови для плідної праці, керівник повинен дуже багато часу приділяти ліквідації та профілактиці конфліктів. Взагалі хороший керівник, який дбає про свій колектив, повинен достатньо уваги приділяти на встановлення нормальних стосунків в колективі.

Метою моєї роботи було вивчити природу конфліктів, з’ясувати їх причини. Та окрім  причин, зазначених нами, існують причини, які керівники організації вирішити не в змозі. На сьогоднішній день в усіх сферах життя постійно тримається велика напруга. Це пов’язано з нестабільністю в нашій країні. В таких умовах причиною виникнення конфліктів може стати навіть дрібниця, бо люди находяться в постійному внутрішньому конфлікті.

Та якщо конфлікт вже і виник, слід пам’ятати, що його завжди можна вирішити мирним шляхом. В конфліктній ситуації не слід втрачати самоконтроль і переходити до негідних методів. Хочу порадити всі конфлікти, які можливо, вирішувати шляхом переговорів. Якщо ви щиро хочете вирішити спірне питання, то найефективніший метод – це розмова начистоту зі своїм опонентом. В розмові ви можете відверто розповісти про те, що не влаштовує вас, вислухати претензії вашого суперника, та разом із ним знайти вихід із ситуації.

Список використаної літератури

1.       Осовська Г. В., Копитова І. В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Кондор,2005. – 581 с.

2.       Новиков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В. Основи адміністративного менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 560 с.

3.       Беззубко Л. В., Зюнькін А. Г., Калина А. В. Управління трудовими конфліктами: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2004. – 256 с.

4.       Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом: Навчальний посібник. Видання друге, перероблене і доповнене. – К., Кондор, 2005. – 308 с.

5.       Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми: Советы руководителю: Учебное пособие. – 6-е издание, стереотип. – К.: МАУП, 2004. – 228 с.

6.       Пірен М. І. Конфліктологія: Підручник. – К.: МАУП, 2003. – 360 с.

7.       Іванов В. М., Іванова О. В. Юридична конфліктологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: МАУП, 2004. –  224 с.

8.       Ложки Г. В., Повикень Н. Л. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. – 2-е издание, стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

9.       За редакцією професорів Герасіної Л. М. та  Панова М. І. Конфліктологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів юридичних  спеціальностей.- Харків: Право, 2002. – 256 с.

10.   Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.

11.   За наук. редакцією Винославської О. В. Психологія: Навчальний посібник. – К.: ІНКОС, 2005 – 352 с.

12.   Ст. Молодь вибирає конструктивний конфлікт, Науково практичний освітньо-методичний журнал «Практична психологія та соціальна робота» №7 - № 11,2005.

13.   А. Манжула, Є. Соболь Роль керівника підрозділу ОВС у попередженні конфліктних ситуацій, Науково-практичний господарсько-правовий журнал «Підприємництво, господарство і право» №12, 2004.

14.   О. Воловик Корпоративний конфлікт: стадії розвитку та фактори ризику інтересам підприємства, Науково-практичний господарсько-правовий журнал «Підприємництво, господарство і право» №5, 2004.

15.   Н. Швець Поняття та форми трудових конфліктів, Науково-практичний господарсько-правовий журнал «Підприємництво, господарство і право» №6, 2006.

16.   В. Вдовиченко Податково-правовий конфлікт, Науково-практичний господарсько-правовий журнал «Підприємництво, господарство і право» №6, 2006.