Контрольная работа по "Трудовому праву"

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Питання № 2 

   

23. Організація виробничого навчання.

 

   Відносини між роботодавцем та працівниками, які працюють та навчаються в  навчальних  закладах  одночасно регулюються КЗпП.

   Згідно  зі ст. 201 КЗпП для професійної    підготовки   і   підвищення   кваліфікації  
працівників,  особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує   індивідуальне,   бригадне,  курсове  та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

     Якщо на підприємстві є працівники, які навчаються в навчальних закладах, то відповідно до ст. 202 КЗпП працівникам, які проходять виробниче навчання або  навчаються  в  навчальних  закладах  без  відриву від виробництва, власник або  уповноважений ним орган повинен  створювати  необхідні  умови  для  поєднання роботи з навчанням [2]. 

   

24. Види пільг, що надаються працівникам, які поєднують роботу з навчанням

 

   Відповідно  ст.219 КЗпП власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

   У такому ж розмірі провадиться  оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

   Та  згідно зі ст. 220, працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт [2].

   Відповідно  до Закону України від 23 травня 1991 р. "Про освіту" (в редакції Закону від 23 березня 1996 р.) працівники, що поєднують  роботу з навчанням, користуються правом на додаткову відпустку за місцем роботи [4]. 

   

25. Пільги, що навчаються без відриву від виробництва в середніх  і професійно-технічних закладах освіти (скорочення робочого часу, надання відпусток у зв’язку з навчанням та інші пільги)

      Згідно  ст. 208 КЗпП для працівників, які навчаються без відриву  від виробництва  в    середніх    і   професійно-технічних   навчальних   закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної  роботи  із  збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги, та відповідно ст. 209 КЗпП для  працівників,   які   успішно   навчаються   в   середніх загальноосвітніх  вечірніх  (змінних)  школах,  класах,  групах  з очною, заочною формами навчання при  загальноосвітніх  школах,  на  період навчального року встановлюється скорочений робочий  тиждень на один робочий день або  на  відповідну  йому  кількість  робочих  годин (при скороченні  робочого  дня  протягом  тижня).  Ці  особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш  як  на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на  відповідну  їм  кількість робочих годин.  При п'ятиденному  робочому  тижні кількість вільних від роботи  днів   змінюється   залежно   від тривалості робочої зміни при збереженні  кількості вільних від роботи годин.

        Працівникам, зазначеним  у частині першій цієї статті, за час звільнення   від роботи   виплачується  50  відсотків  середньої заробітної  плати  за  основним  місцем  роботи,  але   не   нижче мінімального розміру заробітної плати.

   Відповідно до ст. 13 Закону України «Про відпустки» та ст. 211 КЗпП працівникам, які   здобувають   загальну   середню  освіту  в середніх  загальноосвітніх  вечірніх  (змінних)  школах,   класах, групах  з  очною,  заочною  формами  навчання при загальноосвітніх школах,  надається  додаткова  оплачувана  відпустка   на   період складання:

     1) випускних   іспитів  в   основній  школі  -  тривалістю  10 календарних днів;

     2) випускних  іспитів  у   старшій  школі  -   тривалістю   23 календарних дні;

     3) перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

        Працівникам, які складають іспити  екстерном  за  основну  або  старшу школу, надається додаткова  оплачувана відпустка тривалістю  відповідно 21 та 28 календарних днів.

   Згідно  зі ст. 14 Закону України «Про відпустки» та ст. 213 КЗпП працівникам,  які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних   навчальних  закладів,  надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року [2;3]. 
 

   

26. Пільги працівникам, допущеним до вступних іспитів  у вищі заклади освіти

 

   Відповідно ст.214 КЗпП працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад.

Працівникам, які навчаються без відриву від  виробництва на підготовчих відділеннях  при вищих навчальних закладах, у період навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм надається додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою цієї статті [2].

27. Пільги, що навчаються у вищих заклади освіти (надання додаткових відпусток, вільних від роботи днів та інші пільги)

   Якщо  працівник навчається у ВНЗ, то відповідно ст.214 КЗпП працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.

        Ст. 15 Закону України «Про відпустки» гарантує працівникам, які   успішно   навчаються   без відриву від виробництва  у  вищих  навчальних  закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

        1) на   період  настановних   занять,  виконання  лабораторних  робіт,  складання заліків та  іспитів для тих,  хто  навчається  на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

        першого та  другого  рівнів  акредитації  з  вечірньою  формою навчання - 10 календарних  днів,  третього та четвертого  рівнів акредитації з вечірньою   формою навчання - 20 календарних  днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою  навчання  - 30 календарних днів;

        2) на   період  настановних   занять,  виконання  лабораторних  робіт,  складання заліків та  іспитів для тих,  хто  навчається  на третьому і наступних курсах  у вищих навчальних закладах:

        першого та другого  рівнів  акредитації  з  вечірньою   формою навчання - 20 календарних  днів,  третього та четвертого  рівнів акредитації з вечірньою   формою навчання - 30 календарних  днів, незалежно від рівня акредитації  з заочною формою  навчання  - 40 календарних днів;

        3)  на  період складання державних  іспитів у вищих навчальних  закладах незалежно від рівня  акредитації - 30 календарних днів;

        4)   на  період  підготовки  та  захисту  дипломного  проекту  (роботи)  студентам,  які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою  та  заочною  формами навчання першого та другого рівнів акредитації,  - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

        Тривалість  додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають  другу (наступну)  вищу  освіту за заочною (вечірньою) формою  навчання  у навчальних  закладах післядипломної освіти та вищих навчальних  закладах,  що  мають у своєму підпорядкуванні підрозділи  післядипломної  освіти,  визначається як для осіб, які навчаються  на  третьому  і  наступних  курсах  вищого навчального закладу  відповідного  рівня  акредитації.  [3] 
 
 
 
 
 
 

 

   Задача 1. 

   Відповідно до умов завдання Голобчастий був прийнятий на посаду економіста планового відділу, при прийнятті на роботу він був ознайомлений зі своїми посадовими обов’язками економіста планового відділу, які містяться в посадовій інструкції. Це повинно бути оговорене в колективному договорі.

     Тому, переведення економіста Голобчастого на посаду головного економіста заводу відповідно до наказу від 07.02.2000 р., передбачає, що його функціональні обов’язки будуть іншими, відповідно до посадової інструкції «головного економіста» та у зв’язку з підвищенням його заробітної плати.

 Відповідно до чинного законодавства можливість зміни трудової функції працівника розглядається як переведення на іншу роботу, що за загальним правилом відбувається лише за згодою працівника (ч. 1 ст. 32 КЗпП), крім випадків, передбачених ст. 33 КЗпП

Без згоди працівника може відбуватися зміна його робочого місця в межах обумовленої трудовим договором трудової функції, і формулюється це як "переміщення на інше робоче місце" (ч. 2 ст. 32 КЗпП). Зміна заробітної плати та посадових обов’язків є істотними змінами праці, які передбачають обов’язкову згоду працівника на такі умови.

   Оскільки  цей працівник відмовляється  від цієї посади, директор не мав  права переводити його. 

   Задача 2. 

   Відповідно ч.6 ст.18 Закону України «Про охорону праці»: не допускаються до роботи працівники,  у тому числі  посадові особи,  які  не  пройшли навчання,  інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Лебедєва не пройшла інструктаж. Тобто, власник підприємства повинний був усунути Лебєдєву від роботи взагалі.

Так, власник підприємства несе відповідальність, оскільки не усунув її від роботи.  

   Задача 3. 

   Відповідно до ч.1 ст.113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

   Відповідно до ст. 114 КЗпП, якщо працівника переведено на іншу постійну нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення., тобто за тією же тарифікацією.

   При переведенні на більш високооплачувану роботу, працівник отримує заробітну плату, яка встановлюється підприємством. Заробітна плата залежить від норм виробітку, і це повинно бути оговорене в колективному договорі.

 

   Список використаних джерел та літератури : 

  

1. Конституція України від 28.06.1996 р. зі змінами від 01.02.2011р. // http://zakon1.rada.gov.ua/
2. Кодекс законів про працю України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями від 03.02.2011 року// http://zakon1.rada.gov.ua/
3. Закон "Про відпустки"від 15.11.1996 р. зі змінами від 21.12.2010 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/
4. Закон України "Про освіту" від 23.05.1991 р. зі змінами від 23.12.2010 р // http://zakon1.rada.gov.ua/
5. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02. 2001 р. № 163// http://zakon1.rada.gov.ua/
6. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 122 від 23.03.2001 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/
7. Болотіна. Трудове право України: Підручник. - 4-те вид., стер. -К.: Вікар, 2006. -725 с.
8. Трудове право України у запитаннях та відповідях: навчально-довідковий посібник/ за ред. В.В. Жернакова. – Х.: «Одіссей», 2010. - 280 с
9. Трудове право України: Навч. посібн. - вид. 2-ге, змінене і доповнене/ За ред. П. Д. Пилипенка .- К.: Істина, 2007 – 208 с.