Дисциплінарна відповідальність – один із видів юридичної відповідальності

4. До порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов’язкові вимоги: а) виявлення дисциплінарного проступку; б) отримання від порушника письмового пояснення; в) додержання строків накладення дисциплінарного стягнення — один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; г) видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; д) доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника. Особливе місце серед дисциплінарних стягнень належить дисциплінарним звільненням, які застосовуються за такі проступки: 1) систематичне порушення трудової дисципліни; 2) прогул; 3) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного оп’яніння; 4) розкрадання за місцем роботи державного або громадського майна.

Специфічні ознаки дисциплінарного  звільнення як виключного виду покарання: а) застосовується з обов’язковим попереднім погодженням із профкомом, якщо працівник є членом профспілки; б) запис про нього обов’язково заноситься до трудової книжки працівник в) у працівника переривається безперервний трудовий стаж і він позбавляється права на допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю протягом шести місяців після звільнення.

5. Не втратили правового значення щодо забезпечення трудової дисципліни й громадські заходи. Власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Рішення громадського органу про застосування до порушника трудової дисципліни заходу громадського впливу не є дисциплінарним стягненням. Проте якщо працівник упродовж року з дня винесення трудовим колективом або його органом громадського стягнення знову порушив трудову дисципліну, то власник має право звільнити його за систематичне порушення трудової дисципліни. Отже, за певних умов громадське стягнення може бути прирівняне до дисциплінарного.

Використана література

1. Конституція України: Прийнята на п’ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня.
2. Кодекс законів про працю України. К., 2004.
3. Закон України „Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. // ВВР Україні, 1993, № 36, С. 361.
4. Борисов Б.А. Дисциплина труда / / Трудовое право. 1997, №2.
5. Венедиктов В.С. Юридическая ответствснность по советскому трудовому праву: Уч. пособие. К., 1989.
6. Глазирин В.В., Хникин Г.В. Основные условия эффективности стимулов трудовой активности рабочих и служащих // Труды ВНИИСЗ, 1986, Вып. 32.
7. Домбругова А. Стягнення за порушення трудової дисципліни: порядок та умови застосування // Юридичний вісник України, 7—13 лютого 2004 р, № 6, С. 14.
8. Калганова М. Мотивы и стимулы соблюдения трудовой дисциплины // Трудовое право. 1999, №3, С. 28—32.
9. Карпенко Д.О. Трудове право України. К., МАУП, 1999.
10. Кравченко А. Управленческие революции // Социалистический труд. 1991, №1.
11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. М., Дело, 1992.
12. Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій. К., 1996.
13. Трудове право України: Підручник / За ред. Н,Б, Болотіної, Г.І. Чанишевої. К., Знання, 2000.
14. Филиппов А.В. Управление кадрами на предприятии. М., Знание, 1985.
15. Чефранов А. Дисциплінарна відповідальність у трудових правовідносинах // Довідник кадровика. № 11, 2003, С. 28—33.