Оцінка ефективності запропонованих заходів щодо удосконалення касової політики підприємства

При розрахунку ліміту каси підприємство повинно враховувати режим і специфіку роботи, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів за всіма рахунками, тривалість операційного часу банку, наявність домовленості підприємства з банком про інкасацію. Ліміт каси підприємство встановлює на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства. Підприємствам дано право вибору методу розрахунку розміру ліміту, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, які мають розраховувати ліміт за показником середньоденного надходження готівки до каси. Основою розрахунку показника середньоденного надходження готівки до каси є обсяги готівки як сума фактично одержаних грошових коштів від реалізації продукції та позареалізаційних надходжень, до складу яких належать внески готівкою до статутного капіталу.  Розрахунок ліміту каси за показником середньоденної видачі готівки з каси здійснюють на основі виплат готівкою на різні потреби, а також на відрядження  (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів).

Отже, варто відзначити що під касовою політикою підприємства розуміють сукупність заходів, щодо ефективної роботи каси підприємства, ураховуючи його галузеву специфіку.

 

1.2. Методики  здійснення касових операцій  підприємства

 

Касові операції (потоки готівки або рух коштів) є одним з найважливіших розділів фінансової інформації, що може бути отримана з фінансової звітності. Грошові потоки формуються як від активів, так і від пасивів балансу підприємства. У цьому зв'язку з'являється можливість досліджувати формування грошових потоків за виділеними напрямками.

Для ефективного управління касових операцій необхідно знати:

- величину грошових потоків за певний час;

- основні їх елементи;

- види діяльності, що  утворюють потік коштів.

Грошові потоки від активів  включають три компоненти: грошові  потоки від поточної (операційної) діяльності; грошові потоки від інвестиційної  діяльності; грошові потоки від фінансової діяльності.

Поточні (або операційні) грошові потоки - це надходження від щоденної роботи підприємства. Рух грошей тут відображає зміст операцій, пов'язаних з формуванням бухгалтерського і чистого прибутку. Додатний грошовий потік формує фінансову стійкість підприємства. Від'ємний грошовий потік за поточною діяльністю свідчить про недостачу грошових ресурсів навіть для простого відтворення.

Таким чином, операційні грошові потоки - це кошти, одержувані від звичайної виробничої діяльності підприємства.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають операції, пов'язані з реальними і портфельними інвестиціями довгострокового характеру. Чисті капітальні витрати - це гроші, витрачені на основні засоби, мінус гроші, отримані від продажу основних засобів. Додатний грошовий потік свідчить про раціональний розподіл коштів підприємства. Від'ємний грошовий потік можливий у випадку, коли підприємство продає більше активів, ніж купує.

Грошові потоки від фінансової діяльності являють собою операції з короткострокового фінансування підприємства: реалізація і викуп акцій; облігаційні позики та їх погашення; валютні операції; погашення зобов'язань за векселями, заставними (при іпотечному кредитуванні) тощо.

Таким чином, грошові  потоки від активів являють собою  суму чистих грошових потоків з операційної, інвестиційної! фінансової діяльності.

Відповідно до міжнародних  стандартів обліку і практичного  досвіду з підготовки звітності  про рух коштів використовуються два методи - прямий і непрямий.

Прямий метод розрахунку заснований на відображенні результатів операцій за рахунками коштів за певний період. При цьому операції групуються за трьома видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. Прямий метод дозволяє оцінити платоспроможність підприємства, а також здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів. Недоліком цього методу є відсутність обліку взаємозв'язку отриманого фінансового результату (прибутку) і зміни абсолютного розміру коштів підприємства. Непрямий метод спрямований на одержання коштів, що характеризують чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді. Цей метод переважає з аналітичної точки зору, тому що дозволяє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини грошових коштів. Розрахунок грошових потоків непрямим методом ведеться від показника чистого прибутку з необхідними його коригуваннями в статтях, що не відображають рух реальних грошей на відповідних рахунках.

Для прийняття обґрунтованих  управлінських рішень про використання коштів необхідно мати інформацію про  надходження і витрату грошей за окремими видами діяльності: поточною (операційною), інвестиційною і фінансовою. У зв’язку з цим актуальним є прямий метод, який ґрунтується на русі грошових коштів по рахунках підприємства

 Крім прямого і непрямого методів вимірювання грошових потоків існує так званий метод ліквідного грошового потоку. Він дозволяє оперативно розраховувати потік коштів на підприємстві і використовується в експрес-діагностиці його фінансового стану.

Ліквідний грошовий потік (ЛГП) є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства і визначається за формулою:

ГПд = (ДКк + ККк - Кк) – (ДКп + ККп - Кп),   (1)

де, ДКк і ДКп - довгострокові кредити банків на кінець і на початок періоду;

ККк і ККп - короткострокові кредити банків на кінець і на початок періоду.

Кк та Кп- кошти на кінець і на початок періоду.

 

1.3. Досвід ефективної  реалізації касових операцій  та касової політики підприємства

 

Варто відзначити, що крім теоретичних положень касових операцій та  політики, вбачаємо за доцільне проілюструвати практичну частину реалізації касової політики мережі ресторанів «Класік». Так, у підприємстві управління касовими операціями твориться з допомогою трьох видів робіт:

- облік руху готівкових  коштів (прибуткові витратні касові  ордера);

- аналіз потоків коштів (обсяги надходження й витрачання коштів з каси підприємства, оптимізація грошових потоків);

- упорядкування бюджету  коштів (планування обсягів витрат і доходів у майбутнє).

Управління готівкою грошовими потоками він може охоплювати деяких інших аспекти управління діяльністю підприємства. У тому числі формування та регулювання власного капіталу, товарно-матеріальних запасів, необоротних активів, і навіть розрахунки з кредиторської та дебіторської заборгованості.

Роль і значимість управління грошовими потоками, зокрема готівкою, особливо зростає у зв’язку  із закордонним управлінським складом підприємства:

- планування графіка  розподілу капіталовкладень протягом  року;

- управління оборотним  капіталом (оцінки короткострокових  потреб у готівці та управління запасами);

- управління витратами плинністю кадрів і їх оптимізації з погляду раціональнішого розподілу ресурсів підприємства у процесі виробництва;

- управління потребою  позикових коштів на здійснення  капіталовкладень (фінансування рахунок власних коштів чи кредитів банку);

- управління економічним  зростом і розвитком підприємства.

Крім розглянутого підприємницького українського досвіду, варто дослідити  зарубіжну практику ведення касових  операцій.

Так, було розглянуто практику ведення касових операцій в бюджетній установі на прикладі СОТ СЗТУ Росрезерву. При оформленні та обліку касових операцій установи керуються Порядком ведення касових операцій на Російської Федерації, встановленим Банком Росії. Нині діє Порядок ведення касових операцій на Російської Федерації, затверджений Рішенням Ради директорів Банку Росії від 22 вересня 1993 р. № 40.  Для розрахунків готівкою кожна установа повинен мати касу і вестиме касову книжку з встановленої формі.

Прийом готівки установами під час здійснення розрахунків із населенням здійснюється з обов'язковим застосуванням контрольно-касових машин. СОТСЗТУ немає касового апарату, бо виробляє розрахунків із постачальниками через касу і приймає готівки від організацій. Готівку, отримані установами в російських банках, витрачаються на мети, вказаних у чеку. СОТСЗТУ Росрезерву і при отриманні готівки за чеком, касир становить «Приходний касовий ордер» і щодо нього роздруковується бухгалтерська довідка, а якої видно за якими кодам аналітичного обліку отримані готівкові кошти. Установи може мати у касах готівка не більше лімітів, встановлених банками, за узгодженням із керівниками установ. (Додаток 3) За необхідності ліміти залишків каси переглядаються. Цю вимогу щодо бюджетних установ має бути уточнено — ліміт каси повинен узгоджуватися лише з керівником бюджетного установи, але й вищим розпорядником бюджетних коштів.

Установи зобов'язані  здавати до банку всю грошову  готівку понад встановлених лімітів  залишку готівки до каси гаразд і  можна у найкоротші терміни, узгоджені з обслуговуючими банками. Готівку може бути здано в денні і вечірні каси банків, інкасаторам й у об'єднані каси при установах для наступної здачі до банку (направляти до органу федерального казначейства). СОТСЗТУ Росрезерву здає грошову готівку по Оголошенню внесення готівкою ГРКЦ ГУ Банку Росії з Вол.обл., касирові квитанція, виходячи з якої виписується «Видатковий касовий ордер».

Установи немає права  накопичувати у касах готівка  понад встановлених лімітів реалізації майбутніх витрат, зокрема на оплату праці. Зберігати в касах готівка понад встановлених лімітів можна тільки на оплату праці, виплати посібників з соціального страхування і стипендій не більше трьох робочих днів (для установ, розміщених у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, — до п'яти днів), включаючи день для отримання грошей у банку. Готівку видаються, під звіт з кас установ.

При часовому відсутності  в установ каси дозволяється видавати за узгодженням із банком касирам  або фізичним особам, їх який заміняє, чеки отримання готівки безпосередньо з каси банку. Відповідно до п. 94 Інструкції щодо обліку готівкові кошти можуть прийматимуть касу від фізичних осіб як прихідним касовим ордером, і по бланків суворої звітності — квитанціям (ф. 0504510). При видачі грошей по видаткового касовому ордеру (чи замінюючому його документа окремому особі касир вимагає пред'явлення документа (паспорти чи іншим документом), який засвідчує особистість одержувача, записує найменування і номер документа, хто, і що він видано, і відбирає розписку одержувача. Також до видаткового касовому ордеру роздруковується бухгалтерська довідка, у якої ж видно коди аналітичного обліку. Якщо який заміняє видатковий касовий ордер документ складено видачу грошей кільком особам, то одержувачі також висувають зазначені документи, що посвідчують їх особистість, і розписуються у відповідній графі платіжних документів. Однак у цьому разі запис про даних документа, який засвідчує особистість, на грошовому документі, замінюючий касовий видатковий ордер, немає.

У СОТСЗТУ Росрезерву кошти видаються під звіт для тих працівників, які мають цього право за наказом керівника, якого щороку складається наново. Кошти видаються за заявами у яких вказуються мети видачі коштів, які підписуються головний бухгалтер та ставитися віза керівника «видати сума прописом» та підпис.

Касир видає гроші лише особі, зазначеному у видатковому касовому ордері чи замінюючим його документі. Якщо гроші видаються за дорученням, оформленої у порядку, з тексту ордера після прізвища, імені Ілліча та по батькові одержувача грошей бухгалтерія вказує прізвище, ім'я і по батькові особи, якій довірено отримання грошей. Якщо гроші видавалися відповідно до відомості, та над розпискою отриманні грошей касир робить напис: «За дорученням». Доручення залишається в документах дня як додаток до видаткового касовому ордеру або до відомості. Оплату праці, виплату посібників з соціального страхування і стипендій проводить касир по платіжним даними без складання витратного касового ордера кожного одержувача. У СОТСЗТУ Росрезерву складається Платіжна відомість ф. 0504403

Прийом і видача грошей по касовим ордерам і квитанціям можливі лише у день їх створення. З отриманням видаткових касових ордерів чи які заміняли їх документів касир зобов'язаний перевірити:

1) наявність та істинність на документах підписи головного бухгалтера, але у видатковому касовому ордері чи замінюючим його документі — дозвільної написи (підписи) керівника заклади, чи осіб, цього уповноважених;

2)правильність оформлення документів;

3)наявність переказаних у документах додатків.

Що стосується недотримання однієї з цих вимог касир повертає документи у бухгалтерію належного  оформлення. Прихідні витратні касові ордера чи які замінять їх документи відразу після отримання чи видачі із них грошей підписуються касиром, а докладені до них документи погашаються штампом чи написом «Оплачено» із зазначенням дати (числа, місяці, року).

Витратні касові ордера чи які замінять їх документи до передачі у касу бухгалтерія реєструє у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Витратні касові ордера, оформлені на платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях на оплату праці та інших прирівняних до неї платежів, реєструються після їх видачі. На квитанції є бланками суворого обліку; порядок їх реєстрацію ЗМІ й зберігання регулюється окремим нормативним актом. Облік касових операцій на установах як і валюті РФ (рублях), і у іноземних валютах ведеться в касової книзі. Контроль за правильним веденням касової книжки доручається головного бухгалтера установи.