Управління власним капіталом» на прикладі ТОВ «Зоря» Великобурлуцького району, Харківської області

 

     Аналізуючи  показники структури капіталу ТОВ  «Зоря» можна зробити такі висновки, що:

1. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень дозволяє оцінити в якій мірі необоротні активи сформовані за рахунок змінного капіталу, має нормативне значення менше 0,5. Аналізуючи дані ТОВ «Зоря» ми бачимо, що на підприємстві є достатньо ефективним. У 2008 році він складав 0,2, що на 0,17 менше ніж у 2010р., а з 2009 на 0,27.
2. Співвідношення необоротних активів та власного капіталу має норматив не менше 0,5 та більше 1,5. На підприємстві ТОВ «Зоря» середнє значення, тобто задовільне для підприємства. Аналізуючи дані він зменшився у 2009 і 2010 на 0,1
3. Співвідношення поточних пасивів і власного капіталу дає можливість оцінити в якій мірі поточні зобов’язання підприємства забезпечує його власними коштами. Норматив не більше 0,5. На підприємстві ТОВ «Зоря» є задовільним, можна сказати, що власні кошти покривають поточні зобов’язання підприємства.
4. Коефіцієнт залежності робочого капіталу характеризує в якій мірі існування наявного оборотного капіталу пов’язані з довгостроковими зобов’язаннями , норматив не більше 1. Цей коефіцієнт на підприємстві ТОВ «Зоря» має нормативне значення.
5. Співвідношення робочого капіталу та оборотних активів, показує в якій мірі оборотні активи сформовані за рахунок власних коштів. Норматив до 0,5. На підприємстві у 2008 і 2010 рр. коефіцієнт має значення яке входить у норматив. Оборотні активи більшою мірою сформовані за рахунок власних коштів, але в 2009р. цей показник перевищував норму порівняно з 2010 р. на 0,1.

     2. Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.

     Ця  потреба визначається за такою формулою:

     

     де  Пвфр – загальна потреба у власних  фінансових ресурсах підприємства у  планованому періоді;

     Пк  – загальна потреба в капіталі на кінець планового періоду;

     Пвк – питома вага власного капіталу в  загальній його сумі;

     ВКп – сума власного капіталу на початок  періоду, що планується;

     П – сума прибутку, що спрямовується  на споживання в плановому періоді. Розрахована загальна потреба охоплює  необхідну суму власних фінансових ресурсів, формованих як за рахунок  внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх  джерел.

     3. Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел.

     Така  оцінка проводиться в розрізі  основних елементів власного капіталу, сформованого за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Результати такої  оцінки є основою розробки управлінських  рішень щодо вибору альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, що забезпечують приріст власного капіталу підприємства.

     4. Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.

     Перш  ніж звертатися до зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані всі  можливості їх формування за рахунок  внутрішніх джерел. Основними внутрішніми  джерелами формування власних фінансових ресурсів підприємства є сума чистого  прибутку й амортизаційних відрахувань. Таким чином, у першу чергу, необхідно  у процесі планування цих показників передбачити можливості їх росту  за рахунок різних резервів.

     Метод прискореної амортизації  активної частини  основних фондів збільшує можливості формування власних фінансових ресурсів. Проте варто мати на увазі, що ріст суми амортизаційних відрахувань у процесі проведення прискореної амортизації окремих видів основних фондів призводить до відповідного зменшення суми чистого прибутку. Тому при вишукуванні резервів росту власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел варто виходити з необхідності максимізації сукупної їх суми, тобто за таким критерієм:

     ЧП + АВ ------> ВФРмакс.,

     де  ЧП – планована сума чистого прибутку підприємства;

     АВ  – планована сума амортизаційних відрахувань;

     ВФРмакс. – максимальна сума власних фінансових ресурсів, формованих за рахунок внутрішніх джерел.

     5. Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

     Обсяг залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел повинен забезпечити  ту їх частину, що не вдалося сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

     Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел розраховується за такою формулою:

     ВФР зовн. = Пвфр – ВФР внут.,

     де  ВФРзовн. – потреба в залученні  власних фінансових ресурсів за рахунок  зовнішніх джерел;

     Пвфр  – загальна потреба у власних  фінансових ресурсах підприємства в  планованому періоді;

     ВФР внут. – сума власних фінансових ресурсів, планованих до залучення  за рахунок внутрішніх джерел.

     6. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.

     Основою даної оптимізації є такі критерії:

• а) забезпечення мінімальної сукупної вартості залучення власних фінансових ресурсів. Якщо вартість залучення власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел перевищує плановану вартість залучення позикових засобів, то від такого формування власних ресурсів варто відмовитися;
• б) забезпечення зберігання управління підприємством початковими його фундаторами. Ріст додаткового пайового або акціонерного капіталу за рахунок сторонніх інвесторів може призвести до втрати такого управління.

     Ефективність  розробленої політики формування власних  фінансових ресурсів оцінюється за допомогою  коефіцієнта самофінансування розвитку підприємства в наступному періоді. Його рівень повинен відповідати  поставленій меті.

     Коефіцієнт  самофінансування розвитку підприємства розраховується за такою формулою:

     

     де  Ксф – коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства в майбутньому;

     ВФР – планований обсяг формування власних  фінансових ресурсів;

     DА  – планований приріст активів  підприємства.

     Успішна реалізація розробленої політики формування власних фінансових ресурсів пов’язана  з рішенням таких основних завдань:

• проведенням об’єктивної оцінки вартості окремих елементів власного капіталу;
• забезпеченням максимізації формування прибутку підприємства з урахуванням припустимого рівня фінансового ризику;
• формуванням ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної політики) підприємства;
• формуванням і ефективним здійсненням політики додаткової емісії акцій або залученням додаткового пайового капіталу.

 

     

Висновки  та пропозиції

   Для логічного завершення курсової роботи зробимо й узагальнимо висновки з проблем теми, порушених у тексті роботи.

   Якщо  прямо відповідати на запитання "Яка роль власного капіталу у  фінансовому забезпеченні діяльності підприємства?" - то відповідь буде тільки одна - власний капітал відіграє першочергову роль у фінансовому забезпеченні підприємства.

   Власні  фінансові ресурси для кожного  підприємства є тієї життєво необхідною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітал стоїть на першому місці.

   Наявні  власні засоби дозволяють підприємству використовувати їх як за своїм розсудом, так і в окремих випадках по законодавчо встановлених напрямках. Усе залежить від джерела такого фінансування за рахунок елементів власного капіталу. Розглядаючи джерела фінансування можна помітити, що:

   1. За рахунок статутного капіталу можна формувати ряд необоротних засобів, тобто він повинний завжди знаходитися в розпорядженні організації. Його збільшення і зменшення твердо закріплено законодавчо. Як джерело фінансування статутний капітал працює в двох випадках:

   - При становленні підприємства;

   - При додатковій емісії акцій чи залучення додаткових паїв. Це означає, що як джерело фінансування статутний капітал працює досить рідко. Якщо при становленні підприємства він є основою для його організації і початку господарської діяльності, то залучення засобів на вже працюючому підприємстві переслідує визначені цілі:

• Залучення додаткового капіталу (у випадку, якщо ціна залучення засобів з інших джерел робить їх недоступними, або потрібно залучити значну кількість засобів для фінансування інвестиційного проекту);
• Зміна структури капіталу.
• Додатковий капітал узагалі складно вважати джерелом фінансування діяльності підприємства, тому що він утвориться в основному за рахунок майна, придбаного підприємством за рахунок прибутку чи його переоцінки, а також різних надходжень, закріплених законодавством України. В основному додатковий капітал додає різницю вартості вже наявного майна і статутним капіталом. Витрату цих засобів також жорстко закріплено.
• Резервний капітал також складно розглядати як джерело фінансування, тому що напрямки його використання для окремих організацій законодавчо закріплені, для всіх інших - закріплюються установчими документами. В основному, резервний капітал використовується на покриття непередбачених збитків, втрат і виконання своїх зобов'язань, у випадку, якщо їх виконання за рахунок інших джерел неможливо.
• Фонди спеціального призначення в основному спрямовані на акумулювання коштів за рахунок чистого прибутку для фінансування цільових заходів. Вони утворяться по нормах і видам, затверджуваним власниками, вони ж затверджують і напрямки використання. Так як ці фонди, як і резервний капітал, утворяться за рахунок прибутку, те їх необхідно вважати похідними джерелами.
• Нерозподілений прибуток, як видно, є самим великим і ефективним джерелом власних засобів на підприємстві, яким воно може оперувати у своїй господарській діяльності. Однак його розмір також залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх факторів.
• У складі резервів по залученню власного капіталу в даний час як основний елемент можна виділити доход від здачі майна в оренду. Найбільш широке застосування орендних відносини знайшли на підприємствах, на балансі яких знаходиться численне нерухоме майно, що підходить для цієї мети. Це досить негативне явище, тому що найчастіше, здача майна в оренду ведеться за рахунок скорочення виробництва і демонтажу устаткування, що знаходиться в приміщенні яке здається. Напевно керівництво таких підприємств або не бачить інших можливостей у використанні виробничих площ і устаткування, або в погоні за матеріальною вигодою завдають шкоди виробництву.
• Напевно керівництво таких підприємств або не бачить інших можливостей у використанні виробничих площ і устаткування, або в погоні за матеріальною вигодою завдають шкоди виробництву.

   У підсумку, самим головним джерелом фінансування діяльності підприємства можна назвати нерозподілений прибуток.

   Для нових підприємств головним джерелом фінансування є статутний капітал. Однак не завжди його величина реально відповідає потребі підприємства для початку своєї діяльності

   Для фінансування, призначень для різних цілей, використовуються спеціальні цільові фінансові фонди, а в окремих випадках і резервний капітал.

   Хотілося  б виразити надію на те, що законодавчо  будуть зроблені зміни реєстрації, що спрощують процедуру як, підприємства, так і додаткового залучення засобів у статутний капітал.

   Приведення  величини статутного капіталу до реально  необхідного рівня також може допомогти створюваному підприємству почати свою статутну діяльність і підвищити довіру третіх осіб до підприємства, і як наслідок, до можливості залучення необхідних ресурсів по більш низьких цінах.

 

     

     Список  використаної літератури 

   

1. Тарасенко С.І., Дослідження впливу управління капіталом на вартість підприємства / Тарасенко СІ. // Електронний ресурс / Режим доступу: http/librari.kri.kharkov.ua/Vestnik/2010_8/stati/Tarasenko.pdf
2. Маркс К. Знгельс Ф, Сочинения, - 2-е изд. – М., 1955-73
3. Ковальчук Н.О. Основні аспекти аналізу та управління структурою капіталу підприємства / Ковальчук Н.О., Репужинська ТІ. // Електронний ресурс / Режим доступу: http:// www. nbuv/gou.ua/_portal/Soc_Gum /Nvbdfa/2009_4/4(17)_2009_artikles_7/4(17)_2009_7_kov
4. Воробйов Ю.М. Теоретичні основи фінансового капіталу підприємства.//Фінанси України. 2009 №7 с 62
5. Шумська С. С. Національний капітал України, оцінки й тенденції./ Економіка і прогнозування .2006 № 4 ст 38
6. Городня Т.А. Сучасна стратегія управління капіталом підприємства / Городня Т.А., Стефанюк О.Р. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.nbu/gou.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_10/250_Gorodnia_18_10.pdf
7. Бланк И, А.. Управление финансовой безопасностью предприятия / И. А.Бланк. - КсЗльга; Ника-Центр, 2004, - 784 с.
8. Литовченко О, Ю, Оптимізація структури капіталу як складова стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства / Литовченко О, Ю.,Макуха С. А. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.nbuv.gou.ua/portal/Natural/Vetp/2010_29/10loucso.pdf
9. Воронецька І.С, Стратегічний аналіз в оптимізації структури капіталу акціонерного  товариства  /  Воронецька  І.С,  Горобець  Т.П.  // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.rusnauka/com/ 12_KPSN_2010 Ekonomiks/63530.doc.htm
10. Процес концентрації капіталу/ Діловий вісник. 2000 № 7 с 23
11. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? — М. Финансы и статистика. — 1996. — С. 29.
12. Поддєрьогін А. М., Буряк Л. Д., Нам Г. Г. та ін. Фінанси підприємств – К.: КНЕУ, 2002. – 384 с.
13. Русак НА., Русак В.А. Финансовый анализ субьекта хозяйствования: Справочное пособие. - Мн.: Высш. шк. - 1997. — С. 47.
14. Система бух. обліку на підприємстві. Пер. с франц. -К.: Либідь, 1995 г.
15. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекиий / Под ред. И.П.. Мерзлякоеа. — М.: ИНФРА-М. -1998. - С. 64.
16. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет. - К., Экспо, 1998г.
17. Международньїй бухгалтерский учет GААР и JAS. Справочник бухгалтера от А до Я. -М.: Дело и Сервис, 1998 г
18. Система бух. обліку на підприємстві. Пер. с франц. -К.: Либідь, 1995 г.
19. Дорош В.І. Управління джерелами фінансування інвестиційних проектів / Дорош В.І // Електронний ресурс / Режим доступу: httpp// www.rusnauka. com/36_PWMN_2010/Economics/76910. doc, htm
20. Прушківська Е.В. Напрями вдосконалення, формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві / Прушківська Е.В., Санакоєва М.А. // Електронний ресурс / Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/portal/Natural/Vznu/eco/2010_3/256-262.pdf
21. Лозинська Т.Ю. Використання фінансового левериджу в оптимізації структури капіталу підприємства / Лозинська Т.Ю. II Електронний ресурс / Режим доступу: http:// www.msnauka.com /16__ADEN 2010/ Economics/68455.doc.htm
22. Іванищева А.В. Вплив структури капіталу на фінансову стійкість підприємства / Іванищева А.В. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Naturat/VduzhT/2009__29/907iva.pdf
23. Мохова А.В. Оптимизация структуры капитала предприятия / Мохова А.В. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.riisnauka.com/ 1_ NIO_ 2011/Economics/77305 .doc.htm
24. Оптимизация структури капитала предприятия (фирмы). // Електронний ресурс / Режим доступу: http://specialfinance.ru./optimizaciya-struktury-kapitala-predpriyatiya-firmy.html
25. Латишева І.Л, Вплив структури капіталу на забезпечення економічної безпеки підприємства / Латишева І.Л. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.nbuv.goy.ua/portal/Natural/Vetp/2010__29/101ilsts.pdf
26. Гончаров А, Б, Фінансовий менеджмент: Навч. посіб / А. Б, Гончаров. -Х.:1НЖЕК, 2007.-237 с.
27. Ефимов О.В. Анализ собственного капитала //Вопросы экономики, № 8, 2010 г.
28. Тарасенко СІ. Дослідження впливу управління капіталом на вартість підприємства / Тарасенко СІ.
29. Гурнак О.В., Кількісна оцінка ризику структури капіталу підприємства // Актуальні проблеми економки. 2007.- №5(71).- С. 99-104.
30. Семенов А.Г, Ефективне управління структурою капіталу акціонерного товариства / Семенов А.Г., Плаксюк О.О., Ярошевська О,В, // Електронний ресурс / Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Verm/ 2010_2/31.pdf
31. Богацька Н.М. Показники фінансової стійкості в системі стратегічного управління підприємством / Богацька Н.М., Шевчук А, // Електронний ресурс / Режим доступу: http;// www.rusnauka. com/ 34_N1EK__ 2010/ Economics/73891 .doc.htni
32. Захарченко К.К. Процес оптимізації структури капіталу / Захарченко К.К. // Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8__ NND__2011/Economics/10 81730.doc.htm
33. Козак .Л.В. Рівень капіталізації та вартість капіталу аграрних підприємств / Козак Л.В. // Електронний ресурс / Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Nznuoa/ekonomika/2010__ 14/21 .pdf
34. Бланк ТА. Фінансовий менеджмент: навч. курс. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2004
35. Шморгун Н.П., Головко І.В, Фінансовий аналіз: навч, поеіб. - К.: ЦЕ Г 2006. - 528 с.
36. Калікіченко 3. Використання методу левериджу в управлінні структурою прибутку й капиталу // Економічний аналіз. — 2008, - Випуск 2(18)
37. Щербань Ю.Ю. Анализ влияния зффекта финансового левериджа на структуру капитала предприятия / Щербань Ю.Ю. // Електронний ресурс /Режим доступу http:/ / www.rusnauka.com 12 ANRJZOIO/ Economics/ 3
38. Ефимов О.В. Анализ собственного капитала //Вопросы экономики, № 8, 2010 г.
39. Сухарев П.Н. Использование метода зффекта финансового левериджа для оптимизации структури капитала / Сухарев П.Н., Міорозова Р.С. // Електронний ресурс / Режим доступу: http:// _www.rusnauka.com/ 7 _ NND__ 2009/Economics/43007.doc.htm
40. Новогренко О, М. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства / Новогренко О. М., Бедзай О, В, // Електронний ресурс / Режим доступу http// www.rusnauka.com/ 12_KPSN_2009/ Economics/ 44714.doc.btm
41. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с
42. Савицкая Г.В. Анализ зффективности и рисков предпринимательской деятельности: методологические аспекти, - М„: ИНФРА-М, 2008, - 272 с
43. Стоянова Е.С. Финансовьш менеджмент. Российская практика, — М., 1995
44. Шевлюк А.П. Фінансовий менеджмент на підприємстві. - Гомель, 2001.
45. Дрижирук Н.В. Метод левериджу як ефективний спосіб оптимізації структури прибутку й капіталу підприємства / Дрижирук Н.В. II Електронний ресурс / Режим доступу: http//www.rusnatuka.com /8_DNI_2009/Economics/43294 .doc .htm