Методи встановлення цін на продукцію підприємства що реалізується на внутрішньому та міжнародному ринках

Перехід будь-якої економіки  до ринкових відносин у кінцевому  підсумку сприяє розвитку економіки. Однак при цьому збільшується кількість кризових ситуацій, тому держава повинна втручатися в економічні процеси з метою пом'якшення наслідків негативних явищ, адже, впливаючи на ціни, держава намагається зменшити циклічні коливання процесів виробництва та реалізації, а також перерозподілити фінансові ресурси між галузями та підприємствами. Загалом такий вплив має антикризовий характер. При цьому важливого значення набуває правильно обрана мета державного регулювання ціноутворення.

Мета державного регулювання цін у будь-якій країні залежить від багатьох чинників: національних особливостей, кліматичних умов, наявності сировини, матеріалів, політичної ситуації в країні, становища держави у світовому поділі праці. Метою державного регулювання цін в Україні на сучасному етапі розвитку економіки є:

забезпечення такого співвідношення між монополією та конкуренцією, яке не призводило б до руйнівних  наслідків для економіки; здійснення соціальної політики держави та захист окремих верств населення;

стримування інфляційного підвищення цін через запровадження заходів, які усували б причини його виникнення;

соціальний захист населення, тобто диференційований підхід до встановлення чи змін роздрібних цін на окремі товари або послуги. Це здійснюється з урахуванням  ролі товарів у формуванні реальних доходів населення шляхом забезпеченості продуктами різних груп і верств населення, які мають різний рівень доходів. Такі заходи можуть передбачати надання пільг на житлово-комунальні послуги, проїзд у транспорті тощо;

формування нового попиту населення та культури споживання завдяки встановленню знижених цін, податкових пільг на товари, обсяги реалізації яких держава прагне збільшити;

запобігання споживанню соціально шкідливих товарів  або тих, що можуть загрожувати життю  та здоров'ю людини.

У цілому світова практика господарювання довела, що державне регулювання  цін може включати заходи законодавчого  і судового характеру, адже водних випадках ціноутворення в Україні регламентується  законами Верховної Ради та розпорядженнями  державних і місцевих органів влади, в інших - ті чи інші спірні питання вирішуються в судовому (арбітражному) порядку. Ми розглянемо обидва боки цієї проблеми.

Досягнення поставлених  цілей (мети) державного регулювання  ціноутворення здійснюється системно, через вирішення основних завдань економічного розвитку країни, формування державної політики ціноутворення, визначення пріоритетів регулювання. Так, державному регулюванню і контролю в першу чергу підлягають ціни на продукцію і послуги підприємств державної власності. До них належать тарифи на залізничні перевезення, комунально-побутові послуги, квартирна плата, послуги зв'язку та ін. Крім того, фіксовані і регульовані ціни встановлюються на ресурси, що здійснюють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких сконцентроване на підприємствах, що посідають монопольне становище на ринку. Так, практика засвідчує, що найчастіше як в Україні, так і в світі ціни регулюються на електроенергію. Зростання цін на цей вид ресурсу означає однозначне підвищення цін на всі товари.

У разі надмірного зростання  цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних і міських (міст республіканського підпорядкування) рад, припускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку зі зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

Таким чином, державне регулювання  цін — це гнучка виважена система  заходів впливу на процеси ціноутворення, спрямована на забезпечення:

рівних економічних  умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств і регіонів;

збалансування ринку  засобів виробництва і предметів  споживання;

протидії монопольним  тенденціям виробництва товарів;

об'єктивних співвідношень  у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що сприяє еквівалентному обміну;

розширення сфери застосування вільних цін;

підвищення якості продукції;

соціальних гарантій, у першу чергу— для малозабезпечених прошарків населення;

створення необхідних економічних  гарантій для виробників;

орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світових цін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проаналізувавши фінансову  звітність Підприємства за 2009-2011 рр., його Статут та штатний розклад, роздивившись теоретичні аспекти цінової політики підприємств, ефективності їх господарювання та її чинників, шляхів досягнення сталого та високого рівня ефективності, впливу її на фінансовий результат діяльності, беззбитковість Підприємства, побачили, що Підприємством у вищевказані роки проводилась досить ефективна цінова політика без значних змін та стрибків. Виробництво працювало ефективно з елементами експериментування щодо нових видів продукції, що викликало різкі зміни у структурі товарообігу та собівартості готової продукції, досить позитивні.

Проаналізували структуру  собівартості продукції Підприємства, яка є досить досконалою та ефективною. Підприємству вдалось суттєво знизити загальну собівартість виготовленої продукції при тому, що обсяги виготовлення продукції та ціни на неї зростали, що показує неабиякий рівень ефективності господарювання та стійку тенденцію до його росту.

Роздивившись всі вищезгадані  відомості і матеріали, зробили  пропозиції щодо змін у ціновій політиці, структурі товарообороту та оптимізації  структури собівартості готової  продукції Підприємства.

Загалом, цінова політика була підібрана правильно для забезпечення достатньої ефективності виробництва і діяльності в цілому. Це значить, що при відносно незмінній ситуації на українському та світовому ринках - Підприємство буде функціонувати й надалі збільшуватиме прибуток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Корнієв В.Л. Цінова  політика підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 257с.

2. . Тимошик Н.С. вплив  якісних характеристик продукції  на ціноутворення. Актуальні проблеми  економіки №8 (110) – 2010р. – 170-176с.

3. Шкварчук Л.О. Ціноутворення:  Підручник. – К.: Кондор. – 2006р.  – 460с.

4. Жданов В.В. Контролінг  беззбитковості при ціноутворенні.  Журнал «Держава та регіони.  Серія: економіка та підприємництво»,  №3 – 2010р. –43-46с.

5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 17 березня 2006 р. №184/98-ВР

6. Закон України "Про  ціни і ціноутворення" від  3 грудня 1990 року № 507-XII

7. Економіка виробничого  підприємства: Навчальний посібник / За ред. І. М. Петровича. – К.: Знання, 2001. – 405 с.

8. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.

9. Коніщева Н., Балашова  Р., Гураль В. Аналітичні підходи  до оцінки ефективності діяльності  підприємств // Економіст. – 2000. – №12. – с. 44-47.

10. Кулішов В. В. Економіка  підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 216 с.

11. Мищенко В.А. Роль  изменения цен на изделия в  принятии решений по ценообразованию  // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник ХДТУ. Вип. 122. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 157-158.

12. Бланк И.А. Управление  торговым предприятием К.: Ника-Центр,  Эльга, 2002. - 736с.

13. Балака Е. Прогнозування  ціни і конкурентноздатності  нових виробів // Бізнесінформ. 1999. – №5-6. – С. 93-94.

14. Добринін А.И., Тарасевич  Л.С. Економічна теорія: Підручник  для вузів. – Спб: Інтер. 1999. – 576с.

15. Левін В.С. Підприємцю  про бухгалтерський облік і  фінансовому аналізі. – Х.: Основа. 1992. – 112с.

16. Основи економічної  теорії: Підручник./ За редакцією С.В. Мочерного. – К.: Знання. 2002. – 607 с.

17. Самуельсон П. Економіка:  Підручник. - Львів: Світ. - 2003. - 496 с. 

18. Ковальчук В.М. Загальна  теорія економіки (теоретична  економіка). - Тернопіль: Астон, 2005. - 368 с. 

19. http://www.nbuv.gov.ua/

20. http://buklib.net/

21. http://poglyad.com/

22. http://www.twirpx.com/

23. http://uk.wikipedia.org/