Кредитування підприємств

     — наявність вакансій серед керівних посад підприємства;

     — застосування сучасних методів управління, наприклад, наявність бізнес-плану й маркетингової концепції, налагодженої системи ведення бухгалтерського обліку та методів контролю, порядок прийняття рішень і звітності.

     Організація

     — організаційна структура нині і в майбутньому;

     — кадрове планування;

     — організація збуту: кількість торгових представництв, агентів, магазинів та інших торгових точок, співпраця у сфері збуту.

     8. Сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника.

     Сильні  сторони:

     — добре відоме на ринку, має високий імідж і власну торговельну марку;

     — продукція та послуги користуються стійким попитом, мають добрі перспективи на майбутнє;

     — сучасне обладнання й технології тощо.

     Слабкі  сторони:

     — неконкурентоспроможні ціни;

     — традиційно невисока якість продукції;

     — продукція та послуги користуються невеликим попитом і мають не дуже добрі перспективи на майбутнє;

     — дуже сильна конкуренція;

     — труднощі в отриманні сировини або велика залежність від одного постачальника тощо.

     На  підставі оцінки кредитоспроможності  позичальника й ефективності комерційної  угоди (проекту) банк приймає рішення  про доцільність видачі підприємству кредиту й укладає з ним  кредитний договір.

     Неодмінною  умовою укладання банком кредитного договору є надання підприємством застави. Перевага віддається заставі рухомого і нерухомого майна. Угода про заставу укладається між підприємством-заставодавцем і банком-заставодержателем у письмовій формі і передбачає деталізацію заставних вимог: їх розмір, строки виконання зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за нього, склад (опис) та вартість заставленого майна, вид застави (заставлене майно залишається в заставодавця або передається у володіння заставодержателя), місце знаходження предмета застави, зобов’язання зі страхування заставленого майна тощо.

     Такі  форми забезпечення, як поручительство або гарантії юридичних осіб, використовуються лише за надання кредиту надійним підприємствам або в разі прийняття  у забезпечення гарантій Уряду України, надійних банків тощо. Документи, що свідчать про забезпечення, підприємство подає в банк до отримання кредиту.

     Зміст кредитного договору визначається підприємством  і банком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умови, порядок надання  й погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови.

     Відповідно  до договору банк бере на себе зобов’язання надати підприємству визначену суму грошових коштів у обумовлений термін. Підприємство зобов’язується: використати  отримані кошти на зазначені в  договорі цілі; своєчасно погасити позику; сплатити відсотки й надати можливість банку контролювати цільове використання кредиту, а також його забезпечення.

     Кредитний договір, як правило, містить такі розділи:

     I. Загальні положення.

     II. Права та обов’язки позичальника.

     III. Права та обов’язки банку.

     IV. Відповідальність сторін.

     V. Порядок вирішення суперечок.

     VI. Термін дії договору.

     VII. Юридичні адреси сторін.

     І. Загальні положення: найменування сторін; предмет договору — вид кредиту; сума й розмір відсоткової ставки; умови забезпечення виконання зобов’язань за кредитом (застава, гарантія, поручительство); порядок надання та погашення кредиту; порядок нарахування й сплати відсотків за кредит.

     ІІ. Права та обов’язки  позичальника

     2.1. Права підприємства-позичальника:

     2.2. Обов’язки підприємства-позичальника:

     ІІІ. Права та обов’язки  банку

     3.1. Права банку:

     3.2. Обов’язки банку:

     ІV. Відповідальність сторін

     У разі порушення підприємством узятих на себе зобов’язань банк може:

     Підприємство  може вимагати від банку відшкодування  збитків, що виникли внаслідок порушення  зобов’язання надати кредит або надання його не в повному обсязі.

     За  неповного використання кредиту  підприємство сплатить кредиторові  неустойку у розмірі плати  банку за залучені кредитні ресурси  і неотриманої маржі у звітному періоді.

     Після укладення кредитної угоди банк відкриває підприємству позиковий рахунок, на який зараховується відповідна сума кредиту.

     Кредити надаються підприємствам: у безготівковій  формі —оплатою платіжних документів з позикового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті, переказуванням коштів на поточний рахунок підприємства, якщо інше не передбачено кредитним договором; у готівковій формі для розрахунків зі здавачами сільськогосподарської продукції. 

     Порядок погашення банківського кредиту підприємством

     Умови погашення кредитів суттєво впливають  на фінансовий стан суб’єктів господарювання.

     Порядок погашення кредиту  — це спосіб погашення  основної його суми і нарахованих  відсотків. Кредит погашають  повністю після закінчення терміну кредитної  угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

     За  способом погашення  позики можуть бути: до запитання, з погашенням у відповідний термін, з довгостроковим погашенням.

     За  позиками до запитання строк повного  повернення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку.

     Позика  може погашатися підприємством не тільки відповідно до кредитного договору, а  й достроково (на вимогу кредитора  або на бажання підприємства).

     За  характером погашення  кредити поділяються на такі види:

     Можуть  бути й інші способи погашення, які  зазначаються у кредитному договорі (наприклад надання підприємству пільгового періоду кредитування, тобто  відстрочки погашення кредиту).

     На  відміну від звичайних надання дисконтних позик передбачає утримання позикового відсотка (дисконту) під час видачі кредиту.

     За  погашення періодичними внесками певна частка основної суми кредиту сплачується однаковими внесками протягом терміну дії кредитної угоди, а більша частина його — після закінчення терміну кредиту.

     За  «амортизаційного»  погашення основну суму кредиту підприємства сплачують поступово. Платежі здійснюються однаковими сумами регулярно і включають відповідну частину суми основного боргу і відсотків. Погашення однаковими внесками передбачає, що кожен наступний платіж менший за попередній, оскільки відсоткові виплати з часом знижуються.

     Інші  способи погашення  кредиту:

     Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:

     — виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;

     — виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов’язаного з проектом кредитування;

     — інші надходження від господарської діяльності.

     Умови погашення кредиту обумовлюються  під час підписання договору підприємства з банком, виходячи з:

     — цільового спрямування кредиту;

     — обсягів та терміну позики;

     — порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;

     — сезонності та циклічності виробництва;

     — рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.