Кредитування підприємств

     Рис. 7.12. Механізм укладання і реалізації лізингової угоди 

     1. Надходження замовлення на лізинг  обладнання. 2. Аналіз замовлення, замовника  (як потенційного лізингоотримувача). 3. Вивчення та обговорення умов  постачання обладнання. 4. Прийняття  рішення щодо участі в угоді. 5. Укладання лізингової угоди. 6. Укладання кредитної угоди, отримання кредиту для виплати авансу та сплати митних зборів. 7. Укладання кредитної угоди, отримання кредиту для придбання обладнання. 8. Укладання договору купівлі-продажу, оплата вартості майна. 9. Постачання обладнання. 10. Укладання приймально-передавального акта щодо обладнання. 11. Страхування майна на користь лізингодавця за рахунок лізингоодержувача. 12. Сплата лізингових платежів. 13. Погашення кредиту лізингоодержувачем. 14. Погашення кредиту лізингодавцем.

     Майно передається в лізинг тільки після  укладання лізингоодержувачем договору страхування об’єкта лізингу  на користь лізингодавця.

     Лізингоодержувач  зобов’язаний забезпечити підтримування  в належному стані лізингового  майна, а також здійснювати виплати відповідних лізингових платежів.

     До  складу лізингових платежів включають:

     Підприємство-лізингоодержувач перестає сплачувати лізингові платежі  після закінчення терміну чинності лізингової угоди. Лізингоодержувач при цьому має право:

     Спосіб  подальшого використання лізингового  майна залежить від напрямків інвестиційної стратегії підприємства.

     Лізинг-кредит сприяє активізації інвестицій приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. 

     Державне  кредитування підприємств

     Державний кредит — це економічні відносини, які виникають  між підприємством  і державою внаслідок  купівлі першим державних  цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок  одержання бюджетних  і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).^*

     Державне  кредитування здійснюється наданням бюджетних  позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи:

     Фінансування  інвестиційних потреб підприємств буває цільовим, прямим, поворотним, терміновим, забезпеченим заставою чи гарантією (поручительством).

     Бюджетні  позики надаються  на таких умовах:

     Організація роботи з обслуговування бюджетних  кредитів, їх обліку і проведення розрахунків  з позичальниками покладається на вповноважені комерційні банки України.

     Механізм  надання бюджетних позик підприємствам зображено на рис. 7.13.

     Уповноважені  банки використовують бюджетні кредити відповідно до цільового призначення.

     Оплата  виконаних робіт з будівництва, реконструкції, технічного переозброєння  підприємств і об’єктів виконується  вповноваженими банками в межах бюджетної позики за умови надходження від позичальника розрахунково-грошових документів.

     Рис. 7.13. Порядок фінансування інвестиційних  потреб підприємств 
за рахунок бюджетних позик через уповноважені банки України

     1. Перерахування на окремий рахунок  коштів, у межах яких надається  бюджетна позика відповідно до  Державної програми економічного  і соціального розвитку України. 2. Укладання кредитної угоди з  визначенням умов надання позик  і їх гарантованого повернення у відповідний термін. 3. Порядок подання інформації про об’єкти, які фінансуються. 4. Укладання кредитних договорів у місячний термін з моменту одержання замовником бюджетних позик. 5, 5а. Копії кредитних договорів і додатків до них, які подаються у двотижневий термін з моменту їх підписання банком.

     За  користування бюджетним кредитом підприємства сплачують відсоток бюджету й  банку в установлені терміни. Зокрема, кошти підприємств, які  надходять у банк за користування бюджетною позикою, перераховуються  в державний бюджет в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції — 70% від загальної суми сплачених підприємством відсотків. Решта суми поступає в уповноважений банк для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.

     Оплата  відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

     Контроль  за цільовим і ефективним використанням  бюджетних кредитів покладається безпосередньо  на банки, що фінансують позичальника. До недисциплінованих позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції.

     Штрафні санкції до підприємств-позичальників  не застосовуються в разі несвоєчасного  одержання позичальником бюджетної  позики у передбачених обсягах, а  також тимчасової консервації об’єкта  за браком коштів для продовження  його будівництва.

     Державне  кредитування підприємств  може здійснюватися  для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки.

     Приватизовані підприємства кредитуються Фондом державного майна України. Кредитування проводиться  за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації та коштів, передбачених Державною програмою приватизації. Фінансування здійснюється на умовах забезпечення повернення, платності і цільового характеру використання коштів.

     Кредити за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації надаються за таких умов:

     Розмір  плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки Національного  банку України.

     Для одержання цільових кредитів підприємства подають у Фонд державного майна України такі документи:

     Після експертизи документів Фонд повідомляє підприємство та відповідні вповноважені комерційні банки про свою згоду  та умови кредитування. Уповноважені банки на підставі вивчення кредитоспроможності  позичальників здійснюють кредитування за дорученням Фонду. Підприємство після одержання повідомлення Фонду про включення його у списки підприємств-позичальників звертається до вповноваженого комерційного банку для здійснення кредитування в межах коштів, виділених Фондом.

     Комерційні  банки після перевірки кредитоспроможності підприємства-позичальника мають право відмовитись від укладання договору кредитування, якщо підприємство не має достатніх гарантій повернення кредиту. Згода вповноваженого комерційного банку є підставою для Фонду укласти договір із банком і переказати йому кошти Державного позабюджетного фонду приватизації для кредитування підприємства. Одержавши ці кошти, уповноважений комерційний банк і підприємство укладають кредитний договір. Для забезпечення гарантій повернення кредиту і відсотків за користування ним укладається також договір застави. Об’єктом застави можуть бути ліквідні активи підприємства-позичальника.

     Контроль  за цільовим використанням і своєчасним погашенням кредиту і відсотків  за користування ним здійснює комерційний  банк.

     У разі несплати підприємством суми кредиту, відсотків за користування ним чи відповідних комісійних переказ  належних сум на рахунок Фонду  здійснюється в межах вартості заставного майна, яке реалізується з доручення  банку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Міністерство  освіти і науки України

     Львівський  коледж легкої промисловості

     КНУТД 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Реферат

     Тема: «Кредитування підприємств» 
 
 
 
 

     Виконав:студент  ІІІ-кд групи

                                                                     Махніцький О,Ю,

                                                                             Перевірила: викладач

                                                                Пришляк А,М, 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Львів - 2011