Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 02:13, курсовая работа
З метою належної організації пенсійного забезпечення держава зобов'язана вишукувати відповідні джерела. До таких джерел в Україні належать Пенсійний фонд України, інші соціальні, благодійні й страхові фонди, а також бюджетні кошти.
У нашій праці ми розглянемо державне пенсійне забезпечення, його альтернативу (недержавне пенсійне забезпечення), складові елементи, джерела фінансування державного пенсійного забезпечення, та спробуємо проаналізувати основні проблеми фінансування і шляхи їх вирішення.
ВСТУП…………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ……………………………………………………………………5
1.1. Пенсійний фонд і пенсійна система як складові елементи державного пенсійного забезпечення………………………………………………5
1.2. Фінансування державного пенсійного забезпечення……………….12
1.3. Досвід пенсійного забезпечення іноземних держав………………..20
Висновки до розділу 1……………………………………………………….24
РОЗДІЛ 2. ААНАЛІЗ СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ………………..25
2.1 Сучасний стан і тенденції розвитку пенсійної системи України….25
2.2 Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України….36
Висновки до розділу 2……………………………………………………….46
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….48
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….50
колективні й орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи й фермерські господарства, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподатковування, (фіксований податок,єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);
дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відособлені підрозділи підприємств і організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, що мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
іноземні дипломатичні представництва й консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відособлені підрозділи іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.[9, с.13]
2. Застраховані особи:
1) громадяни
України, іноземці (якщо інше не
встановлене міжнародними
2) члени колективних
і орендних підприємств,
3) фізичні особи
- суб'єкти підприємницької
4) члени родин фізичних
осіб, зазначених у третьому
5) особи, що забезпечують
себе роботою самостійно, які
займаються адвокатською, нотаріальною,
творчою й іншою діяльністю, пов'язаною
з одержанням доходу
6) громадяни України,
що працюють у розташованих
за межами України
7) громадяни України
й особи без громадянства, що
працюють в іноземних
8) особи, обрані на
виборні посади в органи
9) працівники воєнізованих
формувань, гірничорятувальних
10) особи, що проходять альтернативну (невоєнну) службу;
11) особи, що проходять
професійну підготовку, перепідготовку
або підвищення кваліфікації
з відривом від виробництва
по напрямку підприємств,
12) особи, що одержують
допомогу у зв'язку з
13) особи, що досягли
16-літнього віку й не
14) особи, які відповідно до законів отримують допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
15) один з непрацюючих
працездатних батьків,
16) особи, що проходять строкову військову службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших створених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України.
Для того щоб забезпечити людині достатній життєвий рівень після закінчення активної трудової діяльності, в Україні введена в дію сучасна трьохрівнева пенсійна система. Вона базується на трьох незалежних один від одного рівнях, два з яких - обов'язкові, а один - добровільний.
Перший рівень - це солідарна система, у якій всі кошти, які перераховуються підприємствами і застрахованими особами в Пенсійний фонд України, відразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.[13, с.43]
Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Передбачається, що вона буде уведена з 1 січня 2009 року. Частина обов'язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати працівника) буде спрямована в Накопичувальний фонд на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід буде збільшувати розмір майбутніх пенсійних виплат. Однак обов'язкові внески в Накопичувальний фонд будуть здійснювати особи, яким на 1 січня 2009 року ще не здійсниться 40 років.
Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення. У цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.[13, с.43]
Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Другий і третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
Відповідно до діючого законодавства недержавне пенсійне забезпечення (третій рівень) здійснюється:
недержавними пенсійними фондами шляхом висновку пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів і вкладниками таких фондів;
страховими організаціями шляхом висновку договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
банківськими установами шляхом висновку договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для нагромадження пенсійних заощаджень у межах суми, певної для відшкодування внесків Фондом гарантування внесків фізичних осіб.[14, с.21]
До суб'єктів накопичувальної системи відноситься накопичувальний фонд, як уже було сказано вище. Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Керування Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду, пенсійними активами Накопичувального фонду управляє компанія по керуванню активами. Особливістю Накопичувального фонду є те, що застрахована особа, що платить страхові внески до фонду, має право направляти ці внески в будь-який недержавний пенсійний фонд, при цьому подається певний пакет документів, у якому втримується інформація про обраний недержавний пенсійний фонд.[10, с.299]
Джерелами формування коштів Накопичувального фонду є:
страхові внески застрахованих
осіб, які направляються в
інвестиційний дохід, утворений розміщенням і інвестуванням коштів Накопичувального фонду в порядку, установленому законом;
суми від фінансових
санкцій, застосованих відповідно до закону
до юридичних і фізичних осіб за
порушення встановленого
Кошти Накопичувального фонду використовуються на:
інвестування з метою одержання доходу на користь застрахованих осіб;
оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат;
оплату послуг компаній по керуванню активами;
оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов'язаних з адміністративним керуванням Накопичувальним фондом, у тому числі на проведення тендерів, у розмірах, установлених Радою Накопичувального фонду;
оплату послуг порадника по інвестиційних питаннях;
оплату послуг зберігача;
оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.[15, с.2]
Кошти Накопичувального фонду не використовуються для забезпечення виплат пенсій і надання соціальних послуг до солідарної системи й на інші мети, не передбачені цим законом.
Пенсійні активи складаються з:
активів у коштах;
активів у цінних паперах;
інших активів, не заборонених законом.[14, с.21]
Пенсійні активи в коштах складаються з:
страхових внесків, перерахованих у Накопичувальний фонд;
коштів, розміщених на банківських депозитних рахунках, що засвідчено відповідними іменними ощадними сертифікатами банківських установ, виданих на ім'я Накопичувального фонду, і відсотків по них;
інвестиційного доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів у цінні папери.
Пенсійні активи в цінних паперах складаються з:
цінних паперів, погашення й одержання доходів по яких гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства;
акцій і облігацій українських емітентів, які відповідно до норм законодавства є в обігу на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка відповідно до законодавства) і пройшли лістинг на фондових біржах або в торгово-інформаційних системах, зареєстрованих у встановленому порядку;
цінних паперів, погашення й одержання доходів по яких гарантовано урядами іноземних держав, де рейтинг зовнішнього боргу не менше класу А, облігацій іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом класу А або вище шкали, установленої рейтинговими компаніями Standart and Poor's, Moody's, Fitch;
акції іноземних емітентів, що перебувають в обороті на організованих фондових ринках і пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська або в торгово-інформаційній системі NASDAQ.
Варто виділити види цінних паперів, які пенсійні активи у цінних паперах не можуть включати:
цінні папери, емітентами яких є зберігач, компанія з управління активами, радник з інвестиційних питань, аудитор та особи, які надають консультаційні послуги, з якими виконавчою дирекцією Пенсійного фонду укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи;
цінні папери, які не пройшли
лістинг фондової біржі або торговельно-
цінні папери, емітентами
яких є інститути спільного
векселі;
похідні цінні папери.[14, с.21]
Підрахунок чистої вартості пенсійних активів здійснюється зберігачем разом з виконавчою дирекцією Пенсійного фонду й компанією з керування активами за методикою й у порядку, визначеному Державною комісією з коштовних паперів і фондового ринку при угоді з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України й Національним банком України.
Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в Україні. Обов'язковість участі або обмеження щодо участі громадян у відповідних рівнях системи пенсійного забезпечення в Україні та отримання пенсійних виплат встановлюються законами з питань пенсійного забезпечення.
Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються відповідно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.[17, с.2]