Госудаоственное пенсионное обеспечение

колективні  й орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи й фермерські господарства, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподатковування, (фіксований податок,єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

дипломатичні  представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відособлені  підрозділи підприємств і організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, що мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

іноземні  дипломатичні представництва й консульські  установи іноземних держав, філії, представництва, інші відособлені підрозділи іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.[9, с.13]

2. підприємства, установи, організації, військові частини й органи, що виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу;
3. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподатковування (фіксований податок, єдиний податок);
4. члени родин осіб, зазначених у попередньому підпункті, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності;
5. особи, що забезпечують себе роботою самостійно, що  займаються адвокатською, нотаріальною, творчою й іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності;
6. особи, які досягли 16-літнього віку й не належать до кола осіб, що підлягають обов'язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці й особи без громадянства, постійно проживаючі або працюючі на території України, громадяни України, постійно проживаючі або працюючі за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України, з моменту укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідності з статтею 12 Закону.[10, с.299]

2. Застраховані  особи:

1) громадяни  України, іноземці (якщо інше не  встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких  дано Верховною Радою України)  і особи без громадянства, що  працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності й господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях і інших відособлених підрозділах цих підприємств і організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і інших осіб (включаючи юридичних і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподатковування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюючі на інших умовах, передбачених законодавством, або виконуючі роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб по договорах цивільно-правового характеру;[9, с.13]

2) члени колективних  і орендних підприємств, сільськогосподарських  кооперативів і фермерських господарств,  у тому числі оподатковування,  що обрали особливий спосіб, (фіксований  податок, єдиний податок, фіксований  сільськогосподарський податок);

3)   фізичні особи  - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі оподатковування,  що обрали особливий спосіб, (фіксований  податок, єдиний податок);

4) члени родин фізичних  осіб, зазначених у третьому підпункті  пункту страхувальники, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності;[10, с.299]

5) особи, що забезпечують  себе роботою самостійно, які  займаються адвокатською, нотаріальною, творчою й іншою діяльністю, пов'язаною  з одержанням доходу безпосередньо  від цієї діяльності;

6) громадяни України,  що працюють у розташованих  за межами України дипломатичних  представництвах, консульських установах  України, філіях, представництвах,  інших відособлених підрозділах  підприємств і організацій (у  тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дано Верховною Радою України);

7) громадяни України  й особи без громадянства, що  працюють в іноземних дипломатичних  представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відособлених підрозділах іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дано Верховною Радою України); [9, с.13]

8) особи, обрані на  виборні посади в органи державної  влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, профспілки, політичні  партії, що одержують заробітну  плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

9) працівники воєнізованих  формувань, гірничорятувальних частин  незалежно від підпорядкованості,  а також особовий склад аварійно-рятувальної  служби, створеної відповідно до  законодавства на постійній основі;

10) особи, що проходять  альтернативну (невоєнну) службу;

11) особи, що проходять  професійну підготовку, перепідготовку  або підвищення кваліфікації  з відривом від виробництва  по напрямку підприємств, установ,  організацій (без збереження заробітної  плати й з одержанням стипендії  відповідно до законодавства);

12) особи, що одержують  допомогу у зв'язку з тимчасовою  непрацездатністю;

13) особи, що досягли  16-літнього віку й не належать  до кола осіб, які підлягають  загальнообов'язковому державному  пенсійному страхуванню, у тому числі іноземці й особи без громадянства, постійно проживаючі або працюючі на території України, громадяни України, постійно проживаючі або працюючі за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дано Верховною Радою України, з моменту укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідності зі статтею 12 Закону;[10, с.299]

14) особи, які відповідно  до законів отримують допомогу  з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

15) один з непрацюючих  працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальник, фактично здійснюючий  догляд за дитиною-інвалідом,  а також непрацюючі працездатні  особи, що здійснюють догляд  за інвалідом I групи або за  старим, котрий за висновком медичного закладу має потребу в постійному сторонньому догляді або досяг 80-літнього віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи одержують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

16) особи, що проходять  строкову військову службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших створених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Для того щоб забезпечити  людині достатній життєвий рівень після  закінчення активної трудової діяльності, в Україні введена в дію сучасна трьохрівнева пенсійна система. Вона базується на трьох незалежних один від одного рівнях, два з яких - обов'язкові, а один - добровільний.

Перший рівень - це солідарна  система, у якій всі кошти, які перераховуються підприємствами і застрахованими особами в Пенсійний фонд України, відразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.[13, с.43]

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Передбачається, що вона буде уведена з 1 січня 2009 року. Частина обов'язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати працівника) буде спрямована в Накопичувальний фонд на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід буде збільшувати розмір майбутніх пенсійних виплат. Однак обов'язкові внески в Накопичувальний фонд будуть здійснювати особи, яким на 1 січня 2009 року ще не здійсниться 40 років.

Третій рівень - система  недержавного пенсійного забезпечення. У цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.[13, с.43]

Перший і другий рівні  системи пенсійного забезпечення в  Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий і третій рівні  системи пенсійного забезпечення в  Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Відповідно до діючого  законодавства недержавне пенсійне забезпечення (третій рівень) здійснюється:

недержавними пенсійними фондами шляхом висновку пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів і вкладниками таких фондів;

страховими організаціями  шляхом висновку договорів страхування  довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

банківськими установами шляхом висновку договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для нагромадження пенсійних заощаджень у межах суми, певної для відшкодування внесків Фондом гарантування внесків фізичних осіб.[14, с.21]

До суб'єктів накопичувальної системи відноситься накопичувальний фонд, як уже було сказано вище. Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Керування Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду, пенсійними активами Накопичувального фонду управляє компанія по керуванню активами. Особливістю Накопичувального фонду є те, що застрахована особа, що платить страхові внески до фонду, має право направляти ці внески в будь-який недержавний пенсійний фонд, при цьому подається певний пакет документів, у якому втримується інформація про обраний недержавний пенсійний фонд.[10, с.299]

Джерелами формування коштів Накопичувального фонду є:

страхові внески застрахованих  осіб, які направляються в Накопичувальний  фонд;

інвестиційний дохід, утворений розміщенням і інвестуванням коштів Накопичувального фонду в порядку, установленому законом;

суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до закону до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення й оплати страхових внесків, які направляються в Накопичувальний фонд, використання коштів накопичувального фонду й суми адміністративних зборів, накладених відповідно до закону на посадових осіб і громадян за ці порушення.[15, с.2]

Кошти Накопичувального фонду використовуються на:

інвестування з метою  одержання доходу на користь застрахованих  осіб;

оплату договорів страхування  довічних пенсій або здійснення одноразових  виплат;

оплату послуг компаній по керуванню активами;

оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов'язаних з адміністративним керуванням Накопичувальним фондом, у тому числі на проведення тендерів, у розмірах, установлених Радою Накопичувального фонду;

оплату послуг порадника  по інвестиційних питаннях;

оплату послуг зберігача;

оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.[15, с.2]

Кошти Накопичувального фонду не використовуються для забезпечення виплат пенсій і надання соціальних послуг до солідарної системи й на інші мети, не передбачені цим законом.

Пенсійні активи складаються з:

активів у коштах;

активів у цінних паперах;

інших активів, не заборонених  законом.[14, с.21]

Пенсійні активи в  коштах складаються з:

страхових внесків, перерахованих  у Накопичувальний фонд;

коштів, розміщених на  банківських депозитних рахунках, що засвідчено відповідними іменними ощадними сертифікатами банківських установ, виданих на ім'я Накопичувального фонду, і відсотків по них;

інвестиційного доходу, отриманого від інвестування пенсійних  активів у цінні папери.

Пенсійні активи  в цінних паперах складаються з:

цінних паперів, погашення  й одержання доходів по яких гарантовано  Кабінетом Міністрів України, Радою  міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства;

акцій і облігацій  українських емітентів, які відповідно до норм законодавства є в обігу на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка відповідно до законодавства) і пройшли лістинг на фондових біржах або в торгово-інформаційних системах, зареєстрованих у встановленому порядку;

цінних паперів, погашення  й одержання доходів по яких гарантовано  урядами іноземних держав, де рейтинг  зовнішнього боргу не менше класу А, облігацій іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом класу А або вище шкали, установленої рейтинговими компаніями Standart and Poor's, Moody's, Fitch;

акції іноземних емітентів, що перебувають в обороті на організованих  фондових ринках і пройшли лістинг  на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська або в торгово-інформаційній системі NASDAQ.

Варто виділити  види цінних паперів, які пенсійні активи у цінних паперах не можуть включати:

цінні папери, емітентами яких є зберігач, компанія з управління активами, радник з інвестиційних  питань, аудитор та особи, які надають консультаційні послуги, з якими виконавчою дирекцією Пенсійного фонду укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи;

цінні папери, які не пройшли  лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційної  системи, зареєстрованих у встановленому порядку;

цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування;

векселі;

 похідні цінні папери.[14, с.21]

Підрахунок чистої вартості пенсійних активів здійснюється зберігачем разом з виконавчою дирекцією  Пенсійного фонду й компанією  з керування активами за методикою  й у порядку, визначеному Державною  комісією з коштовних паперів  і фондового ринку при угоді  з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України й Національним банком України.

Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного забезпечення в  Україні. Обов'язковість участі або обмеження щодо участі громадян у відповідних рівнях системи пенсійного забезпечення в Україні та отримання пенсійних виплат встановлюються законами з питань пенсійного забезпечення.

Питання участі іноземців  і осіб без громадянства в системі  пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються відповідно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.[17, с.2]