Заробітна плата

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 01:14, курсовая работа

Краткое описание

Заробітна плата – основне джерело доходу робітників і службовців, з її допомогою здійснюється контроль за мірою праці і споживання, вона використовується як найважливіший економічний важіль управління економікою.
Під оплатою праці прийнято розуміти винагороду, встановлене працівникові за виконання трудових обов'язків.
Заробітна плата одна з найважливіших часткою в собівартості продукції, робіт та послуг, яка в підсумку впливає на отримання прибутку підприємства.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що заробітна плата – це найважливіша економічна категорія, один з економічних важелів, який покликаний з'єднати воєдино інтереси працівника, підприємця і держави.

Содержимое работы - 1 файл

Заробітна плата.doc

— 610.50 Кб (Скачать файл)

2.3. СВА проводить оцінку безпеки  та ефективності інформаційних  систем Компанії та її ДЗО  (ІТ-аудити).

2.4. СВА консультує менеджмент  Компанії та її ДЗО в розробці  планів заходів (коригувальних  дій) за результатами проведених аудитів, а також здійснює контроль виконання планів заходів.

2.5. СВА консультує менеджмент  Компанії, її ДЗО з питань, що  входять в компетенцію СВА,  як це визначено в цьому  Положенні (у тому числі з  питань організації системи внутрішнього  контролю та системи управління ризиками).

2.6. СВА виконує за запитом  виконавчих органів Компанії, її  ДЗО та за погодженням з  Комітетом з аудиту спеціальні  проекти, в тому числі бере  участь у розслідуванні зловживань  і порушень Кодексу ділової  поведінки Компанії. При цьому на СВА не повинна покладатися відповідальність за розслідування подібних випадків.

2.7. СВА виконує інші завдання  та бере участь в інших проектах  за дорученням Комітету з аудиту.

3. Підпорядкованість та забезпечення  незалежності

3.1. Службу внутрішнього аудиту очолює Директор служби внутрішнього аудиту.

3.2. З метою забезпечення незалежності  та об'єктивності СВА Директор  служби внутрішнього аудиту адміністративно  підпорядковується Генеральному  директору Компанії та функціонально  підпорядковується Раді директорів через Комітет з аудіту1. Директор СВА несе відповідальність перед Комітетом з аудиту за організацію роботи СВА і виконання поставлених завдань.

3.3. Комітет з аудиту виробляє  рекомендації Раді директорів  з питань прийняття рішення  про призначення / звільнення Директора служби внутрішнього аудиту, визначення умов трудової угоди, рівня заробітної плати, премій (бонусів), стягнень.

3.4. Директор служби внутрішнього  аудиту щорічно подає на розгляд  Комітету з аудиту пропозиції  щодо організаційної структури та бюджету СВА і план діяльності СВА.

3.5. Директор служби внутрішнього  аудиту подає Комітету з аудиту  та Генеральному директору щоквартальні  та щорічний звіти за підсумками  роботи СВА, що містять інформацію:

- про виконання затвердженого плану діяльності СВА;

- про істотні ризики та недоліки системи внутрішнього контролю та системи управління ризиками та відповідних планах менеджменту щодо їх усунення;

- про результати виконання менеджментом заходів (коригувальних дій), що здійснюються за результатами проведених аудитів;

- про істотні обмеження, що перешкоджають службі внутрішнього аудиту ефективно виконувати поставлені завдання.

4. Повноваження

4.1 Директор служби внутрішнього аудиту уповноважений:

- Мати прямий доступ до Голови Комітету з аудиту;

- Запитувати у посадових осіб Компанії, її ДЗО-яку інформацію та матеріали, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків;

- Знайомитися з поточними і перспективними планами діяльності, проектами рішень та рішеннями виконавчих органів Компанії, її ДЗО;

- Доводити до відома Комітету з аудиту і Генерального директора пропозиції щодо покращення існуючих систем, процесів, стандартів, методів ведення діяльності, а також коментарі з будь-яких питань, що входять в компетенцію СВА, як це визначено в цьому Положенні;

- Залучати за погодженням з Генеральним директором Компанії або його заступниками співробітників підрозділів Компанії до участі в аудиторських завданнях;

- Залучати за погодженням з Генеральними директорами філій та ДЗО або їх заступниками співробітників до участі в аудиторських завданнях;

- Залучати за погодженням з Комітетом з аудиту сторонніх експертів при виконанні аудиторських завдань.

4.2 Співробітники служби внутрішнього аудиту уповноважені:

- запитувати у посадових осіб Компанії, її ДЗО і отримувати безперешкодний доступ до будь-яких активів, документів, бухгалтерським записам та іншої інформації про діяльність Компанії, її ДЗО, робити копії документів;

- у рамках виконання аудиторських завдань проводити інтерв'ю з посадовими особами та працівниками Компанії, її ДЗО;

- вивчати й оцінювати будь-які документи, що запитуються в ході виконання аудиторських завдань, і направляти копії цих документів і / або відповідну інформацію Директору служби внутрішнього аудиту;

- здійснювати моніторинг виконання менеджментом заходів (коригувальних дій), що здійснюються за результатами проведених аудитів;

- доводити до відома Директора служби внутрішнього аудиту пропозиції щодо поліпшення існуючих систем, процесів, стандартів, методів ведення діяльності, а також коментарі з будь-яких питань, що входять в компетенцію СВА, як це визначено в цьому Положенні.

5. Забезпечення якості і оцінка  діяльності

5.1. Комітет з аудиту проводить  щорічну оцінку діяльності СВА  на підставі узгоджених з Директором  служби внутрішнього аудиту та затверджених Комітетом критеріїв оцінки.

5.2. Директор служби внутрішнього  аудиту розробляє і впроваджує  програму забезпечення якості  роботи СВА. Така програма включає  поточний моніторинг, а також  проведення періодичних внутрішніх  і зовнішніх оцінок якості внутрішнього аудиту.

5.3. Зовнішня оцінка якості внутрішнього  аудиту із залученням сторонніх  експертів проводиться не рідше  одного разу на п'ять років.  Директор служби внутрішнього  аудиту надає результати оцінки  Комітету з аудиту та Генеральному директору.

6. Прикінцеві положення

6.1. Директор служби внутрішнього  аудиту щорічно розглядає питання  про необхідність внесення змін  до цього Положення.

6.2. Положення, а також всі  зміни та доповнення до нього  затверджує Рада директорів.

6.3. У разі, якщо норми Положення входять в протиріччя з вимогами Статуту, пріоритетними є положення Статуту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Організація аудиту розрахунків з оплати праці

 

 

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу [71].

Мета проведення аудиту розрахунків  з оплати праці полягає в незалежному  професійному судженні аудитора щодо правильності відображення у фінансовій звітності підприємства інформації про розрахунки з оплати праці а також про реальність сум заборгованостей, які числяться в бухгалтерському обліку на дату проведення перевірки [53].

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

  • підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;
  • з’ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб’єктів;
  • перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв’язку аналітичного та синтетичного обліку;
  • оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань [71].

Перевірку правильності нарахування  і виплати заробітної плати аудитор  насамперед починає з планування, під яким розуміється розробка загальної  стратегії виконання завдань  детальний підхід до очікуваного  характеру термінів і масштабів аудиторської перевірки і плану аудиту для зменшення аудиторського ризику відносно допустимого низького рівня [53].

З'ясувавши метод організації  перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці, виконавець аудиту складає робочу програму. Робоча програма повинна охоплювати такі питання:

  • перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;
  • відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;
  • дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;
  • перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;
  • перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;
  • перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;
  • перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;
  • перевірка своєчасності видачі заробітної плати;
  • перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати;
  • перевірка достовірності залишків, відображених у фінансовій звітності підприємства, стану розрахунків із заробітної плати та з державними цільовими фондами [44].

Програма аудиту дотримання трудового законодавства і розрахунків  з оплати праці зазначено в  Додатку А.

Джерела інформації при перевірці розрахунків з оплати праці зображені на рисунку 1.3.


 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 – Джерела  інформації при перевірці розрахунків  з оплати праці

 

На початковому етапі необхідно скласти загальний план аудиторської перевірки оцінити її обсяг аудиторську програму та визначитися з аудиторськими процедурами зібрати необхідну інформацію про замовника провести оцінку ведення бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві встановити рівень суттєвості аудиторські ризики та провести документальне оформлення зібраної інформації Оскільки аудит розрахунків з оплати праці є одним з найбільш ємних і масштабних процесів то використовувати суцільну перевірку не доцільно аудитор найчастіше використовує вибіркову перевірку при проведенні такого аудиту [71].

Перевірку основного  етапу аудиту бажано розпочати зі встановлення реальності вхідного залишку  незалежно від того, хто за договором  несе відповідальність за його достовірність.

Для цього необхідно  зіставити залишок на кінець попереднього періоду (з регістрів і форм звітності за попередній період) із залишком на початок звітного періоду (з регістрів і форм звітності звітного періоду). На практиці відомі факти неправильного перенесення залишків як помилково, так і навмисно.

За наявності відхилень  у залишках по рахунках з оплати праці у осіб, що відповідають за цю частину облікової роботи, беруть пояснення, з'ясовують причини і  приводять у відповідність вхідні залишки.

На наступному етапі  перевіряють відповідність синтетичного й аналітичного обліку у розрахунках з оплати праці й за страхуванням у звітному періоді. Результати відображають у робочому документі.

За наявності таких відхилень  аудитор повинен установити причини  їх наявності, за можливості скоригувати  залишки, встановити залишки, шо відповідають істині. Якщо відхилення є досить суттєвими, аудитору необхідно запропонувати підприємству відновити облік розрахунків з оплати праці і встановити об'єктивні залишки.

Перевірка розрахунків з оплати праці є трудомістким процесом, тому аудитор проводить лише вибіркову перевірку найважливіших розрахунків.

 Важливо правильно провести  вибірку. З цією метою необхідно  звернутися до МСА 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки».

В обов'язковому порядку на вибірку треба перевірити:

  • правильність і своєчасність створення первинних документів з обліку робочого часу й оплати праці;
  • правильність нарахування оплати праці за відрядною і погодинною системами;
  • законність нарахування премій і доплат;
  • правильність нарахування відпусткових;
  • правильність розрахунку допомог, які виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування;
  • правильність визначення сукупного доходу для цілей оподаткування фізичних осіб;
  • правомірність застосування утримань і пільг для нарахування прибуткового податку;
  • відповідність ставок прибуткового податку, які застосовувалися, чинному законодавству;
  • правильність інших утримань із нарахованої оплати праці.

Информация о работе Заробітна плата