Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 00:33, курсовая работа
Метою курсової роботи є систематизація, узагальнення, розширення і закріплення теоретичних знань, поглиблення вивчення організації і практики ведення економічного аналізу підприємств, зокрема аналізу наявності і використання основних засобів на основі річної бухгалтерської звітності.
Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні завдання:
-вивчити основні теоретичні і методичні положення економічного аналізу, його суть, значення, основні принципи, методику проведення;
-дослідити систему показників структури і стану основних засобів;
-вивчити методику аналізу забезпеченості підприємства основними засобами;
-вивчити методику аналізу ефективності використання основних засобів на підприємстві;
-сформувати висновки та пропозиції, направлені на вдосконалення поточного і перспективного стану основних засобів підприємства.
Вступ
І Розділ. Теоретичні основи аналізу основних засобів в ринкових умовах
1.Методологічне значення основних засобів
2.Класифікація та оцінка основних засобів
3.Показники стану та ефективності використання основних засобів як об’єкта економічного аналізу
ІІ Розділ. Аналіз використання основних засобів ( на прикладі ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ )
2.1. Фінансово-економічна характеристика досліджуваного підприємства
2.2. Аналіз складу , структури та технічного стану основних засобів
2.3. Аналіз забезпеченості виробництва основними засобами
2.4. Аналіз ефективності використання основних засобів
ІІІ Розділ. Методика та організація аналізу використання основних засобів в умовах програмного забезпечення.
Висновки
Список використаної літератури
Як видно з таблиці 5, в цілому план з ремонту на нашому умовному підприємстві виконано тільки на 98,2 %, а з ремонту основних промислово-виробничих засобів — на 99,2 %. Водночас план витрат на ремонт машин і основних засобів перевиконано на 1,6 %. Залучивши додаткові дані, необхідно з’ясувати конкретні причини відхилень (наприклад, дефіцит запчастин тощо). Щоб проаналізувати виконання плану ремонту за конкретними видами основних засобів, застосовують дані відділів головного механіка та головного енергетика. Особливу увагу звертають на строки виконання ремонтних робіт та їхню якість.
Технічний стан і відповідність основних засобів науково-технічним досягненням формується в процесі їх відновлення.
Форми і темпи відновлення основних засобів обумовлені доцільністю реконструкції, заміни, модернізаціїї груп і видів основних засобів.
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.
Коефіцієнт оновлення (Кон):
де ОЗо — вартість введених основних
засобів за звітний рік;
ОЗк — загальна вартість
основних виробничих засобів на кінець
року.
Коефіцієнт вибуття основних засобів характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва.
Коефіцієнт вибуття (Квиб):
де ОЗв — вартість основних засобів, які вибули; ОЗп — вартість основних виробничих засобів на початок періоду.
Коефіцієнт вибуття доцільно розраховувати для всіх основних засобів, промислово-виробничих засобів, активної їх частини, окремих груп промислово-виробничих основних засобів і основних видів основних засобів.
Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття засобів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим їх технічний стан. Це стосується і нашого умовного підприємства (Кон = 0,129, Квиб = 0,072).
Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період.
Коефіцієнт приросту (Кп):
де ОЗпр — вартість приросту основних засобів; ОЗп — вартість основних засобів на початок періоду.
2.3.
Аналіз забезпеченості
Наявність, рух та динаміку основних засобів можна простежити, склавши таблицю за зразком табл. 6.
Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних засобів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання — темпи зростання інших видів активної частини основних засобів.
Методом порівняння звітних даних у таблиці 6 , які показують вартість основних засобів на початок і кінець планового періоду, проводять аналіз засобів. Відношенням окремих видів основних засобів до загальної вартості визначається їх структура. Порівнюванням структури основних засобів на початок і кінець звітного періоду можна виявити динаміку її змін і відхилень.
Так, за даними таблиці 13.18 вартість основних засобів на підприємстві зросла на 260 тис. грн (4162 – 3902), або на 7 %, у тому числі основних виробничих засобів — на 320 тис. грн (3962 – 3642), або на 9 %. Збільшилась частка основних виробничих засобів у загальній кількості на 2,6 % і відповідно зменшилась частка невиробничих засобів (наприклад, відбулася приватизація житлового фонду), а також значно збільшилась питома вага активної частини засобів (від 48,84 % до 53,0 %).
Таблиця 6
Наявність, рух та динаміка основних засобів
основних засобів |
Наявність на початок звітного періоду |
Надходження за звітний період |
Вибуття |
Наявність на кінець звітного періоду |
Відхилення, | ||||
тис. грн |
питома |
тис. грн |
питома |
тис. грн |
питома |
тис. грн |
питома | ||
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Промислово-виробничі основні фонди |
1821 |
93,3 |
250 |
92,6 |
90 |
64,3 |
1981 |
95,2 |
160 |
у тому числі: |
|||||||||
— активні фонди |
953 |
48,84 |
225 |
83,3 |
75 |
53,5 |
1103 |
53,0 |
44 |
Виробничі основні фонди інших галузей |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Невиробничі основні фонди |
130 |
6,7 |
20 |
7,4 |
50 |
35,7 |
100 |
4,8 |
–30 |
Усього |
1951 |
100 |
270 |
100 |
140 |
100 |
2081 |
100 |
130 |
Так, на підставі даних табл. 7 можна розрахувати і коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності (на певному умовному підприємстві).
Коефіцієнт зносу (Кзн):
де Зн — сума зносу основних засобів; ОЗп — первісна вартість основних засобів на початок періоду.
Коефіцієнт придатності (Кприд):
де ОЗз — залишкова вартість основних засобів; ОЗп — початкова вартість основних засобів.
Таблиця 7
Аналіз зносу основних засобів
Показник |
Одиниця виміру |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Зміна (±) |
|
тис. грн. |
3905 |
4162 |
+ 260 |
|
тис. грн. |
1400 |
1524 |
+ 124 |
|
% |
35,88 |
36,62 |
+ 0,74 |
|
% |
64,12 |
63,38 |
– 0,74 |
Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 260 тис. грн, то їх знос за час експлуатації збільшився на 124 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності) основних засобів на 0,74 %, що свідчить про погіршання їх технічного стану.
2.4.
Аналіз ефективності
Аналіз ефективності використання основних засобів передусім визначається показником фондовіддачі. Тому проведемо аналіз цього показника.
Розрахунок фондовіддачі подано в табл. 8. Аналіз даних цієї таблиці показує, що фактична фондовіддача проти планової — зменшилась щодо основних засобів на 0,6 грн, а активної їх частини — на 1,1 грн.
Таблиця 8
Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі
Показник |
План |
Факт |
Відхилення від плану (±) |
|
16800 |
17000 |
+200 |
Середньорічна вартість, тис. грн: |
|||
а) основних виробничих засобів |
2240 |
2362 |
+122 |
б) активної частини |
1344 |
1416 |
+72 |
в) одного верстата |
23 |
23,6 |
+0,6 |
Питома вага активної частини засобів |
0,6 |
0,59 |
–0,1 |
Фондовіддача, грн.: |
|||
а) основних виробничих засобів |
7,5 |
7,2 |
–0,3 |
б) активної частини |
12,5 |
12,0 |
–0,5 |
Середньорічна кількість верстатів |
116 |
120 |
+4 |
Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами, тис. год. |
370 |
344 |
–26 |
У тому числі одиницею основних засобів: |
|||
а) годин |
6379,4 |
5733,4 |
–646 |
б) змін |
862 |
796,4 |
–65,4 |
в) днів |
473,6 |
577 |
+103,4 |
Коефіцієнт змінності роботи основних засобів |
1,82 |
1,38 |
–0,44 |
Середня тривалість зміни, год. |
7,4 |
7,2 |
–0,2 |
Випуск продукції на 1 верстато-годину, грн |
90,8 |
98,8 |
+8 |
Випереджальне зростання випуску обсягу продукції, робіт, послуг проти зростання вартості основних засобів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі, що свідчить про ефективність виробництва. У нашому прикладі сталося навпаки: зростання вартості основних виробничих засобів на +122 тис. гривень і активної частини на +72 тис. гривень і невідповідно мале зростання обсягу виробництва призвели до зниження фондовіддачі основних виробничих засобів (–0,3 грн) і активної їх частини (–0,5 грн).
На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів.
На основі даних таблиці 8 зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ — фондовіддача; ПВ — питома вага активної частини засобів):
тис. грн;
тис. грн
Фондовіддача активної частини засобів (технологічного основних засобів) залежить від його структури, часу роботи та середньогодинного виробітку.
Для аналізу застосуємо факторну модель:
де ФВа — фондовіддача активної частини; к — середньорічна кількість верстатів; Чод.о. — час, відпрацьований одиницею основних засобів (у годинах); ВГ — виробіток продукції за 1 машино-годину; ОВФа — середньорічна вартість основних виробничих засобів активної частини.
Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці основних засобів подати у вигляді кількості відпрацьованих днів, коефіцієнта змінності та середньої тривалості зміни.
Середньорічну вартість технологічного основних засобів можна подати як добуток кількості та середньої вартості його одиниці в порівнянних цінах, після чого кінцева факторна модель набере такого вигляду:
де ФВа — фондовіддача активної частини; к — середньорічна кількість верстатів; Д — час роботи одиниці основних засобів в днях; Кзм — коефіцієнт змінності роботи основних засобів; Т — середня тривалість зміни; ВГ — виробіток продукції за 1 машино-годину; О — середня вартість одиниці основних засобів.
Використавши спосіб ланцюгової підстановки, можемо розрахувати вплив факторів на приріст фондовіддачі основних засобів:
Щоб визначити перший умовний показник фондовіддачі, необхідно замість планової величини взяти фактичну середньорічну вартість одиниці основних засобів, яка за однакових цін може змінитись тільки за рахунок зміни структури цього основних засобів:
За рахунок зміни структури основних засобів рівень фондовіддачі зменшився на 0,64 грн .
На наступному етапі потрібно визначити, якою була фондовіддача за фактичної структури основних засобів і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за планової величини інших факторів:
Отже, вона буде вищою на 5,762 грн (30,302 – 24,54).
Для визначення третього умовного показника фондовіддачі розрахунок проводять виходячи з фактичної структури, фактичної кількості відпрацьованих днів, фактичного коефіцієнта змінності, але з використанням планового рівня інших факторів:
За рахунок зниження коефіцієнта змінності роботи основних засобів його фондовіддача знизилась на 7,632 грн (22,67 – 30,302).
Для розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановим залишають тільки рівень середньогодинного виробітку:
Оскільки фактична тривалість зміни нижча за планову на 0,2 год., фондовіддача зменшилась на 0,614 грн (22,056 – 22,37).
На наступному етапі з урахуванням фактичного виробітку основних засобів фондовіддача становитиме:
Отже, вона буде на 1,944 грн (24,0 – 22,056) вищою за планову.
Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих засобів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини основних засобів у загальній сумі основних виробничих засобів:
Зміна фондовіддачі основних засобів за рахунок:
Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів — на плановий рівень фондовіддачі основних засобів.
ІІІ Розділ. Методика та організація аналізу використання основних засобів в умовах програмного забезпечення.
До методики економічного аналізу за умов автоматизації висуваються такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність. Аналітичний процес з використанням ПЕОМ можна зобразити в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис; накопичення інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної інформації.