Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 00:33, курсовая работа
Метою курсової роботи є систематизація, узагальнення, розширення і закріплення теоретичних знань, поглиблення вивчення організації і практики ведення економічного аналізу підприємств, зокрема аналізу наявності і використання основних засобів на основі річної бухгалтерської звітності.
Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні завдання:
-вивчити основні теоретичні і методичні положення економічного аналізу, його суть, значення, основні принципи, методику проведення;
-дослідити систему показників структури і стану основних засобів;
-вивчити методику аналізу забезпеченості підприємства основними засобами;
-вивчити методику аналізу ефективності використання основних засобів на підприємстві;
-сформувати висновки та пропозиції, направлені на вдосконалення поточного і перспективного стану основних засобів підприємства.
Вступ
І Розділ. Теоретичні основи аналізу основних засобів в ринкових умовах
1.Методологічне значення основних засобів
2.Класифікація та оцінка основних засобів
3.Показники стану та ефективності використання основних засобів як об’єкта економічного аналізу
ІІ Розділ. Аналіз використання основних засобів ( на прикладі ВАТ “ЕМЗ “Металіст“ )
2.1. Фінансово-економічна характеристика досліджуваного підприємства
2.2. Аналіз складу , структури та технічного стану основних засобів
2.3. Аналіз забезпеченості виробництва основними засобами
2.4. Аналіз ефективності використання основних засобів
ІІІ Розділ. Методика та організація аналізу використання основних засобів в умовах програмного забезпечення.
Висновки
Список використаної літератури
Автоматизоване розв’язування
аналітичних задач з
Формування баз даних для аналітичних розрахунків — це дуже складний процес. Раціональне групування та обробку первинної інформації на великих підприємствах, як правило, покладають на професіонала-програміста. Користувач визначає, яка конкретна інформація і з якої БД має бути використана, як її згрупувати; яку результатну інформацію, в якому вигляді і за яким алгоритмом треба одержати.
Збирання, реєстрація зовнішньої інформації та формування бази даних відбуваються за такими напрямками:
Сформована на різних рівнях внутрішня інформація може накопичуватися в центральній (інтегрованій) базі даних на файл-сервері або зберігатися в базах даних відповідних АРМ спеціалістів (розподілені БД). Дані використовуються багатьма спеціалістами для виконання функцій управління. Вони дають змогу всебічно проаналізувати виробничу, постачальницько-збутову та фінансову діяльність.
Локальні обчислювальні мережі АРМ спеціалістів можуть формувати внутрішню інформацію на 3-х рівнях:
1-й рівень — формуються фактичні дані про хід виробництва (АРМ у цехах і дільницях), про наявність і рух товарів, матеріально-технічних ресурсів на складах (АРМ комірника);
2-й рівень — формування даних з планування та аналізу виробничих процесів (АРМ виробничого відділу); з планування асортименту товарів (АРМ у плановому відділі); формування даних про забезпечення матеріально-технічними ресурсами (АРМ у відділі матеріально-технічного постачання); про конструкторсько-технологічні параметри та характеристики товарів (АРМ відділу головного механіка, головного енергетика); а також збирання й агрегування інформації на АРМ бухгалтерів (облік продажу товарів і розрахунки за них, облік витрат на виробництво і собівартість товарів);
3-й рівень — АРМ директора та інших керівників. Формується директивна інформація, яка відображає поточні й перспективні плани розвитку підприємства.
Нині в Україні поширено такі програмно-технологічні комплекси, як ГАЛАКТИКА, R/3, БЕСТ-Ф, що базуються на ідеології АСУ і передбачають модулі аналізу фінансової та господарської діяльності.
Ще донедавна більшість
Проте функціональний підхід до побудови ІС часто призводив до того, що необхідна інформація в комп’ютерних системах була, але проаналізувати її керівництво підприємства не могло, оскільки основні користувачі такої інформації — це спеціалісти підприємства та керівники середньої ланки. До вищого рівня керівництва надходила інформація у вигляді громіздких зведень, складних таблиць, непридатних для оперативного аналізу та прийняття рішень. Бухгалтерська інформація лише констатувала факти щодо роботи підприємства за минулий період (із запізненням майже на місяць) і не давала докладних оперативних даних, які необхідні для цілей поточного й стратегічного управління.
Зрозуміло, що нині головну увагу треба спрямувати на розвиток інформаційних систем на підприємстві і створення в майбутньому корпоративних інформаційних мереж (Intranet), які об’єднають усі наявні комп’ютери підприємства, різноманітне програмне забезпечення і бази даних в єдину систему. Ця система уможливить швидке знаходження необхідної інформації, де б вона в даний момент не зберігалася. В основу її функціонування покладено Web-технологію. Intranet — це своєрідна індивідуальна система Internet, яка використовує інфраструктуру і стандарти Internet World Wide Web, але є захищеною від несанкціонованого доступу із відкритої мережі Internet.
Нові технології потребують нових організаційних структур. Потрібна гармонізація комп’ютерних технологій і технологій організації бізнесу. Корпоративні інформаційні системи (КІС) для великого підприємства є могутнім сучасним інструментом, що дає змогу розв’язувати такі складні завдання, як управління собівартістю продукції, створення інтегрованої системи наскрізного моделювання — проектування виробництва, інформаційне забезпечення всіх рівнів управління.
Використання
електронних таблиць в
Найпопулярнішим засобом управління електронними таблицями є програма Microsoft Excel, яку розраховано на роботу з операційними системами Windows-95 і Windows-98. Зазвичай використовують версії MS Excel-95 і MS Excel-97. Засадні принципи роботи з ними майже однакові, тому далі вживатимемо загальний термін Excel.
Електронна таблиця — це інтерактивна програма, яка складається із набору рядків і стовпчиків (граф), зображених на екрані в спеціальному вікні. Місце на перетині рядка і стовпчика називається коміркою. У комірці може бути вміщене число, текст або формула, за допомогою якої здійснюються розрахунки, що відносяться до однієї або кількох комірок. Комірки можна копіювати, переміщувати, а також змінювати їхній вміст. За зміни вмісту комірки виконується автоматичний перерахунок вмісту всіх комірок, які використовують у формулах комірку, що змінюється. На основі груп комірок створюють діаграми, зведені таблиці та карти.
Кожний документ в Excel — це набір таблиць чи так звана робоча книга, яка складається з одного або кількох робочих аркушів, кожний з котрих має назву. За необхідності робоча книга може містити десятки й навіть сотні робочих аркушів. Докладне викладення ідей і техніки цієї програми можна знайти у багатьох літературних джерелах, присвячених розгляду програми Excel. Ми головну увагу приділятимемо далі особливостям використання електронних таблиць в аналітичних розрахунках.
Для успішної побудови аналітичних таблиць виконання розрахунків обов’язково потрібно знати основи бухгалтерського обліку, оскільки саме в обліку формується 60 % інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень.
Бухгалтерський баланс і фінансова звітність не догма, а, передовсім, покажчик напрямку, і кожний користувач використовує їх для своїх цілей. Це означає, що інформацію можна доповнити відповідними показниками, які б допомагали приймати рішення. Можна вибрати й рівень деталізації. Проста зміна способу подання даних або додатковий рівень деталізації часто дуже полегшують розуміння суті справи. Слід ураховувати те, що Excel уможливлює перенесення даних у відповідні таблиці з бази даних.
Excel уможливлює встановлювання структурних взаємовідносин між такими інструментами бухгалтерського обліку, як рахунки, Головний журнал і Головна книга, тобто обробку потоку інформації про доходи, витрати й прибутки за допомогою робочих книг і аркушів Excel та макросів Visual Basic for Application (VBA).
Висновки
Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих засобів.
основних засобів
підприємства — це сукупність
матеріально-речових цінностей,
основних засобів — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Первісна вартість — історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Первісна вартість включає:
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.
Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками.
Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.
Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Для аналізу ефективності основних засобів використовують такі показники, як: фондовіддача, коефіцієнти зносу , приросту та вибуття.
В цілому за даними підприємства можна зробити висновок про допустимий рівень оснащення основними засобами підприємства та рівень їх використання.
Література