Отчет по практике в "ДМЗ імени Петровського"

Проведення даного аналізу показало, що в 2008 р. відбулося зниження рентабельності реалізованої основної продукції в порівнянні з 2007 р. У 2008 р. вона склала -10,27%, що на 22,02% менше ніж у 2007 р. (+11, 75%). Спостерігається позитивна тенденція до збільшення рентабельності щодо такого виду продукції, як шахтна стійка. Рентабельність по цьому виду продукції склала 28,42%, що на 2,9% більше, ніж у 2007 р. (25,52%).
Нижче проведемо аналіз рентабельності виробництва, який представлений в таблиці 2.24.

Таблиця 2.24 - Розрахунок показника рентабельності виробництва

Як видно з таблиці, рентабельність виробництва на підприємстві знизилася в 2008 році на -27,0% в порівнянні з 2007 роком і склала -15,17%. Це пов'язано, перш за все, з тим, що в 2008 році був отриманий збиток від реалізації продукції в розмірі -166755,23 тис.грн. Зміна вартості основних виробничих фондів та вартості нормованих оборотних коштів не мало істотного впливу на розмір загальної рентабельності виробництва, тому що найбільший вплив на показник рентабельності виробництва зробило істотне зниження прибутку від реалізації продукції 2008року в порівнянні з даним показником в попередньому році.

2.5 Аналіз використання основних фондів

Показником, що характеризує ефективність використання наявних основних фондів, є показник фондовіддачі. Фондовіддача характеризує випуск продукції на одиницю вартості основних фондів. Вона розраховується за наступною формулою                                                       

                                                                         Ф = РП / Оф                                                     (2.3)

де РП - реалізована продукція, тис.грн.;
Оф - середньорічна вартість основних фондів, тис грн.
 

     При аналізі часто використовують показник фондомісткості - зворотний показник фондовіддачі. Фондомісткість характеризує величину вартості основних фондів, необхідну для випуску одиниці продукції. Отже, фондомісткість розраховується за формулою

                                                                        f = Оф / РП                                                         (2.4)

              Вихідні дані і результати розрахунку показників фондовіддачі і фондомісткості з даного підприємству наведені в таблиці 2.25.

Таблиця 2.25 - Розрахунок показників фондовіддачі і фондомісткості ПАТ «Евраз - ДМЗ ім.Петровського» в 2007-2008 рр..

Як видно з таблиці 2.25, показники використання основних фондів у 2008 році покращилися в порівнянні з попереднім роком.
           На рівень фондовіддачі впливають два фактори:
           - Вартість основних виробничих фондів;
           - Обсяг реалізованої продукції.
Вплив зазначених факторів на зміну рівня фондовіддачі в 2008 році порівняно з 2007 роком, визначається з використанням прийому ланцюгових підстановок. Середньорічна вартість основних фондів за цей період збільшилася на +3,52%, обсяг реалізованої продукції зріс на +18,14%, а величина фондовіддачі збільшилася на +14,12%.
           Фондовіддача за умови збереження обсягу реалізованої продукції на рівні 2007 року і збільшення середньорічної вартості основних фондів до рівня 2008 року дорівнює:                                                       

Ф = 1238975,9 / 817708,72 = 1,515 грн. / грн.

            Зміна фондовіддачі під впливом зміни вартості основних фондів становить:

                                                        ΔФф = 1,515 – 1,57 = -0,055 грн. / грн.

             Зміна фондовіддачі під впливом зміни обсягу реалізованої продукції дорівнює:

                                                        ΔФп = 1,79 – 1,515 = +0,275 грн. / грн.

              Сумарний вплив двох факторів на зміну величини фондовіддачі становить:

                                                        ΣФ = -0,055 + 0,275 = 0,22 грн. / грн.

              Отже, на підвищення рівня фондовіддачі на +14,12% вплинуло перевищення темпу приросту реалізованої продукції над темпом приросту середньорічної вартості основних фондів за досліджуваний період.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Законодавство України про охорону праці базується на основах норма­тивно – правових актів, що відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян Укра­їни на роботу, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страху­вання. Державна політика в області охорони роботи закріплена законом України “Про охорону праці” (стаття 4) і базується на пріоритеті життя і здо­ров'я працівників відповідно виробничій діяльності підприємства, повної відповідальності власника для створення безпечних і нешкідливих умов ро­боти. ” Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засо­бів виробництва, засобів колективного й індивідуального захисту працюю­чих, повинні створюватися з урахуванням вимог охорони праці “ (стаття 154). Відповідно до Статті 155 “ Жодне підприємство, цех, ділянка виробни­цтва не повинні бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не ство­рені безпечні і нешкідливі умови праці ”. З упровадженням нових досягнень у науці і техніку виробничий травматизм постійно знижується. У результаті широкої автоматизації і механізації ліквідована більшість небезпечних і важ­ких професій, значно зменшилася професійна захворюваність. Однак підви­щення технічної оснащеності металургійних підприємств, застосування но­вих хімічних матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення потужностей і швидкостей машин впливають на характер і частоту нещасливих випадків і захворювань на виробництві.

3.1 Вибір і характеристика будівельного майданчика

Металургійний завод згідно СН 245-71 [1] відноситься до 1 класу підприємств із шириною санітарно-захисної зони 1000 м.

Зведення про природні умови площадки:

- глибина промерзання ґрунту - 0,9 м;

- швидкісний напір вітру: на висоті 10 м - 30 кг/ м2; на висоті 20 м - 40 кг/м2;

Згідно з темою дипломного проекту, яка  не тягне за собою зміну класу ви­робництва, ширина, санітарно-захисної зони залишається колишньої, тому вибір будівельного майданчика не виробляється.

3.2 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів у СПЦ-2

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори в прокатному виробництві досить численні і різноманітні і підрозділяються на фізичні, хімічні, психо­логічні і біологічні.

У таблиці 3.1 приведені нормативні, а також фактичні показники мікроклімату в приміщенні цеху відповідно до ДСТ 12.1.005-88, СН2527-82 [2,3]

Таблиця 3.1 – Мікроклімат у приміщенні цеху

У прокатному виробництві найбільш важливе значення мають фізичні фактори.

Група фізичних факторів представлена в прокатному виробництві, на­самперед, що рухаються машинами і механізмами: электромостовими кранами, передатними візками, електрокарами і т.п. Травмування ними можливо при порушенні правил безпеки, правил технічної експлуатації, правил до­рожнього руху; при відсутності необхідних засобів сигналізації та інформації; при недотриманні габаритів безпеки, а також при організації відповідних робіт з порушенням вимоги безпеки (наприклад, допуск ненавченої особи до керування вищенаведеними машинами).

Незахищені рухливі елементи виробничого устаткування також можуть нанести травму людині, якщо відсутні, недосконалі, несправні технічні за­соби безпеки, конструктивно недосконалі і незручно розташовані засоби ке­рування, технічно несправне  устаткування чи засоби керування їм.

Велику небезпеку представляють при порушенні відповідних правил безпеки різного роду вантажі, переміщувані за допомогою  кранів чи вручну. Травмонебезпечні ситуації виникають через застосування неправильних прий­омів при виконанні робіт під краном, несправності устаткування (переважно обмежника підйому), обриву троса при його зносі, відсутності розроблених схем стропування і складування вантажу.

Типові випадки травмування через наявність людей у небезпечної зоні, допуску до роботи під краном ненавчених осіб.

Фактором, що травмує, може стати і технологічний інструмент при його несподіваному руйнуванні під час роботи, а також при переміщенні його під час ремонту, налагодження, перевалки. Це, як правило, зв'язано з порушенням вимог технологічних інструкцій та інструкцій з безпеки праці.

Травмування можливе і при необережному дотику до гострих крайок, завусенцям і шорсткостям на поверхні заготівель.

Дослідження повітряного середовища в прокатному цеху №2 показало, що в повітрі робочої зони містяться комплекси шкідливих речовин, що пред­ставлені в таблиці 3.2 [2,1]

Основними джерелами виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони є коксовий пил і коксо-доменний і природний гази. Шкідливим факто­ром також вважається надлишкове теплове опромінення, що виділяється при роботі нагрівальних печей і при прокатці нагрітих заготівель.