Облік іноземної валюти

Фізичній особі-нерезиденту, що здійснює обмін іноземної валюти, видається довідка форми № 377. Один примірник видається фізичній особі як довідка про обмін валюти, другий залишається в документах дня обмінного пункту.

У разі невикористання або неповного використання національної валюти України, яка отримана в обмінному пункті при обміні іноземної валюти, фізична особа-нерезидент має право зробити зворотний обмін при поданні першого примірника довідки форми № 377 про обмін іноземної валюти в будь-якому пункті обміну України. Сума зворотного обміну не може перевищувати розмір обміну, який зазначено у довідці обмінного пункту. При цьому перший примірник такої довідки залишається в пункті обміну іноземної валюти, що проводив зворотний обмін.

Фізичній особі-резиденту, що здійснює обмін валюти, видається довідка форми № 377А.

Працівники пункту обміну валюти зобов'язані вести два журнали для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі вищевказаних довідок. Перший журнал-реєстр складається по операціях купівлі іноземної валюти, а другий - по операціях продажу іноземної валюти. Зазначені журнали-реєстри заповнюються щоденно.

В реєстрі купівлі іноземної валюти відображаються: найменування валюти з зазначенням виду купюри, серії і номера банкноти, кількість банкнот, суми валюти, курс купівлі, сума до видачі в гривнях, комісія обмінного пункту, номер виданої довідки.

В реєстрі продажу іноземної валюти зазначається номер довідки, сума отриманих гривень, найменування валюти, сума валюти, комісія обмінного пункту, курс. В кінці робочого дня підраховуються підсумки по зазначених реєстрах, визначається дохід пункту обміну і здійснюються бухгалтерські записи по проведених операціях. Причому, якщо в цьому є необхідність, рахунки можуть вестись окремо по кожному виду іноземної валюти. [7, с.107]

При обміні іноземної валюти на підставі агентської угоди ні суми, отримані на користь уповноваженого банку, ні суми винагороди, отримані агентом, не оподатковуються податком на додану вартість.

Операції з купівлі-продажу готівкової валюти є об'єктом оподаткування відрахуваннями до Пенсійного фонду за ставкою 1 % від обсягу продажу іноземної валюти. Але у зв'язку з тим, що ці операції здійснюються від імені уповноваженого банку, платником відрахувань до Пенсійного фонду є уповноважений банк.

Купівля обмінним пунктом іноземної валюти відображається по дебету рахунку 304 "Операційна каса в іноземній валюті" - на суму, еквівалентну офіційному курсу Національного банку України, і кредиту рахунку 303 "Операційна каса в національній валюті" - на суму фактично сплачених за купівлю іноземної валюти гривень.

Якщо обмінний пункт працює за агентською угодою, то в цьому випадку спостерігається ситуація, коли суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний відображати на своїх балансових рахунках кошти у національній та іноземній валюті, що йому не належать.

Обліковий регістр по операціях з готівковою іноземною валютою складається на підставі оброблених звітів касира в національній валюті. Обліковий регістр рекомендується складати на кожний вид валюти, а потім всю інформацію про рух готівки узагальнити у введеному Журналі.

Обліковим регістром для узагальнення інформації з руху готівкової валюти в касі є Журнал 1, що заповнюється аналогічно до прикладу, розглянутого в п. 3.3 по рахунку 31 "Рахунки в банках". [7, с.109]

Висновок

В зовнішньоекономічній діяльності розрізняють близькі за значенням поняття "операції з валютними цінностями" та "операції в іноземній валюті".

Операції з валютними цінностями - це такі операції, об'єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді американського долара, євро, японської ієни тощо.

Операціями в іноземній валюті вважаються господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності.

Валюта звітності - грошова одиниця України.

Операції в іноземній валюті відображаються як в національній грошовій одиниці України, так і у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою окремо. Для переведення іноземної валюти в національну використовується валютний курс.

Валютний курс - це курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. [7, с.110]

Якщо на дату балансу або на дату здійснення розрахунків валютний курс змінився, виникають курсові різниці.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Залежно від виду діяльності, в ході якої виникають курсові різниці, вони поділяються на операційні та неопераційні.

Об'єктами визначення курсових різниць є монетарні статті. Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Курсові різниці потрібно відрізняти від сумових різниць, які виникають при переоцінці валютних статей балансу, і різниць, поява яких викликається використанням різних видів валютного курсу.

Для зберігання іноземної валюти підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, повинні відкривати рахунки в іноземній валюті.

Обов'язковими рахунками для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, є транзитний та поточний валютні рахунки. За власним бажанням підприємства можуть відкривати в українських банках позиковий та депозитний валютні рахунки.

Відкриття валютних рахунків дозволяється всім господарюючі» суб'єктам України незалежно від форми власності при наданні до банк відповідних документів. [7, с.110]

Облік валютних коштів на рахунках в банку ведеться на рахунку 31 "Рахунки в банках": субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у підприємств виникає необхідність купівлі або продажу іноземної валюти, що здійснюється підприємствами на Міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки шляхом подання до банку заяви на купівлю (продаж) іноземної валюти. При здійсненні цих операцій слід пам'ятати, що при купівлі іноземної валюти, крім комісійної винагороди банку та біржі, необхідно сплатити 1 % до Пенсійного фонду, а при надходженні валютної виручки в валюті першої групи Класифікатора валют ця сума підлягає обов'язковому продажу в розмірі 50 % валютних надходжень.

Аналітичний облік по рахунках 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" ведеться в розрізі кожної іноземної валюти в аналітичній відомості обліку іноземних валют та картці аналітичного обліку. [7, с.111]

Облікові регістри по коштах на валютних рахунках складаються по кожному валютному рахунку на підставі одержаних виписок банку. По закінченні місяця на підставі підсумкових даних цих регістрів складається зведений Журнал № 1 та відомість 1.2.

Синтетичний облік готівкової іноземної валюти ведеться на рахунку 30 "Каса". Діючим Планом рахунків передбачена можливість ведення субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті" та 304 "Операційна каса в іноземній валюті" (шифр субрахунку Планом рахунків не передбачений).

Юридичні особи-резиденти що не допускали порушення валютного і податкового законодавства, можуть відкрити обмінний пункт на основі агентської угоди з уповноваженими банками, з реєстрацією в регіональному Правлінні Національного банку України. Операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності в пунктах обміну іноземної валюти, підлягають патентуванню.

Дохід, що одержують від операцій купівлі-продажу іноземної валюти, підлягає розподілу між уповноваженим банком, з яким укладена агентська угода, і обмінним пунктом, який одержує комісійну винагороду.

Обмін валюти здійснюється з обов'язковим оформленням квитанцій форм № 377 та 377А.

Обліковим регістром для узагальнення інформації з руху готівкової валюти в касі є Журнал 1. [7, с.111]

9