Облік іноземної валюти

      рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів;

      угоди між пенсійними фондами про перекази за межі України пенсій в іноземній валюті.

Для придбання іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України підприємство подає заяву в уповноважений банк (див. зразок 3.3).

До заяви додається копія контракту.

Після передачі заяви підприємство перераховує еквівалент в національній валюті в банк за аукціонним курсом попередніх торгів з комісійною винагородою уповноваженому банку та біржі.

На оригіналах документів, на підставі яких придбано іноземну валюту, проставляється відмітка банку про суму придбаної валюти. Копії цих документів із зазначеною відміткою завіряються печаткою і підписом керівника підприємства або нотаріусом і зберігаються в банку.

З операцій купівлі валюти стягується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Він сплачується юридичними та фізичними особами в розмірі 1 % від суми в гривнях, витрачених - на купівлю валюти, без урахування комісійної винагороди по цих операціях.

Юридичні особи одночасно з перерахуванням коштів на купівлю іноземної валюти повинні надавати банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду України з операції купівлі іноземної валюти.

Можливий варіант, коли банк з будь-яких причин заявку на купівлю іноземної валюти не задовольняє (або задовольняє частково). Тоді частіша недовикористаної суми збору (розмір якої становить різницю між сумою збору, фактично перерахованою банку, і сумою збору, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду) має бути повернута на рахунок покупця валюти.

При здійсненні кожної операції з купівлі іноземної валюти обов'язково надається квитанція про сплату збору до Пенсійного фонду за формою № 377-ПФ та ведеться Книга реєстрів сплати збору до Пенсійного фонду.

Кошти в національній валюті, призначені резидентом для купівлі іноземної валюти, можуть бути переказані лише з поточного рахунку в національній валюті, визначеного як основний.

Придбана іноземна валюта надходить на поточний валютний рахунок клієнта та може бути переказана за межі України лише з нього або з кредитного рахунку.

При придбанні та використанні іноземної валюти НБУ виставляє певні вимоги: [7, с.88]

10)                  придбана та зарахована на спеціальний рахунок підприємства іноземна валюта повинна бути використана відповідно до контракту або інших документів протягом 5 банківських днів;

11)                  якщо після оплати залишились кошти, сума яких перевищує 1 біржовий лот, останні можуть бути зараховані на поточний рахунок клієнта. Залишок коштів повинен бути проданий на найближчих біржових торгах на Міжбанківському валютному ринку.

При цьому позитивна різниця, яка може мати місце, направляється до державного бюджету, а негативна курсова різниця списується па витрати підприємства і відноситься на рахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Але, не дивлячись на все, є ряд причин, у зв'язку з чим купівля валюти затримується в часі.

Причини : [7, с.89]

1.      поява проблем при обміні файлами електронною поштою між податковою службою і НБУ (це пов'язане з тим. що електронна адреса вказана нечітко, тобто с помилка);

2.      невідповідність наданих документів нормативним актам у контракті немає підпису другої особи (якою може бути головний бухгалтер). Або ж не вказано її прізвище, ім'я та по батькові, посаду і документ, на підставі якого вона працює.

У випадку, якщо курс НБУ на дату зарахування валюти перевищує комерційний курс продажу, встановлений банком, то така різниця відображається у складі доходів підприємства на рахунку 719 "Доходи від іншої операційної діяльності".

При відображенні господарських операцій з купівлі валюти можна використовувати одночасно рахунки класу 8 (84 "Інші операційні витрати") і класу 9 (92 "Адміністративні витрати" та 949 'Інші виграти операційної діяльності"). Які саме з них застосовувати, кожне підприємство вирішує самостійно.

Іноземна валюта може продаватися з двох причин: [7, с.90]

1) обов'язковий продаж 50 % валютної виручки першої групи Класифікатора валют від експорту товарів (робіт, послуг);

2) за ініціативою організації для отримання коштів в національній валюті з метою розрахунків з іншими організаціями-резидентами.

Обов'язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют:

1.      що надходять у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги) від уповноважених банків, уповноважених кредитно-фінансових установ, від нерезидентів, міжнародних фінансових організацій, а також кошти, передані НБУ уповноваженим банкам по гранту Кредитної установи для відновлення (КЙ, Німеччина);

2.      суми надходжень в іноземній валюті, які повністю спрямовуються резидентами на погашення заборгованості по цих кредитах, поїнь і\. фінансовій допомозі;

3.      кошти по залучених від нерезидентів кредитах, позиках, фінансовій допомозі (якщо на проведення таких операцій відповідно до чинного законодавства України отримана гарантія Кабінету Міністрів України, індивідуальна ліцензія або реєстраційне свідоцтво НБУ);

4.      що перераховуються на територію України в якості інвестицій;

5.      придбані на Міжбанківському валютному ринку для розрахунків з нерезидентами;

6.      повернуті від нерезидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання не виконані, за умови, що ці кошти не були придбані на Міжбанківському валютному ринку України;

7.      що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або по агентських угодах і підлягають перерахуванню резидентам або нерезидентам (резиденти-посередники здійснюють обов'язковий продаж лише отриманої від нерезидентів комісійної винагороди);

8.      що належать уповноваженим банкам і кредитно-фінансовим установам;

9.      депозити, розміщені резидентами в уповноважених банках і уповноважених кредитно-фінансових установах (включаючи і відсотки, нараховані по них), у разі їх повернення власнику;

10. що надходять транспортним організаціям (авіаційним, судноплавним, залізничним, автомобільним) від експорту власних послуг і направлені ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України.

Умови обов'язкового продажу та обмеження щодо строку продажу іноземної валюти не поширюються на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора. [7, с.91]

Експортна виручка зараховується на транзитний валютний рахунок.

Після обов'язкового продажу частини виручки частина, що залишилася, перераховується з транзитного на поточний рахунок. Організації можуть сплачувати з транзитних валютних рахунків витрати по транспортуванню, страхуванню та експедитируванню вантажів, митні платежі, комісійні винагороди та інші витрати у випадках, дозволених законодавством. На суму цих витрат зменшується сума експортної виручки до моменту визначення частини, що підлягає обов'язковому продажу. Якщо вище перераховані витрати організація оплатила з по і очного валютного рахунку, то ця сума іноземної валюти перераховується з транзитного на поточний валютний рахунок.

В залежності від умов угоди, укладеної з банком, останній може самостійно здійснювати розподіл валютної виручки відповідно до чинного законодавства або вимагати подання зведеного доручення по розподілу валютної виручки.

Частина надходжень, яка залишилась в іноземній валюті, залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними згідно з правилами валютного регулювання. Для продажу іноземної валюти з поточного валютного рахунку підприємство подає заяву в уповноважений банк.

Курсом НБУ та комісійні, сплачені банку і біржі - по дебету рахунку 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти" (84 "Інші операційні витрати") з подальшим відображення у складі фінансових результатів.

При продажу безготівкової іноземної валюти уповноважені банки самостійно утримують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з виручених від продажу коштів та направляють їх до Пенсійного фонду, де їх клієнти знаходяться на обліку як платники цього збору. [7, с.94]

У випадку, якщо дата перерахування валюти для продажу та дата одержання на рахунок виручки від реалізації не збігаються, слід пам'ятати про необхідність визначення курсової різниці по рахунку 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

Аналітичний облік на валютному рахунку організовується таким чином, щоб забезпечити формування достовірної інформації про рух грошових коштів по кожному з відкритих в банку рахунків в іноземній валюті за їх призначенням (поточні, депозитні, гарантовані). [7, с.95]

Аналітичний облік по рахунках 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" ведеться в розрізі кожної іноземної валюти в аналітичній відомості обліку іноземних валют та картці аналітичного обліку.

Облікові регістри по коштах на валютних рахунках складаються по кожному валютному рахунку на підставі одержаних виписок банку. По закінченні місяця на підставі підсумкових даних цих регістрів складається зведений Журнал № 1 та відомість 1.2 по рахунках 312 і 314. Паралельно з записами в грошовій одиниці України потрібно відображати також аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього або відкривають інші комплекти облікових регістрів, або роблять запис даних при лінійно-позиційній будові регістрів. [7, с.96]

Облік іноземної валюти в облікових регістрах аналогічний до обліку грошових коштів у національній валюті з тією лише відмінністю, що записи в них проводяться одночасно у двох валютах: відповідній іноземній і національній валюті, а при зміні курсу гривні до іноземної валюти відповідно до виписок банку в них відображається курсова різниця, що припадає на залишок валютних коштів на відповідному рахунку в іноземній валюті банку.

4. Операції з готівковою іноземною валютою та відображення їх в бухгалтерському обліку

Використання готівкової іноземної валюти в Україні резидентами та нерезидентами дозволяється для: [7, с.98]

1)              забезпечення витрат працівників на відрядження закордон;

2)              оплати представницьких витрат;

3)              оплати витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій;

4)              забезпечення експлуатаційних витрат рейсів за кордон;

5)              оплати праці працівників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом з резидентом;

6)              виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції;

7)              виконання зобов'язань відповідно до Кодексу торговельною мореплавства згідно з контрактом на здійснення агентських послуг щодо виплат морським агентом валюти на експлуатаційні потреби капітана судна, що належить (зафрахтоване) садовласнику-нерезиденту;

8)              відшкодування фізичним особам втрат в разі виникнення рекламації, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою, яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.

Чинним законодавством передбачена можливість перевезення іноземної валюти юридичними особами-резидентами через митний кордон України (табл. 4). [7, с.99]

Таблиця 4. Граничні норми переміщення іноземної валюти юридичними особами через митний кордон України