Облік іноземної валюти

Відкриття поточного рахунку автоматично тягне за собою відкриття транзитного валютного рахунку організації, оскільки на нього буде проводитись зарахування сум іноземної валюти, що надійшла від іноземних партнерів.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство- резидент подає до банку заяву на відкриття рахунка.

До заяви додаються:

1.      завірена нотаріально копія Свідоцтва про державну реєстрацію;

2.      завірена нотаріально копія статуту;

3.      копія документа, що підтверджує постановку підприємства на податковий облік, завірена податковим органом, нотаріально або уповноваженим представником банку;

4.      картка із зразками підписів, завірена нотаріально;

5.      довідка про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, до банку подаються лише два документи: [7, с.78]

      заява про відкриття рахунку;

      картка зі зразками підписів і відбитком печатки.

Після подання зазначених документів між установою банку і власником рахунка укладається договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Установа банку у разі відкриття поточного рахунку в іноземній валюті зобов'язана повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунку та Національний банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

Юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті не відкриваються.

До отримання повідомлення про постановку рахунків суб'єктів підприємницької діяльності на податковий облік поточні торговельні операції по цих рахунках здійснюватись не можуть.

Тимчасовий поточний рахунок в іноземній валюті - рахунок, призначений для зарахування коштів, що вносяться для формування статутного капіталу господарського товариства (якщо це передбачено засновницькими документами).

Такий рахунок відкривають в тому ж порядку, що і тимчасовий рахунок в національній валюті. Однак режим використання цього рахунку обмежується тільки зарахуванням внесків до статутного капіталу.

За відкриття валютних рахунків і здійснення по них операцій підприємство сплачує банку комісійну винагороду в іноземній валюті за ставками, які кожний уповноважений банк встановлює самостійно. Крім нього, банк стягує з підприємств суми в іноземній валюті на оплату поштово - телеграфних витрат, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично понесених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.

Як правило, раз на квартал банк нараховує і виплачує відсотки по залишках коштів на валютних рахунках за ставками, які визначаються на основі ставок по короткострокових депозитах на міжнародному валютному ринку. [7, с.80]

Відсотки по залишках валютних коштів на поточних рахунках нараховуються в валюті рахунку, а сплата їх здійснюється або в валюті рахунку, або, за бажанням власників рахунків, в національній валюті.

Для переоформлення рахунків у зв'язку з реорганізацією підприємства (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням, виділенням) до банку подають ті ж документи, що необхідні для відкриття рахунку новоствореним підприємствам. У випадку зміни назви підприємства, не викликаної реорганізацією, подають тільки заяву власника рахунку, нову копію свідоцтва про державну реєстрацію і зміни до засновницьких документів (при зміні характеру діяльності - копію нового статуту (положення)).

У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформлюється на ліквідаційну комісію. Для цього до банку подають рішення про ліквідацію і нотаріально завірену картку із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та відбитком печатки підприємства, що ліквідується, а вже ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття додаткових рахунків.

Розпорядження про припинення операцій на банківських рахунках видається тільки на підставі акту перевірки або службової записки. Акт перевірки складається і в тому випадку, якщо податковим органам було відмовлено в перевірці. На основі службової записки розпорядження видається тільки у двох випадках, коли: [7, с.80]

1.      порушений порядок реєстрації суб'єкта;

2.      реальна загроза, що платник витратить гроші з рахунку або проведе відчуження майна.

Випадки припинення операцій по рахунках:

      порушення встановленого законодавством порядку реєстрації в органах державної податкової служби як платника податків

      відмова органам державної податкової служби в проведенні документальна) перевірки

      недопущення посадових осіб податкової служби для обстеження приміщень, пов'язаних зі створенням об'єктів оподаткування

      неподання бухгалтерських звітів, податкових декларацій (розрахунків), декларацій про валютні цінності

      неподання органам державної податкової служби та їх посадовим особам звітів про - застосування РРО, комп'ютерних систем та інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та інших платежів

      недопущення посадових осіб податкової служби для обстеження РРО, комп'ютерних систем, що використовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, вагокасових комплексів, систем і засобів штрихового кодування

      неподання суб'єктами підприємницької діяльності свідоцтв про державну реєстрацію, спеціальних дозволів на здійснення підприємницької діяльності, сертифікатів відповідності РРО та комп'ютерних систем

      відсутність обліку об'єктів оподаткування

      наявність реальної загрози витрачання грошей або відчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку єдиним способом компенсації збитків, нанесених державі у зв'язку з неплатоспроможністю юридичної особи

Відновлення операцій по рахунках проводиться посадовою особою банку тільки після отримання банком розпорядження про відновлення.

Безперечне списання (стягнення) коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих суб'єктами підприємницької діяльності в уповноважених банках України, здійснюється у випадках наведених нижче.

Безперечне списання (стягнення) коштів з рахунків в іноземній валюті:

      у разі визнання боржником претензії

      на підставі виконавчих документів судів України, виданих рішень про стягнення коштів в іноземній валюті

      стягнення не внесених у строк податків і податкових платежів у разі недостатності коштів у грошовій одиниці України на рахунках боржника або його дебітора для погашення недоїмки

Облік операцій по валютному рахунку організовується в наступному порядку (див. рис. 1). [7, с.83]

Рис. 1 Організація бухгалтерського обліку на валютному рахунку

Особливістю документального оформлення операцій по валютних рахунках для переказу коштів за кордон є оформлення платіжних документів на англійській мові. Платіжні документи виписуються в 2-х примірниках: один - банку, другий - власнику рахунку. [7, с.82]

Про всі здійснені операції банк повідомляє власників валютних рахунків шляхом видачі йому виписок банку. Виписки банку даються окремо по кожному валютному рахунку. Облік на валютних рахунках ведеться на підставі виписок банку і доданих до них розрахунково-платіжних документів, які отримані від інших підприємств і організацій, виписані самим власником рахунку, або банком. [7, с.82]

Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, у якій фактично здійснювалася операція, а також у гривневому еквіваленті, перерахунок якого проводиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операції.

Підприємство отримує виписки банку періодично, в міру здійснення валютних операцій, або в інші встановлені банком строки. Обробка виписки банку з поточного валютного рахунку проводиться у порядку, аналогічному для виписок з поточного рахунку в національній валюті. [7, с.83]

Для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції в різних валютах в бухгалтерському обліку проводиться перерахунок іноземних валют в національну валюту України по курсу, встановленому НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях тощо.

Для обліку валютних коштів на рахунках в банку Планом рахунків передбачено рахунок 31 "Рахунки в банках": субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". [7, с.84]

Рахунок 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" використовується для обліку валютних коштів на поточному валютному рахунку, тобто для обліку надходжень та витрачання валютних коштів в результаті здійснення поточних торговельних та неторговельних операцій.

На рахунку 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" обліковуються кошти на транзитному, депозитному та інших (крім поточного) рахунках в банку в іноземній валюті.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у підприємств виникає необхідність купівлі або продажу іноземної валюти.

Ці операції можуть здійснюватись як резидентами, так і нерезидентами через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи. Для придбання валюти на біржі або її перерахування за кордон для здійснення інших операцій потрібно одержати індивідуальну ліцензію НБУ. Проводяться такі операції виключно на Міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ через уповноважені банки, які купують іноземну валюту за дорученням клієнтів з метою її перерахування за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

Купувати та продавати іноземну валюту, минаючи уповноважені банки, не дозволяється. Для здійснення цих операцій організація укладає договір з банком та сплачує йому за надання цієї послуги комісійну винагороду.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть купувати на Міжбанківському валютному ринку України валюту з метою: [7, с.85]

      забезпечення виконання їх зобов'язань перед нерезидентами по імпорту товарів (робіт, послуг);

      покриття витрат на службові відрядження за кордон;

      попередньої оплати послуг зв'язку і транспорту;

      розрахунків по картках міжнародних платіжних систем;

      передоплати періодичної та поліграфічної продукції;

      оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за надання туристичних і страхових послуг, за участь в семінарах, проживання в готелях;

      сплати мита і послуг патентних повірених на підставі відповідних документів і довідки Державної податкової адміністрації;

      погашення кредитів нерезидентів відповідно до укладених угод;

      перерахування за кордон пенсій, стипендій, аліментів в порядку, передбаченому угодами по неторговельних платежах з відповідними державами;

      репатріації капіталу, який належить іноземному інвестору, інвестованого в економіку України, або дивідендів;

      з іншою метою, передбаченою чинним законодавством.

Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами по торговельних операціях є: [7, с.85]

      договір із нерезидентом, оформлений згідно з вимогами чинного законодавства України, або інший документ, який відповідно до чинного законодавства України має силу договору;

      вантажна митна декларація у разі, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснено митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти). Копія вантажної митної декларації засвідчується круглою гербовою печаткою і підписом керівника відповідної митниці;

      акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, що засвідчує надання послуг, виконання робіт;

      документи, передбачені при документальній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

      довідка Державної податкової адміністрації, у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в національній та іноземній валюті (у випадку купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора).

Підставою для купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України резидентами при здійсненні розрахунків по неторговельних операціях є: [7, с.86]

      заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон (див. лекцію 8);

      документи, які мають силу договору і можуть використовуватись згідно з міжнародною практикою для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах; для оплати за навчання, лікування, патентування; для сплати митних платежів; для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;